ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВЗАЄМОДІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ З НАСЕЛЕННЯМ Автореферат

Актуальність теми дослідження. Подальший розвиток демократії, забезпечення прав і свобод громадян нерозривно пов’язані з підвищенням ефективності діяльності державних органів, зокрема податкових. Державна податкова служба (далі ДПС) в Україні виконує широке коло завдань щодо реалізації податкової політики Верховної Ради і Уряду України, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів державних цільових фондів податків і зборів тощо, ефективність виконання яких, насамперед, залежить від адекватного сприйняття її діяльності населенням.

Реформування податкової служби вимагає чіткого усвідомлення філософії оподаткування та ролі платника податку в системі податкових взаємовідносин. Адже податок – категорія не лише економічна, це конкретна форма правових взаємовідносин, які будуються на визначених державою та суспільством нормах поведінки. Розробка нової стратегії співпраці ДПС України з населенням покликана сприяти гармонізації взаємовідносин між ними, що як наслідок, буде позитивно відображатись на ефективності виконання поставлених державою завдань у сфері оподаткування. Більш того, від взаєморозуміння між працівниками податкової служби і громадськістю значною мірою залежить підвищення рівня податкової культури населення, зміцнення авторитету податкової служби а, звідси – активізація добровільної сплати податків.

У той же час, у сфері взаємодії податкових органів з населенням існують невирішені проблеми теоретичного, організаційного і правового характеру. Отже, низький рівень взаємодії податкових органів і громадськості, недосконалість нормативної бази у вказаній сфері правовідносин та відсутність теоретичних розробок з означених питань обумовлюють актуальність та важливість глибокого і всебічного наукового дослідження широкого кола питань, пов’язаних з організаційно-правовими засадами взаємодії органів та підрозділів ДПС України з населенням.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п.п. 4.2, 4.3 Стратегічного плану розвитку державної податкової служби України на період до 2013 року, затвердженого наказом ДПА України № 160 від 7 квітня 2003 року; п. 3.1 Тематики пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2002-2005 років, затверджених наказом МВС України № 635 від 30 червня 2002 року; п.п. 8, 17, 28 Пріоритетних напрямків дисертаційних досліджень на період 2002-2005 років, затверджених наказом МВС України № 635 від 30 червня 2002 року; п. 3.2 Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ МВС України на 2001-2005 рр.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу теоретичних засад, правового регулювання та практичної реалізації взаємодії органів і підрозділів ДПС України з населенням визначити сутність та значення останньої, надати пропозиції та рекомендації щодо удосконалення її організаційно-правових засад.

Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні завдання:

– дати загальну характеристику взаємовідносин ДПС із громадськістю;

– з’ясувати поняття та принципи взаємодії податкової служби з громадськістю;

– дослідити особливості правового регулювання взаємодії податкової служби з громадськістю;

– охарактеризувати правовий статус підрозділів громадських зв’язків та масово – роз’яснювальної роботи ДПС України;

– проаналізувати цілі, завдання, функції, права, обов’язки та відповідальність підрозділів громадських зв’язків і масово– роз’яснювальної роботи ДПС України та їх працівників;

– визначити перспективні форми взаємодії податкової служби з громадськістю;

– з’ясувати особливості взаємодії ДПС із засобами масової інформації (далі ЗМІ);

– проаналізувати сучасний зарубіжний досвід взаємодії податкових органів зарубіжних країн з населенням та визначити можливі шляхи його використання;

– дослідити особливості формування позитивного іміджу ДПС та її працівників;

– на підставі виконання цих завдань виробити конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення організаційно-правових засад взаємодії податкової служби з громадськістю.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які формуються у сфері взаємодії органів та підрозділів ДПС України з громадськістю.

Предмет дослідження становлять теоретико-методологічні засади, нормативні основи та сучасний стан взаємодії податкових органів з громадськістю.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.1, 1.2), виокремлено окремі складові правового статусу підрозділів громадських зв’язків та масово–роз’яснювальної роботи ДПС України (підрозділ 2.1). Для аналізу нормативно-правового регулювання взаємодії органів та підрозділів ДПС з населенням, дослідження особливостей формування сприятливого іміджу ДПС та її працівників використовувався метод єдності логічного та історичного‚ методи аналізу та синтезу (підрозділи 1.3, 2.4). Такі методи, як системно-структурний, логіко-семантичний та структурно-функціональний, застосовувалися для дослідження цілей, завдань, функцій, прав, обов’язків та відповідальності підрозділів громадських зв’язків і масово–роз’яснювальної роботи ДПС України та їх працівників, визначення перспективних форм взаємодії податкової служби з громадськістю (підрозділи 2.1, 2.2). Порівняльно-правовий метод використано для дослідження зарубіжного досвіду взаємодії податкових органів зарубіжних країн з населенням (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1). Структурно-логічний та порівняльно-правовий метод використано для аналізу правового регулювання взаємодії ДПС із засобами масової інформації (підрозділ 2.3). Методи класифікації‚ групування‚ а також структурно-логічний метод застосовувалися для виділення окремих напрямків та форм взаємодії ДПС із населенням (підрозділи 2.2, 2.3). За допомогою статистичного методу і документального аналізу визначено чинники, що призводять до погіршення іміджу Державної податкової адміністрації (далі ДПА) України серед населення (підрозділи 1.1, 2.4).

Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці із загальної теорії держави і права, розробки фахівців у галузі адміністративного права та теорії управління: В.Б. Авер’янова, С.С. Алексєєва, І.В. Арістової, О.М. Бандурки, О.В. Джафарової, І.Д. Казанчук, О.М. Клюєва, А.Т. Комзюка, Я.Ю. Кондратьєва, Н.П. Матюхіної, О.М. Музичука, О.І. Остапенка, В.П. Пєткова, О.П. Рябченко, О.Ф. Скакун, О.Г. Фролової, В.К. Шкарупи, О.Н. Ярмиша та ін. Нормативною базою роботи є Конституція України, чинні законодавчі та інші нормативно-правові акти, які регулюють взаємодію органів та підрозділів ДПС України з населенням. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні та архівні матеріали із зазначених питань.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є одним із перших комплексних досліджень проблем взаємодії органів та підрозділів ДПС України з населенням. У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем, зокрема:

– надано нове розуміння значення взаємовідносин органів та підрозділів ДПС із громадськістю;

– дістало подальшого розвитку з’ясування сутності та принципів взаємодії податкової служби з громадськістю;

– подальшого розвитку одержав аналіз правового регулювання взаємодії податкової служби з громадськістю;

– у новому аспекті визначено правовий статус підрозділів громадських зв’язків та масово–роз’яснювальної роботи ДПС України;

– подальшого розвитку одержав аналіз цілей, завдань, функцій, прав, обов’язків та відповідальності підрозділів громадських зв’язків і масово – роз’яснювальної роботи ДПС України та їх працівників;

– вперше визначено перспективні форми взаємодії податкової служби з громадськістю;

– подальшого розвитку одержав аналіз проблемних питань взаємодії ДПС із засобами масової інформації;

– вперше визначено та охарактеризовано фактори, що впливають на формування позитивного іміджу ДПС та її працівників;

– дістав подальшого розвитку аналіз сучасного зарубіжного досвіду взаємодії податкових органів зарубіжних країн з населенням;

– сформульовано ряд конкретних пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення теоретико-правових засад і практичної діяльності щодо взаємодії органів та підрозділів ДПС із населенням.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:

– у науково-дослідній сфері – положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки питань взаємодії органів та підрозділів ДПС з населенням;

– у правотворчості – в результаті дослідження сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін і доповнень до нормативних актів, які регулюють взаємодію органів та підрозділів ДПС із населенням, зокрема, до Законів України „Про державну податкову службу в Україні”, „Про систему оподаткування”, до Положення про Департамент громадських зв’язків та масово-роз’яснювальної роботи Державної податкової адміністрації України, Наказу ДПА № 176 від 12 квітня 2003 р. „Про затвердження Порядку надання роз’яснень окремих положень податкового законодавства”, Наказу Державного комітету телебачення і радіомовлення України та Міністерства юстиції України від 26 березня 2003 року № 314/7 „Про затвердження Методичних рекомендацій щодо положень про управління (відділи) з питань взаємодії з засобами масової інформації та зв’язків з громадськістю апаратів центральних і місцевих органів виконавчої влади”, Положення про порядок розгляду звернень громадян в органах державної податкової служби України. Обґрунтовано необхідність прийняття Закону України „Про участь (сприяння) громадян в боротьбі із податковими правопорушеннями” (назва умовна);

– у правозастосовчій діяльності – використання одержаних результатів дозволить покращити практичну діяльність щодо взаємодії органів та підрозділів ДПС України з населенням;

– у навчальному процесі – матеріали дисертації можуть використовуватись під час проведення занять із спецкурсів „Взаємодія органів та підрозділів ДПС України з населенням” та „Імідж працівників ДПС”.

Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено дисертантом на двох науково-практичних конференціях: „Методика вивчення громадської думки щодо діяльності міліції” (Харків, 2004); „Взаємодія органів внутрішніх справ з населенням та засобами масової інформації” (Харків, 2004), а також на теоретичних семінарах та засіданнях науково-дослідної лабораторії з проблем кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України, кафедри управління в органах внутрішніх справ, кафедри адміністративного права і адміністративної діяльності органів внутрішніх справ Національного університету внутрішніх справ.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені у п’яти наукових статтях, опублікованих у наукових журналах і збірках наукових праць, а також у двох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів‚ поділених на 7 підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 187 сторінок. Список використаних джерел складається із 215 найменувань і займає 19 сторінок.