ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВЗАЄМОДІЇ МІЛІЦІЇ І ОРГАНІВ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ Автореферат

Актуальність теми. Контроль за станом економіки, розвитком соціально-економічних процесів у суспільстві є важливою сферою діяльності державних органів. Особливе місце серед його складових займає державний фінансовий контроль.

Складний економічний стан сучасної України характеризується багатьма факторами. Певними індикаторами цього стану є постійне зростання із року в рік економічної злочинності, а також розмірів втрат державою фінансових і матеріальних ресурсів. Так, кількість злочинів економічної спрямованості зросла з 42606 у 2006 році до 42755 у 2007 році, а розміри втрат держави лише за показниками Рахункової палати і Державної контрольно-ревізійної служби зросли з 11 млрд. 838 млн. гривень у 2006 році до 14 млрд. 10,7 млн. гривень у 2007 році. Проміжні дані першого півріччя 2008 року показують, що ситуація не покращується.

Високий рівень правопорушень у сфері фінансів в Україні зумовлює необхідність вирішення нових завдань щодо підвищення ефективності державного фінансового контролю, передусім, посилення контролю, а також своєчасного припинення протиправних діянь в економічній сфері.

З цією метою, вбачається, що саме удосконалення організації державного фінансового контролю має бути забезпечене скоординованою діяльністю органів, які входять до відповідної системи на рівні всіх гілок державної влади, що в цілому відповідатиме його меті – зміцненню фінансової дисципліни, забезпеченню економії матеріальних, трудових і грошових ресурсів, а також повного, своєчасного та доцільного використання грошових коштів у суспільстві для досягнення ефективного результату.

Незважаючи на те, що окремі суб’єкти системи державного фінансового контролю вже сформувалися і досить успішно діють самостійно, у цілому ця система в Україні поки перебуває на стадії формування. Відповідно, організація взаємодії між суб’єктами цієї системи характеризується певними недоліками.

Нині фінансово-правовою та адміністративно-правовою науками не визначено місце і роль міліції у сфері державного фінансового контролю. Цей державний орган розглядається лише як орган кримінального переслідування. Проте саме міліція на підставі спеціально наданих повноважень та за допомогою комплексу відповідних заходів і методів, закріплених у чинному законодавстві, бере безпосередню участь у здійсненні державного контролю у фінансово-господарській сфері.

Проблемним залишається питання щодо взаємодії міліції з органами фінансового контролю, зокрема державними органами, головною функцією яких є здійснення фінансового контролю. Існуючі розрізнені нормативні акти та відомчі положення, що визначають окремі напрями спільної роботи державних органів у протидії порушенням законодавства в економічній сфері, не мають позитивної системної дії, що негативно впливає на ефективність функціонування фінансової системи держави. Постає проблема вдосконалення законодавства у сфері державного фінансового контролю, оскільки чинній нормативно-правовій базі, що регламентує взаємовідносини державних контролюючих органів і міліції, притаманні суттєві розбіжності у нормах загальних і спеціальних правових актів, а також невідповідність окремих положень підзаконних актів законодавчим. Адже саме ефективна взаємодія міліції з органами фінансового контролю сприяє своєчасній і повній реалізації результатів контрольних заходів.

На актуальність теми дослідження також вказують річні звіти діяльності контролюючих органів. Так, з одного боку, лише органи Державної контрольно-ревізійної служби щороку за результатами контрольно-ревізійної роботи передають до правоохоронних органів понад 8200 матеріалів ревізій і комплексних перевірок, питома вага яких від загальної кількості проведених ревізій становить майже 50 %. З іншого боку, щорічно до органів ДКРС надходить понад 900 звернень з оперативних, слідчих підрозділів міліції про виділення спеціалістів-ревізорів для участі у здійснюваних правоохоронцями перевірках фінансово-господарської діяльності господарюючих суб’єктів, а також близько 5000 доручень на проведення ревізій. При цьому в останньому випадку лише 35-40 % з них контролюючими органами приймаються до виконання.

