ПІДГОТОВКА КУРСАНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ МВС УКРАЇНИ ДО РОБОТИ З ПОПЕРЕДЖЕННЯ НАСИЛЬСТВА В СІМ’Ї Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, методи наукового пошуку, наукову новизну і практичне значення одержаних результатів; наведено дані про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі – „Загальнотеоретичні та правові засади підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС до роботи з попередження насильства в сім’ї” – здійснено всебічний огляд літератури з проблеми дослідження; розглянуто сутність, причини та наслідки насильства в сім’ї; уточнено, що профілактика правопорушень, у тому числі й насильства в сім’ї, є одним із напрямків професійної діяльності працівника міліції; розкрито сутність та зміст професійно-педагогічної підготовки курсантів до роботи з попередження насильства в сім’ї, яку розуміємо як спеціально організований процес навчання (викладання й учіння), спрямований на формування необхідних знань, умінь, навичок, що дозволяють виконувати визначений вид роботи, а також на формування професійно-важливих якостей особистості правоохоронця. Зміст підготовки ґрунтувався на нормативно- законодавчій базі МВС України (Закони України „Про міліцію”, „Про попередження насильства в сім’ї”, Інструкція щодо порядку взаємодії управлінь (відділів) у справах сім’ї та молоді, служб у справах неповнолітніх, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей, молоді та органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї), де визначено функції та службові обов’язки правоохоронців щодо профілактики насильства в сім’ї. У процесі теоретичного дослідження розкрито сутність та зміст понять „насильство в сім’ї”, „робота з попередження насильства в сім’ї” у контексті професійної діяльності працівників правоохоронних органів. Розглянуто поняття „готовність до роботи з попередження насильства в сім’ї”, яке визначено нами як цілісне, складне особистісне утворення, інтегративна якість особистості, що забезпечує високі результати взаємодії міліції з населенням і включає професійно-педагогічні погляди, переконання, професійні знання, вміння, навички, прагнення працювати з членами сім’ї в сучасних умовах, педагогічну та правову культуру правоохоронця; виявлено структуру готовності до цієї роботи, на її основі визначено критерії, показники, рівні сформованості готовності курсантів; розроблено, теоретично обґрунтовано модель педагогічної технології підготовки курсантів до роботи з попередження насильства в сім’ї.

Аналіз літератури та дисертаційних досліджень засвідчив, що проблема підготовки працівників органів внутрішніх справ до роботи з попередження насильства в сім’ї не була предметом спеціальних досліджень науковців. Тому відсутній системний підхід до її розгляду, не визначено, які професійно-важливі знання, вміння, навички та якості особистості мають бути сформовані у курсантів для ефективного здійснення такої роботи.

При моделюванні педагогічної технології підготовки курсантів до роботи з попередження насильства в сім’ї використано ідеї, що наведено у працях науковців В. Беспалько, М. Кларіна, Г. Селевка, О. Пєхоти, В. Тюріної. Складовими педагогічної технології підготовки курсантів до роботи з попередження насильства в сім’ї є: мета, завдання, принципи, підходи, форми реалізації, методи та прийоми навчання і виховання особистості курсанта, структурні компоненти готовності курсантів, зміст підготовки, етапи, педагогічні умови її реалізації, критерії, показники та рівні сформованості готовності курсантів до роботи з попередження насильства в сім’ї, а також результат, до якого необхідно прагнути у процесі здійснення їхньої професійної підготовки.

Розроблена педагогічна технологія передбачала три етапи реалізації: констатувальний, на якому відбувалося визначення початкового рівня сформованості готовності курсантів до роботи з попередження насильства в сім’ї через розв’язання ними завдань професійної спрямованості та подальшого конструювання моделі підготовки курсантів до роботи з попередження насильства в сім’ї, розроблялася відповідна педагогічна технологія; формувальний етап включав реалізацію запропонованої педагогічної технології з метою формування готовності курсантів до роботи з попередження насильства в сім’ї; здійснювалося оновлення змісту навчальних дисциплін, упровадження спецкурсу, тренінгових занять, завдань навчальної практики, тематики курсових, бакалаврських та дипломних робіт; практично-виконавчий етап передбачав кінцеве визначення рівня сформованості готовності курсантів до роботи з попередження насильства в сім’ї, контроль та корекцію результатів підготовки.

Згідно з розробленою педагогічною технологією зміст підготовки курсантів уключав систему професійних знань, умінь, навичок, професійну мотивацію, формування та розвиток професійно-значущих якостей особистості. Він спрямований на формування чотирьох взаємопов’язаних компонентів: мотиваційного (адекватної професійної мотивації), гностичного (теоретичних, методологічних, методичних знань про проблему насильства в сім’ї та заходи його попередження), операційно-діяльнісного (інтелектуальних, виховних, організаційних, проектувально-прогностичних, комунікативних умінь та навичок ефективного здійснення роботи з попередження насильства в сім’ї) та комунікативного (сформованістю комунікативних умінь, навичок та якостей особистості). За кожним із компонентів готовності визначено й охарактеризовано чотири рівні: нульовий, низький, середній, високий. Обґрунтовано такі педагогічні умови реалізації педагогічної технології підготовки курсантів до роботи з попередження насильства в сім’ї: включення курсантів у самостійну й активну пізнавальну діяльність; застосування різних методів та форм організації навчально-виховного процесу курсантів; розробка навчально-методичного забезпечення їхньої підготовки.

