ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОГО СТИЛЮ ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ У МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ЕКОНОМІКИ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет, охарактеризовано методи, розкрито наукову новизну та практичне значення роботи, наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження, структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі – «Теоретичні засади формування продуктивного стилю професійного спілкування майбутніх викладачів економіки» – розглянуто теоретичні положення щодо особливостей професійної підготовки майбутніх викладачів економіки у вищих навчальних закладах; проаналізовано наукові підходи до визначення понять «індивідуальний стиль спілкування», «індивідуальний стиль педагогічного спілкування»; з’ясовано суттєві особливості стилів спілкування та стилів педагогічного спілкування; розкрито особливості наукових підходів до вирізнення ефективних стилів педагогічного спілкування; визначено характерні особливості та уточнено поняття «продуктивний стиль професійного спілкування викладача», обґрунтовано структуру досліджуваного стилю.

У результаті аналізу наукової літератури виявлено, що науковцями на основі системного, компетентнісного, диференційованого, особистісного, акмеологічного й аксіологічного підходів досліджуються різні аспекти підготовки майбутніх викладачів економіки, а саме: сутність підготовки майбутніх фахівців до педагогічної діяльності, їх психолого-педагогічна компетентність, формування творчого педагогічного потенціалу, система підготовки до професійного спілкування та до проектування навчальних технологій, технології особистісно-професійного розвитку та проблемного навчання, особливості формування професійних педагогічних умінь, зокрема, комунікативних, особливості організації ділових ігор та педагогічної практики, проблеми професійної адаптації та принципи підвищення кваліфікації викладачів економічних дисциплін.

У дослідженнях учених обґрунтовані принципи, на яких засновується психолого-педагогічна підготовка майбутніх викладачів економіки в галузевих університетах: бінарність навчальних цілей (засвоєння дисциплін психолого-педагогічного циклу має закласти психолого-педагогічну базу майбутньої професійної діяльності у сфері економіки та забезпечити необхідну і достатню підготовку до професійної діяльності як викладача економіки), ступеневість змісту предметного пізнання (реалізується на основі співвідношень «загальне-особливе-часткове», де «загальне» – психологічні аспекти будь-якої діяльності, «особливе» – психолого-педагогічні аспекти діяльності фахівця-економіста та викладача як менеджерів, «часткове» – дидактичні, методичні та виховні аспекти навчальної діяльності як викладання та учіння), технологічність підготовки (очікувані результати у будь-якій сфері діяльності можна досягти лише за умов наявності адекватної технології, яку треба вміти проектувати, а реалізувати – лише після оволодіння певною технікою).

Водночас встановлено, що проблемі підготовки майбутніх викладачів економіки до професійного спілкування у наукових роботах не приділяється достатньо уваги. Результати аналізу свідчать, що дослідниками розроблялась система підготовки до педагогічного спілкування з чітким вирізненням засобів та форм, які спрямовані на формування готовності майбутніх фахівців до цього спілкування, вирізнялись комунікативні уміння, які доцільно формувати у майбутніх викладачів економіки в процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін. Виявлено, що проблема формування індивідуального стилю професійного спілкування майбутніх викладачів економіки і, зокрема, продуктивного стилю не знайшла свого висвітлення у наукових дослідженнях.

Проведений аналіз психолого-педагогічних досліджень з вивчення індивідуального стилю спілкування, зокрема педагогічного, виявив існування різноманітних підходів щодо дослідження стильових особливостей педагогічного спілкування, емпіричного виокремлення класифікацій індивідуальних стилів цього спілкування та вирізнення серед них найбільш ефективних стилів. З’ясовано, що розроблення продуктивного стилю педагогічного спілкування, яке певною
мірою ґрунтується на результатах теоретичних досліджень В. А. Кан-Калика, здійснено у дисертації Г. В. Коломієць. Водночас встановлено, що у
науковому просторі відсутня спільність поглядів щодо розуміння сутності стилю спілкування, який забезпечує продуктивне виконання педагогічної діяльності, не вирізнені критерії та показники вказаного стилю, не розроблені умови та модель його формування у професійних закладах вищої освіти, у тому числі
і в економічних.

На основі осмислення основних критеріїв продуктивного стилю міжособистісної взаємодії (В. О. Горяніна), соціально-психологічних аспектів діалогічності (О. І. Галян, І. І. Васильєва, Г. О. Ковальов), уточнено поняття «продуктивний стиль професійного спілкування викладача». Цей стиль розглядаємо як зумовлену соціально-психологічними властивостями особистості сформовану систему прийомів та операцій спілкування викладача з тими, хто навчається, яка забезпечує його здатність до побудови комунікативного процесу на основі діалогічної стратегії взаємодії, активну позицію її учасників, прагнення до формування спільних цілей та розподіл відповідальності за їх досягнення, що сприяє встановленню оптимального емоційного клімату у процесі спілкування, розкриттю особистісних потенціалів його учасників та успішному вирішенню завдань педагогічної діяльності.

