| summary: |
Актуальність теми. Розвиток економіки України обумовлює збільшення транснаціональних транспортних потоків і міжнародного транзиту пасажирів та вантажів; у зв’язку з цим одним із пріоритетів у такому розвитку є розбудова сучасної, відповідної європейським та світовим стандартам автодорожньої мережі. Незадовільний стан автодорожнього господарства справляє негативний вплив на соціальне й економічне становище країни, міжнародний імідж та основні показники, такі як валовий внутрішній продукт, розвиток виробничих сил, доходи державного бюджету, зайнятість населення, експлуатаційні характеристики автомобільного та інших видів транспорту тощо.
Приведення автомобільних шляхів до європейських стандартів вимагає значних, неспівставних з можливостями бюджету інвестицій і потребує, відповідно, залучення іноземного та вітчизняного капіталу. У цих умовах актуалізується питання вивчення можливостей поєднання державних і приватних чинників розвитку автодорожньої мережі, зокрема, щодо формування партнерських відносин держави і бізнесу, посилення ролі й значення приватних інвесторів і операторів, пошуку найбільш раціональних форм їх взаємодії, розподілу сфер відповідальності.
Зростання ролі приватного сектора у розвитку автодорожнього господарства пов’язано не лише з обмеженістю бюджетних ресурсів, а й неефективністю використання інвестицій та управлінською діяльністю державних служб.
Розв’язання задач пошуку та залучення значних інвестицій потребує інтеграції зусиль державних, регіональних і місцевих органів влади, наукових досліджень і практики їх застосування, законодавчо-правової бази, а також фінансових і матеріальних ресурсів у рамках міжнародного і єврорегіонального співробітництва.
Найбільш ефективним інструментом розвитку автодорожньої сфери є партнерство держави з бізнесом, а оптимальною формою реалізації – застосування методу концесії, який найбільше відповідає особливостям автодорожньої сфери.
Підтвердженням актуальності цих аргументів є наукові праці та запропоновані шляхи практичного забезпечення ефективного функціонування автодорожнього комплексу країни, зокрема, О.О. Бакаєва, Б.В. Буркинського, М.М. Дергаусова, М.Ф. Дмитриченка, Л.Г. Зайончика, В.І. Котелянця, О.М. Криворучко, Н.Г. Кучевського, А.М. Новикової, В.М. Реви, Є.М.Сича, В.Г. Чекаловця, В.Г. Шинкаренка, Ю.М. Цвєтова та інших ведучих вчених-економістів.
Щодо обґрунтування перспективності приватно-державного партнерства заслуговують на увагу дослідження О.В. Авєркіна, О.В. Бойко, В.Г. Варнавського, М.В. Вілісова, Л.І. Єфімової, М.М. Загорулька, І.В. Комарова, В.Б. Кондратьєва, О.О. Конопляника, М. Перковскі, Ж.-Л. Поже, Г.Й. Пузанової, С.А. Сосни, М.О. Суботіна і багатьох інших.
Використання автодорожніх концесій надає низку переваг регіональному утворенню, головна з яких полягає в тому, що регіон (як ніякий інший суб’єкт) може виступати в якості і концесіонера, і концесієдавця за узгодженням та передачею повноважень центральним органом влади або на ділянках доріг обласного підпорядкування, може брати участь в концесійних проектах на корпоративних засадах за відповідними договорами з приватним бізнесом, вітчизняними та іноземними інвесторами.
Необхідно відзначити, що найбільш проблемними щодо ефективного забезпечення перевезень автомобільними дорогами держави є ділянки доріг на міжнародних транспортних коридорах. З одного боку фінансово-економічні можливості держави і регіону поки що є недостатніми для їх реконструкції, а з іншого – відкладення вирішення цих задач справляє негативний вплив на національну економіку і вступає в протиріччя з міжнародними тенденціями, перспективами розвитку транспортної мережі.
