ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
„КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”
На правах рукопису
Бичков Олександр Олексійович
УДК658:005.412-027.252(043)
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ
НЕСТАБІЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА
Спеціальність08.00.04 – економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Науковий керівник
Гавриш Олег Анатолійович
доктор технічних наук, професор
Київ- 2012

2
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………… 3
РОЗДІЛ1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ
В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА………………………... 11
1.1. Понятійно-категоріальний апарат теорії розвитку та його еволюція
в умовах підвищення нестабільності середовища………………… 11
1.2. Теоретичні основи стійкого розвитку підприємств в контексті
загострення протиріч сучасної економіки………………………… 25
1.3. Концептуальні підходи до забезпечення стійкого розвитку
підприємств крізь призму інтегративності інституційної теорії
та теорії обмежень…………………………………………………….. 40
Висновки до розділу1………………………………..……………….. 55
РОЗДІЛ2 ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРЕДУМОВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
СТІЙКОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ………………………………… 58
2.1. Дослідження економічних проблем розвитку підприємств
машинобудівного комплексу України………………………………. 58
2.2. Аналіз та оцінювання стану компонент забезпечення стійкого
розвитку машинобудівних підприємств…………………………….. 77
2.3. Моделювання впливу соціально-економічних та екологічних
чинників на стан стійкого розвитку підприємств…………………. 94
Висновки до розділу2………………………………………..……….. 111
РОЗДІЛ3 ІМПЕРАТИВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОГО РОЗВИТКУ
ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА…….. 114
3.1. Прогнозування зміни стану стійкого розвитку підприємств з
урахуванням дії соціально-економічних обмежень……………… 114
3.2. Механізм забезпечення стійкого розвитку підприємств в умовах
нестабільного середовища…………………………………………… 129
3.3. Інституційні важелі нівелювання дії соціально-економічних
обмежень в діяльності підприємств………………………………… 143
Висновки до розділу3………………………………..……………….. 159
ВИСНОВКИ………………………………………………………………… 162
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………… 167
ДОДАТКИ……………………………………………………….………… 189
3

ВСТУП
Актуальність теми. Стратегічним імперативом економічного
зростання України на якісній інноваційній основі стає переорієнтація
вітчизняного промислового сектору на забезпечення виконання завдань
сталого розвитку економіки. Поглиблення соціально-економічних протиріч
розвитку сучасної економіки на тлі загострення політичних, соціально-економічних та екологічних конфліктів на різних рівнях економічної системи
актуалізує вирішення фундаментальної проблеми гармонійного поєднання
соціальної справедливості та економічної ефективності.
Реалізація пріоритетів сталого розвитку економіки на рівні підприємств
обумовлює необхідність врахування чинника нестабільності середовища,
оскільки динамічні зміни в економіці значною мірою визначають зміщення
акцентів у виробничо-господарській діяльності промислових підприємств в
напрямку забезпечення узгодженості власних економічних інтересів із
очікуваннями заінтересованих сторін. Глибинність проблеми гармонізації
інтересів суб’єктів господарювання опосередковується наявністю певної
сукупності соціально-економічних, екологічних та інституційних обмежень,
які чинять значний вплив на забезпечення стійкого розвитку підприємств в
умовах нестабільного середовища.
Дослідженню проблем забезпечення стійкого розвитку суб’єктів
господарювання в контексті парадигми сталого розвитку присвячено праці
видатних вітчизняних та зарубіжних вчених– О. Гавриша, А. Гвішіані,
В. Дергачової, Л. Дейнеко, Ю. Дерев’янка, Н. Діксона, М. Згуровського,
В. Кларка, Р. Корелла, І. Крейдич, М. Леле, Д. Медоуз, Н. Панкратової,
М. Редкліфта, Н. Сімченко, С. Цьохли, Дж. Форрестера, С. Хантінгтона,
Г. Ялового та ін. Екологічні аспекти забезпечення сталого розвитку на мезо- та
макрорівнях висвітлені у працях К. Ван Лієра, Р. Дунлапа, С. Ілляшенка, Л.
Жарової, Є. Какутич, В. Кеттона, М. Клименко, Г. Мішеніна, О. Павленка,
О. Теліженка, Є. Хлобистова та ін.
