ВПЛИВ ВЕЛИКОГО КАПІТАЛУ НА СУСПІЛЬНО–ПОЛІТИЧНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНІ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ДІЛОВИХ ЗМІ) Автореферат

Робота виконана на кафедрі міжнародної інформації факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор

Фісанов Володимир Петрович

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича,

завідувач кафедри міжнародної інформації

Офіційні опоненти: доктор політичних наук

Поліщук Ігор Олексійович

Національна юридична академія України

імені Ярослава Мудрого,

професор кафедри соціології та політології

доктор політичних наук,

Брусиловська Ольга Іллівна

Одеський національний університет

імені І.І. Мечникова, професор

кафедри міжнародних відносин

Захист відбудеться “__” ________ 2012 р. о__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 76.051.03 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою:

58012, м. Чернівці, вул. Кафедральна, 2, корп. 14, ауд. 18.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за адресою:

58012, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23.

Автореферат розісланий “__” _________ 2012 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради П.М. Катеринчук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Україна, поставши в Європі у 1991 році як суверенна держава, обрала шлях глибоких ринкових реформ, наслідком яких має стати створення соціально орієнтованої, ефективної економічної системи, яка б враховувала корінні інтереси усіх верств суспільства.

Особливого значення у цьому контексті набувають роль і впливи великого капіталу на ключові сфери не тільки економічного, а й суспільно-політичного життя нашої країни. Підкреслимо той факт, що і в провідних, економічно розвинутих державах світу роль корпоративного капіталу не падає, а невпинно зростає. На корпоративну форму власності в країнах Заходу на поч. ХХІ ст. припадає 80-90% загального обсягу виробництва.

Однак, в Україні, спираючись на підтримку і патронат влади, з кінця 90-х років почала вибудовуватись досить небезпечна система відносин по лінії “влада-великий капітал”, яка дозволила, оминаючи контроль суспільства, сформувати олігархічний капіталізм. Саме доба президентства Л.Кучми породила “час олігархів”, котрий може бути охарактеризований як нескінченне прагнення до одномірності багатства. Причому, як засвідчив досвід останнього десятиліття, фактично ігноруються інші важливі виміри суспільного розвитку – необхідність збалансованої економічної політики, наслідком якої мало стати формування потужного середнього класу; гуманістична й соціально орієнтована активність, пов’язана насамперед з соціальною відповідальністю крупного капіталу на шляху досягнення Україною європейських стандартів у царині соціально-гуманітарної політики. Зрозуміло, що представники олігархічного капіталу вряд чи спроможні зупинити перехід України до нормальної ринкової економіки, хоча у змозі уповільнити його. Особливо це стосується соціальної сфери, де усе помітнішою стає тенденція до формування в Україні сучасного станового суспільства “нових багатих” і “нових бідних”. Як вважать аналітики, конфлікт між ними становитиме основний тренд суспільно-політичного розвитку України у довгостроковій перспективі.

Саме в зв’язку з цими процесами актуальним, на нашу думку, є аналіз і осмислення впливу великого капіталу на розвиток соціально-економічних трансформацій. Причому таке переосмислення неможливе без врахування експертних та аналітичних оцінок, думки активних і зацікавлених груп громадськості – цього своєрідного суспільного індикатора економічних і політичних змін, віддзеркалених у національних ЗМІ.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в рамках науково-дослідницької роботи кафедри міжнародної інформації Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича “Інтеграція України в європейський і світовий інформаційний простір” (державний реєстраційний номер – 0106U003621).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертації полягає у всебічному аналізі ролі і впливу великого капіталу на політичні і соціально-економічні процеси в Україні та їх висвітленні на сторінках ділових ЗМІ.

Відповідно до поставленої мети визначено наступні завдання дослідження:

- проаналізувати теоретичні та методологічні підходи щодо ролі великого капіталу у перехідних суспільствах з врахуванням феномена громадської думки;

- охарактеризувати процеси олігархізації влади доби президентства Кучми і помаранчевого періоду за експертними оцінками;

- з’ясувати засадничі оцінки суспільно-політичною думкою феномена “тіньової економіки” як чинника соціально-економічного розвитку України та шляхів її можливого подолання;

- дослідити позицію ділових друкованих ЗМІ стосовно впливу великого бізнесу на розвиток суспільно-політичної ситуації в сучасній Україні, зосередивши увагу на відносинах “центральна влада – великі промислові групи”;

- розкрити особливості експертних і громадських оцінок сучасного стану взаємодії влади, суспільства і великого капіталу, акцентуючи увагу на соціальній відповідальності останнього як дієвого й активного актора суспільного життя;

- охарактеризувати стилі життя представників великого капіталу трансформаційної доби у контексті досягнення ними соціально та індивідуально значущої моделі успіху в оцінці політичних експертів і громадської думки.

Об’єктом дослідження є роль і місце великого капіталу у контексті політичних і соціально-економічних трансформацій в кінці ХХ - на початку ХХІ ст.

Предметом дослідження є висвітлення у ділових ЗМІ впливу великого капіталу на суспільно-політичні процеси українського суспільства.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період з кінця 90-х років до сучасного етапу. Нижня межа пов’язана з добою президентства Л. Кучми, коли відбулося становлення олігархічної форми власності і влади. Верхня межа означена приходом до влади президента В. Януковича і подальшим розвитком олігархічно-владних відносин і взаємних впливів.

Методи дослідження. Специфіка об’єкта і предмета дослідження зумовили теоретико-методологічні підходи до аналізу обраної проблематики. В основу методів, якими користувався автор, покладено принципи наукової об’єктивності та системності. У зв’язку з цим у роботі застосовано метод класифікації базових політологічних підходів стосовно ролі великого капіталу у суспільно-політичних трансформаціях на сучасному етапі.

