ВЗАЄМОДІЯ ПРОМИСЛОВОГО ТА БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРІВ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ ЗРОСТАННЯ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ГЛОБАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА

summary

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і задачі дослідження, його предмет і об'єкт, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі  «Теоретико-методологічні основи дослідження взаємодії промислового та банківського секторів економіки в умовах активізації процесів глобалізації» опрацьовано системний підхід до дослідження закономірностей розвитку банківського сектору в умовах зростання невизначеності глобального економічного середовища; проаналізовано методологічні основи дослідження взаємодії промислової та банківської систем глобальної економіки; охарактеризовано теоретико-методологічні основи дослідження формування інвестиційних ресурсів промислового розвитку.   

Сучасний етап світогосподарського розвитку характеризується зростанням невизначеності глобального економічного середовища. В результаті дослідження проблем глобального характеру, що впливають на формування вказаної невизначеності (екологічна проблема; проблема збереження здоров’я людства; загострення продовольчої проблеми; глобалізація зубожіння та нерівності; глобалізація расового та релігійного фундаменталізму; глобалізація продуктивних сил; глобалізація промислового виробництва), обґрунтовано, що в рамках сучасної парадигми глобального економічного розвитку необхідним є теоретичне переосмислення сутності та рушійних сил економічної циклічності, комплексний аналіз основних важелів та інструментів антициклічного регулювання ринкової еко­номіки з точки зору стабілізації економічних циклів і недопущення глибоких соці­альних потрясінь, що набуває особливої актуальності за умов, коли притаманна економічній глобалізації невизначеність (нерівномірність, асинхронність і дис­про­порційність розвитку) знаходить прояв в активізації кризових явищ і процесів.

На основі опрацювання системного підходу до дослідження закономірностей розвитку банківського сектору в умовах зростання невизначеності глобального економічного середовища (Р. Акофф, І. Блауберг, К. Кларк, Л.Петрушенко, В. Са­довський, А. Холл, Ф. Емерлі, Є. Юдін та ін.) та виділення системних ознак банківської системи (банківська система не є випадковою сукупністю елементів; банківській системі притаманна специфіка, обумовлена особливим характером її складових як економічних агентів (банків) та відносин, що складаються між ними; банківська система може бути представлена як складне різноманіття елементів, що виконують різні функції, але підпорядковані єдиному цілому) обґрунтовано, що міжнародна  банківська структура відповідно до її сучасної ролі у глобалізованому економічному середовищі може бути охарактеризован як утворення, яке характеризується рядом ознак: по-перше, належить до міжнародної економічної сфери діяльності та підпадає під дію основних економічних законів: його робота визначається законами попиту та пропозиції, орієнтована на досягнення певного економічного результату, що залежить від умов міжнародного конкурентного середовища тощо; по-друге, на відміну від інших економічних об'єктів діяльність такої структури пов'язана зі зберіганням і трансформацією грошових коштів (вкладів, позик) як множина елементів даної міжнародної економічної системи. Трансформація деякої підмножини цих елементів (вкладів) в іншу підмножину (позики) і визначає характер зв'язків між ними; по-третє, подальша конкретизація міжелементних зв'язків з метою отримання банківської маржі дає можливість визначити міжнародну банківську структуру як об'єднання, що здійснює розглянутий спосіб зв'язків; по-четверте, введення структурних характеристик за типами, обсягами, термінами і резервами міжнародних депозитних і кредитних коштів визначає даний об'єкт як систему, що акумулює і трансформує різні види міжнародних грошових ресурсів; банківська система (БС) – як складна відкрита система, що самоорганізується, розвивається і є динамічною, і будучи елементом фінансово-кредитної системи, виступає компонентом системи вищого порядку – економічної системи (рис.1);