ІПОТЕЧНЕ КРЕДИТУВАННЯ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

1

 

Актуальність теми. Недостатній обсяг надходження довгострокових кредит­них ресурсів до сільськогосподарських товаровиробників унеможливлює прове­дення ними модернізації та технічного переоснащення виробництва, запровадження нових технологій, поліпшення якості ґрунтів та підвищення на цій основі продуктив­ності праці й ефективності сільськогосподарського виробництва. Зали­шаючись без змін, така ситуація в майбутньому згубно впливатиме не лише на га­лузь сільського господарства, а й на розвиток соціальної сфери села. З метою призу­пинення наведених негативних тенденцій у галузі на даний час необхідно створити систему іпотечного кредитування сільського господарства, важливою складовою якої має бути земельна іпотека.

У науковій літературі питанню іпотечного кредитування в галузі сільського господарства приділяється підвищена увага з боку вітчизняних і зарубіжних дослід­ни­ків. Серед них такі провідні вчені, як: В.М. Алексійчук, В.Г. Андрійчук, В.І. Бусов, М.М. Геєнко, О.Є. Гудзь, М.Я. Дем’яненко, О.О. Євтух, О.Т. Євтух, С.В. Козменкова, С.І. Кручок, В.Д. Лагутін, І.А. Розумова, А.В. Сомик, А.В. Чупіс. Над питаннями пов’язаними з інститутом застави права оренди, працювали вітчиз­няні науковці: М.М. Геєнко, А.Є. Данкевич, М.Я. Дем’яненко, М.М. Дячок, С.В. Нижній, а також зарубіжні – Ф.О. Богатирьова, Л.Б. Лазаренко, А.В. Мірошник, А.К. Саркісов та ін.

Однак динамізм і складність проблем кредитного забезпечення сільськогоспо­дарсь­ких товаровиробників зумовлюють необхідність подальшого дослідження теоретичних, методичних і практичних питань іпотечного кредитування в сільському господарстві. Зокрема, недостатньо дослідженими залиша­ються пи­тання стосовно видів іпотечних кредитів та об’єктів нерухомості, які мо­жуть бути предметом іпо­теки в сільському господарстві, механізмів стимулювання державою іпотечних від­носин, мето­дики оцінки заставної вартості сільськогоспо­дарських угідь, сутності та механізму видачі кредитів, забезпечених правом оренди.

У практичному плані необхідна розробка пропозицій щодо створення умов, які б стимулювали розвиток іпотечного кредитування в сільському господарстві, а також кредиту­вання під заставу права оренди, тим самим формуючи цілісну систему залучення кредитних ресурсів для сільськогосподарських товаровиробників під зас­таву наявної у них у власності чи в оренді нерухомості. Вищенаведене зумовило ви­бір теми дисертаційного дослі­дження, її актуальність та практичне значення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» УААН і є складовою частиною теми дослідження: «Формування системи та механізмів фінансово-кредитного забезпе­чення сільськогосподарських товаровиробників у ринкових умовах» – 2001-2005 рр. (номер державної реєстрації 0102U000266) та «Методологія формування ефективних фінан­сових механізмів регулювання відно­син агроформувань з фінан­сово-кредитною сис­темою» – 2006-2010 рр. (номер державної реєстрації 0106U006639). Внесок автора полягає у розробці пропозицій стосовно заходів із стимулювання розвитку іпотеч­ного кредитування в сільському господарстві та запро­вадження кредитування під заставу права оренди.

2

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних і методичних засад та розробка практичних рекомендацій щодо стиму­лювання розвитку іпотечного кредитування в сільському господарс­тві.

Для досягнення поставленої мети передбачалося вирішити наступні завдання:

-       узагальнити теоретичні засади іпотечного кредитування в сільському господарст­ві та обґрунтувати об’єктивну його необхідність в умовах ринко­вої еко­номіки;

-       визначити тенденції кредитування під заставу нерухомості в Україні, у тому чис­лі в галузі сільсь­кого господарства;

-       розкрити пере­думови запровадження кредитування під заставу земель сільсько­господарського призна­чення в Україні;

-       визначити особливості оцінки сільськогосподарських земель при іпотечному кре­диту­ванні, а також розробити практичні рекомендації шляхів вдосконалення оцін­ки заставної вартості сільськогосподар­ських угідь;

-       розкрити сутність інституту застави права оренди, розробити пропозиції щодо запровадження кредитування під заставу права оренди в Україні;

-       визначити перспективи розвитку іпотечного кредитування в сільському госпо­дарстві.