Аналіз переваг і пріоритетності розбудови ділянок міжнародних транспортних коридорів засвідчує, що потреби перевізників, розвиток туристичної галузі, зростання економіки сусідніх держав, які користуються зазначеними автошляхами, зростання фінансових показників суб’єктів господарювання, доходи населення та їхня спроможність оплачувати проїзд додатково актуалізують розв’язання існуючих проблем. Окрім економічних та соціальних факторів важливою передумовою прискорення розвитку автомобільних доріг є проведення чемпіонату Європи з футболу в Україні «Євро-2012». Актуальність проблеми підтверджує й дослідження конкретних ділянок автомобільних доріг міжнародного транспортного коридору № 9 на території Чернігівської області.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведено на основі Концепції узгодженої транспортної політики держав - учасників СНД на період до 2010 року, Концепції реформування транспортного сектору економіки, Комплексної програми утвердження України як транзитної держави у 2002-2010 роках, Програми розвитку національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні на 2006-2010 роки, Державної програми розвитку автомобільних доріг загального користування на 2007-2011 роки, а також Стратегії соціально-економічного розвитку Чернігівської області на період до 2015 року.
Обраний напрям досліджень, основні положення дисертаційної роботи пов’язані з вишукуваннями, які проводяться у Чернігівському державному технологічному університеті – проект ДР № 0104U005466 «Підвищення ефективності функціонування та розвитку транспорту, зв’язку та інших галузей економіки регіону». У дисертаційній роботі використані результати досліджень автора під час розробки Концепції розбудови автодорожньої мережі регіону на засадах приватно-державного партнерства (затверджена Чернігівською обласною державною адміністрацією 27.12.2007 р.) та планів співробітництва учасників Єврорегіону «Дніпро».
Мета і завдання дослідження. Головною метою дисертаційної роботи є удосконалення сучасної системи фінансування автодорожнього будівництва на основі впровадження організаційно-економічних форм та методичних інструментів автодорожнього концесіонування, що розкривають умови формування достатнього обсягу джерел розвитку автомобільних доріг з урахуванням балансу інтересів суб’єктів приватно-державного партнерства.
Відповідно до поставленої мети визначені та розв’язані наступні завдання:
- виявлено передумови й особливості використання приватно-державних джерел в автодорожній сфері у порівнянні з іншими формами інвестиційної діяльності;
- проведено комплексний аналіз стану, тенденцій та закономірностей розвитку державної і регіональної автодорожньої мережі, визначено шляхи підвищення її конкурентоспроможності та ефективності експлуатації;
- визначено джерела та механізм взаємодії суб’єктів приватно-державного партнерства в отриманні позитивного кінцевого результату від впровадження інтеграційно-інвестиційної системи їх гармонізації;
- розроблено концептуальні засади розбудови автомобільних доріг, які засновані на інтеграції приватно-державних джерел;
- досліджено можливості участі регіону в розбудові автодорожньої мережі на засадах інтеграції наявних ресурсів приватного бізнесу і держави;
- запропоновано методичні засади формування тарифів та оцінки ефективності використання приватно-державних джерел у автодорожній сфері.
Об’єктом дослідження виступає процес формування і використання джерел фінансування розвитку автомобільних доріг.
Предметом дослідження є економічні відносини суб’єктів у фінансуванні розвитку автодорожнього господарства, методи та способи формування фінансово-економічних джерел приватного сектора і держави.
Методи дослідження. Зміст поставлених у дисертації питань досліджується у світлі сучасного економіко-правового підходу з орієнтацією на застосування на українському ґрунті загальноєвропейських моделей розвитку. У дослідженні застосовані методи як загальнонаукового, так і прикладного пізнання, зокрема, зіставно-порівняльний (для аналізу регіональних механізмів і засобів стимулювання концесійної діяльності), системно-функціональний (для обґрунтування інтеграційно-інвестиційної системи), соціально-економічний (для оцінки ефективності багатосуб’єктного партнерства), програмно-цільовий (для оптимізації процесу автодорожнього концесіонування) та інші. Окрім того, в процесі дослідження використовувалися суспільні, економічні та математичні закономірності, а саме: інтеграції, детермінації, ретроспекції, дедукції, модернізації і модифікації, групування та інші. Теоретико-методологічну основу дисертації складають фундаментальні положення економічної теорії, результати проведених наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених, зокрема, Дж. Кейнса, В. Леонтьєва, М. Долішнього, В. Гейця. У процесі досл
ідження використовувалось вітчизняне та зарубіжне законодавство, підзаконні акти, колективні та індивідуальні монографії, наукові статті, періодичні видання, статистичні зведення та Інтернет-ресурси.