4
Значний внесок у формування концептуальних засад стратегічного
управління розвитком підприємств в умовах нестабільного середовища
зробили Д. Аакер, І. Ансофф, А. Бурда, В. Герасимчук, С. Глазьєв,
Т. Дейвенпорт, Ю. Іванов, В. Іноземцев, Н. Куденко, Г. Клейнер, М. Кизим,
Л. Мельник, М. Портер, В. Пономаренко, О. Пушкар, А. Садеков,
А. Стрікленд, А. Томпсон, В. Тамбовцев, О. Тридід, Д. Шендел та ін.
Віддаючи належне науковій значущості праць вітчизняних та
закордонних учених, слід відзначити, що недостатньо дослідженими
залишаються питання динамічного та превентивного управління
забезпеченням стійкого розвитку підприємств в умовах нестабільного
середовища. Ураховуючи те, що окреслена проблема може бути вирішена у
певній соціально-економічній, екологічній або інституційній площині,
вельми важливим є визначення чітких меж управлінського впливу на стан
стійкого розвитку підприємства залежно від ступеня дії невизначеності
середовища. Вказаний аспект визначає актуальність обраної теми та
доцільність дослідження проблеми забезпечення стійкого розвитку
підприємства крізь призму соціально-економічних обмежень, які в
сукупності впливають на гармонізацію пріоритетів стійкого розвитку
підприємств.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота пов’язана з науково-дослідними роботами
Національного технічного університету України«Київський політехнічний
інститут»: «Удосконалення організаційно-економічних механізмів
управління інвестиційно-інноваційним розвитком підприємств України(на
прикладі машинобудівної галузі)» (№ ДР0111U000333, 2009–2011 рр.), у
якій автором запропоновано науково-методичні підходи до аналізу та
оцінювання стану соціально-економічних та екологічних компонент
забезпечення стійкого розвитку машинобудівних підприємств; «Динамічний
аналіз загроз пріоритетам економічному виміру сталого розвитку
адміністративно-територіальним одиницям України» (№ ДР0112U001189),
5
у процесі роботи над якою автором розвинуто науково-методологічні
підходи із соціально-економічного виміру стійкого розвитку підприємств за
умов нестабільності.
Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є узагальнення
теоретичних засад, розробка та обґрунтування науково-методичних
положень і практичних рекомендацій щодо забезпечення стійкого розвитку
машинобудівних підприємств в умовах нестабільного середовища.
Для досягнення поставленої мети дисертаційної роботи визначено такі
завдання:
– систематизувати дефініції, що характеризують понятійно-категоріальний апарат теорії розвитку та його еволюцію в умовах
підвищення нестабільності середовища;
– узагальнити теоретичні засади стійкого розвитку підприємств в
контексті загострення протиріч сучасної економіки;
– обґрунтувати концептуальні підходи до забезпечення стійкого
розвитку підприємств крізь призму інтегративності інституційної теорії та
теорії обмежень;
– проаналізувати економічні передумови, стан і тенденції забезпечення
стійкого розвитку машинобудівних підприємств;
– розробити науково-методичні положення щодо оцінювання
соціально-економічних та екологічних компонент стійкого розвитку
машинобудівних підприємств;
– визначити можливості застосування лінійної моделі управління щодо
визначення стану стійкого розвитку машинобудівних підприємств та
прогнозування його зміни з урахуванням дії соціально-економічних та
екологічних обмежень;
– розробити механізм забезпечення стійкого розвитку машинобудівних
підприємств;
– запропонувати інституційні важелі нівелювання дії соціально-економічних обмежень в умовах нестабільного середовища.
6
Об’єктом дослідження є процеси розвитку підприємств в умовах
нестабільного середовища.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та
прикладних положень із забезпечення стійкого розвитку машинобудівних
підприємств.
Методи дослідження. Теоретико-методологічне підґрунтя
дисертаційної роботи становлять фундаментальні положення теорії розвитку,
теорії управління, теорії обмежень, інституційної теорії та загальнонаукові
принципи, методи і прийоми комплексних наукових досліджень.
