ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СИСТЕМИ КОРМОЗБИРАЛЬНИХ МАШИН ДЛЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність напрямку наукового дослідження, визначено мету, завдання, методи дослідження, його об’єкт і предмет. Висвітлено наукову новизну отриманих результатів та їх практичну значимість. Зазначено особистий внесок здобувача і апробацію результатів роботи.

У першому розділі – “Теоретико-методичні засади формування системи кормозбиральних машин” – розглянуто значення галузі тваринництва, на долю якої в Харківській області припадає біля 50% валової продукції сільського господарства, визначено необхідність використання енергетичних показників у сучасних умовах, узагальнено дослідження з енергозбереження, розглянута регіональні особливості використання енергії ресурсів та формування енергетичного ефекту.

В дисертації дано авторське трактування змісту енергетичного аналізу, як комплекс методів дослідження процесів в народному господарстві за допомогою енергетичних показників з метою вивчення еквівалентного міжгалузевого обміну. В сучасних умовах аналіз ринкових процесів за допомогою показників економічної ефективності є недостатнім. Використання в економічній науці енергетичних показників дає можливість порівняти технології виробництва не тільки сільськогосподарської, але і промислової продукції, техніку, інвестиційні й інноваційні проекти.

Ефективність тваринницької галузі можливо підвищити за умови покращення якісних і кількісних показників кормових культур рослинного походження на підставі впровадження в технологічний процес заготовки кормів економічно обґрунтованих високопродуктивних кормозбиральних технічних засобів.

Низька продуктивність тварин, зокрема ВРХ, в Україні обумовлена недостатньою забезпеченістю (64 %) кормами та низькою їх якістю. Слід підкреслити, що кількість і якість заготовленого корму залежить від кількості збиральних машин, їх технічного стану і підбору та комплектування парку.

В дисертації розглянуто, що в 2009 р. у порівнянні з 2000 р. у Харківській області кількість кормозбиральної техніки зменшилось: комбайнів – до 42,02 %, косарок – до 39,36-61,66 %, копнопідбирачів, скирдоутворювачів, грабель і прес-підбирачів, відповідно, – до 20,88 %, 58,64 %, 52,57 %, 66,35 %.

Досліджено причини, які негативно вплинули на розвиток галузі. Головні з них – це зменшення виробництва кормів, однією із причин якої є незадовільний процес збирання кормових культур через відсутність технічних засобів, їх незадовільного технічного стану і необґрунтованості їх комплектування.

Подальший розвиток кормовиробництва і тваринництва не можливо без інтенсифікації виробництва. В розділі розкрито сутність даної категорії та факторі, які її визначають. Під інтенсивністю ведення тваринництва розуміється удосконалення і розвиток виробництва на основі прискорення науково-технічного прогресу з метою збільшення виробництва продукції за рахунок підвищення продуктивності тварин і ефективності використання виробничих ресурсів галузі. Отже, головною метою інтенсифікації, є підвищення ефективності використання виробничого потенціалу галузі основних і обігових виробничих фондів, робочої сили.

На рівень виробництва кормів та продукції тваринництва впливає наявність кормозбиральної техніки, кількість якої за останні роки зменшується. Це негативно впливає на забезпеченість кормами поголів’я худоби, за рахунок чого зменшується їх продуктивність і рентабельність тваринництва.

Для підвищення ефективності тваринницької галузі в технологічний процес заготовки кормів доцільно впроваджувати економічно-обґрунтовані сучасні високопродуктивні кормозбиральні технічні засоби.

У другому розділі – «Аналіз економічної та енергетичної ефективності системи машин для збирання кормів» - зроблено порівняння економічна, енергетична і біоенергетична оцінка кормозбиральних машин і агрегатів при збиранні силосу, сіна, зеленої маси, кормових коренеплодів.

При аналізі будь-якого технологічного процесу необхідно вивчати якість роботи машин, оцінку якої зроблено за допомогою операційного методу.

Для визначення якості роботи кормозбиральних машин були проведені експерименти у виробничих умовах у дослідному господарстві “Кутузівка”, “Червоний партизан”, “Українка-Слобідська”, “Елітне”, “Большая Рогань” Харківської області, результати якого наведено в таблиці 1.

Із досліджуваних засобів механізації по якості зрізу (висота зрізу до 10 см) найкращі результати показали КПС-5Г і Е-302 – на збиранні конюшини; Е-302, агрегат із трактора МТЗ-80 та причіпної косарки “Кроне” (висота зрізу 10-12 см) на збиранні конюшини і люцерни; засоби механізації Е-302, Е-301, КПС-5Г та Е-281 були найгіршими по цьому показнику (висота зрізу 15,2-17,9 см) на збиранні конюшини та трав’яних сумішей (табл. 1).

Для економічної характеристики кормобиральних машин було проаналізовано трудоємкість робіт на заготівлю кормів (табл. 2).

Аналіз варіантів заготівлі кормів (табл. 2) показав, що при заготівлі кукурудзи на силос найбільш трудоємними виявились технологія 1 і 4 з відхиленням між собою у 4,0%. Майже в 2 рази продуктивнішою є 2 і 3 технології заготівлі кукурудзи на силос, витрати праці у розрахунку на 1 га за якими менше середнього значення на 58,1 і 60,8% відповідно. Подібна ситуація спостерігається при заготівля кукурудзи на зелений корм, де 1 і 4 технології є продуктивнішими.