МИТНИЙ КОНТРОЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, зв'язок з науковими програмами, планами, темами; визначено мету і завдання, предмет та об’єкт дослідження, його методологічну основу; розкрито наукову новизну одержаних результатів, їх практичне значення; відомості про особистий внесок здобувача, апробацію та опублікування результатів дослідження, його структуру та обсяг.

Розділ 1. Теоретико-правові засади митного контролю сільськогосподарської продукції складається з двох підрозділів в яких висвітлено сільськогосподарську продукцію як об’єкта митного контролю і обґрунтовано основні засади митної політики України у даній сфері.

У підрозділі 1.1. «Сільськогосподарська продукція як об`єкт митного контролю» досліджено категорії товар, продукція, сільськогосподарська продукція. Встановлено, що сільськогосподарська продукція – це така продукція, яка є товарами першої необхідності, а її виробництво направлено для задоволення основних потреб та інтересів кожного громадянина. Визначено її специфічні властивості: при виробництві використовується земля; вона має обмежений термін використання; така продукція потребує особливих умов зберігання; більшість її видів потребує переробки протягом короткого терміну або відразу після виготовлення; її виробництво характеризується сезонністю, проте споживання відбувається протягом року.

Прослідковано співвідношення категорій сільськогосподарська продукція та продукти харчування. Встановлено, що це різні категорії. Поняття «сільськогосподарська продукція» є більш ширшим поняттям, яке містить поняття «продукти харчування».

Зроблено висновок, що основними проблемними питаннями, які пов'язані з переміщенням та митним оформленням товарів, є неоднозначність класифікації товарів і обмежені можливості митних органів щодо встановлення вірогідності заявленої митної вартості товарів.

У підрозділі 1.2. «Митна політика України у сфері сільськогосподарської продукції» досліджено митну політику у сфері сільськогосподарської продукції у контексті загальної державної політики. Встановлено, що митна політика в сільськогосподарській галузі — це підсистема багаторівневої ієрархічної системи державної митної політики, а митний контроль сільськогосподарської продукції, у свою чергу, є підсистемою нижчого рівня. Функціонування кожної із зазначених підсистем регламентовано відповідними політико-правовими актами. Проаналізовано різні визначення митної політики. Встановлено, що митна політика у сфері сільськогосподарської продукції – це упорядкована діяльність державних інституцій, яка визначає мету і напрями загальнодержавної політики у сфері сільськогосподарської продукції, що досягаються через застосування політико-правових, економічних, організаційних заходів щодо дотримання на належному рівні національних інтересів і національної безпеки держави.

Зазначено, що використання категорій «митна політика», «митно-тарифна політика», «економічна політика» як рівнозначних у митній сфері не є коректним. Проведено порівняльно-правовий аналіз категорій «митна політика» і «митно-тарифна політика», встановлено, що перше з них охоплює значно ширшу сферу, бо визначає як митно-тарифне, так і нетарифне регулювання, а також відповідний інструментарій впровадження. Досліджено функції митної політики: фіскальну, регулятивну, захисну.

Досліджено співвідношення понять «митна політика», «митна справа», «митні правила», «митні процедури» при митному контролі сільськогосподарської продукції. Встановлено, що митна політика слугує забезпеченню та реалізації зовнішньоекономічних завдань та інтересів держави, сприяє зміцненню національної економіки, розвитку експортного потенціалу вітчизняної продукції, пришвидшенню і поглибленню інтеграції у світову економічну систему та активізації участі в міжнародних економічних і фінансових організаціях.

Розділ 2. Митний контроль сільськогосподарської продукції як адміністративно-правовий інститут складається з двох підрозділів в яких послідовно розкриваються види митного контролю сільськогосподарської продукції при переміщенні через митний кордон України, та система і правове становище органів, що здійснюють митний контроль сільськогосподарської продукції.