Функціональний метод, використаний у дослідженні, дозволив зрозуміти деякі важливі передумови формування олігархічного капіталу у добу «пізнього Кучми», коли користуючись патронатом влади, великий капітал не тільки зміцнив свої економічні позиції, а й вийшов на арену суспільно-політичного життя України. Автор зосередив також увагу на ролі великого капіталу у формуванні функціональних передумов сталої, розвиненої демократії, де б його роль не обмежувалась виключно функцією “накопичення багатств”, а була б пов’язана з соціальною відповідальністю, маючи за мету формування соціально орієнтованої економіки та функціонування сучасного й ефективного громадянського суспільства.

У рамках інституційного підходу автор намагався проаналізувати впливи крупного капіталу по лінії відносин “влада – впливові олігархічні групи” з врахуванням насамперед ключових позицій президента й уряду. Водночас автор намагався показати важливі сторони майбутньої ефективної взаємодії по лінії “великий бізнес – громадянське суспільство”. Інституційний метод також допоміг автору сформулювати тезу щодо необхідності переосмислення ролі і впливу великого бізнесу як творчого, інноваційного, відповідального актора на всю сучасну публічну політику, який разом з демократичною державою має стати якщо не гарантом, то стабілізатором її розвитку у майбутньому.

У роботі також використано метод політико-психологічного портретування. Цей метод свого часу застосував колектив вчених Національного інституту проблем міжнародної безпеки, працюючи над політико-психологічними портретами російських політиків 90-х років. У процесі творення багатовимірного колективного політичного портрету досягаються, як підкреслює академік Сергій Пирожков, ефекти “синоптичності та синергизму” і завдяки цьому методу вдається по-справжньому наблизитись до образу реального політика. Така методика була використана для висвітлення взаємодії провідних політиків України Л. Кучми, В. Ющенка, Ю. Тимошенко з впливовими бізнес-структурами і представниками великого капіталу.

У дисертації на основі “стилежиттєвого підходу” (розвинутого соціологом Л. Бевзенко) проаналізовано індивідуальні практики найбільш яскравих представників великого бізнесу на шляху досягнення ними соціально та індивідуально значущої “моделі успіху”.

Метод контент-аналізу в роботі виступив одиним з базових інструментів аналізу і тлумачення експертних та аналітичних текстів, матеріалів соціологічних опитувань, громадських оцінок, а також інших матеріалів ЗМІ.

Наукова новизна результатів дослідження зумовлена змістом дослідницьких завдань та методикою їх розв’язання. У поданій до захисту дисертації:

вперше:

– проаналізовано важливі аспекти оцінок експертного товариства ролі та впливів великого капіталу на суспільно-політичне життя України перехідної доби;

– з’ясовані особливості ставлення громадської думки, висвітлені у матеріалах соціологічних опитувань і ЗМІ, щодо соціальної відповідальності крупного капіталу в умовах неоднозначних трансформаційних процесів;

уточнено:

– сучасні концептуальні підходи стосовно оцінок ролі великого капіталу в суспільно-політичному житті сучасного соціуму;

– набуло подальшого розвитку:

– положення про необхідність більш активного залучення громадських та аналітичних оцінок у процес формування сучасної публічної сфери і соціально відповідальної політики Української держави;

– теза щодо необхідності налагодження ефективної взаємодії по лінії “громадянське суспільство – великий бізнес”. Останній мав би позитивно впливати на всю сучасну публічну політику, наслідком якої має стати формування середнього класу та інноваційний розвиток всієї сфери соціально-економічних відносин у контексті євроінтеграційних прагнень України.

Практичне значення одержаних наукових результатів дисертації полягає у можливості їх використання при проведенні подальших міждисциплінарних досліджень трансформаційних процесів. Положення роботи можуть бути використані також при підготовці комплексних праць з транзитології, з проблематики соціально-економічних та політичних реформ, стану і подальшого розвитку громадської думки та сучасних ЗМІ.

Неабияке значення висновки і рекомендації дисертаційного дослідження можуть мати для подальшої роботи державних органів і громадських організацій у процесі створення виваженої політики і відносин у трикутнику “влада – великий бізнес – громадянське суспільство”. Усвідомлення проблем у цій сфері і трансформація всієї публічної політики в бік відкритості та більшої соціальної відповідальності сприятиме інтеграції України, як і інших держав Центрально-Східної Європи, в сучасне європейське співтовариство.

Представлені дисертаційні матеріали можуть стати у нагоді при викладанні базових дисциплін і спецкурсів для студентів спеціальностей “Політологія”, “Міжнародна інформація”, “Країнознавство”, а також при підготовці підручників, навчальних посібників та аналітичних доповідей.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження викладені у доповідях на наукових конференціях: Буковинська міжнародна конференція, присвячена 140-річчю заснування першого українського культурно-освітнього товариства на Буковині «Руська бесіда» (Чернівці, 27-28 листопада 2009 р.); загальноукраїнська науково-практична конференція: «Якість життя: пріоритети і перспективи» (Донецьк, 8 грудня 2010 р.), міжнародна наукова конференція: «Українська економічна модель: чи можливий інноваційний розвиток через стимулювання культурних змін» (Київ, 28-29 жовтня 2010 р.). Дисертаційне дослідження обговорювалося на засіданні кафедри міжнародної інформації 20 травня 2011 р. і було рекомендовано до захисту у спеціалізованій Вченій раді.

Публікації. Основні теоретичні та практичні положення, результати, висновки і пропозиції дисертації знайшли відображення в семи публікаціях, п’ять з яких надруковано у наукових фахових виданнях.

Структура дисертації відповідає поставленій меті та завданням. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, поділених на 9 підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 209 сторінок, у тому числі обсяг основного тексту – 185, списку використаних джерел – 290 позицій).