ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми та ступінь її розробленості, визначено мету й основні завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження, викладено наукову новизну й практичне значення отриманих результатів, подано інформацію щодо апробації результатів, публікацій, структури та обсягу роботи.

У розділі 1 „Теоретико-методологічні засади дослідження тіньової економіки” проаналізовано теоретичні дослідження категорії „тіньова економіка”, розглянуто причини, умови та чинники зростання тіньової економіки з метою обмеження їхнього негативного впливу на економічний розвиток, визначено зміст тіньової економіки як економічної категорії, обґрунтовано методологічні та методичні підходи щодо визначення масштабів тіньової економіки, дана оцінка обсягів сучасного тіньового сектора в Україні та проаналізовано соціально-економічні наслідки тінізації економічної діяльності.

Вихідним теоретичним положенням дисертаційної роботи є твердження про те, що тіньова економічна діяльність, маючи об’єктивний характер, існує в будь-яких економічних системах, незалежно від рівня та моделі економічного розвитку, але в різних системах вона має свою специфіку та не є якісно однорідною як за своїми структурними складовими, так і за кінцевими наслідками їх впливу на соціально-економічні процеси.

Автор дотримується думки, що виникнення тіньової економіки пов’язане насамперед з виникненням держави. Історія свідчить про те, що коли виникає держава, вона відразу накладає на своїх підданих певні зобов’язання та обмеження, які сприяють виникненню тіньової економічної діяльності – діяльності осіб які ігнорують закони держави (суспільного договору). З виникненням перших державних утворень, з поділом суспільства на класи виникає певне протиріччя, протистояння інтересів його членів та інтересів держави. Крім того, виникнення тіньової економіки безпосередньо пов’язано з товарно-грошовими відносинами.

В дослідженні автором акцентовано увагу на те, що основоположними причинами виникнення та розвитку тіньової економічної діяльності можуть бути економічні, соціальні, політичні, правові, історичні, психологічні, соціокультурні та інші чинники, а також виділяються три ступені їх інституціоналізації.

Як предмет економічного дослідження, тіньова економіка потребує перш за все чіткого категоріального визначення. Це випливає, по-перше, із загального теоретичного і практичного значення досліджуваної проблеми, по-друге, із багатоваріантності її тлумачення науковцями та законодавцями різних країн, по-третє, із недостатньої її наукової розробки у вітчизняних джерелах.

У світовій економічній думці сформувався подвійний підхід до визначення тіньової економіки: операційний (зарубіжний досвід) – перелік видів тіньової діяльності, що відносяться до неофіційної економіки та теоретичний підхід (переважно вітчизняні дослідники), в якому тіньова економіка розглядається як економічна категорія, що відображає складну систему соціально-економічних відносин, яка дає можливість використовувати її для розв’язання практичних завдань та коригування соціально-економічної політики. Проаналізувавши наявні підходи, запропоновано авторське визначення тіньової економіки. Удосконалено підходи до структуровання тіньової економічної діяльності та виділено неформальну економіку, приховану економіку, підпільну економіку.

Оцінка масштабів тіньової економічної діяльності, є важливим завданням як для загальнотеоретичних, так і для практичних цілей державного регулювання,а також розробки та спрямованості державної економічної політики. В Україні на даний час масштаби тіньової діяльності, за різними джерелами, оцінюються в межах від 25% до 60% ВВП. За оцінками Міністерства економічного розвитку і торгівлі, за 2010 рік рівень тіньової економіки становив 38% від офіційного ВВП (рис. 1).