ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ СИСТЕМИ ЗВ’ЯЗКУ ПРИКОРДОННИХ ПІДРОЗДІЛІВ

summary

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, сформульовано мету і завдання дослідження, визначено об’єкт, предмет, методи наукового пошуку; розкрито наукову новизну одержаних результатів, подано відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження в практику роботи вищих військових навчальних закладів.

У першому розділі – «Теоретичні основи підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до застосування інформаційно-телекомунікаційних технологій у професійній діяльності» – розглянуто питання сутності і структури інформаційно- телекомунікаційних технологій, їх особливості в підготовці майбутніх офіцерів-прикордонників, питання впровадження технологій дистанційного навчання.

Невід’ємною складовою підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників, які працюватимуть у системі зв’язку, є оволодіння інформаційно-телекомунікаційними технологіями та використання комп’ютера як прикладного інструмента майбутньої професійної діяльності. Національна програма інформатизації країни заснована на таких основних принципах: освіта й інформатика в Україні – це важливий компонент загального процесу інформатизації українського суспільства; мета інформатизації освіти в Україні – підвищити ефективність навчання шляхом удосконалення методів подання і перетворення інформації для професійного, навчального і домашнього застосування. З цією метою буде створена система індивідуального навчання, заснована на інтелектуальних навчальних системах і технологіях дистанційного навчання.

Наукові основи організації навчального процессу з використанням інформаційних технологій розглядались у дослідженнях І. Богданової, О. Бойцун, Р. Гуревича, О. Романишиної. У працях Н. Апатової, В. Бикова, А. Білоруса, І. Богданової, Л. Панченко, І. Пустиннікової, О. Раткевич, Л. Романишиної, П. Стефаненка висвітлені наукові основи застосування інформаційних технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців.

Розглянувши різні формулювання терміну «інформаційні технології» (І. Булах, Р. Гуревич, В. Монахов, М. Жалдак) визначено, що інформаційні технології – це система засобів та методик, що забезпечують оптимізацію роботи з інформацією на базі комп’ютерної техніки. Такі технології містять принципово нові методи і засоби одержання та обробки інформації та відповідають запитам навчально-виховного процесу на даному етапі розвитку освіти.

Інформаційні технології виконують у навчальному процесі певні функції, а саме: інтенсифікують процес навчання, підвищують його ефективність; розвивають пізнавальну активність, самостійність, підвищують інтерес до навчальних дисциплін, на яких застосовуються інформаційні технології; встановлюють чіткий зворотний зв’язок, необхідний для керування навчальним процесом; допомагають здійснювати контроль знань, навичок та вмінь; сприяють удосконаленню форм і методів організації самостійної роботи студентів, індивідуалізації процесу навчання. Виділяють основні шляхи їх використання для підвищення якості професійної діяльності майбутніх офіцерів-прикордонників (створення єдиного інформаційного простору ГАІС Державної прикордонної служби України, наявність корпоративної автоматизованої інформаційної системи, функціональних автоматизованих підсистем). Важливою складовою підготовки до використання сучасних інформаційних технологій органами та підрозділами охорони державного кордону є розробка й оптимізація навчальних програм, тематичних планів, розкладів занять із використанням ПЕОМ (А. Білорус).

Оскільки, інформаційно-телекомунікаційні технології є складовою педагогічних технологій, то їм притаманні такі ж основні компоненти: операційно-діяльнісний (А. Асмолов), стимулююче-мотиваційний (М. Болюбаш); контрольно-регулювальний (А. Столяревська). Основними методологічними вимогами до педагогічних технологій є такі: концептуальність, системність, керованість, ефективність, відтворюваність.

У відповідності до вимог освітньо-кваліфікаційних характеристик фахівців підрозділів та органів охорони державного кордону офіцери-прикордонники повинні вміти застосовувати технічні засоби охорони кордону, засоби зв’язку, радіолокаційні станції, прожекторне обладнання, сигналізаційні системи та комплекси. Саме тому кожен із професійних напрямів підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників тісно пов’язаний з інформаційно-телекомунікаційними технологіями. У Державній прикордонній службі України розвиток інформатизації пов’язаний з впровадженням інтегрованої інформаційно-телекомунікаційної системи «Гарт» та її підсистем. У перспективі ця система охопить усі галузі діяльності прикордонної служби. До особливостей інформаційно-телекомунікаційної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників віднесли: орієнтуватись в інформаційному середовищі (організація, збирання та обробка інформації комп’ютерними засобами; створення, збереження та управління базами даних, організація доступу до них), сприяти інформаційній взаємодії між суб’єктами навчального процесу; уміння працювати з системою «ГАРТ» і її підсистемами, готовність до інформаційних воєн. Проблема інформаційних воєн стає все більш актуальною, оскільки економічні зв'язки усе більше приймають форму обміну знаннями, а не обміну товарами, головним зараз стає доступ до інформаційних ресурсів, а не боротьба за сферу збуту. Потрібна серйозна увага фахівців різного профілю до цього питання, щоб уникнути найбільш негативних наслідків цієї війни для всього людства (В. Чернявський).

