У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено мету, задачі, об’єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну, особистий внесок здобувача, подано інформацію про апробацію та практичне значення одержаних результатів.
На підставі проведених досліджень у дисертації висвітлені теоретичні засади та розроблені практичні рекомендації з удосконалення внутрішньогосподарського обліку виробництва продукції кормовиробництва в аграрних підприємствах.
У першому розділі «Теоретико-методичні засади внутрішньогосподарського обліку виробництва продукції кормових культур» розкрито сутність внутрішньогосподарського обліку в контексті управління процесом виробництва продукції кормових культур, визначено вплив організаційно-технологічних особливостей кормовиробництва на ведення внутрішньогосподарського обліку, доповнено класифікацію витрат на виробництво продукції даної групи культур.
Технологія управління підприємством формується шляхом реалізації його функцій. Інформаційною основою управління діяльністю підприємства є внутрішньогосподарський облік. У роботі дістало подальшого розвитку розкриття сутності внутрішньогосподарського обліку як складової системи управління збором, обробкою та передачею інформації в центрах виникнення витрат і відповідальності, що є передумовою підвищення обґрунтованості прийняття/корегування управлінських рішень.
Основою ефективного внутрішньогосподарського обліку є відповідне його нормативно-методичне забезпечення. Чинні положення (стандарти) бухгалтерського обліку не містять рекомендацій стосовно організації і застосування внутрішньогосподарського обліку. Це зумовило необхідність розробки методичних рекомендацій з ведення внутрішньогосподарського обліку кормовиробництва (надалі – методичні рекомендації), в яких систематизовано основні теоретичні, методичні та організаційні положення даного обліку.
Проведені дослідження свідчать, що методика ведення внутрішньогосподарського обліку виробництва продукції кормових культур залежить від агробіологічних і організаційно-технологічних особливостей: зовнішніх (природно-кліматичних умов, родючості землі, каналів реалізації, сезонності виробництва), оскільки підвищення родючості ґрунту вимагає додаткових витрат, які відображаються на рахунках обліку; у зв’язку із сезонністю виробництва техніка і робоча сила впродовж року використовується нерівномірно, що є передумовою накопичення витрат на рахунках, які в кінці звітного періоду списуються, а також впливають на розрахунок фактичної собівартості продукції, та внутрішніх (трудових, матеріальних ресурсів, асортименту продукції, технології виробництва, тривалості операційного циклу). Для підвищення еколого-економічної ефективності кормовиробництва важливо вирощувати ті культури, що забезпечують найвищий вихід обмінної енергії та найменше накопичують шкідливих речовин. Використання маркетингового підходу вимагає витрат, які потрібно відображувати на рахунках обліку, що підвищить результативність управлінських рішень з використання продукції кормовиробництва.
7
Продукція кормових культур використовується для власних потреб досліджуваних підприємств як корм для худоби і реалізується (на переробні підприємства, ринок, населенню та по інших каналах). У загальній системі показників, що характеризують ефективність виробництва як усього підприємства, так і його підрозділів, основне місце належить собівартості, склад якої визначається витратами, що її формують. У собівартості продукції, як синтетичному показнику, відображаються всі аспекти діяльності підприємства. Від її рівня при інших незмінних умовах залежить рівень прибутку.
Ефективність виробництва продукції кормових культур проаналізовано на підставі інформації про обсяг виробництва (ц. к. од.) та виробничу собівартість (грн.) шляхом розрахунку собівартості 1 ц. к. од. Дослідженням встановлено, що з найнижчою собівартістю у 2011 р. вироблено кормів ТОВ Дружні сходи (125,77 грн./ц.к.од.), тоді як ВАТ Шамраївське – 937,70 грн./ц.к.од. Середня собівартість 1 ц. к. од. кормових культур по сукупності досліджуваних підприємств склала 55,15 грн. (2009 р.); 48,26 грн. (2010 р.), що на 6,89 грн. нижче рівня попереднього року; 271,28 грн. (2011 р.), або в 5,6 раза більше рівня 2010 року. Отже, чим нижча собівартість, тобто чим економніше підприємство використовує матеріальні, трудові та фінансові ресурси у процесі виробництва продукції, тим ефективніше здійснюється виробничий процес, підвищується окупність витрат.
Виробництво продукції кормових культур пов’язано з обліком складної номенклатури витрат. На підставі проведеного дослідження щодо класифікації витрат на виробництво продукції встановлено, що доцільним є виділення із статей окремих позицій: «Корми»: власні і покупні; «Пально-мастильні матеріали»: дизпаливо, бензин різних марок; «Засоби захисту рослин»: гербіциди, фунгіциди, регулятори росту, отрутохімікати, протравлення насіння тощо. Враховуючи технологічні особливості кормових культур, запропоновано класифікувати витрати за такими ознаками, як відношення до обсягу виробництва, за характером зв’язку з виробничим циклом, за включенням до собівартості, за можливістю регулювання діяльністю центрів відповідальності, з метою управління якісними показниками та центрами виникнення витрат (рис. 1). Прийняття за основу організації внутрішньогосподарського обліку наведеної класифікації витрат підвищує ефективність управління витратами, оскільки забезпечує правильне їх відображення щодо об’єктів обліку, конкретизує методи обліку витрат і калькулювання собівартості продукції кормових культур.
У внутрішньогосподарському обліку вибір методів обліку витрат відповідає інтересам управлінських рішень, залежить від цілей управління і рішень керівника та оцінюється їх ефективністю. Доведено, що для обліку витрат і калькулювання собівартості продукції кормових культур слід використовувати нормативно-позамовний метод, в основі якого лежать науково обґрунтовані норми витрат на кожний вид кормових культур (замовлення). Норми витрат відображають технічно-організаційний рівень розвитку підприємств і впливають на кінцевий результат їхньої діяльності, а їх відхилення свідчать, як дотримується технологія вирощування, витрачання ресурсів та ін.
8
Основна перевага даного методу полягає в тому, що вся інформація відноситься до конкретного замовлення. Поєднання нормативного методу з позамовним дозволяє проводити оцінку і контроль щодо раціонального використання ресурсів у процесі виробництва продукції кормових культур в аграрних підприємства в цілому та по окремих центрах відповідальності зокрема, а також своєчасно виявляти і встановлювати причини відхилень фактичних витрат від нормативних у розрізі кожного етапу технологічного процесу.
