ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми, вказано на її зв’язок із науковими програмами, планами, темами, охарактеризовано основні методи дослідження. Визначено мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, сформульовані положення, що містять наукову новизну, висвітлено практичне значення одержаних результатів, наведено дані про апробацію результатів дисертації.
» складається з трьох підрозділів.
Зміст адміністративно-правового регулювання діяльності податкової міліції» обґрунтовано подвійний характер діяльності податкової міліції: адміністративно-правовий та податково-правовий. На основі дослідження наукових праць, які визначають сутність адміністративно-правового регулювання, визначено відносини, які складаються в діяльності податкової міліції, та урегульовані нормами адміністративного права: утворення, реорганізація, ліквідація окремих підрозділів податкової міліції; внутрішньо-організаційна побудова, система та ієрархія окремих підрозділів податкової міліції, місце в правоохоронній системі та системі органів виконавчої влади; зовнішня та внутрішня взаємодія окремих підрозділів податкової міліції; адміністративно-юрисдикційна діяльність окремих підрозділів податкової міліції; правовий статус та окремі питання соціального захисту працівників підрозділів податкової міліції, а також питання підготовки працівників підрозділів податкової міліції та кадрової політики в цілому; адміністративна діяльність податкової міліції, управління її підрозділами; контроль за діяльністю підрозділів податкової міліції.
У роботі констатується, що Податковий кодекс України змінив правовий статус податкової міліції в сфері податкового контролю, обмеживши його тільки правоохоронним аспектом. Здійснюючи заходи з контролю за дотриманням податкового законодавства платниками податків, податкова міліція як суб’єкт податкових відносин вступає в певні зв’язки: з податковими органами з приводу здійснення спільних перевірок, їх інформування про виявлені податкові правопорушення; з платниками податків у зв’язку з фактами вчинення останніми правопорушень; з органами державної влади та громадськістю з приводу інформування про тенденції протиправної діяльності у сфері оподаткування. Податкові органи здійснюють безпосередню реалізацію податкового права, а податкова міліція забезпечує правопорядок в області майнових відносин платника податків з державою, тобто забезпечує підтримання режиму законності в сфері оподаткування.
Визнання податкової міліції суб’єктом податкового права відбувається в силу поширення на неї дії окремих норм податкового законодавства як учасника податкових відносин відповідно до Податкового кодексу України. Тому саме контроль у контексті здійснення правоохоронної діяльності щодо дотримання законності платниками податків визнається основною і характерною рисою податкової міліції як суб’єкта податкового права.
Роль податкової міліції у виконанні правоохоронної функції держави» присвячений характеристиці адміністративної діяльності податкової міліції як правоохоронного органу та встановленню напрямків трансформації її меж.
Позиція науковців, практичних працівників та представників влади щодо необхідності ліквідації податкової міліції у дисертації визнається необґрунтованою і такою, яка не має достатніх підстав бути реалізованою, адже ефективність діяльності податкової міліції в сучасних умовах набагато більша, ніж відповідних підрозділів з боротьби з господарськими та економічними злочинами. Концепція даної наукової роботи, навпаки, спирається на твердження необхідності розширення повноважень, формування більш глобальної організаційної та інформаційної основи діяльності цього правоохоронного органу і формування на його основі єдиного органу, що дозволило б забезпечити економічну безпеку держави. Дослідження завдань, які стоять перед підрозділами податкової міліції, свідчать про переважно правоохоронний характер їх діяльності, особливо враховуючи виконувані функції – оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну, які можуть здійснювати тільки правоохоронні органи.
Результатом проведеного дослідження у даному підрозділі є формулювання авторського визначення поняття «податкова міліція», а також його особливостей порівняно з іншими правоохоронними органами, що відображено у висновках дисертації.
Зарубіжний досвід адміністративної діяльності правоохоронних органів у сфері боротьби з податковими правопорушеннями» проаналізовано організаційні засади функціонування, а також практика діяльності правоохоронних органів США, Німеччини, Франції, Італії, Японії, Росії, Республіки Казахстан у сфері боротьби з податковими правопорушеннями. Узагальнюючи зарубіжний досвід, констатується наступне: для кожної держави притаманні особливості, пов’язані, в першу чергу, з традиціями побудови правоохоронної та економічної систем; «західні» моделі побудови податкових органів спрямовані до належності системи фінансових органів, і, як правило, відносяться до структури Міністерства фінансів держави. Таке інституціональне розміщення свідчить про пріоритет не кримінального переслідування за податкові злочини, а стимулювання добровільної сплати податків; «пострадянська» модель засвідчує пошук найбільш оптимального варіанту функціонування цих правоохоронних органів. Зокрема, в теперішній час відсутній найбільш прийнятний та загально підтримуваний статус податкових правоохоронних органів. Проте, в такому випадку, фактично закріплюється превалювання карної функції за вчинення податкових злочинів; загальним для усіх моделей функціонування податкових правоохоронних органів є наявність широкої (по відношенню до української моделі) компетенції та виконання більш значимих, ніж просто боротьба з податковою злочинністю, функцій та завдань. Зважаючи на вищезазначене, напрошується висновок про необхідність розширення повноважень податкової міліції України та її інституціональної перебудови в бік перетворення її в широкомасштабний правоохоронний орган, який би здійснював боротьбу з економічною і корупційною злочинністю.
