ПОДАТКОВА ПЕРЕВІРКА ЯК ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВА ФОРМА РЕАЛІЗАЦІЇ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ Автореферат

Актуальність теми. Питання податкової реформи, налагодження партнерських взаємин між владою та суб'єктами господарювання, створення простих і прозорих умов оподаткування сьогодні особливо актуальні в Україні. Існуючі нерівномірність і несправедливість розподілу податкового навантаження, викривлення норм законодавства, каральна спрямованість податкових органів, серед іншого, зумовлюють наявність багатьох негативних явищ в економічній сфері, подолання яких є неодмінною умовою нормального розвитку суспільства.

Одним із основних завдань проведення податкової реформи в Україні є не тільки досягнення стабільності правових норм, поступове зниження податкового навантаження, запровадження оптимізованих моделі та системи податкових відносин, але й збільшення податкових надходжень до бюджетів та державних цільових фондів. Виконання цього завдання можливе лише за умови чіткого дотримання податкової дисципліни. Без створення ефективної системи податкового контролю як однієї із важливих гарантій і передумов забезпечення публічних інтересів держави, належна податкова дисципліна та збільшення рівня податкових надходжень є неможливими.

Тому особливо актуальним і своєчасним є дослідження теоретичних проблем правового регулювання податкового контролю на сучасному етапі здійснення податкової реформи, адже функціонування системи оподаткування передбачає необхідність створення такої системи державних органів, які забезпечили б контроль за повнотою та своєчасністю виконання платниками податків податкових обов’язків.

Дослідженню теоретичних та практичних проблем визначення сутності, змісту державного контролю взагалі та податкового, зокрема, а також механізму його реалізації в науковій літературі присвячено чимало робіт. Серед авторів, які присвятили свої праці таким питанням, можна назвати Г.В. Атаманчука, І.Л. Бачило, Д.Н. Бахраха, Л.К. Воронову, В.М. Гаращука, О.М. Горбунову, О.Ю. Грачеву, М.В. Карасьову, Ю.В. Квашу, І.Є. Криницького, І.І. Кучерова, О.Ю. Судакова, І.О. Орешкіна, М.П. Кучерявенка, Л.М. Касьяненко, О.А. Ногіну, Г.В. Петрову, О.В. Поролло, Л.А. Савченко, М.С. Студенікіну, О.С. Шарова, С.О. Шохіна, Н.І. Хімічеву та ін.

Наукові роботи вказаних фахівців внесли вагомий вклад в розвиток теорії та практики правового регулювання контролю. Однак, високий динамізм та недосконалість податкового законодавства, зумовлюють невпинний розвиток економічних відносин, збільшення потреб держави у коштах, ставлять все нові завдання, вирішення яких потребує фундаментальних наукових досліджень. Зазначені обставини у своїй сукупності зумовлюють на необхідність проведення даного дисертаційного дослідження, яке своєчасне ще й тому, що сприяє створенню загальної ідеології оподаткування, формуванню принципових підходів до застосування норм податкового права, усуненню колізій, нечіткостей у правовому регулюванні податкових відносин. Зосередження наукового інтересу на дослідженні різних аспектів податкового контролю, з урахуванням особливостей його формування та реалізації, в тому числі через здійснення податкових перевірок, обґрунтовується також тим, що в умовах перехідного періоду формування ринкової економіки в Україні потрібні дієві гарантії захисту прав людини, підприємця, власника та їх добробуту від зубожіння, державного свавілля, надмірного податкового тиску.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження затверджена рішенням вченої ради Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого 29 червня 2004 року (протокол № 11).

Дисертація виконана згідно з цільовою комплексною програмою "Права людини і проблеми становлення організації і функціонування органів державної влади і місцевого самоврядування" на 2001 – 2005 рр. (номер державної реєстрації 0186.0.070865).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є формування цілісного і комплексного наукового уявлення про податкові перевірки як організаційно-правову форму реалізації податкового контролю, їх відповідність цілям розбудови правової, демократичної, соціальної держави, а також формування теоретичних положень і практичних висновків, спрямованих на удосконалення чинного податкового законодавства.

Для досягнення вказаної мети дисертантом були поставлені та вирішувалися наступні завдання:

- з’ясувати природу податкового контролю та розкрити його зміст, основні види, форми і методи його здійснення;

- надати характеристику та здійснити класифікацію контрольних повноважень податкових органів;

- визначити поняття податкової перевірки в фінансовому праві України як організаційно-правової форми реалізації податкового контролю;

- проаналізувати зміст податкових перевірок та їх види;

- розглянути систему правових принципів проведення податкових перевірок;

- визначити перспективи розвитку законодавчого регулювання податкових перевірок;

- розробити та надати пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства у сфері податкового контролю.

