ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ПИТАННЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ Автореферат

Актуальність теми дослідження. Розбудова української державності за принципами демократії об’єктивно викликала переосмислення місця й ролі місцевого самоврядування в системі громадянського суспільства, пошук найкращого варіанту моделі організації влади, яка б цілком відповідала сучасним світовим і європейським стандартам, була спрямована на забезпечення прав , свобод і законних інтересів людини. Вирішення цієї проблеми неможливе без сприйняття кращих традицій світової філософської та правової думки, урахування наукових досліджень і практики місцевого самоврядування демократичних країн світу.

На сьогодні в місцевому самоврядуванні України існує чимало проблем, які потребують дослідження й вирішення, а саме: впровадження чіткого розподілу влади між державними органами й органами місцевого самоврядування і передачі останнім значної кількості управлінських функцій; удосконалення системи і структури органів місцевого самоврядування; зменшення загального числа територіальних громад шляхом їх об’єднання й утворення спільних органів; створення належної законодавчої бази, впровадження механізмів фінансової незалежності місцевого самоврядування й урегулювання ступеня фінансової допомоги з боку держави; активізація участі населення у вирішенні питань місцевого значення через територіальні громади, їх представницькі органи й органи самоорганізації населення, тощо.

За останні роки в Україні проблеми місцевого самоврядування досліджуються вченими, захищено декілька дисертацій, присвячених різним аспектам теорії та практики місцевого самоврядування. Але в них знайшли відбиття здебільшого окремі проблемні питання розглядуваної теми. Що ж до комплексної розробки питань місцевого самоврядування - його поняття, системи, основ, повноважень в науках конституційного права, державного будівництва та місцевого самоврядування, то на сьогоднішній день такого дослідження проведено не було. Саме ці та інші обставини й визначають актуальність обраної теми дисертації, її науково-практичну важливість для місцевого самоврядування в Україні.

Дисертаційне дослідження спирається на праці класиків дореволюційної політико-правової думки В.П.Безобразова, А.І.Васильчикова, М.М.Коркунова, М.І.Лазаревського, а також таких українських та російських науковців, як-то: С.А. Авак’ян, В.Б. Авер’янов, Г.В. Атаманчук, М.О. Баймуратов, Г.В. Барабашев, В.О.Барахтян, В.І. Борденюк, І.П. Бутко, В.І. Васильєв, М.П.Воронов, А.З. Георгіца, В.М. Кампо, А.М. Колодій, М.І. Корнієнко, В.В. Кравченко, М.О. Краснов, О.Є. Кутафін, П.М. Любченко, Н.Р. Нижник, Р.С. Павловський, В.Ф. Погорілко, М.В. Постовий, М.О. Пухтинський, А.О. Селіванов, М.Ф. Селівон, Б.О. Страшун, В.М. Терлецький, , Ю.М. Тодика, О.Ф. Фрицький, М.В. Цвік, В.М. Шаповал, Ю.С. Шемшученко, К.Ф. Шеремет, К.С. Шугріна, В.Д. Яворський та ін., які сприяли становленню й розвитку теорії та практики проблеми місцевого самоврядування. У процесі наукового дослідження окремих точок зору на становлення й розвиток інститутів локальної демократії в Україні використовувалися роботи відомих зарубіжних учених-правників Г. Єллінека, А. де Токвіля, Л. Штейна та ін.

Зв'язок дослідження з науковими програмами, планами, темами. Обрана проблематика дисертаційного дослідження передбачена комплексною програмою наукових досліджень Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого № 0186.0.070865 і кафедри державного будівництва та місцевого самоврядування за напрямком “Проблеми вдосконалення організації і діяльності органів законодавчої і виконавчої влади та місцевого самоврядування в Україні”.