АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ТЕХНІЧНОГО ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ В СИСТЕМІ МВС УКРАЇНИ Автореферат

Актуальність теми. У XXI сторіччі інформаційні технології стають важливим чинником подальшого розвитку суспільства. Пошук, отримання, зберігання та використання інформації є невід’ємною складовою діяльності людини. Разом із тим, зазначені фактори зумовлюють необхідність розробки адекватних механізмів захисту інформаційних ресурсів від негативних впливів.

Значна частина питань щодо безпеки інформації може бути вирішена організаційними заходами. Проте, із розвитком інформаційних технологій, спостерігається тенденція до зростання потреби у застосуванні технічних засобів для захисту інформаційних ресурсів.

За цих умов важливого значення набуває діяльність із технічного захисту інформації (ТЗІ), що полягає у забезпеченні інженерно-технічними заходами порядку доступу, цілісності та доступності (унеможливлення блокування) інформації, яка становить державну та іншу, передбачену законом, таємницю, конфіденційної інформації, а також цілісності та доступності відкритої інформації, важливої для особи, суспільства і держави.

Проблеми захисту інформації в Україні останнім часом постійно перебувають у полі зору вітчизняних науковців. Поряд із цим, особливостям реалізації технічного захисту інформації у системі МВС України з боку вчених приділена недостатня увага.

У результаті поза їхньою увагою залишаються такі аспекти:

- організаційно-функціональна структура підрозділів, що беруть участь у заходах з ТЗІ в ОВС;

- порядок проведення робіт з технічного захисту інформації, що встановлений в системі МВС України;

- організація взаємодії Міністерства внутрішніх справ України з іншими органами державної влади у сфері ТЗІ.

Слід констатувати, що недостатня наукова розробленість окреслених питань знижує ефективність технічного захисту інформації в ОВС. Свідченням цього є значна кількість порушень вимог з ТЗІ, які щорічно виявляються у органах і підрозділах внутрішніх справ.

Одним із можливих шляхів вирішення цієї наукової проблеми є дослідження адміністративно-правових засад технічного захисту інформації в системі МВС України – тобто головних положень цього виду діяльності, закріплених у відповідних адміністративно-правових нормах.

Слід зазначити, що технічний захист інформації в Україні належить до сфери державного управління, а отже адміністративне право виступає інструментом регулювання цього виду діяльності. Зокрема адміністративно-правовими нормами визначені і закріплені організаційно-функціональна структура підрозділів-учасників ТЗІ в ОВС, порядок проведення робіт з технічного захисту інформації, що встановлений в системі МВС України, та організація взаємодії Міністерства внутрішніх справ України з іншими органами державної влади у сфері ТЗІ.

Таким чином, дослідження адміністративно-правових засад технічного захисту інформації в органах та підрозділах внутрішніх справ дозволить виявити проблеми ТЗІ в системі МВС України та сформувати відповідні пропозиції з удосконалення адміністративно-правового регулювання цієї сфери.

В основу дослідження покладені наукові роботи вітчизняних вчених-правознавців В.Б. Авер’янова, І.В. Арістової, Г.М. Атаманчука, Ю.П. Битяка, В.М. Брижко, В.М. Бутузова, В.О. Голубєва, В.І. Гурковського, М.В. Гуцалюка, Р.А. Калюжного, А.М. Колодія, В.К. Колпакова, Б.А. Корміча, О.О. Кулініча, В.І.Курила, В.А.Ліпкана, Л.В. Литвиненка, О.М. Литвинова, О.А. Машкова, Н.Р. Нижник, В.І. Олефіра, В.В. Цвєткова, В.Г. Хахановського, В.М. Шаповала Ю.С. Шемшученка, та інших ученних.

Також використані здобутки дослідників, які безпосередньо вивчали окремі проблеми захисту інформації: К.І. Бєлякова, П.Д. Біленчука, В.Д. Гавловського, А.Ю. Ільницького, Б.А. Корміча, В.А. Ліпкана, О.В. Олійника, Б.В. Романюка, В.А. Саницького, В.О. Хорошка, В.С. Цимбалюка, І.С. Чижа, М.Я. Швеця, В.В. Шорошева, В.І. Ярочкіна, й інших науковців.

Слід відзначити, що вищенаведені дослідники, звертаючись до окремих аспектів організаційно-правового регулювання технічного захисту інформації, не охоплюють усього спектра важливих проблем адміністративно-правового забезпечення цього виду діяльності.

