Бесплатное скачивание авторефератов |
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ! |
Увеличение числа диссертаций в базе |
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов |
Доставка любых диссертаций из России и Украины |
Catalogue of abstracts / Jurisprudence / Administrative law; administrative process
title: | |
Тип: | synopsis |
summary: |
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Функціонування економіки будь-якої держави пов`язано з безперервним рухом грошових потоків. Цей рух повинен бути системним, безперешкодним та забезпеченим надійними механізмами. Тому будь-яка держава прагне до побудови фундаментальних ринків фінансових послуг, де функціонують подібні механізми, які часто називають і фінансовими посередниками, і фінансовими інститутами, і суб’єктами або учасниками ринків фінансових послуг, і фінансовими установами. Україна давно має власну, досить стабільну банківську систему, яка складає потужний сектор ринків фінансових послуг та забезпечує безперебійне функціонування багатьох галузей економіки держави. Однак, невпинно розвиваючись, ринкові відносини в Україні набувають нового змісту: розробляються державні програми, орієнтовані на інтеграцію національної економіки в світову, збільшується обсяг експорту товарів національного виробника, виконуються соціально спрямовані державні програми, тощо. Все це, в тій чи інший мірі, потребує відповідного фінансування у формі кредитів, інвестицій, у інших формах грошового забезпечення. Зважаючи на це, в Україні відродилася так звана парабанківська система, яку складають фінансові установи, що не є банками. Як банківська система, так і система інших фінансових установ, що не є банками, діють на засадах залучення коштів від різних учасників суспільних відносин та їх розміщення для кредитування населення, юридичних осіб та інвестування у виробничу, будівельну, торговельну та інші галузі економіки. Але, незважаючи на зростаючу роль фінансових установ в суспільному житті, до цього часу норми національного законодавства чітко не визначають тих критеріїв, за якими можна було б розмежовувати фінансові установи та інших суб’єктів господарювання. Актуальність обраної теми дисертації зумовлюється об’єктивною необхідністю визначення поняття фінансової установи; визначення, відповідно до ознак, що вміщені в цьому понятті, видів фінансових установ, які функціонують в Україні; виявленням проблем у процесі створення фінансових установ та ліцензування їх операцій з метою вироблення пропозицій для забезпечення ефективного правового регулювання відносин у фінансово-кредитній сфері; впровадження дієвого механізму попередження неправомірних дій учасників ринків фінансових послуг, починаючи з моменту їх реєстрації. Саме тому нагальною є необхідність вдосконалення правового регулювання, закладення базових правових основ створення фінансових установ в Україні та ліцензування їх операцій. Норми Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” від 12 липня 2001 р. потребують перегляду та конкретизації в частині визначення поняття та правового статусу фінансових установ; визначення видів фінансових установ; чіткого окреслення повноважень Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України як органу, що виконує функції регулятора ринків фінансових послуг. Потребують удосконалення і інші законодавчі та підзаконні нормативні акти, які регулюють питання створення та діяльності фінансових установ в Україні, з метою однозначного розуміння їх правової природи та суттєвого спрощення процесу їх створення та процедури ліцензування їх операцій. Теоретичним та науковим підґрунтям для написання дисертаційного дослідження виступили здобутки правової науки України, зокрема праці вчених у галузі фінансового, адміністративного, банківського, а також, у деякій мірі, цивільного та господарського права: В.Б. Авер’янова, О.А. Беляневич, Ю.П. Битяка, В.І. Борисової, Л.К. Воронової, Н.В. Воротіної О.В. Дзери, І.Б. Заверухи, О.О. Качана, Є.В. Карманова, О.А. Костюченка, В.К. Колпакова, Ю.І. Крегула, В.Л. Кротюка, О.В. Кузьменка, М.П. Кучерявенка, В.К. Мамутова, В.П. Нагребельного, О.П. Орлюк, О.П. Рябченко, Н.О. Саніахметової, А.О. Селіванова, В.С. Щербини та ін. В роботі також використовувались наукові дослідження російських вчених-юристів: М.М. Агаркова, Л.В. Акопова, О.Ю. Вікуліна, А.А. Вишневського, А.М. Екмаляна, Ж.А. Іонової, М.Б. Смоленського, Г.А. Тосуняна та інших. Із здобутків українських вчених-економістів використані праці: В.Т. Александрова, П.Д. Біленчука, О.І. Ворони, О.Е. Динніка, І.О. Мітюкова, С.М. Недбаєвої, І.В. Сала, О.В. Скороход, В.С. Стельмаха, та ін. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження тісно пов’язане з темами науково-дослідної роботи кафедри комерційного права Київського національного торговельно-економічного університету, зокрема, є складовою частиною науково-дослідної теми: “Актуальні проблеми розвитку фінансового права”, затверджено Вченою радою факультету економіки, менеджменту та права КНТЕУ 29.01.2004 р. Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є визначення поняття, видів фінансових установ в Україні, особливостей їх створення та ліцензування їх операцій, вироблення та уточнення основних понять, що мають використовуватись у досліджуваній сфері, виявлення прогалин та колізій в законодавстві та формування пропозицій щодо його вдосконалення. Досягнення зазначеної мети пов’язане з вирішенням наступних завдань: - проаналізувати та визначити поняття фінансових установ; - визначити види фінансових установ за законодавством України; - з’ясувати поняття банку, виявити особливості та специфічні ознаки, що відрізняють його від інших фінансових установ; - дослідити поняття “створення” та “державна реєстрація” фінансових установ і визначити їх співвідношення; - виявити правову природу процедури ліцензування як однієї з умов початку діяльності фінансової установи на ринках фінансових послуг; - дослідити систему та повноваження державних органів у сфері створення фінансових установ та ліцензування їх операцій; - проаналізувати правові основи створення кожного з видів фінансових установ в Україні та ліцензування їх операцій; - виявити правові проблеми, що виникають в процесі створення фінансових установ в Україні та при здійсненні ліцензування їх операцій та запропонувати можливі шляхи усунення цих проблем; - розробити пропозиції щодо вдосконалення законодавства України у сфері створення фінансових установ та ліцензування їх операцій. Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають в процесі створення фінансових установ та при ліцензуванні їх операцій. Предметом дослідження є правові основи створення фінансових установ в Україні та ліцензування їх операцій. Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дисертаційного дослідження становить система філософсько-світоглядних, загальнонаукових та спеціально-наукових методів наукового пізнання, що у сукупності забезпечують об’єктивний аналіз предмету дослідження. Специфіка теми дисертації, мета та поставлені завдання дослідження зумовили використання наступних методів: - діалектичного, що застосовувався в процесі аналізу взаємодії та інтегрованості термінів „створення фінансових установ”, „державна реєстрація фінансових установ”, „ліцензування операцій фінансових установ” як понять і як процесів; - системного аналізу явищ і подій, який використовувався при комплексному дослідженні системи фінансових установ та системи державних органів, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг; - класифікації, що дала можливість систематизувати легітимацію як правову категорію, а також фінансові установи України відповідно до запропонованих автором критеріїв; - історико-правового та порівняльного, що, у своїй єдності, забезпечили аналіз досліджуваних понять та окремих норм законодавства в історичному аспекті та дозволили зробити їх порівняльну характеристику; - формально-логічного методу, що дозволив на основі проведеного дослідження сформулювати нові поняття та обґрунтувати окремі теоретичні положення. Інформаційну базу дослідження складають законодавчі та підзаконні нормативно-правові акти, що регламентують відносини у сферах адміністративного, фінансового та банківського права: серед них правові акти Кабінету Міністрів України, Президента України, відомчі нормативно-правові акти Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національного банку України та ін., а також практичний досвід участі автора в процесі державної реєстрації банків, а саме: розгляд установчих та інших документів, поданих в Головне управління НБУ по м. Києву і Київській області з метою проведення державної реєстрації банків; досвід вирішення правових проблем державної реєстрації банків. Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першою комплексною науковою роботою, в якій ґрунтовно досліджені правові основи створення фінансових установ в Україні та ліцензування їх операцій. В результаті проведеного дослідження сформульовані і обґрунтовані такі науково-теоретичні положення: вперше: визначено поняття реєстрації фінансової установи як узаконення, визнання державою в особі уповноважених державних органів факту створення та існування конкретної юридичної особи в якості фінансової установи; виявлено співвідношення понять “створення фінансової установи” та “державна реєстрація фінансової установи”, яке зводиться до того, що державна реєстрація фінансової установи є завершальним етапом її створення; досліджено правову природу ліцензування у сфері надання фінансових послуг, внаслідок чого запропоновано вживання у законодавстві більш вдалих, на думку автора, термінів: “ліцензування операцій фінансових установ” та “ліцензування банківських операцій”; комплексно досліджено поняття „легітимація” та запропоновано її класифікацію; обґрунтовано доцільність застосування у галузі фінансового права поняття “легітимація фінансових установ” як єдиного процесу узаконення діяльності фінансових установ, який поєднує в собі два елементи: державну реєстрацію фінансових установ та ліцензування їх операцій; науково обґрунтовано та визначено це поняття; визначено систему та повноваження державних органів в сфері створення фінансових установ та ліцензування їх операцій; проаналізовано та розкрито процес легітимації кожного з видів фінансових установ в Україні та систематизовано вимоги, дотримання яких необхідне для їх створення та ліцензування їх операцій; сформульовано визначення фінансової організації, яке, на думку автора, більш адекватно пояснюватиме правову природу учасників ринків фінансових послуг, що сьогодні мають назву фінансових установ, та повинно замінити у законодавстві поняття фінансової установи; зроблено спробу здійснити класифікацію фінансових організацій; обґрунтовано положення про недоцільність розмежування в нормативних актах Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України понять “державна реєстрація фінансової установи” та “набуття статусу фінансової установи”; удосконалено: поняття “банк” – це юридична особа, яка має виключне право на підставі банківської ліцензії здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені на власних умовах та на власний ризик, відкриття та ведення банківських рахунків фізичних і юридичних осіб; поняття державної реєстрації банку – це процедура розгляду документів, поданих засновниками з метою засвідчення Національним банком України факту створення банку, за результатом якої банку надається статус юридичної особи; поняття банківської ліцензії – це документ встановленого Національним банком України зразка, який видається банкам в порядку, на умовах і для здійснення операцій, встановлених Законом України „Про банки і банківську діяльність”; схему процедури державної реєстрації фінансових установ в Україні шляхом зведення її до двох послідовних етапів. подальшого розвитку дістали: зміст понять “створення” та “державна реєстрація” юридичних осіб, до числа яких належать і фінансові установи; концепція інтегрованості процедури державної реєстрації та ліцензування операцій фінансових установ; порядок створення, реєстрації банків в Україні та умови ліцензування банківських операцій; окремі етапи державної реєстрації банків в Україні (присвоєння найменування банкам; встановлення професійної придатності їх керівників); диференціація фінансових операцій ломбарду та супутніх послуг ломбарду; визначення переліку операцій, які не вправі здійснювати ломбарди. Практичне значення одержаних результатів. Прикладний характер дослідження дозволив використати його результати в процесі практичної діяльності банків, страхових компаній, а також інших фінансових установ. Результати дослідження впроваджувались: Товариством з обмеженою відповідальністю „Фортуна-банк” в процесі реєстрації філій та відділень банку (довідка про впровадження результатів наукових досліджень, від 29.01.2007 р. № 05); Товариством з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Провіта” при створенні ТДВ „Страхова група „Провіта” та при ліцензуванні окремих видів страхових операцій (довідка про впровадження результатів дисертаційної роботи від 12.07.2006 р. № 1536/1). Матеріали дисертації використовувались у навчальному процесі при викладанні як юридичних, так і економічних дисциплін, а також при підготовці навчальних та навчально-методичних розробок. Вони були використані при розробці навчальної робочої програми та підготовці текстів лекцій з курсу “Правове регулювання фінансово-кредитних операцій”, що викладається у Київському національному торговельно-економічному університеті, при підготовці лекцій та методичного забезпечення інших видів занять курсів “Фінансове право” та “Банківське право”, а також з метою розробки методичного забезпечення курсу “Правове регулювання ринків фінансових послуг”, що буде викладатися в КНТЕУ (акт про впровадження результатів наукових досліджень Київським національним торговельно-економічним університетом від 31.01.2007 р. № 147/58). Дисертаційну роботу виконано як частину науково-дослідної теми “Актуальні проблеми розвитку фінансового права”, затвердженої Вченою радою факультету економіки, менеджменту та права КНТЕУ 29.01.2004 р. Висновки, пропозиції та рекомендації, одержані в результаті проведеного дослідження, можуть бути використані для вдосконалення законодавства з питань регулювання ринків фінансових послуг в Україні, зокрема, для вдосконалення норм Законів України “Про банки і банківську діяльність”, “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, при доопрацюванні проектів Законів України “Про ломбарди в Україні”, “Про довірчі товариства”, для вдосконалення нормативно-правових актів Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України. Апробація результатів дослідження. Дисертацію виконано та обговорено на кафедрі комерційного права Київського національного торговельно-економічного університету. Основні положення та висновки, викладені в дисертації, були предметом наукових доповідей на наукових та науково-практичних конференціях, а саме: на ІІІ-й Національній науково-теоретичній конференції “Українське адміністративне право: стан і перспективи реформування” (м. Одеса, 23–25 травня 2003 р.; тези доповіді опубліковані), Всеукраїнській науковій конференції “Юридичні читання молодих вчених” (м. Київ, 23–24 квітня 2004 р.; тези доповіді опубліковані), Міжнародній науковій конференції молодих вчених “Треті осінні юридичні читання” (м. Хмельницький, 5–6 листопада 2004 р.; тези доповіді опубліковані), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми і перспективи розвитку підприємництва в Україні” (м. Ялта, 17–19 травня 2005 р.; тези доповіді опубліковані), Міжнародній науково-практичній конференції “Розвиток наукових досліджень – 2005” (м. Полтава, 7–9 листопада 2005 р.; тези доповіді опубліковані), ІІ-й Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні” (м. Ялта, 17–19 травня 2006 р.; тези доповіді опубліковані), ІІІ-й Міжнародній конференції аспірантів, студентів та здобувачів “Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку” (м. Луцьк, 23–24 березня 2007 р.; тези доповіді опубліковані), ІІІ-й Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні” (м. Ялта, 15–17 травня 2007 р.; тези доповіді опубліковані). Публікації. Основні висновки та результати дисертаційного дослідження викладено в 13 наукових публікаціях, 6 з яких – у фахових виданнях. Структура дисертації зумовлена метою і завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, восьми підрозділів, висновків; списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 220 сторінок, з яких 23 сторінки - список використаних джерел (208 найменувань).
|