Об'єктом дослідження виступають суспільні відносини, що виникають у зв’язку з організацією та проведенням податкових перевірок.

Предметом дослідження виступають норми права, які регулюють суспільні відносини, що виникають у зв’язку з організацією та проведенням податкових перевірок.

Методи дослідження. При роботі над дисертацією використовувалася сукупність методів наукового пізнання соціально-економічних процесів і явищ. Основним методом дослідження виступає діалектичний метод пізнання, за допомогою якого проблеми, що вирішуються в дисертації, розглядаються у процесі розвитку їх існування, в єдності їх економічного змісту та юридичної форми. Невід’ємним доповненням до цього методу є метод системного аналізу, шляхом використання якого виокремлюються і розглядаються у системі різні аспекти проведення податкового контролю, розглядаються зміст та особливості окремих видів перевірок. Статистичний та порівняльно-правовий методи застосовувалися при детальному вивченні українського податкового законодавства у порівнянні з законодавством іноземних держав, зокрема Російської Федерації, Азербайджанської Республіки, Казахстану, та використовувалися для окреслення напрямів удосконалення правових засад і практики застосування державними органами наданих їм повноважень. За допомогою історично-правового методу в роботі досліджено розвиток правового регулювання контрольної діяльності держави у сфері податкових відносин. Формально-юридичний метод застосовується для уяснення та зіставлення окремих законодавчих положень і норм (тлумачення принципів оподаткування, їх змісту, форм втілення в податковому законодавстві), в тому числі в історичному аспекті. Також застосовувалися методи граматичного розгляду, тлумачення та зіставлення окремих категорій і правових норм, що сприяло визначенню прогалин та інших недоліків у чинному законодавстві України, наданню пропозицій щодо його удосконалення.

Положення та висновки дисертації ґрунтуються на здобутках загальної теорії держави і права, окремих галузевих юридичних наук, а також філософії, які мають суттєве значення для розкриття теми даної роботи. Нормативний та емпіричний фундамент дослідження становлять положення Конституції України, законів та постанов Верховної Ради України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, нормативно-правові та акти методичного характеру (інструкції, накази, а також листи й роз'яснення Державної податкової адміністрації України та інших контролюючих органів), узагальнення практики діяльності податкових органів України, публікації у періодичних виданнях, а також довідкова література.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що ця дисертація є першим в Україні комплексним дослідженням, в якому на монографічному рівні розглянуті питання правової природи податкових перевірок, їх зміст та класифікація. У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень та висновків, що мають важливе теоретичне та практичне значення і виносяться на захист, а саме:

1. Вперше здійснено системне виокремлення специфічних ознак податкового контролю як діяльності, що пов’язується виключно зі стадією формування публічних грошових фондів, яка здійснюється спеціально уповноваженими суб’єктами і спрямована на дотримання податкового законодавства.

2. Розкрито зміст податкової перевірки як сукупності активних дій владних суб'єктів (через здійснення ними повноважень) та сукупності активних дій і пасивної поведінки контрольованих суб'єктів (при реалізації права на податкову перевірку уповноважених органів).

3. Наведене авторське визначення податкового контролю як одного з видів державного фінансового контролю, що являє собою діяльність спеціально уповноважених суб’єктів відносно особливого об'єкту, спрямовану на забезпечення дотримання податкового законодавства платниками податків, податковими агентами та іншими суб’єктами, які забезпечують реалізацію податкового обов’язку платників податків, встановлення та притягнення, у разі необхідності, до відповідальності винних осіб.

4. Вперше аргументовано застосування такого показника податкового контролю як його ефективність, який характеризується: 1) рівнем мобілізації до бюджетів та державних цільових фондів податків і інших обов'язкових платежів; 2) повнотою обліку платників податків і об'єктів оподаткування; 3) якістю податкових перевірок, що виражається, перш за все, у зниженні числа судових розглядів і скарг платників податків на дії суб'єктів податкового контролю; 4) зменшенням часу на контакти з платниками податків.

5. Обґрунтовано авторську позицію стосовно того, що праву уповноваженої сторони (контролюючого суб'єкта) перевіряти дотримання своєчасності, правильності і повноти сплати податків і зборів і виконання інших встановлених податковим законодавством обов'язків кореспондує обов'язок іншої сторони (контрольованого суб'єкта) створювати необхідні умови для здійснення контрольної діяльності і виконувати вимоги уповноваженого органу.

