Бесплатное скачивание авторефератов |
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ! |
Увеличение числа диссертаций в базе |
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов |
Доставка любых диссертаций из России и Украины |
Catalogue of abstracts / PEDAGOGICAL SCIENCES / Methodology and technology of vocational education
title: | |
Тип: | synopsis |
summary: |
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ У вступі дисертації обґрунтовано актуальність і доцільність наукового пошуку з обраної проблеми, сучасний стан її дослідження, визначено її об’єкт, предмет, мету, концептуальні ідеї, сформульовано гіпотезу, основні завдання й методи дослідження; викладено наукову новизну, теоретичну і практичну значущість роботи; наведено відомості про апробацію і впровадження результатів дослідження у навчальний процес, визначено ті основні положення, які виносяться на захист. У першому розділі – «Теоретичні засади модернізації професійної підготовки робітників-будівельників» – розкрито мету і завдання підготовки робітників будівельного профілю у сучасних умовах, визначено умови організації професійного навчання за групою професій, проведено аналіз науково-технічних засад групування робітничих професій механізованої і машинно-ручної праці будівельної галузі. Аналіз виробничо-технічної літератури засвідчує, що в сучасних умовах розвитку будівельної індустрії найбільш суттєві зміни відбуваються у виробництві опоряджувальних робіт. їх питома вага у грошовому еквіваленті сягає 20 % кошторисної вартості споруди, а трудові виграти – 30 % від всіх будівельних робіт. Робітники-опоряджувальники складають понад 20 % від загальної кількості робітників на будівництві. Останнім часом в опоряджувальних роботах відбулися інтенсивні зміни у зв’язку з появою чисельних механізмів і пристроїв, винаходом нових матеріалів, способів виконання опоряджувальних робіт і запровадженням прогресивних технологій. Все це сприяє суттєвому покращенню якості виконання опоряджувальних робіт, зниженню їх трудомісткості і скороченню термінів їх виконання, зменшенню витрат матеріалів, що, у свою чергу впливає на вимоги до підготовки майбутніх робітників. Проведений аналіз тенденцій у замінах змісту робітників опоряджувальних робіт дав можливість сформулювати вимоги до їх підготовки. Вони повинні орієнтуватися в комплексі взаємопов’язаних між собою будівельних робіт, уміти найефективніше організувати свій виробничий процес, запроваджувати прогресивні методи виконання робіт. Робітнику потрібні уміння загальновиробничого характеру: планування, самоконтролю в роботі і аналізу її результатів, організації робочого місця, творчого вирішення трудових завдань; гнучкі уміння і навички швидко пристосовуватися до стрімких змін в умовах і процесах виконання опоряджувальних робіт. Виходячи з цього традиційні підходи до проектування професійної діяльності майбутніх робітників викликають необхідність їх перегляду. Необхідні принципово нові підходи до побудови навчальних програм і відбору для них змісту навчального матеріалу. Аналіз трудової діяльності на будівництві дозволив розробити обґрунтовані професійно-кваліфікаційні характеристики професій опоряджувальних робіт, котрі є моделлю вимог до робітника й слугують вихідним документом при складанні навчальних програм. При розробці професійно-кваліфікаційних характеристик для професії муляра (будівельного) і муляра-штукатура-плиточника враховувалися не тільки вимоги до професійної підготовки робітника, але й вимоги до їх загальноосвітньої й загальнотехнічної підготовки, соціально-економічне й народногосподарське значення професії, виробничо-технічні умови праці, характеристика рівнів кваліфікації, психофізіологічні особливості робітника. Необхідність ефективного використання засобів механізації й автоматизації у виробництві опоряджувальних робіт вимагає розробки відповідних професійно-кваліфікаційних характеристик. На основі результатів проведеного дослідження розроблена типова структура таких характеристик, що включає в себе загальні й специфічні елементи професійної діяльності робітників, що враховує організацію підготовки за групами професій опоряджувальних робіт. Дослідження показали, що при підготовці опоряджувальників, що виконують роботи головним чином механізованими й автоматизованими засобами, варто враховувати, що такі робітники повинні одержати кваліфікацію не нижче 4-го розряду муляра або штукатура й слюсаря 3-го розряду (оскільки в обов'язки муляра або штукатура 3-го розряду не входить уміння працювати з механізмами). У процесі дослідження розроблений перелік спеціальних знань і вмінь опоряджувальника-механізатора. Комплекс загальних вимог для нього залишається тим же, що й для всіх інших професій опоряджувальників. Наявність у професійній діяльності робітників спільних трудових елементів виступає передумовою для їх підготовки за групою професій. Сутність групування полягає у виділенні однакових науково-технічних