Кінаш Ю.Я. Засоби адміністративного примусу у сфері забезпечення безпеки у вугільних шахтах

summary

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У “Вступі” обґрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, зазначається її зв’язок з науковими програмами, визначаються мета, завдання, об’єкт та предмет дослідження, характеризується його методологія, теоретична база та практичне значення, наукова новизна, викладаються основні положення, які виносяться на захист, відомості про апробацію результатів дослідження і структура дисертації.

Перший розділ “Загальна характеристика засобів адміністративного примусу” складається з трьох підрозділів, у яких основна увага приділена дослідженню поняття і сутності таких категорій, як примус, державний примус, адміністративний примус та їх співвідношення, класифікація примусових заходів, види адміністративного примусу.

У підрозділі 1.1 “Поняття заходів адміністративного примусу” акцентовано увагу на  характеристиці і основних ознаках примусу взагалі і державного примусу, зокрема.

На підставі проведеного дослідження інституту державного примусу визначено загальні  і особливі риси, притаманні адміністративному примусу, як різновиду примусу державного. Суть адміністративного примусу полягає у тому, що він містить не тільки адміністративні стягнення, але й інші види засобів, застосовувані до правопорушників. Фактичною підставою застосування примусових заходів служать вчинення або загроза вчинення правопорушень, а також виникнення інших, не бажаних для суспільства і держави аномалій.

У підрозділі 1.2 “Класифікація заходів адміністративного примусу” дисертантка намагалась зробити спробу аналізувати класифікацію примусових заходів. Було вирішено вважати дискусійним у адміністративно-правовій літературі питання про класифікацію засобів адміністративного примусу. Це питання має велике теоретичне і практичне значення. Воно надає можливість для усвідомлення суті різноманітних примусових заходів, їхніх цілей і взаємозв'язку у державному управлінні, сприяє забезпеченню ефективного впливу на правопорушників та вирішенню питань притягнення їх до відповідальності.

Оскільки адміністративно-попереджувальні заходи відіграють важливу роль у попередженні вчинення порушень Правил техніки безпеки у вугільних шахтах. Тому на погляд дисертантки, до цих заходів можна віднести: інструктаж; закриття окремих ділянок; технічний огляд шахтних транспортних засобів; пожежний, санітарно-епідеміологічний нагляд; контрольні і наглядові перевірки; тимчасове обмеження чи заборону доступу працівників до окремих ділянок чи об'єктів з метою забезпечення громадської безпеки, здоров'я людей.

Щодо засобів адміністративного попередження у вугільних шахтах, авторка пропонує визначити їх як дії повноважних органів чи посадових осіб, що спрямовані на примусове забезпечення попередження вчинення порушень Правил техніки безпеки у вугільних шахтах.

На думку дисертантки, заходи адміністративного припинення у вугільних шахтах – це примусове припинення протиправних дій, що мають ознаки адміністративного правопорушення, а в деяких випадках - і злочину, спрямовані на недопущення експлуатації технічно несправного шахтного устаткування, пагубних наслідків такої експлуатації і на забезпечення застосування до винної особи адміністративного стягнення, а у виняткових випадках – кримінального покарання.

В дисертаційному дослідженні стверджується, що у вугільних шахтах адміністративне припинення має здійснюватися, насамперед, в інтересах самого порушника, це владне припинення антигромадської діяльності дозволяє запобігти дії, події, що збільшили б відповідальність винної особи.

Адміністративні стягнення у системі заходів адміністративного примусу посідають окреме місце і являють собою систему примусових заходів, спрямованих на захист суспільних відносин у сфері державного управління, охорони громадського порядку і громадської безпеки, дотримання прав і законних інтересів громадян, які включають кілька груп примусових заходів, що розрізняються за способом здійснення охоронної функції.

У сфері забезпечення безпеки у вугільних шахтах до осіб, що скоїли адміністративне правопорушення, можуть застосовуватися такі види адміністративних стягнень як попередження та штраф. Вони є найбільш ефективними і дієвими засобами.

Другий розділ “Адміністративна відповідальність, як засіб забезпечення безпеки у вугільних шахтах” містить п’ять підрозділів.

У підрозділі 2.1 “Поняття адміністративної відповідальності”  пропонується таке визначення адміністративної відповідальності у досліджуваній сфері: адміністративною відповідальністю за правопорушення у сфері забезпечення безпеки робіт у вугільних шахтах є встановлений санкцією адміністративно-правової норми вид адміністративного стягнення, котрий покладається на винну у вчиненні проступку особу і який полягає у обов’язку цієї особи зазнати втрат морального або матеріального характеру.

У системі охоронних правовідносин  у вугільних шахтах адміністративна відповідальність як вид цих відносин займає своє специфічне місце, яке відрізняється від охоронних правовідносин попередження, припинення, відновлення. Як правило, основною метою регламентації засобів адміністративної відповідальності є загальнодержавні інтереси, але у сфері забезпечення безпеки у вугільних шахтах пріоритетним є захист, насамперед, інтересів громадян-працівників цих шахт, їх життя і здоров’я, а також права на безпечні умови праці.

