АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ РОБОТИ З ПЕРСОНАЛОМ В ОРГАНАХ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ Автореферат

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації‚ визначаються її зв’язок з науковими планами та програмами‚ мета і завдання‚ об’єкт і предмет‚ методи дослідження‚ наукова новизна та практичне значення одержаних результатів‚ апробація результатів дисертації та публікації.

Розділ 1 «Загальнотеоретична характеристика роботи з персоналом в органах Державної прикордонної служби України» присвячено з’ясуванню сутності кадрової політики в органах ДПС України, уточненню поняття персоналу органів ДПС України та його окремих видів, характеристиці суб’єктів роботи з персоналом в органах ДПС України та аналізу системи роботи з персоналом в органах ДПС України.

У підрозділі 1.1 «Сутність кадрової політики в органах Державної прикордонної служби України» під такою розуміється частина загальнодержавної кадрової політики, яка формується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону, визначає генеральну лінію (стратегію) роботи з персоналом на довготривалу перспективу, деталізується у її меті, завданнях та принципах роботи з персоналом, вимогах, які до нього висуваються, конкретних напрямках роботи з ним, і які комплексно закріплюються у єдиному нормативному акті – Програмі кадрової політики в органах ДПС України.

Ознаками кадрової політики в органах ДПС названо таке: 1) вона є частиною загальнодержавної кадрової політики в державних органах в цілому та правоохоронних, до яких відносяться і органи ДПС, зокрема; 2) формування кадрової політики в органах ДПС України є виключним правом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, яким є Адміністрації Державної прикордонної служби України; 3) деталізується у її меті, завданнях та принципах роботи з персоналом ДПС, конкретних напрямках роботи з ним, які у комплексі повинні закріплюватись у єдиному нормативному акті – Програмі кадрової політики в органах ДПС України; 4) визначає генеральну лінію (стратегію) і принципові основи в роботі з персоналом на довготривалу перспективу; 5) механізмом її реалізації є система планів, норм і нормативів, організаційних, адміністративних та соціальних заходів, спрямованих на вирішення кадрових проблем і задоволення потреб органів та підрозділів ДПС в персоналі певної кваліфікації; 6) передбачає визначення загальних вимог до персоналу ДПС; 7) спрямована на вирішення як загальнодержавних, так і відомчих (внутрішньоорганізаційних та зовнішньоправоохоронних) проблем; 8) формується з урахуванням впливу як зовнішніх, так і внутрішніх факторів; 9) її загальні засади формуються в концепції розвитку (роботи, реформування) ДПС.

У підрозділі визначено мету, завдання, принципи та напрямки кадрової політики органів ДПС.

У підрозділі 1.2 «Поняття персоналу органів Державної прикордонної служби України» його визначено як сукупність осіб (військовослужбовців, державних службовців та вільнонайманих працівників), які виконують основні (охорона та захист державного кордону) і забезпечувальні (господарські, матеріально-технічні, фінансові) функції та зараховані до штату ДПС України.

Аналіз категорій «особовий склад», «працівники», «військовослужбовці», «кадри», «штат», «співробітники», «службовці», «державні службовці», «персонал»допоміг дійти таких висновків: 1) наведені категорії інколи використовуються у різних значеннях, що вносить певну плутанину щодо правового розуміння сутності цих категорій; 2) варто категорії «працівники», «кадри», «штат», «персонал» використовувати як узагальнюючі, тобто для характеристики усіх, хто працює в органах ДПС; 3) інші категорії, а саме: «особовий склад», «військовослужбовці», «співробітники», «державні службовці», доцільно використовувати для характеристики окремих категорій персоналу ДПС України; 4) використання терміна «персонал» для характеристики усіх працюючих в органах ДПС України є найбільш доцільним і таким, що відповідає сучасним реаліям формування та використання цієї категорії у загальнодержавних і міжнародних нормативних актах, розвитку відповідної науки – «Управління персоналом».