Саме тому, для вітчизняної науки адміністративного права дослідження адміністративно-правових засад технічного захисту інформації в органах та підрозділах внутрішніх справ є новим, недостатньо розробленим напрямом наукового пошуку.

Викладене, на думку здобувача, свідчить про актуальність обраної теми дисертаційного дослідження, обумовлює його структуру, зміст, підтверджує науково-теоретичну і практичну значимість роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації відповідає пріоритетним напрямам наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010 – 2014 років, затверджених наказом МВС України від 27 липня 2010 року №347.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає у виявленні проблем технічного захисту інформації в системі МВС України шляхом дослідження адміністративно-правових засад такої діяльності та розробці відповідних пропозицій з удосконалення адміністративно-правового регулювання досліджуваної сфери.

Зазначена мета зумовила постановку та розв’язання таких завдань:

- дослідити сучасний стан розвитку наукової думки з питань технічного захисту інформації в цілому та адміністративно-правового регулювання цього виду діяльності в системі МВС України зокрема;

- проаналізувати систему нормативно-правових актів, що регулюють технічний захист інформації в Україні;

- визначити особливості адміністративно-правового регулювання ТЗІ в системі Міністерства внутрішніх справ України;

- встановити основні шляхи підвищення ефективності адміністративно-правового регулювання технічного захисту інформації в органах внутрішніх справ;

- розробити пропозиції з удосконалення адміністративно-правового забезпечення ТЗІ в системі МВС України.

Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що складаються у сфері технічного захисту інформації в системі МВС України.

Предмет дослідження – адміністративно-правові засади технічного захисту інформації в системі МВС України.

Методи дослідження. В основу методології дисертаційного дослідження покладено комплексний підхід, зумовлений багатоаспектністю поставлених завдань з використанням загальнонаукових методів (передусім, системного, логічного, структурного, функціонального, діалектичного тощо). Це дозволило дослідити систему технічного захисту інформації органів внутрішніх справ України, з’ясувати місце і призначення її взаємопов’язаних елементів, їх видове різноманіття, а також прослідкувати розвиток досліджень проблем ТЗІ.

З метою розв’язання поставлених завдань також використані спеціальні методи: моделювання – при підготовці проектів інструкції про взаємодію Служби безпеки України та органів внутрішніх справ України у виявленні та блокуванні витоку інформації через закладні пристрої в системі МВС України (п. 3.1) та інструкції відповідального за об’єкт інформаційної діяльності (ОІД) на випадок позаштатної ситуації (п. 3.2); порівняльно-правовий – при дослідженні чинної нормативної бази технічного захисту інформації з метою визначення особливостей адміністративно-правового регулювання ТЗІ в системі МВС України, а також – для аналізу нормативної бази з питань взаємодії між правоохоронними структурами України з метою виділення загальних тенденцій організації такої взаємодії (п. 1.3); контент-аналізу – при дослідженні поняття “технічний захист інформації” (п. 1.1), встановлення місця та ролі джерел адміністративного права у системі нормативно-правових актів, що регулюють ТЗІ (п. 1.3), а також виявлення тенденцій і закономірностей розвитку і функціонування системи ТЗІ МВС України (п. 1.1); івент-аналізу – для визначення основних шляхів удосконалення адміністративно-правового регулювання ТЗІ в органах внутрішніх справ України шляхом вивчення процесів, що відбуваються у ході розвитку та функціонування системи ТЗІ ОВС (п. 3.3), а також інші методи.

Нормативно-правову базу дисертації складають: Конституція України, міжнародні договори, учасницею яких є Україна, закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, накази, інструкції Міністерства внутрішніх справ України, нормативно правові акти інших органів державної влади.

Сформульовані в дисертаційному дослідженні теоретичні висновки і практичні рекомендації ґрунтуються на працях українських і зарубіжних вчених.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що запропонована дисертаційна робота є одним із перших в Україні комплексних наукових досліджень, в межах якого здійснена спроба вивчення адміністративно-правових засад технічного захисту інформації в системі МВС України та розробки відповідних пропозицій з удосконалення адміністративно-правового регулювання досліджуваної сфери державного управління.

Зокрема наукова новизна дослідження характеризується такими найважливішими висновками та положеннями.

