ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, ступінь наукової розробки проблеми, вказано на зв’язок роботи з напрямами наукових досліджень, визначено мету і завдання дослідження, його об’єкт, предмет, використані методи, висвітлено наукову новизну роботи, її значення у правотворчій, правозастосовній, науково-дослідній та навчально-методичній діяльності, наведено дані про апробацію і публікації результатів дослідження, відображено структуру й обсяг дисертації.

Розділ 1 «Методологічні положення щодо правового забезпечення інформатизації податкової служби України» складається із трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1 «Інформатизація податкової служби як об’єкт правознавства»

Інформатизація державної податкової служби як об’єкт правознавства визначається за системними ознаками, як різновид інформатизації державного управління у податковій сфері – це множина взаємопов’язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих та інших процесів, спрямованих на формування умов для задоволення інформаційних потреб, реалізації прав громадян і суспільства через здобутки інформатики.

Під інформатикою запропоновано розуміти суспільну діяльність щодо створення, розвитку, застосування автоматизованих інформаційних систем, мереж, ресурсів, інформаційних технологій на основі застосування сучасної електронно-обчислювальної (комп’ютерної) техніки та телекомунікаційних технологій.

Інформатизація державної податкової служби України спрямована на формування умов для задоволення інформаційних потреб, реалізації прав громадян і суспільства через здобутки інформатики при забезпеченні податкових правовідносин.

У підрозділі 1.2 «Взаємозв’язок податкового права, податкової інформатики з інформаційним правом і правовою інформатикою» визначено такі основні методологічні положення.

У сучасних умовах розвитку суспільства взаємозв’язок податкового права, податкової інформатики з інформаційним правом і правовою інформатикою визначається через впровадження досягнень науково-технічного прогресу у галузі електроніки, комп’ютерної техніки, інформатики як складових науково-технічних процесів інформатизації.

Податкове право відіграє важливу роль у визначенні можливості встановлення системи податкових пільг, податкових кредитів для відповідних виробників продукції інформатики, що можна розглядати як чинники прискорення інформатизації країни.

Взаємозв’язок податкового права, податкової інформатика з інформаційним правом і правовою інформатикою визначається завдяки пошуку шляхів, методів, способів, засобів підвищення ефективності у правовому забезпеченні організації надходження податків до державного бюджету, що зумовлює необхідність формувати відповідний напрям наукових досліджень. Як свідчать дослідження, довгий час податкове право розвивалося у рамках фінансового права, що, в свою чергу, було відгалуженням адміністративного. Нині податкове право набуло в системі права статусу спеціальної галузі права, що одночасно з такими іншими спеціальними галузями права, як митне, бюджетне, страхове і банківське тощо, формують базу фінансового права. При цьому фінансове право набуло статусу комплексної галузі права.

На межі податкового права, інформаційного права як наук, а також правової інформатики, у її складі фінансово-правової інформатики та у складі останньої – податкової інформатики, формується такий міжгалузевий комплексний інститут права, як правове забезпечення інформатизації податкової служби.

У підрозділі 1.3 «Співвідношення інформатизації з модернізацією податкової служби України», ґрунтуючись на засадах системно-комплексного підходу, запропоновано модернізацію та інформатизацію державної податкової служби України розглядати з позиції теорії гіперсистем - не як антиподи, а як конверговані складові. При цьому модернізацію можна розглядати як ціле, що включає інформатизацію як часткове.

У теорії податкового права запропоновано адаптувати положення теорії управління соціальними системами та адміністративно-правовими засобами, закріпити як норми, що узгоджуються із загальною практикою організації, а також її науковою базою – тектологією (теорією організовування управління соціальними системами). Крім того, звернуто увагу на співвідношення у організації податкової служби таких управлінських категорій, як доктрина, концепція, стратегія, тактика, програма, план.

Розділ 2 «Правове регулювання інформатизації податкової служби України» складається із трьох підрозділів.

