ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ЗАСОБАМИ НАВЧАЛЬНИХ СИТУАЦІЙ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету і завдання, об’єкт і предмет дослідження, викладено теоретичні засади, сформульовано наукову новизну і практичне значення, відображено апробацію та впровадження результатів дисертації.

У першому розділі – «Теоретичні засади професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи засобами навчальних ситуацій» – представлено результати теоретичного аналізу основних підходів, принципів, концептуальних ідей професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи; визначено сутність основних понять дослідження; окреслено зміст професійної компетентності зазначених фахівців; досліджено поняття навчальної ситуації в педагогічній теорії та практиці; розроблено типологію навчальних ситуацій.

На основі аналізу вітчизняної та зарубіжної психолого-педагогічної, лінгвістичної та методичної літератури доведено, що для якісної характеристики змісту професійної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи в контексті сучасних вимог до організації професійної підготовки у вищому навчальному закладі варто розглядати навчальну ситуацію як один із засобів професійного становлення фахівця та його особистісного зростання у процесі професійної підготовки, що є умовою подальшої адаптації до особливостей навчально-виховного процесу.

До концептуальних засад дослідження віднесено тлумачення професійно-педагогічної підготовки в кількох площинах теоретичного розгляду: як системи навчання, що включає вивчення психології, педагогіки та методики в поєднанні з педагогічною практикою (спрямованих на формування особистості вчителя), провідною ланкою якої є педагогічна підготовка; змістово-педагогічних і організаційно-методичних заходів, орієнтованих на забезпечення готовності майбутнього педагога до педагогічної діяльності; певних конкретно-педагогічних компонентів; неперервної освіти, що включає в себе три підсистеми (теоретичну, дослідницьку і практичну) та передбачає поступальність у меті, змісті, методах і формах; єдності загальнопедагогічної (процесу послідовного опанування студентами змісту дисциплін педагогічного циклу) і предметно-методичної підготовки; процесу, що відображає науково й методично обґрунтовані заходи вищих навчальних закладів, спрямовані на формування певного рівня професійної компетентності особистості протягом терміну навчання.

Доведено, що зміст професійної освіти майбутнього вчителя іноземної мови передбачає: пізнання культури країни, мова якої вивчається, а також вітчизняних надбань у цій галузі; розвиток здібностей здійснювати навчальну та мовленнєву діяльність; виховання патріотизму, інтернаціоналізму, формування етичної та естетичної культури; учіння – оволодіння вміннями говоріння, читання, аудіювання, письма як засобами спілкування. Зазначене включає цикли дисциплін гуманітарної та соціально-економічної, професійної та практичної, природничо-наукової підготовки, у процесі вивчення яких ефективним засобом навчання слугують навчальні ситуації.

Результатом професійно-педагогічної підготовки в контексті дослідження визначено професійну компетентність майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи, що тлумачиться як сформована інтегральна характеристика, яка передбачає володіння необхідною сукупністю знань, умінь, навичок та особистісних характеристик, які забезпечують ефективне виконання завдань іншомовної педагогічної діяльності в різних навчальних ситуаціях, що виникають у процесі навчання і виховання молодших школярів. При цьому важливою складовою професійної компетентності є особистісні характеристики, які забезпечують ефективне виконання завдань іншомовної педагогічної діяльності в початковій школі (адекватність самооцінки та рівня домагань, певний ступінь тривожності, що забезпечує його інтелектуальну активність, цілеспрямованість, емпатійність).

У результаті уточнення сутності ключових дефініцій (ситуативний підхід, навчальна ситуація), здійсненого в контексті теоретичного і методичного аспектів, доведено, що ситуативний підхід передбачає застосування ситуативних форм, методів, прийомів у процесі навчання, спрямованого на досягнення фахової відповідності майбутній практичній діяльності тих, хто навчається. До мінімального компоненту навчального процесу віднесено ситуативне завдання або навчальну ситуацію, вирішення якої є необхідною умовою успішної реалізації навчального процесу. З’ясовано, що навчальні ситуації на різних етапах формування елементів професійної компетентності можуть слугувати компонентом змісту, прийомом навчання, бути механізмом керування навчальною діяльністю студента й засобом організації роботи викладача, сприяти виконанню практичних, освітніх і виховних завдань. Їх сутність розкривається через функції (навчальну; діагностичну, виховну, розвивальну; проектувальну, захисну), реалізація яких у процесі майбутньої професійної діяльності вчителя іноземної мови початкової школи залежить від сукупності своєрідних факторів, детермінованих особливостями сприйняття нової інформації учнями молодшого шкільного віку, сформованістю вмінь ураховувати індивідуальні особливості кожного з них тощо.