Р«Сутність адміністративної діяльності податкової міліції» складається з трьох підрозділів.
У підрозділі 2.1» здійснено систематизацію та розкрито зміст функцій податкової міліції як соціального регулятора, управлінської структури і правоохоронного органу.
Зважаючи на правоохоронну природу, зазначається, що функції податкової міліції повинні узгоджуватися з загальнонаціональною політикою у правоохоронній сфері, а відповідно – внутрішньою правоохоронною функцією держави. Зазначається, що нині процес інституціоналізації податкової міліції, тобто утвердження її як самостійного правоохоронного органу, фактично завершився. Йдеться про розвиток та трансформацію даного правоохоронного органу відповідно до зміни економічної та криміногенної ситуації у державі.
Ґрунтуючись на аналізі літературних джерел, автор здійснив наступну класифікацію функцій податкової міліції: функції загального характеру; правоохоронні функції; контрольні функції. Конкретні групи зазначених функцій відображено у висновках дисертації.
» присвячено характеристиці напрямків діяльності окремих підрозділів податкової міліції відповідно до оновленого податкового законодавства.
У підрозділі визначається організаційна структура податкової міліції в сучасній системі органів Державної податкової служби України. На прикладі функціонування управління податкової міліції Державної податкової служби у Сумській області автор аналізує зміни, які відбулися в організаційній структурі, виявляє проблеми та визначає шляхи покращення організаційно-штатної роботи.
В цілому зазначається, що пріоритетним напрямком організаційно-штатної політики органів податкової міліції є зміцнення підрозділів, які безпосередньо здійснюють діяльність з виявлення, документування та розслідування податкових та інших злочинів і правопорушень, а також виконують інші основні завдання, віднесені чинним законодавством до компетенції органів податкової міліції.
організаціями» здійснено аналіз правових норм, які визначають засади організації зовнішньої та внутрішньої взаємодії за участю підрозділів податкової міліції.
У роботі особливу увагу зосереджено на взаємодії всередині системи ДПС України: між підрозділами податкової міліції та іншими структурними підрозділами ДПС України; між різними функціональними підрозділами податкової міліції. Поширеними проблемами у взаємодії з органами ДПС України є протидія з боку деяких керівників територіальних підрозділів ДПС України щодо організації проведення спільних перевірок, відмови надавати співробітникам податкової міліції інформацію з банків цих автоматизованих інформаційних систем підрозділів державних податкових інспекцій, необхідну для виконання покладених на підрозділи податкової міліції завдань. Тому, за аналогією з практикою зарубіжних держав (Росії зокрема), доцільно застосувати практику адміністративного договору у питаннях визначення форм та напрямків взаємодії і формування робочих зв’язків між підрозділами податкової міліції та інших функціональних підрозділів ДПС України. Пропонується, зокрема, на центральному рівні укласти Договір «Про основні напрями та форми взаємодії та координації підрозділів податкової міліції та інших функціональних підрозділів ДПС України».
Автор на прикладі діяльності податкової міліції Сумської області аналізує основні проблеми, які існують у правовому регулюванні спільної діяльності різних підрозділів податкової міліції під час проведення перевірок, а також визначає шляхи його вдосконалення.
» складається з двох підрозділів.
» зазначено, що нині в Україні система підготовки кадрів для податкової міліції репрезентована системою власної підготовки та залучення (рекрутування) фахівців з інших відомств. Основними етапами підготовки кадрів податкової міліції є такі: довузівська підготовка (професійно - орієнтаційна діяльність; професійний відбір); профільна підготовка (початкова підготовка; професійно-орієнтована підготовка); перепідготовка та підвищення кваліфікації.