6. Наведено авторське бачення щодо систематизації стадій процесу проведення податкової перевірки, які поділено на: 1) підготовку до проведення перевірки; 2) проведення податкової перевірки; 3) оформлення результатів податкової перевірки; 4) оскарження результатів податкової перевірки в позасудовому порядку; 5) перегляд результатів податкової перевірки за обставинами, що знов відкрилися, в позасудовому порядку.

7. Аргументується авторська позиція стосовно необхідності включення до процесу проведення податкових перевірок ще однієї стадії - розгляду заперечень платників податків до оформлення результатів податкової перевірки у вигляді прийняття податкових повідомлень-рішень.

8. Вперше до учасників процесу податкової перевірки включаються особи, чиї процесуальні дії служать лише засобами доказування (свідки, експерти та ін.). Вони виконують функцію сприяння провадженню по справі про податкове правопорушення.

9. Вперше деталізовано основні етапи камеральної перевірки: 1) перевірка повноти надання платником податків документів податкової звітності, передбачених законодавством про податки і збори; 2) перевірка своєчасності надання розрахунків з податків до податкового органу; 3) візуальна перевірка правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення всіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення і т.п.); 4) перевірка правильності складання розрахунків з податків і зборів (обов’язкових платежів), що включає арифметичний підрахунок підсумкових сум, що підлягають сплаті до бюджету чи відшкодуванню із бюджету (наприклад, податку на додану вартість) і перевірку обґрунтованості застосування ставок податку і податкових пільг, а також правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування з метою виявлення арифметичної чи методологічної помилки у поданій звітності.

10. Наведене авторське визначення податкової перевірки як урегульованої нормами матеріального і процесуального права діяльності спеціально уповноважених контролюючих державних органів з контролю за дотриманням платниками порядку і строків нарахування, утримання, сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) та надання податкової звітності, яка проводиться на підставі аналізу і дослідження первинної облікової і звітної документації, пов'язаної зі сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів).

11. Запропоновано проекти змін і доповнень до чинних законів України та інших нормативно-правових актів про оподаткування.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що матеріали дисертації, викладені в ній висновки й пропозиції можуть бути використані:

- у науково-дослідницькій сфері як фундамент для подальших наукових досліджень проблем правового регулювання податкового контролю;

- у сфері правотворчої діяльності для розробки Податкового кодексу України та удосконалення чинного податкового законодавства України;

- у навчальному процесі при підготовці відповідних розділів підручників і навчальних посібників з курсів "Фінансове право" та "Податкове право", а також під час викладання означених дисциплін;

- при розробці нових навчальних спецкурсів, таких як: "Правове регулювання фінансового контролю", "Правове регулювання податкового контролю в Україні" тощо, а також при підготовці відповідних методичних матеріалів, підручників, текстів лекцій, навчальних посібників із означених спецкурсів;

- у правозастосовній сфері для вдосконалення діяльності державних органів, що здійснюють податковий контроль, та вирішення існуючих колізій при застосуванні податкових законодавчих актів для подолання чи запобігання конфлікту інтересів;

- у виховній сфері в роботі щодо підвищення рівня правової культури населення і професійного рівня працівників податкових та інших правоохоронних, а також судових органів.

Апробація результатів дослідження. Дисертація виконана і обговорена на кафедрі фінансового права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.

Окремі положення дисертації оприлюднені у вигляді виступів і доповідей на науково-практичних конференціях: "Современное законотворчество: теория и практика (к 100-летию Государственной Думы России)". Международная научно-практическая конференция РАЮН (г. Москва, 22-23 декабря 2005 года); "Конституція України – основа побудови правової держави і громадянського суспільства". Всеукраїнська науково-практична конференція молодих учених та здобувачів (м. Харків, 26-27 червня 2006 року); "Інноваційний розвиток України: наукове, економічне та правове забезпечення". Всеукраїнська науково-практична конференція (м. Харків, 27-28 жовтня 2006 року).

Публікації. Основні наукові положення та висновки дисертації знайшли своє відображення у шести наукових публікаціях, із яких 3 наукові статті у фахових виданнях та 3 тези доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, що поєднують 6 підрозділів, висновків до кожного розділу та загальних висновків до роботи, списку використаної літератури (231 найменування), додатків на 2 сторінках. Загальний обсяг дисертаційного дослідження становить 204 сторінки, з них основного тексту – 180 сторінок.