У процесі дослідження виокремлено три основні типи навчальних ситуацій (педагогічні, психологічні, мовленнєві), які доцільно використовувати під час професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи, охарактеризовано їх сутність, представлено типологію.

Так, навчальна педагогічна ситуація визначається як змодельована викладачем у змісті професійної підготовки у педагогічному ВНЗ взаємодія вчителя й учнів початкової школи, яка виникає у процесі навчальних дій, спрямованих на реалізацію потенційних можливостей школярів до вивчення іноземної мови та за допомогою якої відбувається навчальний і виховний вплив на студентів.

На основі визначених критеріїв (діяльнісна ознака, зміст ситуації, характер її виникнення, тривалість дій, характер прояву) навчальні педагогічні ситуації поділяються на такі: зумовлені діями молодшого школяра, вчителя та зовнішніми обставинами (організація навчального процесу, вплив сторонніх осіб тощо); навчальні та виховні; спонтанні, прогнозовані та спеціально створені; миттєві та стабільні; виконавчі, поведінкові, ситуації відносин.

Обґрунтовано авторське тлумачення навчальних мовленнєвих ситуацій та здійснено їх класифікацію залежно від таких критеріїв: за функціональною спрямованістю навчального завдання (ситуація-завдання, ситуація-ілюстрація, ситуація-оцінка, ситуація-запит інформації, ситуація-виклад), за формою організації навчальної діяльності (групові, індивідуальні), за тематичною спрямованістю, за характером мовного матеріалу (лексичні, граматичні, фонетичні).

Здійснено класифікацію психологічних ситуацій: за характером обставин організації навчального процесу (об’єктивні, зумовлені зовнішніми обставинами організації процесу навчання іноземної мови у початковій школі; суб’єктивні, що залежать безпосередньо від учасників навчально-виховного процесу); за рівнем особистісної значущості (суб’єктивно значущі, суб’єктивно незначущі); за характером суб’єктної рівності (симетричні ситуації, що виникають між учителями, та ситуації, що виникають між учнями) та асиметричні ситуації (ситуації між учителем та учнями чи директором школи); за ступенем співвідношення обставин і умов, в яких існує протиріччя (об’єктивна проблема – когнітивний конфлікт, суб’єктивна проблема – міжособистісний конфлікт). Визначено їх значущість для формування професійної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи. Доведено, що впровадження навчальних ситуацій у професійну підготовку майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи вимагає моделювання та технологізації цього процесу в умовах педагогічного ВНЗ.

У другому розділі – «Організація підготовки майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи засобами навчальних ситуацій» – обґрунтовано модель і педагогічні умови формування професійної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи з використанням навчальних ситуацій, визначено критерії та рівні сформованості професійної компетентності майбутніх фахівців зазначеного профілю.

Модель розглядається як ідеальна система інтегративного комплексу взаємопов’язаних елементів педагогічного процесу, де поєднуються його основні складники: мета, педагогічні умови, зміст підготовки, засоби та її результат (рис. 1).

Визначена мета спрямована на формування професійної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи, компонентами якої є ціле-мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, особистісно-рефлексивний. Обґрунтовано необхідність застосування різноманітних форм, методів та прийомів стимулювання, мотивації, контролю й самоконтролю навчально-пізнавальної діяльності студентів, провідними серед яких є дискусія, діалогічне навчання, аналіз навчальних ситуацій, самооцінювання, рольова гра, кредитно-модульне навчання, а також відповідних засобів, зокрема, інтегративних курсів, навчальних модулів, вербальної інформації викладача.

Доведено, що ефективне функціонування розробленої моделі забезпечується створенням розвивального середовища на засадах ситуативного спрямування навчального процесу, що реалізується, насамперед, шляхом застосування навчальних ситуацій у ході професійної підготовки і передбачає: забезпечення ситуативного спрямування змісту професійно орієнтованих дисциплін; системне використання педагогічної діагностики в навчальному процесі педагогічного вищого навчального закладу, що дозволяє отримувати інформацію про хід професійної підготовки, необхідність коригування її змісту щодо застосування навчальних ситуацій.

З’ясовано, що система підготовки майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи включає педагогічний, психологічний та фаховий компоненти, кожен з яких впливає на формування професійної компетентності, оскільки передбачає здійснення студентами функцій учителя, а також урахування та моделювання значної кількості навчальних ситуацій, що виникатимуть у подальшій практичній діяльності.

Реалізація моделі передбачає досягнення певного рівня сформованості професійної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи, що уможливлює успішне здійснення подальшого навчання учнів молодшого шкільного віку.