засад і організаційно-виробничих компонентів виконання трудових функцій робітниками, об’єднаних єдиним виробничим циклом на будівництві. Це в свою чергу викликає необхідність організації навчання за групами професій на основі уніфікованої навчально-програмної документації. Проведене дослідження професійної діяльності опоряджувальників, визначення загальних і подібних її елементів, дозволило звести ці професії у єдину групу. Це викликало необхідність визначити способи розробки такої навчально-програмної документації, в котрій одні елементи повинні бути єдиними (уніфікованими) для всіх професій виділеної групи, інші – диференційованими, що залежать від конкретних особливостей кожної самостійної професії. У другому розділі – «Реалізація принципу уніфікації й диференціації в змісті навчальних предметів» – розкрито сутність принципу уніфікації й диференціації у змісті навчальних предметів і науково-методичні засади розробки уніфікованих навчальних програм, розглянуто можливості уніфікації змісту професійної підготовки робітників та обґрунтовано структуру уніфікованих навчальних програм для професійної підготовки У дослідженні уніфікація розглянута як процес приведення змісту навчання до єдиної дидактичної системи для підготовки робітників за групами професій на основі ознак спільності у виробництві та навчанні. Поняття уніфікації ми визначаємо як скорочення кількості існуючих навчальних програм шляхом приведення їх до однотипності за встановленими ознаками. З іншого боку, уніфікація може розглядатися як передумова до вдосконалення переліку професій. Уніфікація навчальної програми вимагає необхідність у розробці такої її структури, що втілить в собі характерні особливості всіх розрізнених навчальних програм і, одночасно, скоротить їх чисельність. Для розробки уніфікованих навчальних програм за групою професій опоряджувальних робіт враховувалась теорія певного предмета, досвід побудови базисних і функціональних програм професійного навчання. Науково обґрунтовані підходи до розробки уніфікованих навчальних програм для спеціальних предметів неможливі без попередньої систематизації знань, умінь і навичок майбутніх будівельників, добору об'єктів вивчення для загальної та спеціальної частин програми. Цей процес являв собою визначення системи знань, умінь і навичок, установлення їх кількісних і якісних характеристик, виявлення взаємозв'язку й взаємозалежності між окремими компонентами. Для дослідження змісту спеціальних предметів був застосований системний підхід, у результаті якого були виявлені структурні елементи, об'єднані в певні комплекси відповідно до мети підготовки опоряджувальників широкого профілю. Оскільки система понять, якими опановують майбутні будівельники, єдина для спеціальної технології й виробничого навчання, її визначення встановлювалося на основі аналізу змісту спеціальної технології. На основі проведеного аналізу встановлено, що спеціальна технологія відрізняється комплексним характером навчального матеріалу, що не пов-ною мірою впорядкований відповідно дидактичним принципам і завданням підготовки робітників широкого профілю, проблемам реалізації внут-рішньопредметних і міжпредметних зв'язків. При доборі навчального матеріалу для загальної частини уніфікованої програми враховувалася потреба формування понять як узагальнених знань про групу об'єктів вивчення, що характеризуються однорідністю їх істотних ознак. Дослідження показало, що вдосконалювання навчального матеріалу за рахунок більш раціонального добору структурних одиниць, що відносяться до різних об'єктів вивчення, можливо при дотриманні ряду умов, до яких можна віднести: усунення дублювання з іншими дисциплінами (виробничим навчанням, матеріалознавством); визначення положення й місця структурних одиниць, що відносяться до різних Включення в уніфіковану програму елементів навчального матеріалу загального й спеціального характеру обґрунтовано результатами проведених досліджень з вивчення впливу науково-технічного прогресу В уніфікованій навчальній програмі за спеціальною технологією загальні теоретичні відомості учні повинні були засвоїти на початку навчання (у порядку їх ієрархічної послідовності). Це засвоєння повинно бути досить міцним до переходу для вивчення спеціальних видів робіт. Ураховувалося, що оволодіння узагальнюючими поняттями дозволить майбутнім опоряджувальникам виробити здатності до переносу знань, отриманих при вивченні одного виду робіт або одного технологічного процесу на іншій; оволодіння загальними закономірностями проведення технологічних процесів, загальними характеристиками їх складових При розробці уніфікованої навчальної програми за спеціальною технологією був скорочений навчальний матеріал, що відноситься до безпосереднього виконання трудових операцій і прийомів, у результаті чого більше часу було приділено вивченню технологічних процесів у цілому, розкриттю включених до них закономірностей і причинно-наслідкових зв'язків.
|