ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД ВІД СПОЛУК АЗОТУ З ВИКОРИСТАННЯМ ІММОБІЛІЗОВАНИХ МІКРООРГАНІЗМІВ

summary

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

     У вступі обґрунтовано актуальність роботи, представлено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, сформульовано мету та задачі роботи.

У першому розділі проведено критичний огляд літературних джерел за темою дисертації, в якому проаналізований сучасний стан та проблеми очищення стічних вод від сполук азоту. Проведений аналіз існуючих технологій очищення стічних вод показав, що використання почергово різних кисневих умов (анаеробних, аеробних) при біологічному очищенні є найбільш ефективним для вилучення із стічних вод сполук азоту, а підвищення економічності очищення стічних вод може бути досягнуто за рахунок використання іммобілізованих мікроорганізмів.

Вагомий вклад у вивчення процесів  біологічного очищення стічних вод внесли Н.А. Базякіна, Залетова Н.А., Бондарев А.А., Швецов В.Н., Яковлев Н.А., Скірдов І.В., Роговская Ц.І., Вавілін В.А.,  Карюхіна Т.А., Феофанов Ю.А., Разумовський Є.С., П.І. Гвоздяк, М.І. Куліков, О.Я. Олійник, І.М. Таварткіладзе, Ц.І. Роговська, В.М., І.М., Henze M., Harremoёs P., Guijer W., Abma W.,  Mulder J. та ін.

На основі аналізу літературних джерел сформульовано  напрямок досліджень.

    В другому розділі наведено характеристику основних методів і методик досліджень. експериментальних установок.

Для дослідження процесів та закономірностей біологічного очищення від сполук азоту використовували експериментальну установку, яка складалась з двох анароебних та наступних трьох аеробних біореакторів, в яких були встановлені волокнисті носії «ВІЯ» (ТУ 996990-69). Параметри носія: щільність  - 1,14 г/см³; пористість  - 0,52%; гідрофобність  - 48%.

Схема руху води в лабораторних біореакторах – прямоточна. В анаеробних біореакторах забезпечувались герметичність, перемішування всередині ємності, відведення газу. Для перемішування було використано насоси АТМАН–АТ 103 з системою розподілу стічних вод, яка складалася з рециркуляційної трубки та перфорованої трубки розподілу стічних вод.  Аеробні біореактори обладнанні системами подачі повітря через дрібнобульбашковий розпилювач з абразивного матеріалу  від мікрокомпресора АЭН-3 та АЭН-4 з продуктивність по повітрю  20-40 дм³/год. Продуктивність мікрокомпресора за киснем становить 4,2-8,4 дм³/год.

Дослідження поводилися на штучно створеному  модельному розчині на основі полісолодового екстракту «ПОЛІСОЛ», який імітував стічні води солодового заводу та містив ХСК – 600-1400 мг/дм³,  органічний  азот –8-20 мг/дм³, амонійній азот – 6-14 мг/дм³.

Вивчення впливу розміщення системи аерації на окисну потужність за амонійним азотом досліджували на другій експериментальній установці, яка складалась з трьох аеробних секцій. Схема руху стічних вод – прямоточна. Повітря надходить у кожну секцію від мікрокомпресорів АЭН-3 та АЭН-4 та розподіляється у біореакторах через трубчасті аератори з діаметром отворів 0,5 мм.