ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, окреслено об’єкт, предмет, мету й завдання роботи, схарактеризовано наукову новизну та практичне значення дисертації, подано інформацію про апробацію й упровадження отриманих результатів наукового пошуку.
У першому розділі «Науково-теоретичні засади адаптації викладачів іноземної мови до професійної діяльності в льотних навчальних закладах» проаналізовано наукову літературу з досліджуваної проблеми; з’ясовано сутність поняття «адаптація викладачів до професійної діяльності в льотному навчальному закладі»; схарактеризовано тривалість і чинники, що впливають на процес професійної адаптації; описано особливості педагогічної діяльності та її структурні компоненти; досліджено специфіку льотного навчального закладу; подано нормативну базу щодо вимог до професійних знань викладачів іноземної мови
в льотних навчальних закладах; виокремлено найбільш суттєві труднощі
в професійній діяльності викладачів іноземної мови в льотних навчальних закладах у період адаптації.
У дослідженні наголошено, що в руслі концепції неперервної освіти сучасні вимоги до викладача-професіонала зумовлюють пошук нових шляхів підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. Професійний розвиток, гнучкість, мобільність, адаптованість і здатність до постійного самовдосконалення є професійними якостями фахівця вищої школи у педагогічній системі.
Аналіз теоретичних засад процесу адаптації дав змогу з’ясувати сутнісні характеристики феномену, узагальнити та інтерпретувати наукові положення
з погляду біхевіорального (А. Бандура, Р. Хенкі), інтеракціоністського (Л. Філіпс, Т. Шибутані), психоаналітичного (Г. Гартманн), когнітивного (Ж. Піаже), соціального (Л. С. Виготський, А. В. Петровський), культурологічного (С. О. Арутюнов, І. Д. Калайков) і діяльнісного (О. М. Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн) підходів.
Унаслідок ретельного опрацювання сучасних вітчизняних і зарубіжних фахових наукових джерел доведено, що адаптація викладачів до професійної діяльності в льотному навчальному закладі – складний динамічний тривалий процес систематичного взаємопроникнення педагога та середовища льотного навчального закладу, що передбачає формування професійних знань і вмінь, професійно важливих якостей, потрібних для подальшого розвитку, метою якого є ефективне професійне функціонування.
Зазначено, що професійна адаптація як процес активного пристосування індивіда до середовища може бути ефективною завдяки керівному впливу
та використанню різних засобів.
У процесі аналізу поглядів дослідників та практичного досвіду професійної адаптації виокремлено три етапи адаптації до професійної діяльності: початковий (від одного до трьох місяців); основний (від чотирьох місяців до одного року); творчий (від одного до трьох років). Теоретичний аналіз наукової літератури (В. Т. Ащепкова, О. М. Галуса, М. В. Ігоніної) дав підстави виокремити зовнішні
та внутрішні чинники, що впливають на процес професійної адаптації. До зовнішніх чинників належать: взаємини зі студентами; стосунки з колективом викладачів; специфіка навчального закладу; особливості роботи викладача; необхідність наукової роботи; кураторство; специфіка викладання навчальної дисципліни.
До внутрішніх чинників зараховано: інтерес до професії; мотивація; прагнення
до самореалізації; домінування авторитету; взаємодопомога; творчість; саморозвиток; самодисципліна; відповідальність; самокритика; рефлексія власної поведінки.
У процесі професійної адаптації відповідність фахово зумовленим вимогам залежить від рівня готовності викладача до діяльності. Неперервність процесу навчання, високі вимоги до педагога, високий рівень відповідальності, невизначеність очікуваних результатів і внутрішня вмотивованість виокремлюють педагогічну професію з-поміж інших, предметом яких є людина.
Структурно педагогічна діяльність складається із гностичного, проектувального, конструктивного, організаторського, комунікативного
та рефлексивного компонентів. Їх реалізація в льотному навчальному закладі відбувається через виконання комплексу завдань навчальної, методичної, наукової, організаційної та виховної роботи курсантів. Роль викладача льотного навчального закладу полягає не лише в передачі знань, оскільки динамічний суб’єктивний досвід педагога повинен слугувати інтегратором його взаємодії з дійсністю (В. А. Болотов, Ю. В. Сенько, В. В. Сєріков).
Льотний профіль навчального закладу – специфічний фактор професійної діяльності викладача, що зумовлено комплексністю проблеми формування професійної надійності операторів особливо складних систем управління. Надійність людини-оператора в екстремальних умовах залежатиме від сформованих в авіаційного фахівця знань, умінь і навичок у процесі професійної підготовки. Людський фактор, зокрема лінгвістичний, у статистиці авіаційних пригод
та катастроф зумовлює дотримання нових вимог, розроблених Міжнародною організацією цивільної авіації як для льотного та диспетчерського складу,
так і для викладачів іноземної мови. Наголошено, зокрема, на необхідності знань фразеології радіообміну, базової термінології з авіаційних дисциплін та змісту нормативних документів, що стосуються комунікації іноземною мовою між пілотом і диспетчером. Аналіз статистики авіаційних пригод та катастроф засвідчує,
що викладач несе педагогічну відповідальність за результати викладання іноземної мови, виконуючи роль гаранта безпеки польотів.
Запропоновані вимоги до підготовки фахівця з іноземної мови вмотивовують потребу в окресленні тих умов, які забезпечать найбільш ефективну професійну адаптацію викладачів іноземної мови в льотних навчальних закладах.
Проведений аналіз емпіричних даних дав змогу констатувати: адаптаційні заходи потрібно спрямовувати на опанування викладачами іноземної мови базових авіаційних знань та фразеології радіообміну; великий обсяг самостійної роботи передбачає планування й додаткову мотивацію до самоосвіти для ефективної адаптації викладачів; викладачі іноземних мов недооцінюють роль педагогічної відповідальності.
