АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАХОДИ ПРОТИДІЇ ПРАВОПОРУШЕННЯМ, ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ Автореферат

У Вступі обґрунтовано вибір теми дисертації, її актуальність, ступінь дослідження проблеми; визначено зв’язок роботи з державними науковими програмами, планами і темами, а також мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження; розкрито наукову новизну; висвітлено теоретичну й емпіричну базу роботи, практичне значення одержаних результатів; наведено відомості про їхню апробацію та впровадження.

Розділ 1 «Адміністративно-правова характеристика протидії правопорушенням, вчиненим на залізничному транспорті» складається з чотирьох підрозділів, у яких з’ясовано теоретичні аспекти, форми та методи протидії правопорушенням на залізничному транспорті, проаналізовано нормативно-правові акти у сфері протидії правопорушенням, що вчиняються на залізничному транспорті.

У підрозділі 1.1 «Теорія та практика протидії адміністративним правопорушенням на залізничному транспорті» на підставі аналізу наукових публікацій зазначено, що подальшого дослідження потребують проблеми, пов’язані з інститутом протидії правопорушенням, зокрема адміністративним, як чинником соціального розвитку транспортної системи. Правова характеристика протидії адміністративним правопорушенням на залізничному транспорті складається з адміністративно-правових відносин, у які вступають правоохоронні органи, органи залізничного транспорту, громадські формування (їх повноважні представники) з громадянами-пасажирами, суб’єктами господарської діяльності, які використовують залізничний транспорт, посадовими особами підприємств, установ, організацій транспортної галузі. Зміст протидії адміністративним правопорушенням, що вчиняються на залізничному транспорті, розкривають конкретні її напрями, у процесі здійснення яких забезпечується виконання завдань, покладених на правоохоронні органи та органи залізничного транспорту, громадські формування, зокрема транспортну міліцію.

У підрозділі 1.2 «Форми та методи протидії правопорушенням, що вчиняються на залізничному транспорті» зауважено, що специфіка охоронного змісту форми протидії правопорушенням розкривається під час дослідження однорідних форм, формально адекватних певним ситуаціям, що типізуються, пов’язаних з виникненням або розвитком деліктногенних чинників. У сучасних умовах використовують такі форми: спільне проведення рейдів; узгоджені дії щодо профілактики; затримання порушників; взаємодія у разі ускладнення оперативної обстановки; обмін інформацією; спільне планування, проведення оперативних нарад, інструктажів з важливих питань; розробка управлінських рішень щодо підвищення ефективності роботи; розгляд результатів діяльності, підбиття підсумків виконання планів; участь у роботі наукових конференцій з проблем правопорядку; обмін досвідом роботи. В адміністративно-правовому контексті під методами протидії правопорушенням розуміють способи цілеспрямованого впливу на поведінку громадян, а також діяльність підприємств та організацій в інтересах забезпечення правопорядку. Основними методами протидії правопорушенням на залізничному транспорті є переконання та примус.

У підрозділі 1.3 «Нормативно-правові акти в системі протидії правопорушенням на залізничному транспорті» на основі докладного аналізу чинних нормативних документів доведено, що суб’єкти протидії правопорушенням на залізничному транспорті уповноважені законом і здійснюють свою діяльність із дотриманням встановлених законом та підзаконними нормативними актами правил і процедур. Нормативно-правові акти в системі протидії правопорушенням на залізничному транспорті становлять досить велику частину законодавства, відповідно їх неможливо дослідити в межах однієї дисертаційної роботи. Законодавство з питань протидії ґрунтується на Конституції України й охоплює Закони «Про транспорт», «Про залізничний транспорт» та інші нормативно-правові акти, які регулюють питання протидії правопорушенням, що вчиняються на залізничному транспорті.

У підрозділі 1.4 «Адміністративна відповідальність за правопорушення, вчинені на залізничному транспорті, як гарантія реалізації прав громадян» зазначено, що використання адміністративно-правових санкцій у діяльності правозастосовних органів створює сприятливі умови для ефективного функціонування транспортної системи, гарантування безпеки руху, пожежної й техногенної безпеки на об’єктах вантажної та пасажирської інфраструктури залізниць. Застосування адміністративних стягнень має значний індивідуальний та загальний профілактичний вплив, підвищує рівень правосвідомості населення, виступає одним з основних елементів протидії правопорушенням на залізничному транспорті. Гарантії прав і свобод людини та її законних інтересів у провадженні у справах про адміністративні проступки, вчинені на залізничному транспорті, – це встановлені законом юридичні засоби процесуального забезпечення реалізації норм, які закріплюють матеріальні гарантії прав та свобод у провадженні у справах про адміністративні проступки і потребують певного порядку застосування, що передбачено нормами адміністративного законодавства.