Використання інормаційно-телекомунікаційних технологій дає можливість впроваджувати в навчальний процес деяких технологій дистанційного навчання. Науковці у дистанційному середовищі виділяють низку особливостей (Н. Твердохлєбова, В. Кухаренко), які сприяють ефективності навчального процесу: можливість інтерактивної взаємодії між викладачем і курсантом; швидке доставляння навчальних матеріалів в електронному вигляді; оперативний доступ до баз знань, розміщених у мережі Інтернет; можливість тестування знань у дистанційному режимі; створення "віртуальних груп" (оперативна взаємодія студентів між собою); використання індивідуального робочого місця. Особливу увагу дослідники  звертають на наявність чи відсутність у процесі діалогу між суб’єктами навчання психологічних перешкод, які заважають адекватно сприймати інформацію. Окрім того, впровадження технологій дистанційного навчання підвищує якість самостійної роботи курсантів (Т. Коваль).

На сайті Національної академії Державної прикордонної служби України діє платформа дистанційних курсів Moodle – модульно-динамічне, об’єктно-орієнтоване освітнє середовище, програмний комплекс для створення та проведення курсів дистанційного навчання. Платформа зручна у користуванні і для викладача, і курсантів, тому що надає можливість співпрацювати на різних рівнях: курсант – курсант, курсант – викладач, викладач – курсант. Система Moodle надає можливість створення та використання в рамках дисципліни будь-якої системи оцінювання, заданої викладачем, проведення аналізу участі та активності учасників курсу, аналізу часу, затраченого на роботу з матеріалом, а також дозволяє надати допомогу курсантам шляхом завантаження додаткових матеріалів, проводити семінари в режимі чата, консультацій, обговорення актуальних питань, використання такого виду спілкування, як форум.

У другому розділі – «Обґрунтування моделі та педагогічних умов підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до застосування інформаційно-телекомунікаційних технологій для забезпечення системи зв’язку прикордонних підрозділів» – розглянуто питання про педагогічні умови, компоненти, критерії, показники та модель підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до використання інформаційно-телекомунікаційних технологій для забезпечення систем зв’язку прикордонних підрозділів.

Дослідження проводилося у відповідності до оперативно-службових функцій та типових задач діяльності випускника Національної академії Державної прикордонної служби України за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» з напряму підготовки «Охорона та захист державного кордону».

Процес підготовки забезпечувався педагогічними умовами: реалізація компетентнісного підходу до професійної діяльності майбутніх офіцерів-прикордонників із забезпечення зв’язку прикордонних підрозділів; поетапна підготовка майбутніх офіцерів-прикордонників до застосування інформаційно- телекомунікаційних систем; організація самостійної роботи курсантів засобами інформаційно-навчальної системи Moodle; створення навчально-методичних матеріалів за модульним принципом для інформаційно-телекомунікаційної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної діяльності.

Реалізація компетентнісного підходу до професійної діяльності майбутніх офіцерів-прикордонників із забезпечення зв’язку прикордонних підрозділів. При впровадженні цієї педагогічної умови виходили з визначень понять «компетентнісний підхід», « компетентність», «компетенція», які подано в працях С. Гончаренка,О. Пометун, Ю. Татура, О. Хуторського. Відповідно, визначаємо компетентність як складову готовності особистості до професійної діяльності, що представляє собою сформованість професійно і спеціально значущих знань, умінь і навичок. Компетентності з інформаційно-телекомунікаційних технологій  передбачають уміння особистості орієнтуватися в інформаційному просторі, володіти й оперувати інформацією відповідно до потреб ринку праці.

З метою використання компетентісного підходу було проведено наступне: навчальний процес був зорієнтований на виконання завдань, виражених у формі компетенцій, освоєння яких і є результатом навчання; формувалась довіра між викладачами і курсантами; курсантам надавалась можливість самостійно проводити пошук, обробку та використання інформації, практикуватися в освоєнні компетенцій в максимально великій кількості реальних та імітаційних контекстів, освоювати компетенції в індивідуальному темпі. Дослідження показали, що при використанні мультимедіа-додатків підвищується інтенсивність спілкування: багато курсантів, працюючи в групах, починають обговорювати питання необхідності тих чи інших відомостей, здійснювати спільну взаємодію (обмінюватися матеріалом, ідеями, застосовувати різні стратегії, розвивати навички співпраці); навігація в мультимедіа та гіпермедіа-системах сприяла розвитку ключових компетентностей. Працюючи з мультимедійними програмами, курсанти заглиблювались у внутрішню логіку подання матеріалу, вчились розуміти взаємозв’язки різних його аспектів, отримували досвід власного освітнього маршруту, шляхів засвоєння матеріалу, представленого в мультимедіа-додатку, вибору теми і послідовності розділів для вивчення; формувалась внутрішня мотивація пізнавальної діяльності, цілепокладання, розвивалась відповідальність за результат навчання.

