Сутність біологічних активів як об’єктів обліку, аналізу та управління

summary

Характерною рисою сучасної економіки є розвиток глобалізаційних процесів, які проникли майже в усі сфери людської діяльності. В той же час вони продукують проблеми, що визначають якість життя на майбутнє та, більше того, взагалі ставлять під сумнів існування земної цивілізації.

Антропогенно-техногенний тиск на довкілля досяг критичного рівня, а в ряді випадків призвів до незворотних результатів, тому вивчення питання впливу та подолання негативних наслідків людської діяльності на навколишнє середовище стає особливо актуальним. Причиною біологічної катастрофи стала об’єктивно зумовлена сукупність обставин.

Першою причиною є зміна в історичному аспекті вектору спрямованості людської діяльності по відношенню до природи та її ресурсів. В цьому контексті виділяють декілька основних етапів такої зміни.

Первісна людина всі засоби для існування брала у природи готовими або майже готовими. Продукти її "матеріального виробництва" були власне продуктами природи. Тому, у відношенні первісного суспільства до навколишнього середовища превалював елемент прямого споживання.

Такий підхід кардинально змінився в період Великих географічних відкриттів та першої промислової революції (розвиток машинного виробництва), коли у загальній сумі продуктів виробництва блага, створені людиною, почали домінувати над природними. Саме тоді відносини споживання змінюються відносинами розширення та поглиблення використання природних ресурсів, тобто невпинного підкорення природи.

Період науково-технічної революції характеризується глобальною експлуатацією людини навколишнього середовища, що не має логічних пояснень та розрахунків. На природу людство починає впливати, втручаючись в її механізми саморегулювання та самовідновлення, а також змінювати умови існування живої матерії [‎166].

Природокористування, що засноване на раціональній діяльності людини, дасть змогу забезпечити економну експлуатацію біологічних ресурсів і умов середовища, якнайповніше відтворювати їх з урахуванням інтересів майбутнього та збереження здоров’я людини. Раціональне природокористування – це високоефективне господарювання, при якому не відбувається різких змін стану природно-ресурсного потенціалу і глибоких порушень навколишнього середовища, що є необхідною умовою екологічно безпечного існування людини на землі.