ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА ДО ЗАСТОСУВАННЯ КОМП’ЮТЕРНОЇ ГРАФІКИ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, методи дослідження, сформульовано гіпотезу, методи та експериментальну базу дослідження, розкрито наукову новизну й практичне значення дисертаційної роботи, подано дані щодо достовірності наукових положень, наведено відомості про апробацію та впровадження одержаних результатів, охарактеризовано публікації та структуру роботи.

У першому розділі – «Теоретичні засади формування готовності майбутніх учителів образотворчого мистецтва до застосування комп’ютерної графіки у професійній діяльності» – проаналізовано поняття «комп’ютерна графіка» в педагогічних і мистецтвознавчих дослідженнях, в літературі з питань впровадження комп’ютерних технологій, розглянуто сучасні погляди на зміст і роль комп’ютерної графіки в професійній діяльності вчителів образотворчого мистецтва. Проілюстровано теоретико-методологічні підходи до понять «готовність до діяльності», «готовність до педагогічної діяльності», «готовність до застосування комп’ютерної графіки», класифікації комп’ютерної графіки, визначено структуру готовності майбутніх учителів образотворчого мистецтва до застосування комп’ютерної графіки, вивчено вітчизняний передовий педагогічний досвід з досліджуваної проблеми.

Вивчення науково-педагогічних (О. Глазунова, С. Горобець, В. Михайленко та ін.), мистецтвознавчих (Н. Сокольникова, А. Пасічний, Л. Турлюн та ін.) і технічних (У. Боумен, К. Вауліна, Г. Веселовська, С. Луцій та ін.) праць підтверджує той факт, що нині існують розбіжності в поглядах учених і практиків щодо розуміння та вживання поняття «комп’ютерна графіка». Автори наповнюють його різним змістом. Об’єднуючи різні підходи до його визначення і враховуючи специфіку професійної діяльності вчителів образотворчого мистецтва, визначаємо комп’ютерну графіку як зображення, витвір мистецтва, що створюється, редагується й відображається засобами комп’ютерних технологій, а також як систему способів, принципів та методів, які застосовуються під час роботи з такими зображеннями.

Проведене нами дослідження показує, що у професійній діяльності вчителів образотворчого мистецтва комп’ютерна графіка може застосовуватись як дидактичний та образотворчий засіб, зорієнтований на сучасні форми навчання у поєднанні з традиційними навчальними матеріалами.

З-поміж переваг застосування комп’ютерної графіки у професійній діяльності вчителів образотворчого мистецтва порівняно з традиційним навчанням науковці виокремлюють такі: інформаційні (використання електронних ресурсів Інтернет, візуальних і аудіовізуальних матеріалів із фондів і каталогів музеїв і галерей, що значно збільшує обсяг доступних для школи джерел); інтерактивні (розширення масштабу полікультурного спілкування, віртуальної взаємодії в умовах глобалізації); дидактичні (гнучка індивідуалізація навчання, умови для пристосування до темпу художньо-пізнавальної діяльності кожного учня через систему завдань різної складності; використання графічних редакторів і анімаційних програм для пошукових вправ у сфері мистецтва, вільного проектування і моделювання); інтегральні (синтез вербальної, візуальної, звукової, рухової, тактильної інформації; поєднання абстрактно-логічних, знаково-символічних, предметно-образних форм наочності); психологічні (підвищення мотивації навчання за рахунок єдності пізнання й розваги, ігрових стимулів, зацікавлення спецефектами; єдність раціонального та емоційного, свідомого і підсвідомого); професійно-педагогічні (розширення методичного арсеналу вчителів образотворчого мистецтва, демонстрація педагогічних малюнків високої якості); ергономічні (варіативність темпу, компактність систем зберігання інформації).

Готовність учителя до педагогічної діяльності розглядається як складне соціально-педагогічне утворення, що містить у собі комплекс індивідуально-психологічних якостей, систему знань, умінь і навичок, передбачає потреби, переконання, погляди, ставлення, мотиви, почуття, установки на означену діяльність. Більшість дослідників ототожнює готовність до педагогічної діяльності з професійною компетентністю, соціально-значущою спрямованістю особистості, наявністю комунікативної та дидактичної потреби, потреби в спілкуванні, передачі досвіду (Н. Кічук, А. Ліненко, О. Пєхота, В. Семиченко, С. Сисоєва та ін.).

