ФОРМУВАННЯ ГНОСТИЧНИХ УМІНЬ МОЛОДИХ ПЕДАГОГІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми та доцільність проведення дослідження; визначено його мету, завдання, об’єкт, предмет; проаналізовано теоретико-методологічні засади дослідження, визначено комплекс методів та експериментальну базу; розкрито наукову новизну, практичне значення; подано відомості про апробацію, впровадження та публікацію результатів наукового пошуку.

У першому розділі – "Теоретичні засади професійного становлення сучасного фахівця-педагога" – проаналізовано стан дослідженості проблеми відповідно до теоретико-методологічних рівнів (філософського, конкретно-наукового, технологічного) у психолого-педагогічній теорії у контексті відповідних наукових підходів (аксіологічного, особистісного орієнтованого компетентнісного, акмеологічного, професіографічного, контексного, ресурсного, задачного). З’ясовано суспільне замовлення щодо професійних вимог до рівня підготовки сучасного фахівця-педагога. Уточнено базові поняття дослідження ("молодий учитель", "розвиток", "становлення", "професійне становлення", "професійний розвиток", "гностичні вміння", "формування гностичних умінь"), проаналізовано їх взаємозв’язок та взаємообумовленість. Розглянуто основні аспекти дослідження гностичних умінь: предметно-процесуальний, рефлексивний, особистісний, продуктивно-результативний, соціально-управлінський; окреслено чинники прояву, ознаки, критерії сформованості гностичних умінь, їх якості та особливості реалізації у суб’єктів освітнього процесу.

У ході дослідження з’ясовано, що професійне становлення – це шлях до професіоналізму вчителя як інтегральної якості суб’єкта діяльності, що спрямовується на відповідні соціально-педагогічні характеристики, які визначають основу психолого-педагогічного портрета творчого й компетентного учителя: соціальну активність (наріжну властивість особистості); гуманістичну орієнтацію (віддзеркалює глобальні зміни, які відбуваються у сучасному світі); рефлективність, самосвідомість, саморегуляцію та критичність мислення (прояв аналітичного підходу до когнітивних процесів, адекватна оцінка соціокультурних феноменів); цільову спрямованість на розвиток особистості вихованця (спрямованість на формування в учня потреби у самовдосконаленні); залучення вчителя до процесу суб’єкт-суб’єктної взаємодії; активне включення педагога у творчу професійну діяльність, процес професійного саморозвитку.

Виявлено, що вміння, які охоплюють розумові контрольовані, довільні, усвідомлені дії, актуалізують творче мислення, творчу креативну діяльність, здатність до уявлення, екстраполяції, фантазії, висування гіпотез, вирішення нових завдань у змінених ситуаціях, що дозволяє віднести вміння до операцій інтелектуальної сфери, яка відображає такий особистісний аспект уміння, як самосвідомість та Я-концепція.

У результаті теоретичного аналізу проблеми, з’ясовано, що гностичні вміння молодого педагога передбачають його здатність пізнавати себе як особистість і фахівця, власне соціально-педагогічне середовище, навчально-виховний процес та вміщує певні компоненти, пов’язані із мотивацією, рефлексією педагогічної діяльності, у контексті впровадження суб’єкт – суб’єктного підходу навчально-виховного процесу.

З’ясовано, що гностичні вміння молодого педагога визначаються спрямованістю на розвиток пізнавальної діяльності, що реалізується як на рівні мислення, так і конкретних гностичних умінь, які впроваджуються у межах певних стратегій пізнання педагогічної дійсності. Відтак, гностичні вміння в силу їх інтегрально-наскрізного характеру необхідні для здійснення будь-якого виду діяльності та пов’язані з процесом абстрагування інформації, аналізу, синтезу, класифікації.

Обґрунтовано висновок, що гностичні вміння молодого вчителя (на етапі професійного розвитку, який охоплює п’ять початкових років професійно-педагогічної діяльності після закінчення вищого навчального закладу) пов’язані з його гностичною професійно-педагогічною діяльністю.

Отже, у результаті дослідження виявлено, що становлення молодого педагога – це процес його професійно-педагогічної діяльності, який характеризується важливими трансформаціями набутих у ході фахової підготовки у ВНЗ особистісно-професійних якостей. Зазначене передбачає досягнення молодим учителем рівня компетентного фахівця, здатного успішно розв’язувати практичні завдання у педагогічній практиці.

У другому розділі – "Модель формування гностичних умінь молодих педагогів у процесі їх професійного становлення" – розглянуто специфіку формування гностичних умінь молодих педагогів у ході професійного становлення, визначено відповідні структурні компоненти моделі та критеріальні характеристики сформованості зазначених умінь.

Розроблено авторську модель формування гностичних умінь молодих педагогів, яка вміщує такі основні блоки: методологічно-цільовий, структурно-критеріальний, організаційно-методичний, оцінно-рефлексивний (рис. 1).

Зміст методологічно-цільового блоку визначений з урахуванням соціального замовлення на високопрофесійних педагогів із сформованими гностичними вміннями і включає категоріальні площини аналізу: професійне становлення, професіоналізація, особистісно-професійний розвиток; теоретико- методологічні рівні: філософський, конкретно-науковий, технологічний; сучасні наукові підходи.

Структурно-критеріальний блок характеризується наявністю основних компонентів гностичних умінь молодих педагогів, критеріїв їх сформованості та необхідного діагностичного інструментарію. Структура гностичних умінь передбачає ціннісно-мотиваційний компонент (проектування стратегічних, тактичних та оперативних цілей молодих педагогів відповідно до розробленої моделі формування гностичних умінь у процесі професійного становлення) та передбачає чинники, які сприяють їх ефективному формуванню.

Аналітико-когнітивний компонент містить уміння, спрямовані на вдосконалення змістового наповнення та аналіз як власної діяльності молодого педагога, так і педагогічного колективу.