Сорокина, Наталья Владимировна. Формирование профессиональной иноязычной компетентности будущих филологов средствами мультимедийных технологий
Тип:
synopsis
summary:
У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження зазначеної проблеми; сформульовано мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження; схарактеризовано методологічні засади; аргументовано наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів; визначено вірогідність результатів дослідження; викладено матеріали про апробацію та впровадження результатів дослідження; описано структуру дисертації. У першому розділі «Теоретичні засади використання мультимедійних технологій у професійній іншомовній підготовці майбутніх філологів» нами розкрито стан професійної іншомовної підготовки майбутніх філологів, узагальнено й уточнено такі поняття, як «професійна компетентність», «професійна іншомовна підготовка», «професійна іншомовна компетентність», «професійна іншомовна компетентність майбутнього філолога». На основі аналізу наукових праць було сформульовано визначення ключового поняття дисертаційного дослідження «професійна іншомовна компетентність майбутнього філолога», яке ґрунтуєтьcя на сукупності мовної, мовленнєвої, соціокультурної компетентностей, особистісному загальнонавчальному досвіді спеціаліста, набутих ним у процесі навчання у вищій школі, мотивів, цінностей і передбачає його теоретичну та практичну готовність упродовж життя використовувати іноземну мову в соціально-трудовій діяльності й професійному пізнанні, вдосконалюючи набутий рівень відповідно до власних професійних потреб. Нами визначено і проаналізовано структуру професійної іншомовної компетентності майбутніх філологів, складниками якої є ціле-мотиваційний (ціннісні орієнтири, мотиви, бажання, потреби, спрямованість особистості), 8 когнітивно-діяльнісний (знання, навички і вміння), оцінювально-регулятивного (самоаналіз, самооцінка, самокорекція, самовдосконалення) та індивідуально- психологічний (професійно значущі якості) компоненти. Формування досліджуваної компетентності передбачає обов’язкове діагностування. Показники критеріїв сформованості професійної іншомовної компетентності, на основі яких воно здійснюється, визначено відповідно до змісту її компонентів: мотиваційний (бажання оволодіти професією філолога; розуміння необхідності вдосконалення власної трудової діяльності у галузі філології; стійкий інтерес до іноземної мови як засобу спілкування і самовдосконалення та нових технологій навчання, зокрема мультимедійних навчальних засобів; прагнення прояву креативності у розв’язанні професійних завдань); комунікативно-когнітивний (філологічні знання і сформовані відповідні навички та практичні вміння); рефлексивний (уміння аналізувати, оцінювати, коригувати свою діяльність, уміння самовдосконалюватися); особистісно- професійний (комунікабельність, емпатія, толерантність, компетентність, самокритичність, емоційна стабільність, творча активність, динамізм і самостійність). Динаміку процесу формування професійної іншомовної компетентності простежено в роботі відповідно до трьох визначених рівнів її сформованості: низького, достатнього і високого. Узагальнення результатів проведеного констатувального зрізу, що включав діагностування сформованості професійної іншомовної компетентності за наведеними вище критеріями і показниками, засвідчило невідповідність наявного рівня підготовленості майбутніх філологів вимогам, що задекларовані у програмі. В результаті пошуку шляхів удосконалення процесу професійної іншомовної підготовки майбутніх філологів зроблено висновок про необхідність залучення мультимедійних технологій, що спрямовані забезпечити його ефективність. З огляду на це, нами проаналізовано дидактичний потенціал інформаційних технологій, зокрема мультимедійних. У контексті проблематики дослідження визначено поняття «мультимедійний засіб навчання», який трактуємо як дидактичний засіб, що презентує зміст навчального матеріалу за допомогою мультимедійних технологій, реалізує основні дидактичні і методичні принципи навчання іноземних мов, сприяє формуванню філологічних знань, навичок і вдосконаленню практичних умінь майбутніх філологів та здійснює вплив на розвиток і саморозвиток їх особистості. На основі теоретичного аналізу запропоновано відповідну типологію мультимедійних засобів навчання: мультимедійні навчальні програми, програми довідково-інформаційної підтримки і програми-інструментарії. За результатами опрацювання наукової джерельної бази було з’ясовано, що перспективним і доступним напрямом залучення мультимедійних технологій у процес професійної іншомовної підготовки майбутніх філологів є використання мультимедійних навчальних презентацій. У межах досліджуваної проблеми подано авторське тлумачення цього терміну: мультимедійна навчальна презентація – це мультимедійний засіб навчання, створений викладачем або 9 студентом самостійно відповідно до визначених теоретичних засад, має певну дидактичну структуру і використовується з метою ефективної організації процесу формування професійної іншомовної компетентності майбутніх філологів. Нами було узагальнено основні властивості мультимедійних навчальних презентацій і здійснено їх класифікацію залежно від таких функціональних критеріїв: а) за використанням мультимедійних елементів (наочна, текстова, комбінована); б) за формою пред’явлення інформації (лінійна, гіпермедійна); в) за навчальною метою (презентація-демонстрація, презентація-тема, презентація-контроль); г) за спрямуванням (комунікативна з лексичною домінантою, комунікативна з граматичною домінантою); д) за формою роботи (індивідуальна, групова); е) за походженням (підготовлена викладачем, підготовлена студентом). З огляду на те, що впровадження мультимедійних засобів навчання у процес професійної іншомовної підготовки майбутніх філологів має бути дидактично і методично доцільним, нами уточнено й обґрунтовано принципи використання мультимедійних засобів навчання у професійній іншомовній підготовці майбутніх філологів, які слугують теоретичними засадами організації цього процесу. У межах досліджуваної проблеми нами було визначено такі принципи: відповідності потребам суспільства, урахування інтересів і професійних потреб студентів-філологів, моделювання професійної діяльності майбутніх філологів, комунікативного спрямування професійної іншомовної підготовки майбутніх філологів, наочності, комплексного використання мультимедійних засобів навчання, позитивної емоційності та дотримання ергономічних норм. У другому розділі «Дидактичні умови забезпечення ефективності процесу формування професійної іншомовної компетентності майбутніх філологів засобами мультимедійних навчальних презентацій» нами було визначено дидактичні умови, що забезпечують ефективність упровадження мультимедійних навчальних презентацій як виду мультимедійних технологій у процес професійної іншомовної підготовки майбутніх філологів. До них віднесено: 1) особистісно орієнтоване і комунікативно-діяльнісне спрямування процесу формування професійної іншомовної компетентності майбутніх філологів; 2) систематичне застосування мультимедійних навчальних презентацій як засобів формування професійної іншомовної компетентності майбутніх філологів; 3) створення фахово спрямованого навчального іншомовного інформаційно-комунікаційного середовища для використання мультимедійних навчальних презентацій. Зважаючи на результати педагогічних досліджень, було з’ясовано, що зміст професійної іншомовної підготовки майбутніх філологів визначається особистісно орієнтованим і комунікативно-діяльнісним спрямуванням. Зазначені теоретичні засади інтерпретовано нами у змісті вправ і завдань для мультимедійних навчальних презентацій, які спрямовані на формування всіх компонентів досліджуваної компетентності. Ми дійшли висновку, що їх якісний і кількісний склад регулюється сформульованими з огляду на 10 концептуальні засади вимогами, а саме: відповідність цілям програми, інтегрованість, концентричність, фахова зорієнтованість, комунікативно- діяльнісний характер, особистісна спрямованість і структурованість. У результаті опрацювання наукової літератури нами було створено систему вправ і завдань для навчання майбутніх філологів засобами мультимедійних презентацій, яка включає відповідні мовні, умовно-мовленнєві, мовленнєві вправи та комунікативні завдання. На основі аналізу наукових здобутків вітчизняних і зарубіжних учених та власного практичного досвіду нами було створено навчальне іншомовне інформаційно-комунікаційне середовище. Всі його компоненти мають фахове спрямування і відображають загальний зміст роботи студентів-філологів з використанням мультимедійних навчальних презентацій, спрямованої на засвоєння філологічних знань, формування відповідних навичок і вмінь, набуття особистісного досвіду, стимулювання професійного й особистісного розвитку і саморозвитку в певних формах, методах, на різних етапах заняття, і які створюють сприятливі умови для досягнення очікуваного результату. Нами з’ясовано, що впровадження мультимедійних навчальних презентацій у процес навчання майбутніх філологів вимагає технологізації в умовах вищого навчального закладу. З огляду на це, формування досліджуваної компетентності з використанням мультимедійних навчальних презентацій має відбуватися поетапно за допомогою реалізації розробленої педагогічної технології, яку подано на рис.1. Визначена мета педагогічної технології спрямована на формування професійної іншомовної компетентності майбутніх філологів, компонентами якої є ціле-мотиваційний, когнітивно-діяльнісний, оцінювально-регулятивний та індивідуально- психологічний. Ефективне функціонування педагогічної технології упровадження мультимедійних навчальних презентацій у процес формування професійної іншомовної компетентності майбутніх філологів забезпечується дотриманням визначених і обґрунтованих нами дидактичних умов. Організація навчально-виховного процесу із застосуванням мультимедійних навчальних презентацій здійснюється відповідно до принципів використання мультимедійних засобів навчання у професійній іншомовній підготовці майбутніх філологів. Упровадження мультимедійних начальних презентацій у навчальний процес відбувається шляхом опанування студентами змісту і форм навчальної діяльності за допомогою мультимедійних навчальних презентацій на допереглядовому, переглядовому та післяпереглядовому етапах. Під час формування досліджуваної компетентності обґрунтовано необхідність застосування відповідних форм організації навчання, методів викладання й учіння, стимулювання і мотивації, контролю й самоконтролю навчально- пізнавальної діяльності студентів. Пріоритетними серед них стали бесіда, навчальна дискусія, рольова гра, ділова гра, тестування, самооцінювання.