На основі проведеного аналізу психолого-педагогічних досліджень (І. Дичківська, К. Дурай-Новакова, М. Дьяченко, Л. Кандибович, В. Сластьонін) ми визначаємо готовність учителів образотворчого мистецтва до застосування комп’ютерної графіки у професійній діяльності як інтегровану характеристику особистості студента, яка базується на свідомому сприйнятті та вираженому інтересі до майбутньої професії вчителя образотворчого мистецтва і характеризується наявністю потреби, знаннями, уміннями та навичками здійснювати професійну діяльність із застосуванням комп’ютерної графіки.

Структура досліджуваного поняття об’єднує чотири компоненти: мотиваційний, когнітивний, креативний, рефлексивний, які мають критерії, показники та рівні сформованості досліджуваного феномену. Ми розмежовуємо такі критерії сформованості досліджуваної готовності: потребнісно-мотиваційний передбачає з’ясування причин і факторів, які спонукають, ініціюють, спрямовують учителя образотворчого мистецтва до застосування комп’ютерної графіки (показники: усвідомлення необхідності застосування комп’ютерної графіки у процесі навчання й виховання учнів та бажання побачити позитивний результат своєї діяльності, інтерес до засобів комп’ютерної графіки та зацікавленість у їхньому використанні на уроках образотворчого мистецтва; прагнення вчителя творчо і неординарно проектувати різноманітні організаційні форми у тісній взаємодії з учнями); знаннєвий критерій об’єднує сукупність знань учителя образотворчого мистецтва про сутність і специфіку комп’ютерної графіки, її види та ознаки, а також комплекс умінь і навичок із застосування комп’ютерної графіки в структурі власної професійної діяльності (показники: знання з комп’ютерної графіки; компетентність у застосуванні засобів комп’ютерної графіки, необхідних для застосування у професійній діяльності; обізнаність із джерелами поповнення знань, зокрема, у сфері застосування комп’ютерної графіки, та здатність застосовувати їх у майбутній професійній діяльності); креативно-діяльнісний критерій передбачає оригінальне розв’язання педагогічних завдань учителя образотворчого мистецтва із застосуванням різноманітних методів і засобів навчання, зокрема комп’ютерної графіки (показники: творчий підхід до організації навчання образотворчого мистецтва з використанням комп’ютерної графіки; творче розв’язання професійних завдань засобами комп’ютерної графіки, інтерес, оригінальність у розв’язанні художньо-творчих завдань); оцінно-рефлексивний критерій характеризує пізнання й аналіз педагогом явищ власної діяльності (показники: оцінка вчителем власної діяльності, провідним засобом якої є комп’ютерна графіка).

У другому розділі – «Дослідження педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів образотворчого мистецтва до застосування комп’ютерної графіки» – на підставі теоретичного аналізу наукових джерел щодо сутності формування готовності до застосування комп’ютерної графіки, специфіки підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва та вивчення практичного досвіду визначено педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів образотворчого мистецтва до застосування комп’ютерної графіки, а саме: забезпечення стійкої мотивації студентів до застосування комп’ютерної графіки; реалізація міжпредметних зв’язків у процесі викладання дисциплін професійно-педагогічного циклу; впровадження спецкурсу «Комп’ютерна графіка» у структуру професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва; спрямування педагогічної практики студентів на набуття досвіду застосування комп’ютерної графіки на уроках образотворчого мистецтва.

Перша педагогічна умова сприяє розвитку професійної спрямованості особистості та збагаченню її внутрішніх мотивів. Тобто педагогічна умова, як необхідна зовнішня обставина, пробуджує внутрішню потребу в професійному становленні, призводить до переваги внутрішніх мотивів вибору професії над зовнішніми. У таких умовах застосування комп’ютерної графіки у навчанні стає ціннісно-орієнтованою діяльністю, розширює і поглиблює систему знань, умінь і навичок з питань застосування комп’ютерної графіки у майбутній професійній діяльності. Забезпечення стійкої мотивації студентів до вивчення комп’ютерної графіки сприяє формуванню мотиваційного компоненту готовності, створює підґрунтя для реалізації принципу професійної спрямованості навчання і професійного становлення особистості студента.

