БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛIК ТА АНАЛIЗ ІННОВАЦIЙНОЇ ДIЯЛЬНОСТI ПIДПРИЄМСТВ: ОРГАНIЗАЦIЯ I МЕТОДОЛОГIЯ

summary

У вступi обгрунтовано актуальнiсть теми дослідження, розкрито значимість дослідження для розвитку науки та практики, відображено зв’язок теми з науковими планами і програмами, визначено стан наукової розробки проблеми, мету і завдання дослідження. Сформульовано об’єкт і предмет дослідження, робочу гіпотезу, надано характеристику методів дослiдження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів. Вказано характер апробації й здійснені публікації за результатами дослідження, особистий внесок здобувача.

У першому роздiлi “Eкономiчна сутнiсть iнновацiйної діяльності промислового підприємства: проблеми та концептуальнi напрями розвитку” досліджено економiчну сутнiсть iнновацiй та інноваційної діяльності, проведено критичний аналіз становлення наукової думки щодо бухгалтерського обліку та економічного аналізу інноваційної діяльності, розкрито класифiкацію інноваційних процесів i пов’язаних з ними витрат, проаналiзовано можливi джерела покриття iнновацiйних витрат i обгрунтовано прiоритетний пiдхiд до інноваційної діяльності суб’єктів господарювання.

Формування iнновацiйної моделi розвитку економіки України є прiоритетним стратегiчним напрямом i невiд’ємною умовою входження на рiвних у свiтову економiчну систему. З урахуванням тенденцій світового технологічного розвитку перспективною є сегментація глобальних ринків нано-, біо- та інформаційно-комунікаційних технологій в напрямі більш інтенсивного розвитку нових технологічних секторів на зразок фармакогенетики, наноелектроніки, біоінформатики тощо.

Вирішенню завдання поглиблення процесу конвергенції напрямів технологічних і економічних досліджень для досягнення технічного та соціально-економічного ефекту інновацій сприяє стимулювання наукових пошуків і розширення меж теоретико-прикладної бази таких природничих і технічних наук, як біологія, екологія, математика, інформатика, механіка, фізика, хімія, електроніка, приладобудування та економіка. Вирішенню проблем, зумовлених екологічними наслідками суспільно-економічної діяльності людини, повинна сприяти диверсифікація джерел енергетичного виробництва та перехід до використання екологічно безпечних видів палива, створення принципово нових технологічних рішень зниження рівня шкідливих викидів та переробки виробничих відходів.

Актуалізація питання забезпечення дієвого механізму здійснення інновацій вимагає побудови ефективної системи господарювання на рівні підприємств як основних суб’єктів інноваційної діяльності. Досягти цього можна за рахунок: 1) здiйснення на державному рiвнi цiлеспрямованих заходiв, здатних створити економiчнi можливостi як передумови формування стимулюючих iнновацiйну діяльність механiзмiв, зокрема, зростання обсягу фінансових асигнувань у сферу науки та інноваційної діяльності; 2) розробки механiзму взаємодiї суб’єктiв господарювання, який забезпечуватиме досягнення конкурентних переваг завдяки активнiй iнновацiйнiй діяльності. Поняття “інноваційна діяльність”, що при цьому виникає, з урахуванням законодавчого визначення запропоновано трактувати як процес, спрямований на пошук можливостей інтенсифікації виробництва та задоволення суспільних потреб в конкурентоспроможних товарах і послугах на основі використання науково-технічного і інтелектуального потенціалу), що враховує зміну завдань і принципів інноваційної діяльності в господарському середовищі та економічну основу створення і використання інноваційного продукту – технічний та соціально-економічний ефект.

Встановлено, що невід’ємною умовою входження України на рівних умовах в світову економічну систему є перехід до інноваційної моделі розвитку. Цей процес ускладнюється відсутністю належної інформаційної бази системи управління інноваційною діяльністю підприємства, що унеможливлює цілісність управлінського процесу в цілому. Забезпечити за рахунок управління передбачений Стратегією розвитку України “Україна 2020: Стратегія національної модернізації” технічний та соціально-економічний ефект інноваційної діяльності, що охоплює різні сфери діяльності підприємства (капiтального iнвестування, матерiально-технiчного, енергетичного, технiчного забезпечення, екологiчного захисту), покликана відповідна інтеграція в управлінський процес функцій бухгалтерського обліку та економічного аналізу в їх взаємозалежності й взаємозв’язку з іншими функціями управління. Враховуючи важливість даного питання, постає необхідність розробки відповідної системи обліково-аналітичного забезпечення здійснення інноваційної діяльності (рис. 1).