У підрозділі 1.3 «Класифікація персоналу органів Державної прикордонної служби України» обґрунтовано доцільність класифікації усіх працівників ДПС України за певними критеріями, що дасть змогу чітко визначити особливості їх окремих груп. Такими критеріями обрані: вид органу ДПС, в якому працює (перебуває у штаті) окремий працівник чи їх група; характер виконуваних функцій; військова субординація; відношення до офіцерського складу; характер присвоєних військових звань; характер комплектування; наявність (відсутність) спеціального звання; функціональна спрямованість працюючих в органах ДПС; характер праці (служби); обсяг владних повноважень; напрямок (сфера) діяльності.

Зазначено, що сутність та мета того чи іншого критерію полягає у тому, щоб більш чітко визначити особливості певної групи працюючих в органах ДПС, передбачити для них спеціальні вимоги, завдання і надати відповідні повноваження, що повинно знайти належне відображення у професійно-кваліфікаційних характеристиках та посадових інструкціях.

У підрозділі 1.4 «Суб’єкти роботи з персоналом в органах Державної прикордонної служби України» їх визначено як систему уповноважених для здійснення такої роботи служб (підрозділів) чи окремих осіб, основним завданням яких є формування та розвиток висококваліфікованих фахівців з питань охорони та захисту державного кордону, а також необхідне супроводження та забезпечення їх професійної діяльності.

Суб’єктів роботи з персоналом в органах ДПС класифіковано за такими критеріями: за характером повноважень; за організаційним відношенням до ДПС; залежно від кількісного складу; залежно від мети їх утворення та діяльності; залежно від напрямку роботи з персоналом.

Основними ознаками роботи з персоналом в органах ДПС України названо таке: 1) основні засади цієї роботи та окремі її напрямки закріплені у відповідних нормативних актах, а також як окремі завдання, функції чи повноваження компетентних на її здійснення суб’єктів; 2) така діяльність здійснюється спеціально уповноваженими підрозділами (службами, окремими працівниками); 3) її метою є реалізації основних положень кадрової політики та кадрової функції в органах ДПС; 4) вона складає цілісну систему пов’язаних між собою напрямків (форм) діяльності уповноважених на її здійснення суб’єктів; 5) її змістом є формування, розвиток та супроводження кадрового корпусу органів ДПС (призначення на посаду, присвоєння спеціальних звань, ротація, атестування, соціальне забезпечення, звільнення, тощо); 6) передбачає здійснення певного кола заходів, одні з яких спричиняють правові наслідки і, у зв’язку з цим, є правовими формами управлінської діяльності, інші – ні (організаційні форми управлінської діяльності).

У підрозділі 1.5 «Система роботи з персоналом в органах Державної прикордонної служби України» таку визначено як сукупність взаємопов’язаних напрямків (елементів), які об’єднані загальною метою – формування і розвиток високопрофесійного кадрового корпусу, належне забезпечення і супроводження проходження ним служби – та здійснюються (реалізуються) нормативно визначеним колом суб’єктів.

Багатоаспектність та різноманітність роботи з персоналом в органах ДПС дає підстави її окремі напрямки об’єднати у такі умовні групи: 1) опосередковані (організаційно-підготовчі та забезпечувальні) напрямки роботи з персоналом, які охоплюють собою такі дії: визначення мети та завдань роботи з персоналом, котрі повинні бути відображені у відповідних програмних (концептуальних) документах; формування організаційної та функціональної структури кадрових апаратів та інших суб’єктів роботи з персоналом; робота з кадровою документацією (підготовка необхідних кадрових документів); інші організаційно-підготовчі та забезпечувальні у сфері роботи з персоналом (планування, облік, складання звітів, тощо) дії; 2) безпосередні, до яких запропоновано віднести: професійний відбір; професійне навчання; професійну адаптацію; призначення на посади (переміщення по службі); присвоєння спеціальних звань, нагородження відомчими та державними нагородами; оцінювання персоналу; виховну роботу; психологічне забезпечення службової діяльності; соціальне забезпечення службової діяльності; забезпечення безпеки персоналу; забезпечення законності та службової дисципліни (облік порушень законності (правопорушень), надзвичайних подій за участю персоналу ДПС); вивільнення персоналу ДПС.

