VACANCIES AND COOPERATION

У першому розділі “Теоретичні засади та практичні особливості участі іноземного капіталу в банківській системі країни” поглиблено типологію банків з іноземним інвестором; узагальнено стратегії, мотиви, способи та організаційні форми функціонування БІК в Україні та світі; досліджено місце ІБК в процесах фінансової глобалізації, інтернаціоналізації та інтеграції; розвинуто періодизацію процесу експансії ІБК в Україну; обґрунтовано її позитивні та негативні наслідки для розвитку БС та економіки України.

У науковому термінологічному обігу перебуває значна кількість понять, що визначають специфіку функціонування ІБК залежно від стратегій, мотивів, способів та форм його входження на ринок (наприклад, “іноземний банк”, “банк з іноземним капіталом”, “псевдоіноземний банк”, “транснаціональний банк”, “мультинаціональний банк” та ін.), але як встановлено автором, узгодженість у їх трактуванні на сьогодні відсутня. Більшість науковців розмежовують ці поняття переважно за формою руху ІБК за національні межі (пайова або боргова), географічним розташуванням центрального офісу банків, присутністю дочірніх структур або філій банків на території приймаючої країни, розміром мінімальної частки статутного капіталу банку, що належить іноземному інвестору, формою інвестування (пряме або портфельне), резидентністю власників тощо. Зауважимо, що у вітчизняному нормативно-правовому полі використовується лише поняття “банк з іноземним капіталом” (банк, в якому частка капіталу, що належить хоча б одному іноземному інвестору, становить не менше 10 %), що суттєво обмежує можливості диференціації заходів регуляторного впливу. Автором розвинуто підхід до виокремлення типів банків з іноземним інвестором (табл. 1) та виділено специфічні особливості цих банків з точки зору застосування заходів регуляторного впливу.

У роботі досліджено найбільш поширені стратегії функціонування БІК (ринкової потужності, ефективності та вичікування); способи їх входження на ринок країни (злиття, придбання іноземними інвесторами контрольних або міноритарних пакетів акцій, створення дочірніх структур, відкриття філій, відділень та представництв іноземних банків); мотиви територіальної експансії ІБК (ефект масштабу, синергетичний ефект, слідування за клієнтами, отримання нових можливостей для бізнесу, географічна диверсифікація ризиків, пошук більш сприятливих регулятивних умов діяльності, збільшення ринкової вартості, зниження податкового навантаження, мотиви неекономічного характеру тощо).

Інтернаціоналізація економічних відносин, лібералізація торгівлі фінансовими послугами та інтеграційні процеси в світовій економіці активізували процеси переміщення ІБК за національні кордони, що створило підґрунтя для прискорення процесів фінансової глобалізації. У роботі досліджено напрямки впливу фінансової глобалізації на БС та стадії розвитку процесів інтернаціоналізації в БС країн світу та України: 1) деінтернаціоналізація; 2) обмежена інтернаціоналізація; 3) лібералізація руху банківського капіталу; 4) наступально-кредитна інтернаціоналізація. Автор стверджує, що БС України перебуває на третій стадії, що об’єктивно обумовлює переважання обсягів експансії ІБК в Україну над обсягами присутності вітчизняного банківського капіталу на зарубіжних ринках.