У підрозділі 2.1 «Законодавче забезпечення інформатизації податкової служби України» обґрунтовано положення, що податкове законодавство з прийняттям Податкового кодексу України має високий рівень систематизації на засадах кодифікації не лише щодо правовідносин, пов’язаних із оподаткуванням, але й інформаційних, як чинника забезпечення функціонування податкової системи країни в єдиному законодавчому просторі країни. При цьому зазначено, що процес систематизації податкового законодавства із інформаційним та іншим галузевим законодавством донині не завершено. Зазначене проявляється відповідно у розвитку науки податкового права та її інтеграції з наукою інформаційного права, правовою інформатикою, через фінансово-правову та податкову інформатику.

Аналіз Податкового кодексу України засвідчив, що з прийняттям його кодифікацію податкового законодавства як процесу не завершено як стосовно легальної інкорпорації, так і стосовно легальної консолідації. Перший етап кодифікації податкового законодавства – прийняття та введення в дію Податкового кодексу України, створив належний законодавчий фундамент для розвитку правового забезпечення суспільних відносин щодо податків у державі на рівні єдиного консолідованого законодавчого акта.

Комплексне застосування нових здобутків правознавства, зокрема у його складі й здобутків інформаційного права, правової інформатики, дозволяє розвивати наукову базу податкового права та податкової інформатики, що повинно бути відображено у практиці подальшого удосконалення правового регулювання податкових відносин в Україні.

Водночас зазначено, що Податковий кодекс України має певні прогалини, що у перспективі можна буде заповнити в інформаційному та іншому галузевому законодавстві.

У підрозділі 2.2 «Забезпечення інформатизації податкової служби України на рівні підзаконних нормативно-правових актів Кабінетом Міністрів України» висвітлено результати правового аналізу нормативно-правових актів Уряду. Доведено, що протягом незалежності України як держави Уряд країни приділяв певну увагу як інформатизації суспільства взагалі, так й інформатизації податкової служби у складі заходів, пов’язаних з її реформуванням, модернізацією зокрема.

Проте зазначено, що більшість урядових нормативно-правових актів (далі - НПА), пов’язаних з інформатизацією податкової служби, об’єктивно успішно не було реалізовано через належне фінансове забезпечення проектів Національної програми інформатизації та реалізації Основних засад розвитку інформаційного суспільства в Україні. Це повною мірою відобразилося на якості інформатизації податкової служби.

У зв’язку із зазначеним, виходячи з можливостей Державної податкової адміністрації України, саме їй відведено ключову роль у реалізації проектів щодо ефективного впровадження здобутків інформатики зокрема та інформатизації податкової служби в цілому.

У зазначеному аспекті можна розглядати сутність такого принципу інформатизації податкової служби, як поєднання централізму та децентралізації при впровадженні нових здобутків інформатики у податкові відносини в Україні, інформаційне забезпечення органів податкової служби в цілому та їх інформаційно-аналітичне забезпечення зокрема.

У підрозділі 2.3 «Відомче регулювання інформатизації податкової служби України» подано результати дослідження, що дозволили сформувати такі узагальнення.

