Вибір пасажирами шляху пересування у найзначніших містах Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, сформульовано мету, предмет, об’єкт, задачі, вказані методи дослідження, відзначено наукову новизну і практичну цінність отриманих результатів. Наведено дані щодо апробації результатів дисертаційної роботи.

У першому розділі проаналізовано наявні теоретичні та практичні підходи до розподілу пасажиропотоків на маршрутній мережі міського пасажирського транспорту.

Вивчення методик та алгоритмів розподілу пасажиропотоків маршрутною мережею міського пасажирського транспорту, дало змогу виявити, що в них недостатньо враховано:

1) поведінкові аспекти вибору пасажирами шляху пересування та сукупність факторів, що на них впливають;

2) взаємозв’язок між характеристиками шляху пересування та величиною пасажиропотоку на маршрутах, що до нього входять;

3) вплив соціально-економічних факторів на закономірності вибору пасажирами шляху пересування.

Значну допомогу у визначенні вихідної позиції автору надали наукові фундаментальні праці М. О. Брайловського, Б. І. Грановського, В. О. Гудкова, Н. У. Гюлєва, Ю. О. Давідіча, В. К. Долі, Г. А. Заблоцького, Л. Б. Миротіна,В. П. Поліщука, Д. С. Самойлова, І. В. Спіріна, В. О. Юдіна, В. П. Федорова, М. С. Фішельсона, D. Lohse, H. Spiess, Y. Sheffi, M. Florian та інших учених.

У другому розділі проведено обґрунтування вибору напряму та методів дослідження закономірностей вибору пасажиром шляху пересування.

Розроблено методику проведення досліджень. Проаналізовано фактори, що зумовлюють розподіл пасажиро потоків, і встановлено взаємозв’язки між ними. Виділено чотири групи чинників, що впливають на вибір пасажирами шляху пересування:

1) чинники, що впливають на витрати часу пасажирів при пересуванні.

2) фактори, що позначаються на зручності (комфортабельності) при пересуванні.

3) чинники, що характеризують грошові витрати пасажирів.

4) фактори, які відбивають соціально-економічні умови життя населення.

З’ясовано, що комфортабельність пересування можна оцінити за рівнем транспортної стомлюваності пасажира. Транспортна стомлюваність обумовлена зміною функціонального стану організму пасажира при здійсненні пересування та позначається на показниках його трудової діяльності на виробництві.

Звернено увагу на той факт, що за характеристику соціально-економічних умов життя населення варто прийняти дохід середньостатистичного пасажира за місяць. Крім того, у якості інтегральної характеристики альтернативних шляхів пересування запропоновано використовувати узагальнену вартість пересування як суму вартісної оцінки витрат часу, зниження доходу пасажира внаслідок дії транспортної стомлюваності та величини плати за проїзд. Такий підхід дає змогу врахувати сукупність факторів, що зумовлюють вибір пасажирами шляху пересування, і системні зв’язки між ними.

У третьому розділі проведено формалізацію характеристик альтернативних варіантів шляху пересування.

Пересування включає пішохідний складник, поїздку у транспортному засобі за одним або декількома маршрутами в разі здійснення мережної поїздки. При здійсненні пішого підходу (відходу) до (від) зупинного пункту пасажири можуть користуватися більш віддаленим зупинним пунктом замість розташованого поблизу пункту відправлення (призначення). Із метою врахування можливості вибору пасажирами зупинного пункту початку (закінчення) пересування при побудові альтернативних шляхів запропоновано визначати останні як різне поєднання варіантів здійснення пішохідного складника та поїздки у транспортному засобі (маршрутної та мережної).