ПРЕДИКАТНЫЕ МОДЕЛИ НЕЯВНЫХ СВЯЗЕЙ ПРИ ПРОЦЕССНОМ ПРЕДСТАВЛЕНИИ ЗНАНИЙ

summary

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У  вступі  освітлено  основні  проблеми  процесів  обробки  інформації,

заснованих  на  знаннях,  обґрунтовано  актуальність  теми,  сформульовано  мету  і

задачі дослідження, наведено відомості про зв’язок роботи з науковими програмами,

планами  і  темами  організації,  у  якій  виконувалися  дослідження.  Надано  коротку

характеристику  об’єкта,  предмета  і  методів  дослідження,  наукової  новизни,

практичного значення і використання отриманих результатів.

У першому розділі дисертації викладено огляд основних наукових досягнень

в областях процесного моделювання інтелекту, методів формалізації знань засобами

алгебри скінченних предикатів  і  реляційних  мереж.  Обґрунтовано вибір напрямку

дослідження.

У другому розділі  наведено  моделі типових ситуацій неявного вибору при

представленні  знань  у  вигляді  процесів  та  алгебро-логічну  модель  узагальненої

конструкції неявного вибору при процесному представленні знань.

Запропоновано моделі типових ситуацій неявного вибору у формі реляційних

мереж,  які  забезпечують  аналіз  результатів  інтерпретації  процесних  знань  при

наявності неявних зв’язків між їх складовими - діями. Розроблені моделі дозволяють

виділити й узагальнити основні структурні елементи ситуацій неявного вибору, що

задають впорядкованість дій процесу.

На основі моделей типових ситуацій запропоновано  алгебро-логічну  модель

узагальненої  конструкції  неявного  вибору,  яка  характеризує  вплив  прихованих

зв’язків  на  послідовність  дій  процесу.  Надана  модель  структурована  на  основі

композиції  явних  і  неявних  залежностей.  Явна  залежність  реалізується  через

впорядковану  множину  проміжних дій процесу між подіями, пов’язаними неявною

залежністю. Неявний вплив зовнішньої частини процесу на модельований фрагмент

враховано  шляхом  введення  відповідних  зв’язків  за  входом  і  виходом  фрагмента

інформаційного процесу.

Отримані в даному розділі структуризація і формалізація неявних зв’язків між

подіями процесу і конструкцій,  що  їх містять, забезпечують  можливість розробки

методів виявлення ситуацій з неявними взаємозв’язками при представленні знань у

формі процесу.

Узагальнено ознаки неявних знань як ресурсів із позицій процесного підходу:

1) Послідовність дій з множини можливих у даній предметній області.