У другому розділі – „Експериментальна перевірка ефективності педагогічної технології підготовки курсантів до роботи з попередження насильства в сім’ї” – висвітлено етапи та зміст експериментальної роботи; реалізовано педагогічну технологію підготовки курсантів до роботи з попередження насильства в сім’ї; проаналізовано результати експериментального дослідження та зроблено відповідні висновки.

Результати анкетування, що застосовувалось на першому – констатувальному – етапі дослідження для визначення загального рівня інформованості опитуваних щодо проблеми насильства в сім’ї, адекватного розуміння ними явища насильства в сім’ї, його негативних наслідків та заходів його попередження, засвідчили низьку інформованість, нечітке уявлення учнями-старшокласниками сутності проблеми та відсутність знань про заходи попередження насильства в сім’ї. Такий стан визначив необхідність проведення цілеспрямованої інформаційно-педагогічної роботи з підвищення рівня обізнаності учнів щодо означеної проблеми, навчання ненасильницькій взаємодії між членами сім’ї, вироблення правильної позиції як батьків відносно своїх дітей, так і дітей (учнів) як майбутніх батьків.

Аналіз результатів анкетування, проведеного серед правоохоронців, дозволив зробити висновок про те, що загальний рівень обізнаності як курсантів, так і дільничних інспекторів міліції є недостатнім для здійснення ними профілактики насильства в сім’ї. Для подальшого експерименту було обрано контрольною групою (К) – 103 курсанти-соціологів, експериментальною групою № 1 (Е₁) – 77 курсантів-психологів, експериментальною групою № 2 (Е₂) – 116 курсантів факультету громадської безпеки.

Для визначення сформованості мотиваційного компоненту готовності курсантів застосовувалася тестова методика „Вивчення професійної мотивації”, запропонована Д. Кобзіним, А. Москаленко, А. Стародубцевим. Для визначення сформованості гностичного та змістовно-операційного компонентів готовності курсантів розроблено завдання контрольної роботи, яка мала 2 варіанти: перший – спрямований на визначення рівня сформованості знань курсантів (гностичний компонент готовності), другий – на визначення сформованості їхньої готовності до розв’язання професійно-орієнтованих завдань (операційно-діяльнісний компонент). Визначення комунікативного компоненту відбувалося за допомогою тестової методики „КОС – 2”. Констатувальний зріз дозволив визначити початковий рівень сформованості зазначених компонентів готовності курсантів ХНУВС до роботи з попередження насильства в сім’ї як недостатній для ефективного здійснення визначеної роботи, оскільки сформованість усіх компонентів готовності, крім мотиваційного, є переважно на низькому рівні. Його результати довели, що традиційні цілі, зміст, форми навчання дисциплін професійної спрямованості не можуть сформувати високий рівень готовності правоохоронців до роботи з попередження насильства в сім’ї.

Метою другого – формувального – етапу дослідження було впровадження педагогічної технології підготовки курсантів до роботи з попередження насильства в сім’ї, що забезпечує формування їхньої готовності до майбутньої професійної діяльності, зокрема до ефективного здійснення профілактики насильства в сім’ї. На цьому етапі дослідження розв’язувалися такі завдання: здійснити раціональний та науково обґрунтований відбір інформації для її включення у навчальні курси з дисциплін „Педагогіка”, „Вікова психологія”, „Психологія девіантної поведінки”, „Кримінологія та профілактика правопорушень”; організувати навчання курсантів згідно з оновленими навчальними програмами; розробити та впровадити програму спецкурсу „Професійно-педагогічна підготовка до роботи з попередження насильства в сім’ї”, тренінгових занять та завдань навчальної практики, тематику написання курсових, бакалаврських та дипломних робіт; проаналізувати результати сформованості готовності курсантів до роботи з попередження насильства в сім’ї. У процесі підготовки курсантів обрано різні методи навчання (пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемний) та форми їх реалізації (різні типи лекцій; семінарські і практичні заняття; рольові та ділові ігри; тренінгові вправи; навчальна практика). Після проведення спецкурсу, тренінгових занять та навчальної практики застосовувалися проміжні педагогічні зрізи, що дозволяли відстежувати динаміку набуття й засвоєння знань курсантами, оволодіння практичними вміннями; контролювати хід експерименту, а також довели відповідність організації навчання, вибору педагогічної технології цілям та завданням дослідження.

На третьому – практично-виконавчому – етапі здійснено підсумковий контрольний зріз, у межах якого проводилося: 1) повторне визначення сформованості компонентів готовності за допомогою тестових методик „Визначення професійної мотивації”, „КОС – 2”, розв’язання завдань контрольної роботи, анкетування; 2) проведення курсантами експериментальних груп профілактики насильства в сім’ї серед учнів-старшокласників.

За результатами контрольного зрізу встановлено значне підвищення в експериментальних групах кількості курсантів з середнім та високим рівнем сформованості готовності, особливо у групі Е₂ (див. табл. 1, с. 12); курсанти групи Е₂ профілактичну роботу виконували краще за курсантів групи Е₁ (про що засвідчили показники учнів шкіл), оскільки вони здійснювали таку роботу під час навчальної практики. Це забезпечило більш високе відпрацювання вмінь та навичок і є необхідною умовою під час підготовки курсантів до роботи з попередження насильства в сім’ї.

Порівняльний аналіз початкових та кінцевих результатів за сформованістю мотиваційного, гностичного, змістовно-операційного та комунікативного компонентів готовності курсантів до роботи з попередження насильства в сім’ї засвідчив позитивну динаміку сформованості рівня готовності курсантів серед усіх досліджуваних груп, але найсуттєвіші зміни зафіксовано у результатах курсантів групи Е₂.