У підрозділі 2.1. «Поняття та види митного контролю сільськогосподарської продукції при переміщенні через митний кордон України» здійснено дослідження митного контролю як невід’ємного елемента митної справи. Проаналізовано різні наукові підходи щодо розуміння його принципів, сутності форм і методів, шляхів удосконалення в умовах неминучої трансформації митної політики держави перехідного періоду в митну політику європейського зразка, інших аспектів контрольної діяльності митних органів.

Здобувачем контроль визначається не тільки ключовою функцією державного управління, а й певним видом управлінської діяльності для функціонування всієї системи, механізмом оцінки прийнятих управлінських рішень.

Встановлено, що митний контроль сільськогосподарської продукції можна класифікувати за різними критеріями, а саме залежно від: суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, що переміщують підконтрольні об’єкти через митний кордон України (юридичні особи, фізичні особи, дипломати, консули тощо); часу проведення; цільової спрямованості; умов переміщення підконтрольного об’єкта через митний кордон України (режим експорту, імпорту, транзиту тощо); виду транспорту, яким переміщується підконтрольний об’єкт (залізничний, авіа, авто, річковий, трубопровідний тощо).

Аналізуючи види митного контролю зосереджено увагу на форми, у яких передбачається здійснювати цей контроль в умовах побудови правової держави. Здобувач, узагальнюючи наведені міркування й підбиваючи підсумки, зазначає, що види і форми митного контролю сільськогосподарської продукції мають визначатися тільки в Митному кодексі України.

У підрозділі 2.2. «Система і правове становище органів, що здійснюють митний контроль сільськогосподарської продукції» розглядаються поняття механізму правового регулювання, що дає змогу зібрати та систематизувати засоби правового впливу на суспільні відносини, визначити місце й значення того чи іншого юридичного засобу у правовому житті суспільства.

Здобувачем доводиться, що нині механізм адміністративно-правового регулювання суспільних відносин розглядається як категорія, що виражає процес переведення нормативності права в упорядкованість суспільних відносин, які регулюються нормами цієї галузі права. Визначено механізм адміністративно-правового регулювання як сукупність правових засобів, за допомогою яких здійснюється правове регулювання суспільних відносин у сфері адміністративного права. Суспільні відносини, що становлять предмет адміністративно-правового механізму митного контролю, можна об’єднати у дві групи. До першої з них належать відносини внутрішнього управління системою митного контролю. Учасниками цих відносин є суб’єкти митного контролю (Державна митна служба, органи санітарно-епідеміологічного, ветеринарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного контролю) і система їх взаємодії. До другої — суспільні відносини зовнішнього управління. У цих відносинах одним із обов’язкових учасників є суб’єкт, що здійснює митний контроль (Державна митна служба, органи санітарно-епідеміологічного, ветеринарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного контролю); іншим обов’язковим учасником є суб’єкт (юридична або фізична особа), який здійснює переміщення товарів через митний кордон України.

Підкреслено, що для забезпечення дієвого митного контролю держава, через спеціально уповноваженні органи, здійснює спеціальний управлінський вплив, застосовуючи відповідні засоби та методи, на зовнішнє соціально-економічне середовище та його інституції з метою протидії негативним явищам, що спрямовані проти держави, або інакше кажучи, гарантує зовнішню митну безпеку держави. Зазначене здійснюється через прогнозування, попередження, виявлення та мінімізацію негативного впливу зовнішніх негативних чинників і ризиків.

Визначено компетенцію Державної митної служби України, розкрито її завдання, що певною мірою стосуються митного контролю сільськогосподарської продукції.

Розділ 3. «Механізм взаємодії державних органів при здійсненні митного контролю сільськогосподарської продукції та шляхи його вдосконалення» присвячений питанням адміністративно-правового механізму митного контролю сільськогосподарської продукції та засобам підвищення його ефективності.

