КОРОЛЬ ВАЛЕРІЯ ЮРІЇВНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСПЕДИТОРСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТРАНСПОРТНИХ ПРОЦЕСІВ І СИСТЕМ ДОСТАВКИ ВАНТАЖІВ У КОНТЕЙНЕРАХ

summary

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і задачі, визначено об’єкт, предмет і методи дослідження, відображено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, подано загальну характеристику роботи.
У першому розділі «Теорія і практика ТЕО вантажів»:
а) Розглянуто теорію і практику функціонування ТЕК, а також зроблено огляд інформаційних джерел, які пов’язані з тематикою роботи і присвячені актуальним

5
питанням теорії та практики ТЕО вантажів. В результаті виявлено ряд протиріч, які визначають коло актуальних, але не вирішених питань, що зумовлюють постановку основного наукового завдання, мети і задач дослідження.
б) Вирішено термінологічне протиріччя між теорією і практикою у частині не завжди коректного застосування термінів «експедирування» і «логістика», «експедитор» і «логіст». Для аналітичного розмежування даних понять у дослідженні підведене науково-теоретичне підґрунтя, яке отримано на підставі логічних висновків, має правову основу, спирається на наукові та практичні факти:
1. ТЕК є частиною РТП і це аксіоматично. ТЕК діє на підставі Закону України «Про ТЕД » і в рамках відповідного правового поля. ТЕК виступає в якості агента вантажовласника і бере на себе відповідальність за організацію транспортного процесу, приймає участь в узгодженні рішень і координації дій всіх учасників транспортування. ТЕК, до якої звертається вантажовласник і з яким укладає договір, створює (проектує) відповідну СДВ .
2. Про логістичний підхід до організації транспортного процесу можна з повним правом говорити тільки в ситуації, коли виробнича (торгова) компанія в особі свого представника - логіста (логістичного відділу або логістичної компанії) делегує повноваження з організації даного процесу оператору мультимодального перевезення (ОМП). Основною відмінністю традиційного експедитора від ОМП, незалежно від того, хто виконує його функції, є те що ОМП в договорі виступає не як агент вантажовласника, а як перевізник.
3. ОМП здійснює свою діяльність, орієнтуючись на локальні технологічні процеси, на управління вантажопотоками і потоками транспортних засобів. ОМП є представниками РТП, виконують свої функції, але при цьому вони не перетворюються у логістичні компанії, не стають логістичними провайдерами, 3PL і т.д. операторами. ОМП продовжують діяти в рамках відповідного правового поля і на підставі відповідних договорів.
4. Некоректно називати «логістичною» таку компанію, яка надає ТЕП згідно з укладеним договором про транспортну експедицію і діє в рамках правового поля, що регулюється відповідним законодавством. Така компанія за всіма формальними ознаками займається транспортно-експедиторською, а не логістичною діяльністю.
5. Логіст і експедитор це суб'єкти різних ринків. Логіст представляє товарний ринок, який є ринком потенціальних вантажовласників. Експедитор представляє РТП і стає агентом вантажовласника після укладення відповідного договору про транспортне експедирування. Логіст, являючись співробітником (представником) виробничої (торгової) компанії, виступає в якості посередника між власником товару і експедитором. Експедитор, як представник РТП , у свою чергу, є посередником між власником вантажу та іншими суб'єктами РТП. Він виконує функції своєрідного «провідника» на РТП вантажовласника особисто або вантажовласника через його представника - логіста або логістичну компанію - ще одного посередника.
6. Теоретикам і практикам, які працюють в області транспортних технологій і систем необхідно використовувати загальноприйняту в галузі термінологію. Поряд з

6
цим, очевидно, що процеси подальшого взаємного проникнення термінів логістики і теорії транспортних процесів і систем вже не зупинити.