У підрозділі 2.2 “Підстави застосування адміністративної відповідальності” виділено три підстави адміністративної відповідальності: нормативну - (тобто систему норм, що реалізують її); фактичну – (тобто діяння конкретного суб'єкта, який порушує правові розпорядження, охоронювані адміністративними санкціями (адміністративне порушення)); процесуальну -  (тобто акт конкретного суб'єкта про накладення конкретного стягнення за конкретне адміністративне порушення), та їх застосування у сфері забезпечення безпеки у вугільних шахтах.

У підрозділі 2.3 “Порядок застосування адміністративної відповідальності” акцентовано увагу, що система адміністративної відповідальності як правового інституту містить у собі дві групи норм: а) адміністративно-матеріальні; б) адміністративно-процесуальні. Адміністративно-матеріальні норми визначають і закріплюють задачі, цілі, принципи адміністративної відповідальності, компетенцію держави і її суб'єктів, визначають систему і види адміністративних стягнень і порядок їхнього накладення, систему державних органів, посадових осіб, уповноважених здійснювати адміністративну юрисдикцію, види адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки у вугільних шахтах. Адміністративно-процесуальні норми визначають порядок провадження по справах про адміністративні правопорушення, задачі, принципи, процедури, стадії провадження, порядок застосування заходів процесуального забезпечення у сфері забезпечення безпеки у вугільних шахтах.

У підрозділі  2.4 ”Завдання адміністративної відповідальності у сфері забезпечення безпеки у вугільних шахтах” запропоновано завдання адміністративної відповідальності у сфері забезпечення ведення безпечних робіт у вугільних шахтах згідно зі ст.1 КУпАП України.

У підрозділі 2.5 “Відповідальність за окремі види порушень у сфері забезпечення безпеки у вугільних шахтах” передбачена ст.49 Гірничого закону України та ст.ст. 41, 93, 94 КУпАП і виражається у накладенні адміністративних стягнень у виді штрафів на осіб, винних у порушенні вимог охорони праці. На погляд авторки, цих статей у КУпАП замало, тому запропоновано доповнити проект Кодексу про адміністративні проступки відповідною главою 19: “Адміністративні проступки у вугільній галузі” і відповідними статтями.

Третій розділ – “Інші примусові заходи, як засіб забезпечення безпеки у вугільних шахтах” містить 2 підрозділи.

У підрозділі 3.1 “Адміністративно-попереджувальні засоби забезпечення безпеки у  вугільних шахтах” висвітлюються питання зниження рівня виробничого травматизму і професійних захворювань, які є основною метою державної соціальної політики у сфері охорони праці. Низькому рівню дисципліни праці і порушенням Правил безпеки багато в чому сприяє відсутність чинного законодавства по притягненню до відповідальності винних за допущені аварії і порушення техніки безпеки. Найбільш часті правопорушення на шахтах відбуваються при недотриманні Правил безпеки, причому головне місце серед них повинні займати адміністративно-правові засоби як найбільш оперативні, котрі можуть уже давати позитивний ефект у досягненні поставленої мети.

Зазначено, що особливо значну матеріальну і соціальну втрату спричиняють аварії, нещасні випадки з тяжкими наслідками, професійний травматизм і професійні захворювання. Пояснюється це великою кількістю аварій і нещасних випадків, порушенням трудової і технологічної дисципліни, що допускається як навмисно, так і з необережності. Основна причина криється в тому, що керівники і фахівці шахт, холдингових компаній, виробничих об'єднань та й самі робітники до дотримання безпеки ставляться неналежним чином.

З метою виключення порушень Правил безпеки пропонується систематично проводити планово-попереджувальні ремонти і профілактичні заходи, склавши графіки проведення таких заходів із зазначенням відповідальних осіб, і застосуванням адміністративно-запобіжних заходів за їхнє несвоєчасне виконання. Такими заходами повинні бути: звільнення з посади відповідальних осіб; припинення експлуатації ділянки, лави. Ці  заходи повинні знайти своє відображення у Гірничому законі України.

У чинному законодавстві України, яке передбачає норми забезпеченості робітників вугільних шахт засобами індивідуального захисту, відсутні норми, що передбачають відповідальність за невиконання діючого законодавства з боку керівництва гірничодобувної промисловості в плані забезпечення робітників усім необхідним для роботи в шахтах. Вирішення цього питання за допомогою заходів адміністративно-правового характеру в законодавчих актах могло б зняти існуючу проблему професійних захворювань і травматизму на підприємствах вугільної промисловості.

У підрозділі 3.2 “Засоби адміністративного припинення у сфері забезпечення безпеки у вугільних шахтах” наведено види нагляду і контролю відповідними органами за дотриманням трудового законодавства такі як: попередній, поточний і наступний.

Особливого значення набуває профілактика, насамперед, суворе і неухильне дотримання графіків, планів попереджувальних ремонтів, виконання ревізій, налагодження й випробування устаткування спеціалізованими налагоджувальними організаціями відповідно до вимог Правил безпеки, наявність плакатів, покажчиків, попереджувальних написів, системи сигналів і ін.