Розділ 2 «Адміністративно-правове регулювання окремих напрямків роботи з персоналом в органах Державної прикордонної служби України» присвячено розгляду системи професійної підготовки персоналу органів ДПС України, уточненню поняття оцінювання службової діяльності персоналу органів ДПС України та аналізу його окремих форм, характеристиці виховної роботи та психологічного забезпечення службової діяльності персоналу органів ДПС України, уточненню сутності та видів правового і соціального захисту персоналу органів ДПС України, розгляду проблемних питань забезпечення законності та службової дисципліни персоналу органів ДПС України.

У підрозділі 2.1 «Професійний відбір кандидатів на службу (навчання) до органів Державної прикордонної служби України» його визначено як комплекс заходів із встановлення осіб, які якнайкраще відповідають установленим вимогам, є найбільш придатними за своїми особистісними, діловими і моральними якостями, освітнім рівнем, фізичною підготовкою та станом здоров’я до виконання покладених на ДПС завдань чи зайняття конкретної посади.

Доведено, що процедурно загальний професійний відбір кандидатів на службу (навчання) до органів Державної прикордонної служби України повинен складатися з таких етапів: 1) попереднього вивчення кандидатів; 2) спеціальної перевірки кандидатів; 3) їх медичного огляду та психофізіологічного обстеження; 4) перевірки кандидата на конкретних дорученнях або направлення його на курси підготовки, допідготовки або перепідготовки; 5) прийняття рішення про призначення кандидата на посаду.

Наголошено, що необхідною умовою якісного проведення професійного відбору кандидатів на службу (навчання) до органів Державної прикордонної служби України є, з одного боку, професіоналізм суб’єктів, які його здійснюють, з іншого – наявність конкурсу, тобто не менше трьох кандидатів на зайняття однієї посади, що можливо лише за високого престижу служби прикордонника і належного соціально-правового захисту останнього.

У підрозділі 2.2 «Система професійної підготовки персоналу органів Державної прикордонної служби України» під професійною підготовкою розуміється нормативно врегульований, безперервний і цілеспрямований процес оволодіння знаннями, уміннями і навичками, необхідними для успішного виконання завдань щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.

Підкреслимо, що метою професійної підготовки персоналу ДПС є формування та розвиток системи професійно важливих знань, умінь та навичок, особистих якостей, необхідних для виконання завдань із охорони та захисту державного кордону, а також забезпечення зв’язку між рівнем професійної підготовки та просуванням по службі.

До видів професійної підготовки персоналу органів ДПС віднесено: 1) навчання у вищих навчальних закладах (центрах); 2) службову підготовку, яка передбачає: тактичну, правову, гуманітарну, вогневу, фізичну, психологічну, технічну та медичну підготовки; спеціальну підготовку, а також забезпечення безпеки персоналу; 3) післядипломну освіту, яка передбачає: підвищення кваліфікації, перепідготовку, спеціалізацію, підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, наставництво, стажування та практику; 4) самоосвіту.

Альтернативними формами реалізації переважної більшості видів професійної підготовки названо: читання лекцій, лабораторне, практичне, семінарське чи індивідуальне заняття, консультацію, проведення ділових ігор, проведення управлінських тренінгів та тактико-спеціальних навчань, тренування.

У підрозділі 2.3 «Поняття та форми оцінювання службової діяльності персоналу органів Державної прикордонної служби України» під таким розуміється нормативно врегульований та безперервний процес визначення ділових, професійних та особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівня, професійної підготовки персоналу, за результатами яких робиться висновок про відповідність його професійної діяльності передбаченим вимогам.