У підрозділі 3.1. «Взаємодія митних органів України з іншими контролюючими органами при здійсненні митного контролю сільськогосподарської продукції» розглядаються взаємодія органів Державної митної служби України з іншими органами державної влади та досліджуються структурна складова актів діяльності як системи та процесуальна складова діяльності. Взаємний зв’язок органів Державної митної служби України з іншими органами державної влади виявляється в тому, що разом вони виконують спільну функцію — здійснення митного контролю. Для ефективного здійснення цієї функції необхідна взаємна підтримка цих органів, погодженість і єдина спрямованість їхніх дій.

Під взаємодією розуміється заснована на чинному законодавстві спільна узгоджена діяльність відповідних державних органів та посадових осіб у ході здійснення митного контролю сільськогосподарської продукції.

Взаємодія державних органів розглянута як система, виділено її складові: суб`єкти – державні органи; продукт взаємодії – управлінське рішення; цільова частина; функціональна частина; технології взаємодії; принципи взаємодії тощо.

Досліджено порядок взаємодії митних органів з органами державної влади, що здійснюють контроль під час переміщення товарів через митний кордон України.

Зазначається, що контроль здійснюється відповідно до повноважень Державної санітарно-епідеміологічної служби України, Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України. Розглянуто повноваження цих органів щодо участі у здійсненні митного контролю сільськогосподарської продукції та взаємодії з Державною митною службою України.

Визначено форми взаємодії державних органів, як аналітична робота, планування, інструктування, обмін інформацією для проведення попереднього документального контролю тощо. Запропоновано шляхи удосконалення цього механізму.

У підрозділі 3.2. «Удосконалення митного контролю сільськогосподарської продукції» констатується, що необхідна умова підвищення ефективності державного контролю — це скоординована й упорядкована діяльність зазначених органів у здійсненні контрольних функцій, уникнення дублювання за тими напрямами контролю, які належать до компетенції кількох органів.

Поняття «ефективність» розглядається у підрозділі як складна багатопланова категорія, деякі аспекти якої вимірюються за допомогою системи чинників, використовується багаторівневий підхід до визначення ефективності. Встановлено, що аналіз ефективності того чи іншого елемента передує формулюванню теоретичного висновку про закономірності його функціонування або методичної рекомендації про шляхи його вдосконалення.

Для спрощення, підвищення ефективності й прискорення процесу митного оформлення запропоновано імплементувати Кіотську конвенцію, зокрема концепцію авторизованих митних операторів, і здійснювати подальшу модернізацію митного законодавства на підставі законодавства ЄС, зокрема EU Customs Blueprints.

Наголошено на необхідності удосконалення порядку координації та впорядкування системи контрольних органів, що передбачає законодавче закріплення в єдиному законодавчому акті повноважень кожного з них (Державної митної служби України, Державної санітарно-епідеміологічної служби України, Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України тощо) щодо здійснення митного контролю сільськогосподарської продукції. Пропонується визначити вичерпний перелік органів, які мають право здійснювати такий контроль, а також чітко окреслити функції, права та обов’язки кожного з них. Інакше митний контроль без належної, чітко окресленої організаційної структури та правової бази за умови функціонування кількох контролюючих органів та армії контролерів буде малоефективним, а отже, дискредитує власне його ідею.

Досліджено міжнародні стандарти організації державного контролю на кордоні. Виокремлено основні засади організації «взаємодії всіх контролюючих органів», необхідні для його ефективного функціонування.

Визначено, що пріоритетами удосконалення митного контролю сільськогосподарської продукції мають стати:

- підвищення рівня захисту національних інтересів держави за допомогою інструментів митної політики з одночасним збалансованим упровадженням міжнародних вимог та стандартів;

- спрощення митних процедур завдяки поліпшенню системи управління ризиками, що надасть змогу зосередитися на ідентифікації й інспектуванні високоризикованих вантажів;

- створення максимально сприятливого середовища для учасників зовнішньоекономічної діяльності з метою активізації здійснення ними експортно-імпортних операцій;

- підвищення ефективності оперативного виявлення та протидії негативним явищам у зовнішній торгівлі, які є потенційними загрозами безпеці й інтересам держави.