Результати проведеного анкетування довели, що майже абсолютна більшість респондентів вважають необхідною і доцільною взаємодію між міліцією і органами фінансового контролю у протидії правопорушенням у сфері економіки (97 % – працівники міліції і 100 % – працівники органів ДКРС). Разом з тим, на думку опитаних, стан існуючої системи взаємодії міліції з органами ДКРС оцінюється як посередній, на що вказують понад 90 % респондентів-правоохоронців і 60 % – респондентів-ревізорів, а з Рахунковою палатою – як незадовільний (82 % – опитаних працівників міліції).

Характеризуючи сучасний стан нормативно-правового забезпечення взаємодії міліції і органів ДКРС, більшість респондентів як перших (93 %), так і других (88 %) названих органів визначила „як таким, що частково відповідає” сучасним потребам спільної узгодженої діяльності. Крім того, майже 97 % опитаних працівників органів ДКРС та 75 % респондентів підрозділів слідства, дізнання і 93 % оперативних працівників зазначають на власний практичний досвід зіткнення з неузгодженістю окремих норм законодавчих та підзаконних актів, що регламентують взаємодію міліції з ДКРС і Рахунковою палатою.

Про значущість і необхідність дослідження вказаної взаємодії, а також питань функціонування сфери фінансових відносин, боротьби з правопорушеннями в ній, говорить також сучасний стан наукової розробки проблеми.

При написанні дисертації автор широко використовував наукові дослідження вітчизняних і зарубіжних учених у галузі державного управління, фінансового та адміністративного права: В.Б. Авер’янова, О.Ф. Андрійко, Г.В. Атаманчука, В.Г. Афанасьєва, Д.М. Бахраха, І.Л. Бачила, Д.А. Бекерської, В.А. Бєлова, В.Т. Білоуса, В.В. Бурцева, В.М. Бутузова, А.С. Васильєва, Е.О. Вознесенського, Л.К. Воронової, В.М. Гаращука, О.Ю. Грачової, Є.В. Додіна, О.М. Дорогих, А.М. Зевайкіної, Р.А. Калюжного, М.В. Карасьової, В.К. Колпакова, В.В. Копєйчикова, С.О. Кодинцева, О.А. Кузьменко, О.В. Кузьменко, М.П. Кучерявенка, Т.А. Латківської, І.В. Мартьянова, В.В. Моданова, А.А. Нечай, Н.Р. Нижник, О.А. Ногіна, В.Ф. Опришка, І.М. Пахомова, П.С. Пацурківського, М.С. Першина, В.М. Плішкіна, Н.Д. Погосяна, О.П. Полінця, А.Г. Пишного, Н.М. Прєдко, Н.Ю. Пришви, В.М. Репецького, Ю.А. Ровинського, О.П. Рябченко, Л.А. Савченко, Є.Д. Соколова, С.Г. Стеценка, О.В. Терехової, Ю.А. Тихомирова, І.П. Устинової, Н.І. Хімічевої, Л.К. Царьової, С.Д. Ципкіна, В.В. Цвєткова, М.В. Чадіна, О.В. Шапошнікова, В.С. Шестака; економічних наук: С.Н. Баліної, Л.А. Жука, В.С. Огородника, В.М. Федосова, В.Н. Суторміної, В.О. Шевчука та багатьох інших.

Утім, незважаючи на наявність чисельних наукових досліджень, нині в Україні поки відсутня теоретична концепція, в якій було б закладено перспективи правового регулювання взаємодії міліції та контролюючих органів у сфері фінансового контролю.

Отже, в умовах сьогодення актуальним є проведення поглибленого наукового дослідження питань взаємодії міліції і органів фінансового контролю, що дозволить сформулювати рекомендації щодо покращання виконання контрольної функції держави.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження обрана з урахуванням заходів, що проводяться в Україні і стосуються реформування державного фінансового контролю (Концепція розвитку державного внутрішнього фінансового контролю, затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.05.2005 № 158-р), протидії правопорушенням (Комплексна програма профілактики правопорушень на 2007-2009 роки, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1767). Також дисертація виконана відповідно до „Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 років”, затверджених наказом МВС України від 05.07.2004 № 755 (п.п. 49 підрозділу 1.2, п.п. 89, 91, 96, 99, 103, 105 підрозділу 2.5, п.п. 181 підрозділу 3.2).