ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

summary

1.       ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації; розкрито сутність
наукової проблеми і стан досліджень з питань формування кадрового потенціалу національної економіки; сформульовано мету, задачі, об’єкт і предмет дослідження; відображено наукову новизну одержаних результатів і практичне значення запропонованих рекомендацій.

У першому розділі – «Теоретичні засади формування та використання кадрового потенціалу національної економіки» – розкрито сутність та уточнено визначення кадрового потенціалу національної економіки; визначено характеристики кадрового потенціалу та розроблено на їх основі структурно-логічну модель його формування та використання.

Проведені дослідження та узагальнення точок зору науковців дозволили зробити висновок, що кадровий потенціал національної економіки є базовим структурно-утворювальним елементом формування суспільства знань, головним ресурсом динамічного зростання економіки країни та науково-технічного прогресу, що зумовлює необхідність його виділення як складової трудового потенціалу національної економіки.

Кадровий потенціал відображає глибокі зміни еволюції системи трудових категорій і підкреслює специфічні характеристики кваліфікованих кадрів, не відбиті в жодній з інших економічних категорій. Кадровий потенціал відрізняється від трудового потенціалу на величину потенційних можливостей кваліфікованих кадрів, що працюють не за фахом, некваліфікованих і малокваліфікованих робітників, а також незареєстрованних безробітних. Результати проведених досліджень наукової думки дозволили сформулювати наступне визначення кадрового потенціалу національної економіки, – це інтегрована сукупність здатностей осіб, зайнятих у суспільному виробництві, а також зареєстрованих безробітних, що мають необхідну професійну підготовку, освітньо-кваліфікаційний рівень, володіють відповідними компетенціями, творчими здібностями, кількісні та якісні характеристики яких  (як реалізовані, так і наявні, але  не мобілізовані), за умов відповідної державної підтримки та з врахуванням особливостей стану ринку праці та системи освіти, забезпечують можливість здійснення економічної діяльності з максимальною ефективністю для розвитку національної економіки.

Погоджуючись з думкою більшості науковців про те, що до основних характеристик кадрового потенціалу слід віднести демографічну, організаційну, асертивну (особистісну), кваліфікаційну (професійну), в роботі, уточнено їх змістовну сутність, а також доведено наявність когнітивної, досвідної та мотиваційної характеристик, які підкреслюють відмінності кадрового потенціалу від споріднених категорій та дозволяють розглядати його не тільки як заздалегідь існуючий, але і як постійний резерв підвищення продуктивності праці та ефективності національної економіки. Демографічна характеристика кадрового потенціалу підтверджує, що не всі категорії або групи населення є рівнозначними щодо участі у трудовій діяльності. Організаційна характеристика визначається здібностями раціонального використання робочого часу, розподілу трудового навантаження, дисциплінованістю. Асертивність означає сукупність особистісних якостей, а також навичок спілкування й поведінки в суспільстві, що мають позитивну спрямованість. Значна увага в роботі приділена кваліфікаційній (професійній) характеристиці, сутність якої визначається сукупністю спеціальних знань та практичних навичок, рівнем професійної освіти, компетентністю, досвідом роботи. Когнітивна (пізнавальна) характеристика інтегрує окремі риси психофізіологічної, творчої та інтелектуальної характеристик, які найбільш притаманні кадровому потенціалу. Досвідна характеристика – це сукупність накоплених знань, вмінь та навичок за визначеною спеціальністю. Мотиваційна характеристика формується під впливом зовнішніх і внутрішніх стимулів трудової діяльності, відбиває рівень та структуру потреб, схильностей, інтересів, ціннісних орієнтацій та визначає готовність працівників до професійної діяльності з максимальною трудовою віддачею.