Результати аналізу наукових досліджень структури спілкування (Г. М. Андреєва, О. О. Бодальов, Б. Ф. Ломов), структури індивідуального стилю спілкування (В. М. Галузяк, М. С. Коваль, С. В. Капітанець, Г. М. Мешко) дозволили виокремити у структурі продуктивного стилю професійного спілкування (ПСПС) викладача три компоненти: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційно-процесуальний.

Мотиваційно-ціннісний компонент ПСПС складають стійкі мотиваційно-ціннісні диспозиції викладача, які спонукають його до спілкування з тими, хто навчається, формують особистісне ставлення до ситуації та на основі цього регулюють професійне спілкування відповідно до виокремлених особливостей продуктивного стилю цього спілкування. Вказаний компонент включає таку комунікативну настанову, для якої характерно: налаштованість на ділову взаємодію, рівноправність стосунків з партнерами, повага їх прав на ініціативу, особисту точку зору, самостійність, відповідальність. Це забезпечує тенденцію до позитивного сприйняття партнера, визнання його безперечної цінності незалежно від вікового та соціального статусу; настанову на діалог, взаємне врахування інтересів та пошук компромісу; поєднання природного емоційного самовираження особи під час спілкування з раціональністю та дотриманням оптимальної комунікативної дистанції. Для даного компоненту також характерним є домінування мотивації досягнення успіху.

Когнітивний компонент продуктивного стилю педагогічного спілкування представлений поняттєво-мисленнєвими ресурсами викладача, які забезпечують аналіз та оцінку ним педагогічної ситуації, формування навчально-виховних цілей, вибір відповідних способів і прийомів спілкування, прогнозування наслідків їх застосування, поточний контроль, оцінку та на основі цього корекцію своєї комунікативної поведінки. Вказаний компонент включає психолого-педагогічні знання й знання у галузі педагогічного спілкування та когнітивну складність як умову глибини й варіативності мислення.

Операційно-процесуальний компонент включає соціально-перцептивну, комунікативну та інтерактивну підструктури, що забезпечують уміння викладача в процесі педагогічного спілкування сприймати й розуміти тих, хто навчається, себе та педагогічну ситуацію в цілому; уміння використовувати вербальні та невербальні засоби спілкування; наявність у педагога позитивної, адекватної самооцінки та відповідальності за власні дії і вчинки (загальної інтернальності).

Наукове обґрунтування змісту та структури ПСПС викладача дозволило перейти до вивчення практичних аспектів досліджуваної проблеми.

У другому розділі – «Наукові основи побудови моделі та умови формування продуктивного стилю професійного спілкування майбутніх викладачів економіки» – розроблено методику оцінювання та проаналізовано стан продуктивності стилю професійного спілкування у майбутніх викладачів економіки, науково обґрунтовано модель та визначено умови формування ПСПС майбутніх викладачів економіки в процесі професійної підготовки у вищих економічних навчальних закладах, охарактеризовано її зміст і структуру.

Розроблена методика оцінювання включає набір критеріїв і показників: мотиваційно-ціннісний критерій (продуктивна комунікативна настанова, розвинута мотивація досягнення); когнітивний критерій (психолого-педагогічні знання й знання у галузі педагогічного спілкування, глибина мислення); операційно-процесуальний критерій (соціальна перцепція, уміння вербального та невербального спілкування, висока адекватна самооцінка, відповідальність за власні дії та вчинки). З метою виявлення кількісних і якісних оцінок критеріїв ПСПС викладача розроблено дидактичний тест оцінки комунікативної та загальної психолого-педагогічної компетентності, змістовий аспект методу експертних оцінок сформованості умінь вербального та невербального спілкування, здійснено добір діагностичних методик («Методика виявлення комунікативних настанов», «Дослідження результуючої тенденції мотивації досягнення / уникнення невдачі» (Т. Елерс), «Тест самооцінки» (Л. Д. Столяренко), тест «Рівень суб’єктивного контролю» (Дж. Роттер), методика особистісних конструктів (Дж. Келлі)). На основі розроблених критеріїв визначена змістова характеристика рівнів сформованості стилю професійного спілкування викладача щодо його продуктивності – низький, середній, високий. Саме високий рівень дає підстави для того, щоб вважати цей стиль продуктивним.