Доведено, що оскільки державні органи функціонують у різних економічних і соціальних умовах, виконують різні завдання та функції, що зумовлює формування різних вимог до їх персоналу, існування універсальної методики його оцінювання взагалі неможливе. Тому державні органи, у тому числі й органи ДПС, повинні розробляти самостійну методику оцінювання персоналу або переробляти типові методики відповідно до власних потреб.

Серед перспективних форм оцінювання службової діяльності персоналу органів ДПС названо атестацію, щорічну оцінку службової діяльності персоналу та оцінку виконання конкретного завдання.

У підрозділі 2.4 «Виховна робота та психологічне забезпечення службової діяльності персоналу органів Державної прикордонної служби України» наголошено, що необхідність врахування під час роботи з персоналом виховних та психологічних факторів обумовлена тим, що об’єктивні закономірності розвитку та діяльності державних органів визначають дії людей не безпосередньо, а лише відбиваючись у їх свідомості, впливаючи на думки та почуття людей, на їхню діяльність. Це зобов’язує враховувати під час роботи з персоналом не тільки об’єктивні закономірності, які, безсумнівно, відіграють провідну роль, але й закономірності суб’єктивного світу людей, психологію особи, її світогляд, переконання тощо.

Доведено, що особливості виховної роботи в органах ДПС полягають у специфічному характері її мети, завдань, суб’єктного складу, виховних заходів та формах їх реалізації, які сформульовано у цьому підрозділі.

Акцентовано увагу на тому, що основне завдання психологічного забезпечення персоналу ДПС полягає у його психологічній підготовці, тобто у формуванні й розвитку в прикордонників здатності до ефективних дій в умовах високого нервово-психічного напруження, викликаного чинниками оперативно-службової обстановки, та навчання їх методам використання психологічних знань щодо охорони та захисту державного кордону.

У підрозділі проаналізовано деякі окремі напрямки психологічного забезпечення службової діяльності персоналу ДПС.

У підрозділі 2.5 «Правовий та соціальний захист персоналу органів Державної прикордонної служби України» зазначено, що встановлені до персоналу ДПС вимоги та обмеження, важливість виконуваних ними завдань та функцій, які нерідко пов’язані із ризиком для життя і здоров’я, повинні передбачати дієву систему їх правового та соціального захисту. У протилежному випадку неналежний правовий та соціальний захист працівників органів ДПС негативно впливатиме на виконання ними службових завдань та обов’язків, може стати причиною різного роду зловживань під час реалізації наданих їм владних повноважень.

Сутність правового захисту полягає у забезпеченні життя, честі, гідності та особистої недоторканності персоналу ДПС та членів їх сімей, а також їх майна; сутність соціального забезпечення – у задоволенні насамперед їх матеріальних потреб. Спільним для них є те, що вони спрямовані на забезпечення ефективної службової діяльності персоналу ДПС.

У підрозділі визначено та проаналізовано види (напрямки) правового та соціального захисту працівників органів ДПС України.

У підрозділі 2.6 «Забезпечення законності та службової дисципліни персоналу Державної прикордонної служби України» розглянуто сучасний стан законності і дисципліни в органах ДПС, встановлено причини, які призводять до службових правопорушень, уточнено сутність категорій «законність» та «дисципліна», розглянуто систему суб’єктів, які їх забезпечують, а також засоби забезпечення законності та дисципліни в діяльності персоналу органів ДПС.

Обґрунтовано, що основним критерієм розмежування законності та дисципліни є характер вимог, які необхідно виконувати. Зокрема, на відміну від законності, дисципліна передбачає дотримання вимог, які містяться навіть в усних наказах та розпорядженнях керівників та начальників усіх рівнів.

Окреслено суб’єкти, на які покладається завдання щодо забезпечення законності та дисципліни в органах ДПС.

У підрозділі визначено загальні та спеціальні способи забезпечення законності та дисципліни в органах ДПС, а також доведено, що результативність такого забезпечення, у першу чергу, залежить від механізму (процедури) нормативного закріплення діяльності щодо попередження можливих службових правопорушень, їх виявлення та усунення негативних наслідків таких правопорушень, притягнення винних до відповідальності.