| summary: |
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано вибір і актуальність теми дослідження, визначено його мету, сформульовано гіпотезу та завдання роботи, визначено об'єкт, предмет, основні методи експериментального дослідження, розкрито наукову новизну роботи, її теоретичне й практичне значення, вказано на зв’язок дисертаційного дослідження з науковими програмами та планами, подано відомості про впровадження та апробацію основних положень дослідження.
У першому розділі – "в процесі фахової підготовки" проведено теоретичний аналіз досліджуваної проблеми з позиції професійної педагогіки; проаналізовано основні підходи до визначення поняття "компетентність" та "іншомовна компетентність"; схарактеризовано зміст і структуру, ознаки й показники сформованості іншомовної компетентності майбутніх менеджерів ЗЕД, проаналізовано зарубіжний досвід професійного становлення майбутніх фахівців економіко-управлінської галузі, розкрито сутність іншомовної компетентності майбутніх менеджерів ЗЕД у сфері ефективного здійснення їхньої професійної діяльності.
Сучасними підходами до професійної освіти передбачається забезпечення високого рівня компетентності, мобільності, сприятливих умов професійно-особистісного розвитку майбутніх менеджерів ЗЕД. Компетентнісний підхід відкриває неабиякі можливості для покращення якості фахової підготовки студентів, відпрацювання ними професійних функцій, соціальних ролей, актуалізації особистісних ресурсів. Він дозволяє майбутньому фахівцю самостійно визначатися щодо рівня та інтенсивності професійного зростання, зміцнювати особистісну відповідальність, проектувати життєвий шлях і кар’єру. Становлення зорієнтованої на компетенцію освіти відбувалось у три етапи (І. Зимняя, Д. Хаймс, Дж. Равен, Н. Кузьміна, А. Маркова, Л. Мітіна, Ж. Делор).
Для першого етапу характерним було введення поняття "компетенція" і створення передумов розмежування понять "компетенція" і "компетентність". Другий етап полягав у використанні категорій "компетенція" і "компетентність" у теорії і практиці навчання нерідної мови, в навчанні спілкування, професійності управління, в керівництві, менеджменті. Для третього етапу найбільш типовим стало чітке визначення тих компетентностей, які повинні вважатися бажаним наслідком освіти.
Унаслідок наукового аналізу (Е. Зеєр, Н. Мойсеюк, О. Овчарук, А. Хуторський) зроблено такі висновки: наукова категорія компететності є інтегративною якістю особистості, яка володіє системою знань, умінь і навичок, узагальнених способів розв'язання завдань на основі використання професійного й життєвого досвіду в стандартних і нестандартних ситуаціях; поєднує в собі мотиваційну, когнітивну, рефлексивну, стимулюючу сфери особистості; компетентність містить комплекс необхідних компетенцій, якими визначається готовність людини до ефективної професійної діяльності.
Аналіз науково-педагогічної літератури (В. Дахін, І. Зимняя, Н. Мойсеюк, А. Хуторський,) дав нам змогу виокремити види компетентності (іншомовну, комунікативну, лінгвістичну, соціальну, міжкультурну, лінгвосоціокультурну, професійну, інформаційну, ціннісно-смислову, особистого самовдосконалення, навчально-пізнавальну), її ознаки (мобільність знань, гнучкість досвіду, мотивована ініціативність, ефективна співпраця, критичне мислення, повноцінний саморозвиток, самовдосконалення) та показники сформованості (уміння застосовувати знання на практиці, організація дослідної діяльності, розвинені навички комунікативної взаємодії, комп'ютерна грамотність, високий рівень особистісної самореалізації, готовність до самовдосконалення).
Нами сформульовано нові аргументи на користь того, що важливою умовою підготовки менеджерів ЗЕД є формування у них іншомовної компетентності, яка позиціонується як особистісно значуща якість, показник рівня професіоналізму (І. Бім, Н. Гез, Е. Зеєр, Р. Мільруд, Дж. Равен, Д. Хаймс). У професійній діяльності майбутнім менеджерам ЗЕД потрібно вміти вести діалог із іноземними партнерами, володіти правилами мовленнєвого та ділового етикету, які усталилися в певній зарубіжній країні, користуватись іншомовними літературними джерелами, активно застосовувати зарубіжний досвід фахівців економічної галузі. Зміст іншомовної компетентності характеризується лінгвістичною, когнітивною, комунікативною, прагматичною, інформативною, соціокультурною обізнаністю (Р. Альпін, М. Вятютнєв, А. Дахин, Б. Ломов, М. Свейн, М. Кенейл).