У другому розділі «Педагогічні умови професійної адаптації викладача іноземної мови до професійної діяльності в льотних навчальних закладах» виокремлено й обґрунтовано педагогічні умови адаптації викладачів іноземної мови до професійної діяльності в льотних навчальних закладах; представлено розроблену
й обґрунтовану модель реалізації системи адаптації викладачів іноземної мови
до професійної діяльності в льотних навчальних закладах.
На підставі аналізу теоретичних джерел окреслено й обґрунтовано педагогічні умови, від реалізації яких залежить успішність адаптації викладача іноземної мови до професійної діяльності в льотних навчальних закладах: інтеграція дисциплін авіаційного змісту та дисципліни «Іноземна мова»; розвиток педагогічної відповідальності у викладачів іноземної мови; мотивація до саморозвитку
й самоосвіти.
Викладач іноземної мови льотного навчального закладу повинен оволодіти базовими інтегрованими знаннями з авіаційних дисциплін, що вможливить використання міжпредметних зв’язків для ефективного навчання та досягнення відповідності вимогам до рівня підготовки викладача. Інтеграція знань дисципліни «Іноземна мова» та дисциплін авіаційного змісту – цілісний процес взаємодії
й взаємопроникнення різних систем знань, що виражається через створення їхніх інтегральних форм і методів, взаємообмін інформацією, унаслідок чого формується єдина цілісність.
Аналіз навчальних планів та програм льотних навчальних закладів дав змогу виокремити авіаційні дисципліни, базові знання яких викладачі іноземної мови повинні засвоїти для ефективної професійної діяльності: «Метеорологія», «Конструкція та льотна експлуатація», «Повітряна навігація», «Безпека польотів
і людський фактор», «Повітряне законодавство», «Експлуатація аеродромів
та аеропортів».
Педагогічну відповідальність потрактовано як системоутворювальну професійну якість, що виявляється в усвідомленні важливості сумлінного виконання вимог і норм цілісного педагогічного процесу, готовності та здатності особистості передбачати результати своєї педагогічної діяльності й відповідати за неї перед зовнішніми та внутрішніми «інстанціями». Розвиток педагогічної відповідальності викладача іноземної мови в процесі адаптації до професійної діяльності зумовлений високою цінністю результатів навчання майбутніх авіаційних фахівців
із дисципліни та їхньою залежністю від відповідальності викладача.
Узгодженість професійного навчання в льотних навчальних закладах
із сучасними вимогами потребує усвідомлення викладачами-початківцями
ролі самоосвіти й саморозвитку в процесі адаптації до професійної діяльності.
Для самоосвіти характерна індивідуалізація, інформативність, прагнення
до творчості та самореалізації. Результатом мотивації до самоосвіти й саморозвитку є покращення адаптаційного процесу, що виявляється через підвищення якості викладання предмета, покращення виховної роботи з курсантами, позитивні зміни рівня знань, розвитку й вихованості курсантів.
Аналітичний огляд досліджень М. І. Дьяченка, А. В. Зеленцової, Л. А. Кандибовича, О. М. Коберника, А. Ф. Линенко та інших науковців уможливив виокремлення в структурі адаптації до професійної діяльності таких компонентів: мотиваційного, змістово-операційного, рефлексивного.
Критеріями та показниками адаптації викладачів до професійної діяльності
в льотних навчальних закладах є:
1) домінування внутрішньої мотивації до професійної діяльності – прагнення
до самовдосконалення та самореалізації, задоволення педагогічною професією, орієнтування на успіх;
2) якість системи професійних знань педагогічного процесу та сформованість умінь і навичок професійної діяльності викладача льотного навчального закладу – методичні та психолого-педагогічні, базові авіаційні знання; організаторські, конструктивні, комунікативні, дидактичні, перцептивні, сугестивні, пізнавальні, прикладні вміння;
3) оцінювання професійної діяльності – здатність до самоаналізу, стійкість професійної самооцінки, оцінювання власної поведінки.
На підставі аналізу низки теоретичних та емпіричних досліджень аргументовано необхідність системного підходу до розв’язання окресленої проблеми й обґрунтовано доцільність запропонованої моделі реалізації системи адаптації викладачів іноземної мови до професійної діяльності в льотних навчальних закладах (рис. 1).
У третьому розділі «Організаційно-педагогічне забезпечення адаптації викладачів іноземної мови до професійної діяльності в льотних навчальних закладах» представлено результати експериментальної перевірки окреслених педагогічних умов як складників створеної системи реалізації адаптації викладачів іноземної мови в льотних навчальних закладах.
До анкетування залучено три групи викладачів: перша – викладачі з досвідом роботи менше
від трьох років; друга – викладачі з досвідом три-п’ять років, третя – викладачі
з досвідом понад 5 років.
Професійну мотивацію діагностовано за авторською методикою, розробленою на основі методики А. О. Реан «Мотивація до професійної діяльності».
Використання методики спрямовано на з’ясування домінантних мотивів професійної діяльності.
Констатовано, що домінування внутрішньої мотивації зростає зі стажем роботи, однак частка викладачів, які мають найоптимальніший варіант мотивації, виявилася незначною. Найбільш значущими мотивами для викладачів зі стажем роботи понад три роки є організаційні фактори, які доводять відсутність незадоволення професією, але не означають зацікавлення нею. Соціальні гарантії, належні умови праці, стабільність заробітної плати, повага курсантів та гарні взаємини в колективі – основні мотиви діяльності другої й третьої груп викладачів.
| 