Наукова новизна одержаних результатів. У роботі поглиблені існуючі і розроблені нові теоретичні положення та напрацьовані практичні рекомендації щодо формування і використання приватно-державних джерел фінансування розбудови автомобільних доріг у контексті державно-регіонального виміру, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності та ефективності експлуатації вітчизняної автодорожньої мережі.
Наукова новизна конкретизується у таких положеннях:
вперше:
- розроблено методику прийняття рішення щодо приватно-державного розвитку автомобільних доріг регіону, в основу якої покладено визначення економічної вигоди всіх суб’єктів партнерства автодорожнього будівництва. Методика базується на розрахунку у межах прогнозного терміну окупності об’єкта прямого ефекту всіх суб’єктів партнерства відповідно до дольової участі кожного з урахуванням мультиплікативного ефекту (для держави і регіону) та економії витрат (для споживачів). Застосування методики дозволяє розширити джерела фінансування будівництва автомобільних доріг на території регіону на основі використання концесійної форми участі приватних та державних суб’єктів у відповідних проектах;
- запропоновано інтеграційно-інвестиційну систему взаємодії суб’єктів у фінансуванні розвитку автодорожнього господарства, суть якої полягає у формуванні міжсуб’єктних економічних відносин, що включає фінансування проектів (інвестиційна складова) та розробку організаційного, правового і управлінського забезпечення (інтеграційна складова). Поєднання цих складових дозволяє сформувати умови для підвищення ролі регіону в автодорожньому будівництві, який за цією системою може виступати як в ролі концесієдавця, так і концесіонера, зберігаючи при цьому баланс економічних інтересів усіх суб’єктів партнерства автодорожнього будівництва;
удосконалено:
- концептуальні засади впровадження концесійних автомобільних доріг на території регіону, які передбачають реформування системи державного управління на основі утворення концесійних центрів, удосконалення нормативно-правової бази шляхом збільшення концесійних повноважень місцевих органів влади, покращання інформаційного забезпечення концесійного процесу на основі висвітлення процедур впровадження проекту, удосконалення фінансово-економічної політики на основі використання приватно-державних джерел, регулювання концесійних платежів та диференціації плати за проїзд, що створить умови для захисту навколишнього середовища, підготовки й перепідготовки кадрів. Реалізація цих пропозицій спричинить розширення джерел фінансування розбудови автомобільних доріг, підвищення якості транспортних зв’язків, покращання використання потенціалу міжнародних транспортних коридорів, пожвавлення соціально-економічного розвитку території, а також поліпшення життєдіяльності населення;
- базові принципи використання приватно-державних джерел за рахунок конкретизації їх за стадіями формування, функціонування і розвитку автодорожніх концесій, а також розширення їх переліку за агрегатами адекватності, доцільності, збалансованості, відкритості і ефективності, які уособлюють основні вимоги до запровадження концесій в автодорожній сфері; застосування цих принципів забезпечує врахування особливостей приватно-державного партнерства і прискорює одержання позитивних кінцевих результатів;
- методичні основи обґрунтування цін та тарифів на послуги концесійних ділянок автомобільних доріг, що на відміну від існуючих методик передбачають врахування додаткового фактору конкуренції за існуючий і перспективний транспортний потік. Суть цього нововведення полягає у встановленні розміру плати за проїзд залежно від прогнозного терміну окупності об’єкта. Використання такого порядку дозволяє встановити оптимальні розміри цін та тарифів, які забезпечать окупність та конкурентноздатність концесійних автомобільних доріг;
дістали подальшого розвитку:
- понятійний апарат на основі введення терміну «концесіонування», що характеризує цілісний процес здійснення системно взаємопов’язаних інформаційних, організаційних, договірно-правових, фінансово-економічних заходів щодо практичного застосування концесії з урахуванням виду діяльності та територіальних особливостей. Використання цього поняття усуває неоднозначності концесійної термінології та конкретизує особливості формування і використання приватно-державних джерел фінансування розвитку автомобільних доріг;
- організаційно-економічні форми транскордонного співробітництва у розвитку автодорожньої мережі регіону в частині створення в рамках Єврорегіону «Дніпро» міжрегіональної робочої групи з питань розбудови міжнародного транспортного коридору № 9, налагодження кооперації місцевих фінансових і матеріально-технічних ресурсів, проведення спільних науково-практичних досліджень, які спрямовані на консолідацію зусиль бізнесових кіл, центральних та місцевих органів влади, що підвищить ефективність комплексного використання автодорожнього господарства на прикордонних територіях.