Поетапна підготовка майбутніх офіцерів-прикордонників до використання інформаційно-телекомунікаційних систем. Дисципліна «Основи інформатики та програмування» викладається для курсантів всіх спеціальностей у двох напрямках: інформаційні технології та комп’ютерні науки, які вивчаються як незалежно одні від одної, так і взаємопогоджено. Спочатку вивчаються інформаційні технології за темами: «Вступ до інформатики», «Поняття про обчислювальну систему», «Операційна система Windows», «Стандартні програми ОС Windows», «Глобальна мережа Inte
et», «Текстовий редактор MS Word», «Електронні презентації». Після цього курсанти ознайомлюються з дисциплінами «Комп’ютерна графіка» та «Інформаційно-телекомунікаційні системи Державної прикордонної служби України». При цьому в курсантів формується алгоритмічне мислення, вони на практиці вивчають інтегроване середовище програмування Visual Basic шляхом розв’язування прикладних задач. Не залишається поза увагою специфіка закладу, а базовий курс доповнюється темою «Вирішення прикладних задач за допомогою ПЕОМ», де розглядаються питання: «Призначення структура, склад ІІТС «Гарт», «Підсистеми ІІТС «Гарт», «Спеціальне програмне забезпечення ІІТС «Гарт».

У процесі вивчення дисципліни «Основи інформатики та програмування» надаємо перевагу наступним пріоритетним напрямам змісту курсу: теоретичний (інформаційний); технологічний (комп’ютерні технології; алгоритмічний, дослідницький. Вивчення дисципліни проводиться за модульним принципом і включає наступні модулі: інформатика та інформатизація; персональні ЕОМ; системне програмне забезпечення; прикладне програмне забезпечення; комп’ютерні мережі; системи програмування; вирішення прикладних задач за допомогою ПЕОМ. За такої побудови навчального процесу забезпечувалися міждисциплінарні зв’язки між змістом дисциплін: “Вища математика”, “Прикордонна служба”, “Прикордонний контроль”, “Інженерне обладнання охорони кордону”, “Зв’язок прикордонних підрозділів”, що дозволило коригувати їх програми.

Значна увага приділялась педагогічній умові – організація самостійної роботи курсантів засобами інформаційно-навчальної системи Moodle. Під самостійністю розуміють уміння курсантів систематизувати, аналізувати, регулювати власну поведінку незалежно від зовнішніх умов (В. Козаков, В. Мичковська). Для формування самостійності курсантів викладачами академії створено електронні версії навчально-методичних комплексів з дисциплін, у яких висвітлено питання самостійної роботи та індивідуальні завдання, запропоновано зразки розв’язування базових завдань з тем. Ці матеріали є на внутрішньому сервері і доступні курсантам. За потреби ширшого пошуку інформації працює глобальна мережа Інтернет.

З метою оптимізації самостійної навчально-пізнавальної діяльності курсантів у процес самостійної роботи було впроваджено системний підхід з використанням принципу індивідуалізації. Процес формування самостійної навчально-пізнавальної діяльності проводили за двома етапами: початковий і функціональний (В. Лозова). Особлива роль відводилася початковому етапу, який проводився у перший рік навчання і був базою для вивчення дисципліни «Основи інформатики та програмування». При її вивченні суттєва увага була приділена організації самостійної роботи курсантів: виконання різних завдань в режимі само- і взаємоконтролю; використання системи Moodle, де розміщені всі необхідні для цього матеріали; наявність установок й інструкцій. Серед форм самоконтролю використовували поточну і відтерміновану самоперевірку, взаємоперевірку тощо. Для здійснення ефективного контролю з боку викладача курсант отримував методичні вказівки щодо послідовності виконання завдань, форми звітності. Прямий контроль за ініціативою викладача був зведений до мінімуму. Із метою отримання об’єктивних показників і найменших затрат часу контроль здійснювався в основному методом тестування, який орієнтованний на сучасні технічні засоби з використанням ЕОМ (І. Булах). У більшості випадків самостійна робота курсантів, керівництво нею здійснювалось опосередковано, через безпосереднє використання системи Moodle, з використанням принципів диференціації та індивідуалізації.