Розділ 2 «Організаційні заходи протидії правопорушенням, вчиненим на залізничному транспорті» складається з трьох підрозділів, у яких висвітлено організацію діяльності органів внутрішніх справ на транспорті, органів залізничного транспорту, громадських формувань з охорони громадського порядку щодо протидії порушенням.

У підрозділі 2.1 «Організаційна діяльність органів внутрішніх справ щодо протидії правопорушенням, вчиненим на залізничному транспорті» наголошено, що у транспортній галузі реалізується значна частина особистих та соціально-економічних прав громадян. Їх охорона забезпечується різними засобами, серед яких протидія порушенням, вчиненим на залізничному транспорті, є визначальною в діяльності органів внутрішніх справ. Ефективність діяльності підрозділів внутрішніх справ щодо протидії правопорушенням на залізничному транспорті безпосередньо залежить від рівня організаторської діяльності МВС, управління МВС, лінійних відділів. Організація діяльності органів внутрішніх справ щодо протидії правопорушенням, що вчиняються на залізничному транспорті, – це розроблення і здійснення комплексу організаційних заходів і методичних прийомів для досягнення передбачених цілей, завдань і результатів роботи, мета яких – змінити структуру і динаміку злочинності, рівень та спрямованість адміністративних правопорушень щодо забезпечення громадського порядку та громадської безпеки, які відповідали б умовам нормального функціонування залізничного транспорту.

У підрозділі 2.2 «Протидія правопорушенням, вчиненим на залізничному транспорті органами залізничного транспорту» акцентовано, що адміністративно-юрисдикційна та профілактична діяльність органів залізничного транспорту є однією з важливих складових частин протидії правопорушенням. Система суб’єктів (з-поміж органів залізничного транспорту) протидії правопорушенням не має традиційної організаційної побудови, а являє собою цілісну сукупність, системоутворювальним чинником якої виступає не структурний (організаційний), а функціональний критерій – діяльність, спрямована безпосередньо на гарантування безпечного функціонування транспорту, що визначено їх спільним функціональним призначенням, яке полягає, головно, в охороні та захисті прав громадян під час їх транспортного обслуговування. Від належної організації протидії правопорушенням значною мірою залежить ефективність роботи залізничних органів загалом. Розвиток методів координації, організації та планування протидії правопорушенням, вчиненим на залізничному транспорті різними службами залізниць, потрібно розвивати на рівні всіх структурних підрозділів.

У підрозділі 2.3 «Громадські формування як суб’єкти протидії правопорушенням на залізничному транспорті» проаналізовано діяльність об’єднань громадян, які беруть участь у протидії вказаним правопорушенням. Завдяки роботі громадських формувань у людей формується усвідомлення потреби зважати на суспільні інтереси, з повагою ставитися до правових приписів, розуміти свої громадські обов’язки. Ініціатором залучення залізничників до протидії правопорушенням можуть бути адміністрації підприємств, які самостійно або за участю транспортної міліції наголошують на потребі створення громадських формувань. Обов’язкові етапи залучення залізничників: реєстрація громадського формування на підставі ухваленого на зборах рішення про створення, яке підтримав лінійний підрозділ, а також узгодженого з ним положення та поданого списку формування; організація і проведення навчання членів громадського формування на базі лінійного відділу за розробленою тематикою; видача за його результатами сертифікатів та посвідчень. Нині діють громадські формування з охорони громадського порядку на стаціонарних об’єктах, у поїздах, спеціалізовані формування з протидії крадіжкам вантажів, паливно-мастильних матеріалів.

Розділ 3 «Шляхи удосконалення адміністративно-правових заходів протидії правопорушенням, що вчиняються на залізничному транспорті» розкриває основні напрями підвищення ефективності діяльності органів внутрішніх справ та органів залізничного транспорту щодо протидії означеним правопорушенням.

Акцентовано, що удосконалення адміністративно-правових заходів протидії правопорушенням, що вчиняються на залізничному транспорті, доцільно здійснювати через удосконалення законодавства у зазначеній сфері, підвищення ефективності загальної й індивідуальної профілактики та спільних заходів з охорони громадського порядку завдяки удосконаленню взаємодії, підвищенню рівня професійної підготовки особового складу органів внутрішніх справ та органів залізничного транспорту, наділених юрисдикційними повноваженнями. Метою взаємодії суб’єктів протидії є забезпечити ефективне використання потенціалу підрозділів у процесі проведення заходів, виконання яких пов’язане з вирішенням кола завдань, що становлять зміст цього підвиду соціального управління. Взаємодія органів внутрішніх справ та органів залізничного транспорту визначається особливістю, так як вказані органи зайняті організацією процесу примусу, застосовуючи крайні його форми та мають забезпечити оперативність дій, розглядаючи процес протидії правопорушенням як складну систему щодо мети, завдань, впливу, засобів, суб’єктів та об’єктів, зовнішнього і внутрішнього середовища функціонування залізниць.