Правове забезпечення інформатизації податкової служби суспільством включає здійснення таких завдань: якісно новий рівень управління державою податковими правовідносинами та їх адміністрування; на основі комп’ютерних систем інформаційно-аналітичного забезпечення (далі-КСІАЗ) органів податкової служби повинно бути здійснено у комплексі з КСІАЗ ряду інших державних органів впровадження автоматизованої системи обліку, аналізу і моделювання соціально-економічних процесів у країні в цілому та у регіонах зокрема; розширення доступності національних і світових інформаційних ресурсів для широкого кола споживачів за рахунок створення, так званої, бібліотечної інформаційно-телекомунікаційної мережі і Національної комп’ютерної системи з базами даних правової, наукової, науково-технічної та іншої податкової інформації; підвищення якості інформаційної культури населення та працівників податкової служби у комплексі через навчання на всіх рівнях освіти і підготовки та перепідготовки кадрів за рахунок упровадження автоматизованих систем масового поширення податкової інформації у вищих навчальних закладах на основі спеціальних відеоканалів телекомунікації, налагодження випуску навчальної літератури в електронній формі, впровадження методик і програмно-технічних засобів дистанційного навчання податковому праву; скорочення термінів наукових досліджень, навчально-методичних розробок щодо податкових правовідносин, підвищення їх якості за рахунок впровадження та експлуатації відповідних автоматизованих інформаційних систем (далі0-АІС) комплексного спрямування (довідково-навчальних) на засадах інтеграції праці наукових, науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів і практиків, а також міжнародного співробітництва щодо обміну досвідом; нарощування вітчизняного інтелектуального потенціалу країни за рахунок створення конкурентоспроможних на міжнародному рівні програмно-технічних засобів інформатики для забезпечення податкових правовідносин в Україні; підвищення рівня ефективності боротьби з правопорушеннями, корупцією, організованою злочинністю у податкових правовідносинах на основі інтегрованої інформаційно-аналітичної системи правоохоронних органів України та міжвідомчого інформаційно-аналітичного комплексу аналізу і прогнозування рівня злочинності та правопорушень; створення якісних галузевих інформаційно-аналітичних систем консультативно-інформаційних служб для всіх платників податків із застосуванням Інтернету; впровадження базових інтелектуальних технологій введення в комп’ютерні системи графічних документів для формування і ведення баз даних геоінформаційних систем та системи електронного документообігу в органах податкової служби з можливістю інтеграції до відповідних АІС інших органів державної влади, різних рівнів і місцевого самоврядування, до яких повинні бути інтегровані відповідні інформаційні ресурси платників податків.

Від здобутків інформатики, інформатизації в умовах розвитку інформаційного суспільства громадяни, суспільство, держава повинна отримати інтегральний ефект, що полягатиме в узгодженості та підвищенні якості, оперативності інформаційних процесів, послуг і оцінюватиметься не тільки економічними критеріями, а й суспільними моральними, етичними та іншими категоріями, підвищенням рівня життя кожної людини в суспільства.

Розділ 3 «Удосконалення правового забезпечення інформатизації податкової служби України» складається із двох підрозділів.

У підрозділі 3.1 «Проблеми законодавчого регулювання інформатизації податкової служби України та шляхи їх вирішення» вказано на доцільність увести до Податкового кодексу України, норми пов’язані із положеннями законів України «Про інформацію», «Про державну таємницю», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про захист персональних даних». Крім того, запропоновано зробити юридичне гіперпосилання на відповідні положення загального спеціального інформаційного законодавства щодо інституту права, як правовий режим інформації з обмеженим доступом до інформаційних відносин в оподаткуванні.

У підрозділі 3.2 «Удосконалення підзаконного забезпечення інформатизації податкової служби України» обґрунтовано думку, що підзаконне забезпечення інформатизації податкової служби України повинно здійснюватися з дотриманням принципу ієрархічності правового регулювання суспільних відносин, пов’язаних з інформатикою відповідно до положень Конституції України.

Запропоновано методологічну установку, що при правовому забезпеченні впровадження здобутків інформатики, інформатизації податкової служби у підзаконних нормативно-правових актах не може бути таких норм, що суперечать нормам-принципам Конституції України та нормам законів України. Так, якщо у разі, коли у законодавчому акті не визначено відповідного поняття, терміна, категорії як об’єкта чи предмета податкових правовідносин, то це повинно бути зроблено у відомчому нормативно-правовому акті з наступним ініціюванням унесення змін і доповнень до відповідного НПА Кабінету Міністрів України чи законодавчого акта.

Доведено, що у міру розвитку та масового застосування здобутків інформатики в суспільстві будуть виникати проблеми законодавчого регулювання інформатизації податкової служби України, що зумовлює постійний науково обґрунтований пошук шляхів їх вирішення. При цьому правове забезпечення вирішення проблем державного регулювання щодо інформатики, інформатизації податкових правовідносин повинно бути відображено у Податковому кодексі України, зокрема щодо інформаційних правовідносин органів податкової служби з платниками податків.

Зазначено, що удосконалення підзаконного забезпечення інформатизації податкової служби України повинно здійснюватися не лише з урахуванням нових здобутків інформатики, а і відповідно до вимог законодавства України щодо дотримання прав і свобод людини, громадянина як платника податків, з урахуванням співвідношення їх з інтересами суспільства та держави відповідно до міжнародних стандартів.