На думку автора, найслабкішою у системі підготовки вважають довузівську підготовку через її фактичну недооцінку з боку потенційних кандидатів на службу та самої системи професійної підготовки. Служба в органах податкової міліції відрізняється від загальної служби в органах ДПС України і тому потребує додаткової уваги та специфікації для майбутніх працівників. На підставі дослідження наукових джерел, під довузівською підготовкою розуміється комплекс заходів, який здійснюється спеціальною (кадровою) службою, а також іншими підрозділами ДПС України, спрямованих на формування у кандидатів на зарахування на службу до податкової міліції ДПС України комплексу первинних знань та уявлень про особливості функціонування податкової міліції, її структуру, завдання, функції, а також про правовий та соціальний захист співробітників цієї служби.
На сьогодні фактична монополія щодо підготовки фахівців підрозділів податкової міліції належить факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції Національного університету Державної податкової служби України.
Система підготовки співробітників підрозділів податкової міліції також не є досконалою. У першу чергу йдеться про напрямки підготовки та професійні вимоги до співробітників.
Щодо напрямків підготовки, то вона здійснюється за спеціалізаціями «Оперативно-розшукова діяльність та кримінально-процесуальна діяльність» та «Управління підрозділами податкової міліції».
При цьому навчальна програма фахівців вищої кваліфікації (магістерська програма) передбачає спрямування випускників факультету на управлінську діяльність у підрозділах податкової міліції. При цьому констатується відсутність у практичних підрозділах потреби в такій значній кількості управлінців. Акцент цієї програми повинен бути змінений на напрямок, який є найпоширенішим у діяльності практичних підрозділів – оперативно-розшукова та кримінально-процесуальна діяльність, а управлінський напрямок повинен бути зменшений до обґрунтованих розмірів набору курсантів, а в ідеалі – стати напрямком підвищення кваліфікації працівників податкової міліції.
Щодо співробітників податкової міліції, то додатковою вимогою повинна стати наявність спеціальної освіти та знань. Якщо звернути увагу на освіту, яку нині здобувають курсанти податкової міліції, то можна констатувати, що вона є класичною юридичною освітою правоохоронного спрямування. Натомість, така ситуація не відповідає сучасним вимогам практики. Основною вимогою до знань та освіти є глибоке знання економічних процесів у сфері оподаткування. Саме цей фактор дозволяє поєднати юридичні знання щодо правового закріплення процедури виявлення, припинення та розслідування злочинів зі специфікою самих злочинів, які носять суто податковий та економічний характер. Таким чином, поряд зі здобуттям юридичної освіти майбутні фахівці повинні отримувати глибокі економічні знання та освіту (хоча б і нижчого кваліфікаційного рівня).
Серед іншого, потребує більш практичного спрямування освіта курсантів податкової міліції, адже часто теоретичні знання не підкріплюються практичними та наочними. Через це потрібно удосконалювати систему взаємозв’язків системи підготовки фахівців з практичними підрозділами податкової міліції; протягом усього курсу підготовки проводити постійний психологічний супровід курсантів, спрямовуючи їх на подальше утвердження як правоохоронців; здійснювати постійний психологічний супровід курсантів протягом усього періоду навчання, незважаючи на стан індивідуальної та групової дисципліни в навчальному підрозділі; продовжувати практику запрошення для проведення занять практичних працівників; надавати підтримку з практичних підрозділів – навчальному закладу у питаннях надання спеціальної техніки, яка використовується в практичній діяльності, надання оболонок інформаційних баз програмного забезпечення діяльності практичних підрозділів податкової міліції для навчання курсантів; утворити на базі університету віртуальну лабораторію «Модель вчинення злочину у сфері оподаткування» завдяки взаємодії декількох факультетів та об’єднання зусиль навчальних лабораторій інших навчальних підрозділів (систем «Віртуальний банк», «Віртуальне підприємство» тощо) з метою формування навчальної системи, яка дозволить відобразити алгоритм дій при розслідуванні злочинів на практиці.
» присвячений дослідженню проблем правового статусу співробітників податкової міліції.
Зокрема, зазначається, що практика формування правового статусу співробітників податкової міліції залишилась подібною до тієї, яка існувала до початку реформування і фактично є відсильною та бланкетною. Такий стан може бути виправданий щодо особливостей податкової діяльності, однак не є виправданим щодо загальних «правоохоронних» прав та обов’язків, які передбачені у Законі України «Про міліцію». Усі аспекти правового статусу співробітників податкової міліції повинні бути зосереджені в одному правовому документі, через це пропонується здійснити перегрупування норм Закону України «Про міліцію» щодо правового та соціального статусу співробітників до положень Податкового кодексу України. | 