До структури іншомовної компетентності належать компоненти, які функціонально взаємопов'язані, безперервно реалізуються та оновлюються, а саме:
- мотиваційно-ціннісний (свідомий індивідуальний професійний вибір, визначення ціннісних орієнтацій і установок, поєднання особистісного та професійного інтересу, виявлення й закріплення особистих пріоритетів у процесі формування іншомовної компетентності, потреба в самореалізації та самовдосконаленні);
- цільовий (прогнозування і визначення стратегічних цілей і завдань, формування найближчих і кінцевих цілей, обґрунтування і чітке формулювання навчально-професійних дій, усвідомлення іншомовної компетентності як професійної якості);
- змістовий (сукупність і повнота знань, умінь і навичок, якими досягається ефективне іншомовне спілкування, здатність адаптувати навчальну інформацію до умов професійних ситуацій, готовність планувати особистісний та професійний розвиток);
- процесуальний (уміння оперувати набутими знаннями за стандартних і нестандартних життєвих і професійних ситуацій, уміння використовувати джерела інформації для власного розвитку, функціональне використання іноземних мов із професійною метою, встановлення оптимальних виробничих взаємин);
- результативно-оціночний (діагностування рівня сформованості іншомовної компетентності; проведення контролю та оцінки власної діяльності; моніторинг професійних рішень, стратегій, тактик; здатність до самостійного управління, корекції рівня знань, умінь, навичок, емоційно-психологічного стану).
Проблема формування іншомовної компетентності випливає із сутності цього поняття, бо, становлячи продукт навчання як спеціально організованого процесу, ці явища є не безпосереднім його результатом, а передовсім наслідком особистісного становлення майбутнього спеціаліста в процесі його фахової підготовки.
Зарубіжний досвід формування іншомовної компетентності передбачає інтеграцію таких навчальних курсів як міжнародний бізнес, ділова етика та іноземні мови, вивчення міждисциплінарних курсів, організацію "виїзних" семінарів, семінарів-практикумів, роботу в малих групах, діалогічних поєднаннях тощо. Повчальним є досвід зарубіжних ВНЗ у зв'язку із впровадженням програми (вперше на базі Гарвардського університету) "Назад до першоджерел", що актуалізує потребу студентів в оновленні власних знань шляхом самоосвіти. Варто зауважити, що вузька спеціалізація у процесі фахової підготовки студентів узгоджується із міжкафедральними програмами, модульна основа яких забезпечує гнучкість процесу засвоєння знань, враховує специфіку інтересів майбутніх фахівців у межах загальної структури курсів. На всіх рівнях навчання є модулі змішаних культур, що гарантують вивчення мови у поєднанні із міжнародним бізнесом і правом.
Розвиток міжнародних контактів в Україні спричинив заснування неперервної професійно спрямованої іншомовної підготовки фахівців. У зв’язку з цим змінився соціальний контекст вивчення фахових дисциплін, потенціал яких найповніше реалізується за умов особистісного (І. Бех, Г. Бал, І. Зязюн, Є. Пасов), комунікативного (Г. Китайгородська, Н. Скляренко), інтегративного (Н. Ничкало, І. Козловська) підходів, контент-навчання (Д. Брінтон, Д. Оллер), навчально-рольових ігор (О. Артем’єва, Ю. Друзь, Б. Хруцький), моделювання виробничих ситуацій (В. Безпалько, В. Штофф).
Міждисциплінарні зв’язки, які відображають цілісний процес професійного становлення майбутніх менеджерів ЗЕД, дають змогу оптимізувати педагогічні зусилля. Так, у процесі вивчення навчальних дисциплін "Вступ до спеціальності", "Основи зовнішньоекономічної діяльності", "Маркетинг", "Управління розвитком персоналу", "Комерційна діяльність посередницьких підприємств", "Іноземна мова за професійним спрямуванням" здійснюється інтеграція соціокультурного контексту управлінської діяльності та процесуальної сфери фахової підготовки. При цьому виробляється певний рівень корпоративної культури, що відображає особистісну мотивацію, коректне, довершене інформаційне забезпечення (у тому числі іншомовне), втілення принципів багаторівневої комунікативної взаємодії з іноземними партнерами. Особлива роль відводиться міждисциплінарним курсам за вибором студентів.
Отже, можна стверджувати, що якісна професійна іншомовна підготовка гарантує майбутнім менеджерам ЗЕД можливість володіння засобами вираження професійних потреб іноземною мовою, розширювати професійну компетентність, забезпечувати різнобічну соціокультурну та професійну взаємодію, надає шанс успішно конкурувати на світовому ринку праці й послуг.
У другому розділі – "Педагогічні умови формування іншомовної компетентності майбутніх менеджерів зовнішньоекономічної діяльності в процесі фахової підготовки" обґрунтовано й експериментально перевірено модель формування іншомовної компетентності майбутніх менеджерів ЗЕД, визначено критерії, показники, рівні сформованості іншомовної компетентності, узагальнено педагогічні умови її ефективного формування в процесі фахової підготовки, систематизовано результати дослідно-експериментальної роботи.
Модель формування іншомовної компетентності майбутніх менеджерів ЗЕД (рис. 1) побудовано на основі ієрархічної залежності структурних компонентів цілісної системи фахової підготовки з урахуванням сучасних тенденцій глобалізації соціально-економічних процесів; крім того, взято до уваги можливість впливу вестернізації; інформатизації професійного середовища, системи, структури та специфіку реалізації професійних завдань менеджерами ЗЕД.
Модель відображає єдність таких основних структурних компонентів процесу формування іншомовної компетентності: інформаційного, мотиваційно-цільового, організаційно-змістового, процесуально-операційного, оціночно-результативного.
|