Друга педагогічна умова передбачає збагачення змісту дисциплін професійно-педагогічного циклу знаннями про сутність, класифікацію, дидактичні й образотворчі можливості комп’ютерної графіки у професійній діяльності вчителів образотворчого мистецтва. Комп’ютерна графіка синтезує теоретичні знання з комп’ютерних систем, композиції, рисунка, живопису, кольорознавства, перспективи, декоративно-прикладного мистецтва, графіки, тому міжпредметні зв’язки у вивченні професійно зорієнтованих дисциплін ми розглядаємо як зв’язки між структурними елементами змісту професійно зорієнтованих дисциплін, що виражаються в поняттях, теоріях, законах і сприяють формуванню системи знань, умінь і навичок та розвитку готовності майбутніх учителів образотворчого мистецтва до застосування комп’ютерної графіки в професійній діяльності.

Відносно третьої педагогічної умови, зазначимо, що спецкурс «Комп’ютерна графіка» є професійно зорієнтованим, оскільки головною метою практичної його частини є професійне вивчення художніх можливостей комп’ютерної графіки, а теоретична частина повинна дати студентам глибокі знання про історію, теорію та сучасні принципи створення зображень засобами комп’ютерної графіки, знання про естетику комп’ютерної графіки як про мистецтво синтезу комп’ютерних технологій і художнього змісту, про можливості її застосування у майбутній професійній діяльності вчителя образотворчого мистецтва. Отже, зазначена умова забезпечує формування когнітивного й креативного компонентів досліджуваної готовності.

Щодо четвертої педагогічної умови, то педагогічна практика, як компонент професійної підготовки майбутнього вчителя до застосування комп’ютерної графіки на уроках образотворчого мистецтва в школі, є водночас одним із основних шляхів формування його особистісного досвіду та готовності до реалізації означеного виду діяльності. Студент-практикант має можливість спробувати свої сили в обраній професії, навчитися застосовувати теоретичні знання у професійній діяльності, виконує нові для себе функції – педагога, виступаючи в ролі суб’єкта нових, незвичних відносин. Отже, педагогічна практика сприяє формування креативного та рефлексивного компонентів готовності майбутніх учителів образотворчого мистецтва до застосування комп’ютерної графіки.

Отже, формування готовності студентів до застосування комп’ютерної графіки у майбутній професійній діяльності – це складний керований процес, організація й успішність протікання якого залежать від педагогічних умов, які забезпечують проектування професійної підготовки кожного студента протягом усіх років навчання у педагогічному вищому навчальному закладі.

За результатами теоретичного аналізу проблеми розроблена методика реалізації педагогічних умов формування готовності майбутніх вчителів образотворчого мистецтва до застосування комп’ютерної графіки у професійній діяльності.

У третьому розділі – «Дослідно-експериментальна робота з формування готовності майбутніх учителів образотворчого мистецтва до застосування комп’ютерної графіки у професійній діяльності» – презентовано результати констатувального та формувального етапів експерименту в експериментальних (ЕГ) та контрольних (КГ) групах.

Результати констатувального етапу експерименту засвідчили, що на високому рівні готовності знаходилися 15,46% студентів КГ і 16,67% – ЕГ; на середньому – 32,29% студентів КГ і 34,02% – ЕГ; на низькому – 51,04% студентів КГ і 50,52% – ЕГ, тобто показники КГ порівняно з показниками ЕГ істотно не відрізнялися, що забезпечувало достовірність результатів формувального етапу експерименту.

Необхідність розв’язання наявних суперечностей зумовила потребу в розробці й апробації методики формування готовності майбутніх учителів образотворчого мистецтва до застосування комп’ютерної графіки.

Здійснення цілеспрямованої методичної роботи відбувалось у процесі професійної підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва протягом І–ІV курсів навчання як у межах вивчення професійно спрямованих дисциплін і спецкурсу «Комп’ютерна графіка», так і під час педагогічної практики. Аналіз результатів впровадження методики проводився за підсумками поточної успішності з кожної дисципліни, модульних та семестрових оцінок, участі студентів у творчих конкурсах, а також за результатами експертних оцінок викладачів.