УДОСКОНАЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ МЕХАНІЗМІВ ЕФЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ ПТАХІВНИЧИХ ПІДПРИЄМСТВ Автореферат

У першому розділі "Наукові засади ефективного розвитку птахівничих підприємств на ринку продукції птахівництва" розкриваються особливості сучасного розвитку птахівничих підприємств на ринку продукції птахівництва, обґрунтовується роль маркетингових дослідження в системі формування економічного механізму ефективного розвитку птахівничих підприємств, досліджено методичні підходи до оцінки сталого розвитку птахівничих підприємств.

Сталість розвитку птахівничих підприємств це складна, відкрита, динамічна, багаторівнева і багатоцільова система, яка представлена, з одного боку, сукупністю структуроутворюючих елементів, з другого - багаторівневою підсистемою і основною ланкою у комплексі заходів із забезпечення населення продуктами птахівництва. Її основу складає процес переходу із одного якісного рівня на інший під впливом факторів внутрішнього та зовнішнього середовища на основі економічного росту. При цьому зберігаються важливі властивості і здатності системи виконувати поставлені цілі і задачі, напрями, у першу чергу, на раціональне поєднання ефективності господарської діяльності, екологічної безпеки та соціальної орієнтації.

Економічні механізми ефективного функціонування птахівництва розглядається як система організаційних, економічних, технологічних, екологічних важелів та методів управління, які в процесі взаємодії забезпечують високий рівень рентабельності і ефективності виробництва при оптимальних витратах ресурсів підприємствами різних форм господарювання.

Відродження птахівничих підприємств, формування та розвиток внутрішнього та зовнішнього ринку яєць та м’яса птиці перебувають у площині стратегічних напрямів забезпечення продовольчої безпеки країни. Це зумовлюється як важливим значенням продукції птахівництва в продовольчих ресурсах, так і сприятливими умовами для розвитку галузі як найбільш інтенсивної та динамічної у сільськогосподарському виробництві.

Встановлено, що попит на ринку яєць та м’яса птиці формується під впливом демографічних, економічних, вартісних чинників, тобто він залежить від кількості населення, розподілу його доходів, якості і вартості товарів, товарного асортименту, реклами. Пропозиція залежить від організаційно-економічних (розвиток інфраструктури ринку, форми організації виробництва, грошова та кредитно-податкова політика держави, взаємовідносини сільськогосподарських товаровиробників і переробних підприємств), технологічних (догляд за птицею, її повноцінна годівля, технологія зберігання і переробки) чинників.

Необхідно відзначити, що питання проведення маркетингових досліджень на птахівничих підприємствах є досить актуальним. Щоб забезпечити необхідний рівень їх конкурентоспроможності, національні птахівничі підприємства повинні правильно оцінювати важливість проведення етапу попередньої оцінки ринкової кон'юнктури при складанні остаточних виробничих програм. Саме тому нами було визначено необхідні маркетингові аспекти, ігнорування яких може дуже сильно погіршити очікувані результати від ведення господарської діяльності.

Співставлення інтегральних показників складових сталого розвитку із їх пороговими величинами дозволяє отримати об’єктивні відомості про стан, зміни у діяльності птахівничого підприємства, а також оцінити сталість функціонування його підрозділів, виявити закономірності розвитку із урахуванням просторо-часових характеристик зазначених процесів.

Таким чином, методичні засади забезпечення сталого розвитку функціонування підприємств птахівничого підкомплексу передбачають показники оцінки із урахуванням того, що специфіка ринкових відносин, тісне переплетення економічних, соціальних та екологічних процесів на підприємствах вимагає необхідність урахування усіх складових та їх прояву у формуванні економічного зростання суб’єктів господарювання.

У другому розділі "Сучасний стан розвитку птахівничих підприємств та ефективність їх діяльності на ринку продукції птахівництва" розкриваються особливості сучасного стану національного ринку продукції птахівництва, проведена економічна оцінка формування регіонального ринку продукції птахівничих підприємств, досліджено стан державного регулювання розвитку птахівничих підприємств.

Птахівництво в України має давні і глибокі корені, а індустріальні методи ведення галузі були впроваджені вже в кінці 90-х років минулого сторіччя. Україна належить до країн з розвинутим птахівництвом. Це зумовлюється національними традиціями та розвитком зернового господарства. Безумовним фаворитом українського птахівництва виступають кури. На курячі яйця і м’ясо бройлерів припадає 90 % ринку продукції птахівництва. Цей напрямок галузі являється найбільш рентабельним, тому що кури - високопродуктивна і “скоростигла” птиця: сучасні технології дозволяють скорочувати терміни вирощування курей-несучок до 130-150 днів, період вирощування бройлерів складає 40-50 днів.

Порівняльний аналіз свідчить, що ще 15 років тому держава посідала вагоме місце серед першої десятки країн світу з розвиненим птахівництвом. Україна була однією з провідних країн у світовому виробництві яєць. У 1990 р. вона посіла дев’яте місце у світі, а на одну особу населення споживалось 272 яйця за рік. Починаючи з 1990 р., спостерігається значний спад виробництва продукції птахівництва, апогей якого припадав на 1997 р. За цей період українські птахівничі підприємства значно втратили свої позиції, і у десятку лідируючих країн, крім Китаю, США, Росії, Японії, Мексики, Бразилії, Франції, Німеччини, увійшла Туреччина. Але починаючи з 2000 р. спостерігається нарощування обсягів виробництва продукції, таблиця 1.