За результатами констатувального експерименту встановлено, що реальний стан продуктивності стилів професійного спілкування майбутніх викладачів економіки не задовольняє сучасних вимог, оскільки лише у 8,5 % студентів виявлено наявність продуктивного стилю педагогічного спілкування. Середній рівень продуктивності стилю професійного спілкування було визначено у 58,5 % респондентів. У 32,9 % майбутніх викладачів діагностовано низький рівень продуктивності цього стилю, що свідчить про їх неготовність до ефективного професійного спілкування як основної передумови успішної педагогічної діяльності.

З’ясовано, що комунікативна настанова, яка сприяє побудові продуктивних взаємостосунків з оточуючими, притаманна лише 7,3 % студентів із загальної кількості опитуваних. У 88,5 % майбутніх фахівців діагностовано різні види комунікативних настанов, що з тих чи інших причин зумовлюють низький рівень продуктивності стилю професійного спілкування. Мотиваційний комплекс домінування мотивації досягнення над мотивом уникнення невдач, який зумовлює продуктивне виконання будь-якої діяльності, притаманний лише 29,5 % студентів. 20,5 % майбутніх викладачів характеризуються таким поєднанням зазначених мотивів, які зумовлюють непродуктивне педагогічне спілкування. Учасники експерименту продемонстрували низький рівень психолого-педагогічних (ПП) знань та знань у галузі психології спілкування (75,6 % студентів – низький рівень, 24,4 % – середній). У 26,9 % та у 62,2 % майбутніх фахівців виявлено відповідно низький та середній рівні сформованості умінь вербальної комунікації. Ці показники є серйозною перешкодою для налагодження продуктивного спілкування викладача з тими, хто навчається. Високий рівень розвитку відповідальності за власні дії та вчинки (загальна інтернальність) діагностовано лише у 22,2 % студентів.
77,8 % досліджуваних характеризуються низьким та середнім рівнями вказаної якості, що проявляється у тій чи іншій мірі безвідповідальності, пасивності щодо вирішення професійних ситуацій та корекції власної поведінки. Отримані результати дослідження засвідчили необхідність створення відповідної моделі формування продуктивного стилю професійного спілкування майбутніх викладачів економіки в економічному університеті.

Розроблена модель формування ПСПС майбутніх викладачів економіки включає такі складники: мету, принципи навчання, психолого-педагогічні умови та методику формування досліджуваного стилю, критерії, показники та рівні сформованості, очікуваний результат (рис. 1).

Визначено її мету – формування продуктивного стилю професійного спілкування майбутніх викладачів економіки. Для реалізації вказаної мети обрано такі принципи навчання: загальнопедагогічні (єдності освітньої, розвивальної та виховної функції навчання, науковості, систематичності та послідовності, міцності знань, доступності, свідомості і активності учнів, наочності, зв’язку теорії з практикою) та принципи групової роботи (проблемності, активності, центрації на особистості, «тут і тепер», інтенсивного зворотнього зв’язку, довіри і відкритості, конфіденційності).

Спираючись на адаптовані до умов дослідження певні положення наукової школи В. С.Мерліна, існуючі підходи до вирізнення умов формування індивідуального стилю спілкування, зокрема і педагогічного (А. А. Коротаєв, Т. С. Тамбовцева, А. Г. Ісмагілова, С. В. Капітанець, Г. М. Мешко), визначено психолого-педагогічні умови формування продуктивного стилю професійного спілкування майбутніх викладачів економіки. Перша умова (забезпечення мотивації майбутніх викладачів економіки до професійної підготовки) передбачає реалізацію методів стимулювання мотивації навчання: комунікативна «атака», доказу та переконань, сугестії, долання перешкод, делегування, закріплення позитивного враження. Друга умова (впровадження у практику діяльності університету методики формування ПСПС) пов’язана з розробкою та реалізацією в навчальному процесі економічного університету циклу спеціальних психогімнастичних вправ, завдань на самопізнання, аналіз та моделювання ситуацій взаємодії, проведення дискусій, бесід, рольових ігор, мозкового штурму, мікровикладання та виступів перед аудиторією. Третя умова (розвиток у студентів рефлексії як механізму становлення особистості) включає створення у процесі навчання рефлексивного середовища через організацію цілеспрямованих бесід, обговорення проблемних ситуацій, запитань, спрямованих на об’єктивацію студентами психологічних позицій і характеристик себе та інших учасників навчання, результатів тієї чи іншої діяльності, взаємодії.

Виокремлені критерії та показники продуктивного стилю педагогічного спілкування зумовили розроблення методики формування досліджуваного стилю в майбутніх викладачів економіки. Обґрунтування цієї методики передбачає визначення етапів її реалізації, наповнення вказаних етапів доцільним змістом, формами та методами навчання, що забезпечить досягнення навчальної мети.