У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, висвітлено зв’язок роботи з науковими програмами, планами та темами, визначено мету, задачі, об’єкт, предмет дослідження, охарактеризовано методи дослідження, розкрито наукову новизну одержаних результатів, їх практичне значення, подано відомості про апробацію результатів дослідження, публікації, наведено інформацію про структуру й обсяг дисертації.
У першому розділі «Змістові аспекти формування графічної компетентності у майбутніх учителів технологій» розкрито сутність понять «професійна компетентність», «графічна компетентність», показано, що графічна компетентність є необхідним компонентом професійної підготовки майбутніх учителів технологій, визначено її компоненти.
Сучасна освіта характеризується постійним оновленням понятійного апарату, застосуванням нових термінів, раніше притаманних іншим сферам діяльності. Термін «професійна компетентність» – одне з найуживаніших понять, сформоване у педагогічній науці та освітній практиці нашої країни в останнє десятиріччя. Звернення до цього терміну показує, що серед науково-педагогічної громадськості склався неоднозначний погляд на поняття компетентності, у психолого-педагогічних дослідженнях відсутня термінологічна єдність учених щодо сутнісних характеристик цих понять.
Сучасні словники визначають компетентність як поінформованість, добру обізнаність, тямущість, авторитетність або наявність достатніх знань в якій-небудь галузі. Серед визначень компетентності найбільшого поширення у вітчизняній науковій літературі набуло визначення компетентності як сукупності знань і вмінь, необхідних для ефективної професійної діяльності: вміння аналізувати, передбачати наслідки професійної діяльності, використовувати інформацію, запропоноване академіком С. Гончаренком.
Дещо специфічні підходи до тлумачення поняття компетентності розробляються в професійній педагогіці, де останнім часом дедалі більшого поширення набувають ідеї підготовки кадрів, орієнтованих на розвиток компетентності. Як зазначають дослідники, поняття «компетентність» є ширшим за поняття «кваліфікація» і означає не тільки професійні знання, навички й досвід у певній спеціальності, а й ставлення до справи, здатність ефективно використовувати знання й уміння, а також особистісні якості для досягнення необхідного результату на конкретному робочому місці в даній робочій обстановці. Компетентність – це реальна здатність досягти мети чи результату, тоді як кваліфікація є лише потенційною здатністю виконувати завдання певної професійної діяльності.
Переважна більшість вітчизняних науковців визнають, що поняття «компетентність» з’явилося у педагогічному лексиконі не в результаті саморозвитку, а було запозичене із зарубіжної педагогічної літератури. Міжнародний департамент стандартів для навчання, досягнень та освіти тлумачить компетентність як спроможність кваліфіковано здійснювати діяльність. Подібні думки висловлює у своєму дослідженні автор компетентнісного підходу в англійській освіті Дж. Равен. Учений пов’язує зміст професійної компетентності із специфічною здатністю людини ефективно виконувати конкретну діяльність у певній предметній галузі (вузькоспеціальні знання; предметні навички; способи мислення; відповідальність за свої дії).
У державних стандартах європейської професійної освіти компетентність охоплює: 1) задані навички (вимога виконувати певні індивідуальні завдання; 2) використання знань та умінь на робочому місці на рівні встановлених вимог (стандартів) до даної роботи; 3) здатність відповідально виконувати обов’язки і досягати запланованих результатів; 4) здатність знаходити вирішення у нестандартних ситуаціях; 5) здатність застосовувати знання і вміння у нових умовах виробничої діяльності.
Аналіз різних підходів до проблеми професійної компетентності в цілому свідчить, що більшість дослідників пов’язує це поняття з конкретною професією в матеріальній чи духовній сфері. Загальновизнаними є такі характеристики професійної компетентності:
1)розуміння суті завдань, що виконуються;
2)знання досвіду в професійній сфері й активне його впровадження;
4)почуття відповідальності за досягнуті результати;
5)здатність оцінювати власні помилки й коригувати їх.
У сучасній теорії технологічної освіти графічна компетентність розглядається як необхідна умова готовності майбутнього вчителя до професійної діяльності. Важливе місце у ній відводиться рівню сформованості графічних знань і вмінь, які можуть виступати дієвим засобом професійної діяльності. Але ці знання і вміння не повинні бути статичними. Це означає, що, володіючи високим рівнем графічних знань і вмінь, учитель за кожним графічним зображенням, за кожною лінією чи умовною позначкою на ньому повинен «бачити» реальний просторовий образ, уміти пов’язати його з реальним об’єктом навколишньої дійсності.
У більш широкому розумінні графічна компетентність повинна відображати здатність учителя прогнозувати, планувати і коригувати свої дії, будувати процес діяльності в образах, а потім вже втілювати його в реальні дії чи процеси. Уміння створювати в уяві образи об’єктів діяльності й оперувати ними – характерна особливість інтелекту людини. Вона полягає у можливості довільно актуалізувати образи на основі заданої графічної інформації (у процесі розв’язування конкретної задачі), видозмінювати їх під впливом різних умов (навчальних чи виробничих) або за власною ініціативою, вільно перетворювати їх і на цій основі створювати нові образи, суттєво змінені порівняно з початковими. Поняття графічної компетентності охоплює сукупність таких важливих якостей, як уважність і спостережливість, здатність до логічних міркувань, точність і координація рухів тощо.
Важливим показником сформованості графічної компетентності вчителя повинно стати його усвідомлене прагнення користуватись графічною інформацією у різних навчальних ситуаціях: при потребі зафіксувати нові відомості, дізнатися про принцип дії технічного об’єкта за технічною документацією на нього, передати свою думку стисло і лаконічно у вигляді графічного зображення тощо.
У другому розділі «Теоретичні основи формування графічної компетентності у майбутніх учителів технологій» здійснено коригування змісту навчального матеріалу шляхом інтеграції графічної і навчально-конструкторської діяльності майбутніх учителів технологій на кожному етапі їхньої підготовки до професійно-педагогічної діяльності, визначено структурні компоненти процесу формування графічної компетентності, розглянуто особливості компетентнісного підходу до формування графічних знань і вмінь, розкрито методику інтегрованого навчання основ технічного креслення майбутніх учителів технологій.
Логіка творчої проектно-конструкторської діяльності винахідника (концепція створення об'єкта, конструювання, синтез) стала основою для конструювання змісту.