Практичне значення одержаних результатів. Результати, отримані автором, дозволяють застосувати нові механізми для розвитку автодорожньої сфери держави та отримати в короткі терміни значний соціально-економічний ефект.
Основні положення дисертації використовувалися органами влади Чернігівської області при розробці програм соціально-економічного розвитку в частині розбудови автодорожнього господарства (довідка головного управління економіки Чернігівської обласної державної адміністрації № 01-01 від 11.04.2008 р.). Положення наукової роботи були використані при розробці планів співпраці Чернігівської, Брянської та Гомельської областей, зокрема, щодо спільної діяльності з удосконалення автотранспортних зв’язків у рамках Єврорегіону «Дніпро» (довідка № 02-11 від 07.04.2008 р.). Результати дослідження використовуються також при плануванні діяльності автодорожніми організаціями Чернігівської області.
Окремі положення щодо використання приватно-державних джерел на засадах концесії використовуються автором у навчальному процесі Чернігівського державного технологічного університету (акт від 27.03.2008 р.) та Чернігівського Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ і організацій (акт від 19.03.2008 р.).
Особистий внесок здобувача. Усі принципові наукові результати базуються на теоретичних положеннях і практичних розробках, отриманих автором самостійно в межах дисертаційного дослідження. У роботах, виконаних у співавторстві, здобувачем: визначено чинники поглиблення економічного співробітництва прикордонних регіонів [1]; досліджено перспективи застосування автодорожніх концесій у рамках Єврорегіону «Дніпро» [3]; виділено переваги концесійної форми фінансування розвитку транспортної сфери [4]; обґрунтовано інтеграційно-інвестиційну систему розвитку автодорожнього господарства [10]; [18].
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались і отримали позитивну оцінку на Третій Всеукраїнській науково-практичній конференції «Підвищення ролі фінансових відносин у комплексному соціально-економічному розвитку регіону» (м. Дніпропетровськ, 2002 р.), Международной научно-практической конференции «Проблемы управления экономическим потенциалом экологодестабилизированного региона» (г. Гомель, 2002 г.), Міжнародній науково-практичній конференції «Наука і освіта‘2003» (м. Дніпропетровськ, 2003 р.), Международной конференции «Еврорегион «Днепр» – проблемы функционирования и развития» (г. Чернигов, 2003 г.), Научно-практической конференции «Экономические проблемы становления рыночных отношений в Российской Федерации» (г. Брянск, 2004 г.), Международной научно-практической конференции «Механизмы устойчивого развития инновационных социально-экономических систем» (г. Бобруйск, 2007 г.), Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми та перспективи розвитку транспортних систем в умовах реформування залізничного транспорту: техніка, технологія, економіка і управління» (Київ, 2008 р.).
Результати дослідження також розглядалися на науково-практичних конференціях економічного факультету Чернігівського державного технологічного університету (2001-2008 рр.), обговорювалися на нарадах в Чернігівській міській раді, Чернігівській обласній державній адміністрації, на громадських слуханнях, круглих столах (2002-2008 рр.), доповідалися і були включені до програми ІІІ-го Міжнародного інвестиційного форуму в Чернігівській області (2007 р.).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладені у 25 працях, з яких 14 опубліковані у наукових фахових виданнях, 2 – закордонних наукових виданнях, 2 – брошурах, 7 – матеріалах і тезах конференцій. Загальний обсяг публікацій – 10,6 друк. арк., з них 7,2 друк. арк. належать автору особисто.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатку. Обсяг роботи становить 232 сторінки друкованого тексту, де наведено 27 ілюстрацій, 22 таблиці; список використаних джерел нараховує 212 найменувань; додаток займає 12 сторінок.
|
