ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ТА ОСІБ РЯДОВОГО І НАЧАЛЬНИЦЬКОГО СКЛАДУ ОВС ЗА СКОЄННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПРОСТУПКІВ ТА ПОРЯДОК ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Реформування адміністративного законодавства, поширення адміністративних проступків, їх структура, причини і динаміка зумовлюють необхідність предметного дослідження інституту адміністративної відповідальності, зокрема специфіки відповідальності військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу ОВС.

Військовослужбовці та особи рядового і начальницького складу ОВС, поряд з іншими громадянами, визнаються суб'єктами адміністративної відповідальності (ст.15 КУпАП). Але їх правовий статус дещо відрізняється від загального. Це визначається можливістю, а в бі­льшості випадків - і обов'язковістю трансформації їх загальної відповіда­льності у специфічну. Така нормативна регламентація була успадкована з часів існування радянського адміністративного і військового законодавст­ва та пояснювалася тим, що в інтересах обороноздатності країни, підтри­мання дисципліни у військах юрисдикція цивільних органів повинна була поширюватися на військовослужбовців лише за окремі адміністративні проступки. Після розпаду Радянського Союзу  утворилася низка незалежних країн, які згодом переглянули і створили свою систему законодавства. В більшості країн аналогічні статті скасовані. В Україні формуються нові підходи до створення Збройних Сил нового зразка та модернізації військових формувань, які б відпові­дали потребам розумної достатності, були б орієнтовані на захист території держави і були підпорядковані цивільним органам влади. У зв'язку з цим змі­нюється становище  військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу ОВС, які за своїм правовим статусом наближаються або повинні бути наближеними до інших громадян. Ці питання є актуальними, вони існували ще до проголошення української незалежної держави і вимагають належного наукового осмислення та реа­лізації у сфері адміністративного права та управління.

На сучасному етапі розвитку державності серйозне значення слід приділяти профілактиці  адміністра­тивної деліктності  як діяльності, що здатна суттєво впливати на це негати­вне соціальне явище. Наукові розробки  в цьому напрямі з'явилися по­рівняно  недавно  і не стосувалися  питань  попередження  адміністративних правопорушень серед військовослужбовців та  осіб рядового і начальницького  складу ОВС. На сьогодні  вони потрібні,   оскільки   комплекс  профілактичних  заходів повинен  відповідати об'єктам профілактичного  впливу  і  враховувати специфіку   середовища  застосуван­ня.  Ціла    низка    загальних    теоретичних  і  практичних  положень,    що стосуються адміністра­тивної   відповідальності  і  порядку  її реалізації,   міститься     у    працях     В .Б.  Авер'янова,     Д. М.   Бахраха,    А. І.   Берлача,

Г. П.   Бондаренка,   І. О.  Галагана,     І. П.  Голосніченка,   В. Л.  Грохольського,

 Є.В. Додіна, М. М. Дорогих, М. І. Єропкіна, Р.А.Калюжного, Л. В. Коваля,  

А. П.   Клюшніченка,  В.В.Коваленка, В. К. Колпакова, А.Т. Комзюка, Б.М.  Лазарева, О.Є. Луньова,  І.В.  Мартьянова, В. І. Олефіра, В. П.   Пєткова, С. В.  Пєткова, Ю. С.  Рябова, О. П.  Рябченко, А.П. Шергіна, О.М. Якуби, Ц.А. Ямпольскої та інших науковців. Ці роботи стали теорети­чним підґрунтям кодифікації адміністративного права, проведеної у 80-х роках XX ст. Проте інститут адміністративної відповідальності вимагає свого подальшого реформування, що зумовлюється дією Конституції України і проведенням в Україні адміністративно-правової реформи.

Проблеми профілактики адміністративних деліктів розглядалися у мо­нографіях І.П. Голосніченка, Є.В. Додіна, М.М. Дорогих, Л.В. Коваля, О.І.Остапенка, В.І. Ремньова, В.А. Юсупова, які започаткували і розвинули теорію адміністративної деліктології.

Крім того, дослідження, що стосуються специфіки правового статусу військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу ОВС у сфері управлінської діяльності проводили такі вчені, як
М.В. Артамонов, В.Т. Білоус, М.В. Бєлоконєв, Ю.Ф. Кравченко, В.О.Кузнєцов, М.І. Кузнєцов, О.Є. Луньов, А.Ф. Мота, О.В. Негодченко, В.В.Чумак, В.О. Шамрай та інші. Розроблені ними положення мають побічне значення для з'ясування особливого статусу військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу ОВС як суб'єктів адміністративної відповідальності, оскільки вони були сформульовані при вирі­шенні інших завдань і за інших часів.

Викладені обставини, потреба в удосконаленні норм чинного адмініст­ративного законодавства, що регулюють відповідальність військовослуж­бовців та осіб рядового і начальницького складу ОВС за вчинення адміністративних проступків, а також відсутність належного предметного дослідження даної проблеми роблять тему дисерта­ції актуальною і зумовлюють її вибір.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота підготовлена в рамках планового комплексного дослідження у відповідності з п.п. 24, 28, 33, 44, 47 Плану наукових досліджень та розробок з удосконалення діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ на 2002-2005 роки, п.п. 1.1; 1.2; 3.1; 6; 7 розділу І та п.п. 2; 3; 9 розділу VІІ Тематики пріоритетних напрямів дисертаційних досліджень на період 2002-2005 роки, затверджених наказом МВС України № 635 від 30 червня 2002 р.,  а також згідно Головних напрямків наукових досліджень Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ на 2001-2005 рр.