УДОСКОНАЛЕННЯ АЕРОЗОЛЕВОЇ ВОГНЕГАСНОЇ РЕЧОВИНИ НА ОСНОВІ СОЛЕЙ КАЛІЮ ТА ОБГРУНТУВАННЯ УМОВ ЇЇ ЗАСТОСУВАННЯ

summary

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету та задачі досліджень, сформульовано наукову новизну роботи та практичне значення отриманих результатів. Описано структуру та короткий зміст дисертації. Наведено відомості про апробацію та публікування основних результатів досліджень.

У першому розділі наведено аналіз науково-технічної літератури щодо засобів пожежогасіння. Ефективність вогнегасних речовин  та технологій їх застосування є важливим аспектом при їх виборі для гасіння та протипожежного захисту об’єктів. Одними з найефективніших є установки аерозольного пожежогасіння, що складаються з генераторів вогнегасного аерозолю, що містять у своїх корпусах АУС, які зазвичай, є сумішшю окисника та твердого палива. В якості окисників у більшості випадків застосовуються KNO₃, KClO₄, NaNO₃, NaClO₄, NH₄NO₃ та інші, в якості палива – каучуки, полімери, смоли тощо. У результаті згоряння АУС утворюються компоненти (К₂СО₃, КСl, CO₂, KOH, KHCO₃ тощо), яким притаманні інгібувальні властивості, які проявляють себе як розріджувачі (СО₂, Н₂О (пара)), а також продукти, які суттєво не впливають, або зменшують вогнегасну ефективність (СО, С, N_xO_y, KNO₂, продукти розпаду полімерів тощо). При згорянні переважної більшості АУС після їх запалювання будь-яким чином виділяється значна кількість теплової енергії. Схематично процес генерування аерозолевої вогнегасної речовини можна представити таким чином:

АУС (окисник + пальне + додаток) → аерозолева вогнегасна речовина як система газ – тверда речовина (інгібітори горіння + розріджувачі + компоненти, які не впливають або знижують ефективність гасіння) + тепловиділення (форс полум’я).

Сформульовано можливі шляхи підвищення ефективності АУС та АВР, згенерованих з них, шляхом зниження температури форсу полум’я від їх згоряння, утворення якомога меншої кількості компонентів, які негативно впливають на вогнегасну здатність, або не призводять до її підвищення, а також підвищення об’ємної частки у газовій фазі газів розріджувачів.

На цих підставах сформульовано мету і задачі досліджень.

У другому розділі наведено теоретичні розрахунки теплових ефектів реакцій згоряння АУС з стехіометричним співвідношенням палив (ідітол, лактоза, вуглець) та окисників (нітрат та перхлорат калію). Результати розрахунків показали, що кількості тепла, що виділяється при згорянні АУС при стехіометричному співвідношенні палив і нітрату калію не вистачає для забезпечення повного розкладу нітрату калію до оксиду калію.

Термохімічними розрахунками показано, що відхилення від стехіометричного співвідношення у сторону зменшення масової частки окисника відносно палива призводить до збільшення об’ємної частки газоподібних продуктів, генерованих при згорянні АУС.