Об’єктом дослідження є процес іпотечного кредитування в сільському госпо­дарстві.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних засад роз­витку іпотечного кредитування в сільському господарстві України.

Методи дослідження. Теоретичною основою досліджень виступили фундамен­тальні положення сучасної економічної теорії, праці провідних зарубіжних і вітчизняних вчених у сфері кредитних відносин. Методологічну основу проведе­них досліджень становить діалектичний метод пізнання та системний підхід до вив­чення явищ, які дозволили вивчити процеси, пов’язані з іпотечним кредитуванням у сільському господарстві у розвитку і взаємозалежності, виявити загальні закономір­ності та тенденції їх розвитку. Для вирішення поставлених завдань використовува­ли­ся загальнонаукові і спеціальні методи досліджень: метод абстрагу­вання та коефі­цієнтів у процесі дослідження питань мето­дики оцінки заставної вар­тості сільсько­господарських угідь; статистико-економічні методи, зок­рема метод групування, по­рівняння й узагальнення економічних показників, табличного по­дання та графічного відображення при виборі підприємств для визначення вартості належних їм прав оренди та оцінці тенденцій іпотечного кредитування у сільському гос­подарстві; ме­тоди аналізу та синтезу – для оцінки особливостей діяльності суб’єктів іпотечних відносин; логічний та метод прогнозування – під час аналізу сутності іпотечних від­носин як інституту й економічної категорії, а також у частині дослідження прогно­зування подальшого розвитку ринку землі та перспектив видачі кредитів, забезпече­них правом оренди.

За інформаційну базу дослідження слугували праці провідних вче­них, присвя­чені іпотечному кредитуванню, у тому числі в галузі сільського господарства; зако­нодавчі й нормативно-правові акти земельного, фінансового та цивільного галузей права, дані статистичних щорічників Держкомстату України та фінансових звітів сільськогосподарських підприємств Хмельницького ра­йону Хмельницької області, матеріали наукових конференцій і семінарів.

3

Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні теоретичних і методичних засад та розробленні пропозицій щодо стимулювання розвитку іпотеч­ного кредитування в сільському господарстві, які полягають у наступному:

вперше:

-  запропоновано класифікацію кредитів, що надаються під заставу нерухомості, за ознакою їх цільового призначення і розподілом на два види: «іпотечний кредит» – такий що, наданий для купівлі нерухомості, яка в подальшому виступає забезпеченням виконання зобов’язання позичальника перед банком, та «кредит, забезпечений іпотекою», при якому власник заставляє належну йому на праві власності неру­хо­мість з метою одержання кредиту на цілі, відмінні від її купівлі;

удосконалено:

-     класифікацію аграрної іпотеки в частині визначення об’єктів нерухомості, які доцільно включати до галузі сільського господарства: 1) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); 2) несільськогос­подарські угіддя (землі, на яких розміщені виробничі будівлі (споруди): будівлі ферм, тваринницькі комплекси, склади, сховища, гаражі, теплиці; підприємства пер­винної переробки сільськогосподарської продукції; об’єкти інженерної та транспорт­ної інфраструктури (землі, зайняті внутрішньогос­подарськими дорогами, про­гонами, комунікаціями); житлові будинки, об’єкти незавершеного будівництва, замкнуті водойми (до 3 га) та лісові насадження (до 5 га); 3) підприємства як єдиний майновий комплекс;

-     методичний підхід до оцінки заставної вартості сільськогосподарських угідь у час­тині обґрунтування необхідності врахування кредитного рейтингу позичальника, зміни ринкової вартості; зниження ринкової вартості предмета іпотеки на випадок його примусового продажу на земельних торгах, суми страхових виплат; розміру вимог банку, пов’язаних із виконанням основного зобов’язання позичальником, мож­ливих збитків банку, витрат на звернення стягнення на заставлене майно та його реалізацію;

уточнено:

-     дефініцію «застава права оренди», як забезпечення вико­нання зо­бов’язань правом на оренду земельної ділянки, при якому банк за попередньою зго­дою власника набуває право витребування орендованої ділянки з володіння та корис­ту­вання орен­даря у разі невиконання ним зобов’язань з подальшою платною передачею цих прав третім особам на передбачених в орендному договорі умовах;

-     дефініцію «заставна вартість», як очікувану ри­нкову вартість об’єкта, що виступає забезпеченням виконання кредитних зобов’язань, на дату можливого звернення стягнення, зменшеної на суму вимог банку, і враховує обмежені те­рміни її експозиції, кредитний рейтинг позичальника та суму страхових виплат;

4

дістали подальший розвиток:

-     пропозиції щодо удосконалення механізму державного регулювання і стимулю­вання іпотечного кредитування сільськогосподарських товаровиробників через надання банкам га­рантії викупу заставлених земельних ділянок у випадку їх примусової реалізації за норматив­ною вартістю, мінімізацію спекулятивних тенден­цій на ринку нерухомості та зменшення випад­ків зміни цільового призначення земель­них ділянок, а також необхідність створення Націона­льного земельного фон­ду, за рахунок коштів якого здійснюватиметься такий викуп;

-     обґрунтування об’єктивної необхідності іпотечного кредитування в галузі сільсь­кого господарства в умовах ринкової економіки та узагальнення комплексного позитивного ефекту на макро- і мікроекономічному рівнях від запровадження іпотеч­них відносин, а також вигод, які одержують держава, сільськогосподарські товаровиробники та банки.

Практичне значення одержаних результатів полягає у сформованих і науко­во обґрунто­ваних пропозиціях щодо напрямів удосконалення іпотечного кре­дит­ування в сільському госпо­дарстві, які можуть бути використанні у роботі Національного банку України, Міністерства аграр­ної політики України при розробленні нормативно-правових актів стосовно іпотечного кредитування в сільському госпо­дарстві, а також банками при запроваджені програм іпотечного кредитування в сільсь­кому господарстві.

Науково-методичні розробки автора з питань сутності іпотечного кредиту­вання в сіль­ському господарстві й інституту застави права оренди впроваджено у навчальний процес та уч­бово-дослідну роботу студентів Хмельницького національного університету при викладанні дисциплін «Гроші і кредит» та «Банківська справа» (довідка №55/409 від 03.04.2008 р.).

Положення методичного підходу щодо визначення заставної вартості при ви­дачі іпотечних кредитів та рекомендації стосовно доцільності видачі банком кре­ди­тів під заставу права оренди сільськогосподарських земель використані у діяльності Акціонерного товариства «Український інноваційний банк» Хмельницька філія (довідка 12/03 від 31.03.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною, заверше­ною науковою роботою, в якій викладено особистий внесок дисертанта у розробку науково обґрунтованих теоре­тичних, організаційно-методичних і практичних засад функціонування іпотечного кредитування в сільському господарстві.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення та результати дисертацій­ного дослідження доповідалися на конференціях й одержали схвальну оцінку науковців на: Між­народній науково-практичній конференції «Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського госпо­дарства» (м. Харків, ХНАУ ім. В.В.Докучаєва, 1-2 бере­зня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Аграрний форум – 2007» (м. Суми, СНАУ, 4-6 квітня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Стра­тегія ресурсозберігаючого використання аграрно-економічного потенціалу на основі активізації інноваційно-інвестиційної діяльності – об’єктивна передумова інтег­рації країни в Світове співто­вариство» (м. Тернопіль, ТНЕУ, 18 травня 2007 року); Міжнародній науково-практичній конфере­нції «Фінансове забезпечення еко­номічного і соціального розвитку суспільства» (м. Дніпропетровськ, ДДФА, 23 березня 2007 р.).

5

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження автором опублі­ковано 9 одноосі­бних наукових праць загальним обсягом 2,82 друк. арк., із них 5 нау­кових статей у фахових видан­нях загальним обсягом 2,13 друк. арк., та 4 в інших виданнях загальним обсягом 0,69 друк. арк.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 20 додатків на 22 сторінках і списку використаної літера­тури, що налічує 152 джерел, розміще­них на 14 сторінках. Аналітично-цифровий ма­теріал представлений у 14 таблицях на 14 сторінках, 20 рисунках на 20 сторінках. Основний зміст роботи викладено на 183 сторі­нках комп’ютерного тек­сту.