УПРАВЛІНСЬКІ РІШЕННЯ В ОРГАНАХ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ Автореферат

Актуальність теми. Виконання органами Державної податкової служби України (далі – ДПС України) численних та різноманітних завдань щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, боротьби з податковими правопорушеннями, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів безпосередньо пов’язане із прийняттям управлінських рішень зовнішнього та внутрішнього спрямування, частина з яких є підставою виникнення, зміни чи припинення правовідносин. У той же час, види таких рішень, вимоги, які до них висуваються та процедурні аспекти їх підготовки, прийняття та реалізації (виконання) належним чином правовими нормами не врегульовані. Мають місце непоодинокі випадки коли за прийняття необ’єктивних чи неправомірних управлінських рішень, або тих, які завдали певну шкоду, службова (посадова) особа ДПС України не притягується до відповідальності, що є дестабілізуючим чинником у сфері державно-службових відносин, породжує безкарність владних суб’єктів. До недоліків управлінських рішень в органах ДПС України ми відносимо їх велику кількість з одних і тих самих питань, які не враховують попередніх, інколи дублюють їх, а інколи їм суперечать. Зокрема це стосується управлінських рішень, які реалізуються у формі підзаконного правового акту. Характерним для процесу прийняття управлінських рішень в органах ДПС України є недотримання встановленої процедури їх прийняття (наприклад, їх непогодження із зацікавленими особами, доведення до відома виконавців тощо). Недостатнім є інформаційне забезпечення оцінювання якості виконання управлінських рішень. Відсутній механізм матеріально-фінансового забезпечення виконання управлінських рішень, що є загальною проблемою функціонування усіх органів державної влади, зокрема і ДПС України, а причиною - їх систематичне недофінансування.

Переважна більшість вищенаведених та багатьох інших проблем пов’язаних із підготовкою, прийняттям та реалізацією управлінських рішень в органах ДПС України, організаційним та процедурним забезпечення їх функціонування, накопичилася у зв’язку з відсутністю комплексних наукових досліджень у цій сфері. Хоча слід вказати, що окремі питання пов’язані із підготовкою, прийняттям та реалізацією управлінських рішень у сфері державного управління вивчали такі вітчизняні науковці як В. Б. Авер’янов, М. І. Ануфрієв, О. М. Бандурка, Ю. П. Битяк, І. П. Голосніченко, А. О. Дєгтяр, А. Т. Комзюк,
В. В. Конопльов, Н. П. Матюхіна, В. Я. Мацюк, Ю. Р. Мирошниченко, В. П. Пєтков, В. М. Плішкін, Х. П. Ярмакі та ін. Однак у вітчизняній юридичній науці адміністративно-правові засади підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень в органах ДПС України висвітлені недостатньо, в існуючих наукових працях ці питання досліджувались фрагментарно або в рамках ширшої правової проблематики, без комплексного підходу, а існуючі окремі публікації з цих питань носять переважно публіцистичний характер або стосуються окремих аспектів їх функціонування.

Таким чином, необхідність удосконалення управлінської діяльності органів ДПС України, приведення її у відповідність до міжнародних стандартів та вимог, з одного боку, та відсутність ґрунтовних наукових досліджень з цієї проблематики – з іншого, обумовлюють актуальність і важливість комплексного дослідження адміністративно-правових засад підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень в органах ДПС України.