уперше:

- доведено, що нормативного закріплення потребує визначення ТЗІ як особливого виду діяльності, що полягає у забезпеченні інженерно-технічними заходами порядку доступу, цілісності та доступності (унеможливлення блокування) інформації, яка становить державну та іншу передбачену законом таємницю, конфіденційної інформації, а також цілісності та доступності відкритої інформації, важливої для особи, суспільства і держави, оскільки таке визначення найбільш точно відповідає сутності цього виду діяльності;

- сформульовано особливості адміністративно-правового регулювання ТЗІ в системі МВС України, які свідчать про необхідність підвищеної уваги з боку юридичної науки до відомчого нормативного забезпечення технічного захисту інформації в органах і підрозділах внутрішніх справ;

- визначено основні шляхи підвищення ефективності адміністративно-правового регулювання технічного захисту інформації в органах внутрішніх справ, якими, на думку здобувача, є: по-перше, чітка регламентація організаційно-правових форм, мети та принципів взаємодії МВС України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та СБУ у сфері технічного захисту інформації відповідними внутрішньовідомчими та міжвідомчими адміністративно-правовими актами; по-друге, створення адміністративно-правового регулятора діяльності з виявлення та блокування витоку інформації через закладні пристрої в системі МВС України, який зараз відсутній;

удосконалено:

- систематизацію нормативно-правових актів, що регулюють ТЗІ в Україні, зокрема визначена їх ієрархічна структура;

- на підставі аналізу чинної нормативно-правової бази запропоновані рекомендації щодо удосконалення адміністративно-правового регулювання ТЗІ в системі МВС України, зокрема розроблені проекти Інструкції про взаємодію СБУ та органів внутрішніх справ України у виявленні та блокуванні витоку інформації через закладні пристрої в системі МВС України, а також Інструкції відповідальному за об’єкт інформаційної діяльності на випадок позаштатних ситуацій;

дістало подальшого розвитку:

- визначення ролі та місця джерел адміністративного права у системі нормативно-правових актів, які регулюють технічний захист інформації в Україні, зокрема встановлено, що значна частина нормативно-правових актів з питань технічного захисту інформації є джерелами адміністративного права;

- розробка рекомендацій з удосконалення адміністративно-правовими методами організаційно-функціональної структури підрозділів, що беруть участь у заходах з технічного захисту інформації в системі МВС України. Визначено, що перспективними напрямами адміністративно-правового забезпечення ТЗІ у цьому випадку є детальна нормативна регламентація діяльності відповідальних осіб та урегулювання питання взаємодії МВС України з іншими органами державної влади у сфері ТЗІ.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що розглянуті в ньому положення дозволяють визначити підходи до вирішення як науково – теоретичних , так і прикладних завдань:

– у науково – дослідній сфері – при розробці наукових рекомендацій, концепцій, програм, законодавчих та інших нормативно-правових актів, спрямованих на вирішення актуальних питань сфери технічного захисту інформації;

– у правотворчій діяльності – при розробці нормативно – правових актів щодо технічного захисту інформації в системі МВС України (розроблено проекти інструкції про взаємодію Служби безпеки України та органів внутрішніх справ України у виявленні та блокуванні витоку інформації через закладні пристрої в системі МВС України та інструкції відповідального за об’єкт інформаційної діяльності на випадок позаштатної ситуації);

– у правозастосовній діяльності – для удосконалення адміністративно-правового регулювання технічного захисту інформації в системі МВС України (акт впровадження Шевченківського районного управління ГУ МВС України в м. Києві від 06.09.2011 р.);

– у навчальному процесі – при викладанні навчальної дисципліни «Адміністративне право» (акт впровадження Національного університету біоресурсів і природокористування України від 24.06.2011 р.)

Апробація результатів дисертації. Теоретичні висновки, сформульовані в дисертації, доповідалися та обговорювалися на І науково-практичній конференції „Проблеми юридичної науки очима молодих науковців” (м. Київ, 2008 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „ Правове регулювання суспільних відносин : актуальні проблеми та вимоги сьогодення” (м. Запоріжжя, 2011 р.)

Публікації. Основні положення дослідження відображені у 5 публікаціях, три з яких – у наукових фахових виданнях та дві у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, кожен з яких містить три підрозділи, висновків, списку використаних джерел та 11 додатків. Загальний обсяг дисертації – 248 сторінок, обсяг основного тексту дисертації – 177 сторінок, у тому числі список використаних джерел – 23 сторінки (223 найменування).