Розвиток організації контролю за грошовими коштами та їх еквівалентами, інтегрованого в систему бухгалтерського обліку

summary

Жодне сучасне динамічне підприємство не обходиться без системи контролю, інтегрованого в його діяльність, ініційованої як ззовні (наприклад, державний у формі податкового, громадський із залученням аудиторських компаній) так і зсередини (скажімо, контроль власника через спеціально сформований підрозділ). Контроль є об’єктивно зумовленою складовою будь-якого процесу людської діяльності, зокрема й господарського механізму підприємств всіх, без винятку, галузей та форм власності. Відсутність чітко налагодженої системи контролю є причиною виникнення невиправданих втрат, знижує загальну ефективність роботи підприємства, призводить до відсутності належного підґрунтя для реалізації функції мотивування. Ефективність контролю визначається як рівнем його організації так і досконалістю методологічного забезпечення окремих процедур та всієї системи контролю загалом. Практика реформування економіки різних галузей, докорінні зміни в умовах функціонування суб’єктів господарювання, зближення вітчизняних стандартів бухгалтерського обліку із зарубіжними аналогами диктують необхідність впровадження нових форм організації контролю, що спрямовані на вдосконалення його превентивної, інформаційної та регулювальної функцій.

Перш ніж розглянути основні методичні засади організації контролю суб’єктів господарювання вважаємо за необхідне зосередити увагу на економічному змісті самого поняття „контроль”, що має на меті сформувати інструментарій необхідний для вирішення поставлених в дисертаційній роботі завдань і переслідує цілі як практичного так і методологічного характеру.

Термін „контроль” у практичній та науковій діяльності використовується достатньо часто. Спеціалісти з теорії менеджменту трактують контроль як особливий етап процесу управління. Так, на думку Є.А. Кочеріна [148, с.11]: „Погляд на контроль як на завершальний етап управлінської діяльності, що дозволяє зіставити досягнуті результати із запланованими, є точкою зору, яка міцно встановилася в науковій літературі. Контроль зводиться до порівняння фактичних результатів з встановленими показниками і до прийняття у випадку необхідності заходів”. На наш погляд, даний підхід штучно і необґрунтовано звужує економічну сутність поняття контролю, упускаючи з поля зору безспірний факт його участі в прийнятті і реалізації управлінських рішень на кожному окремому етапі цього процесу від початку і до завершення.