Для досягнення поставленої мети у дисертації було використано такі
методи теоретичного й емпіричного дослідження: метод логічного
узагальнення – для обґрунтування засад використання елементної бази теорії
обмежень в забезпеченні стійкого розвитку підприємств; методи
абстрагування, аналізу, синтезу, індукції та дедукції– для поглиблення
науково-методологічних основ забезпечення стійкого розвитку підприємств в
контексті загострення протиріч сучасної економіки; методи структурно-логічного та семантичного аналізу– для уточнення понятійно-категоріального апарату теорії розвитку в умовах підвищення нестабільності
середовища; експертні методи– при виявленні складу соціально-економічних та екологічних компонент стійкого розвитку машинобудівних
підприємств; статистичні методи– для визначення впливу та побудови
діаграм зміни стану стійкого розвитку машинобудівних підприємств з
урахуванням дії соціально-економічних обмежень; метод порівняльного
аналізу– для оцінювання соціально-економічних та екологічних компонент в
діяльності різних машинобудівних підприємств; метод ранжирування– для
визначення зміни пріоритетності кількісних та якісних змінних керування у
процесі аналізу стану стійкого розвитку підприємств; методи лінійного
управління, кореляційного аналізу, множинної регресії – для виявлення
соціально-економічних та інституційних важелів забезпечення стійкого
розвитку машинобудівних підприємств.
7
Інформаційною базою дослідження є фундаментальні наукові праці
зарубіжних та вітчизняних учених і фахівців з проблематики управління
розвитком підприємств в умовах нестабільного середовища, законодавчі,
нормативно-правові акти, методичні та інструктивні матеріали міністерств і
відомств України, статистичні дані Державного комітету статистики України,
аналітичні та інформаційні матеріали низки міжнародних асоціацій,
дослідницьких і рейтингових агенцій, дані анкетування, статистичної
звітності й управлінського обліку господарської діяльності машинобудівних
підприємств України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні
комплексу теоретичних, методичних і прикладних питань щодо забезпечення
стійкого розвитку підприємств в умовах нестабільного середовища.
У ході дослідження отримано такі результати:
вперше:
– розроблено концептуальні положення із забезпечення стійкого
розвитку підприємств в умовах нестабільного середовища, що дає змогу
визначати превентивні підходи до управління стійким розвитком
підприємств з урахуванням дії соціально-економічних, екологічних та
інституційних обмежень;
удосконалено:
– типологію чинників забезпечення стійкого розвитку підприємств за
ступенем безпосереднього та опосередкованого впливу на діяльність
підприємств, що, на відміну від наявних науково-прикладних підходів,
дозволяє виділити низку соціально-економічних важелів нівелювання
негативного впливу обмежень на діяльність підприємств в умовах
нестабільного середовища;
– методичний інструментарій оцінювання стану стійкого розвитку
машинобудівних підприємств, який, на відміну від існуючих, дозволяє у
процесі аналізу передумов підвищення стійкості підприємства врахувати як
кількісні, так і якісні показники стійкого стану, його структури та динаміки
8
розвитку, що є підставою для прийняття більш обґрунтованих управлінських
рішень;
– науково-методичні підходи до моделювання впливу економічних,
соціальних та екологічних компонент на стан стійкого розвитку підприємств,
що характеризуються систематизованістю та комплексністю здійснення
економіко-математичних розрахунків з визначення змінних керування та змінних
стану системи, виходячи з різних сценаріїв розвитку підприємства–
«ідеального», нестабільного, стійкого та динамічних станів«синусоїдального
типу»;
дістали подальшого розвитку:
– трактування сутності поняття стійкого розвитку підприємства як
збалансованого процесу розвитку економічної, соціальної та екологічної
підсистем підприємства із застосуванням низки інституційних важелів
нівелювання дії соціально-економічних обмежень в умовах нестабільного
середовища;
– концептуальні підходи до забезпечення стійкого розвитку
підприємств крізь призму інтегративності інституційної теорії та теорії
обмежень, що дозволило поглибити концептуальні положення теорії
обмежень у частині виокремлення соціально-економічних, екологічних та
інституційних обмежень на макро, мезо- та мікроекономічному рівнях;
– науково-методичні засади розроблення механізму забезпечення
стійкого розвитку машинобудівних підприємств, який характеризується
інтегративністю компонентної структури та спрямований на визначення меж
стійкого розвитку підприємства з урахуванням чинника нестабільності.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що
обґрунтовані дисертантом теоретичні положення доведені до рівня
практичних рекомендацій та можуть бути використані в діяльності
машинобудівних підприємств з метою забезпечення стійкого розвитку
підприємств в умовах нестабільного середовища.
9
Розроблені у дисертаційній роботі пропозиції впроваджені у практику
діяльності машинобудівних підприємств України, а саме: ПАТ
«Новокраматорський машинобудівний завод» – рекомендації щодо аналізу та
оцінювання стану компонент забезпечення стійкого розвитку
машинобудівних підприємств(довідка №023/103 від12 квітня2012 року);
ВАТ«Артем-контакт» – висновки і рекомендації щодо моделювання
розвитку підприємств із використанням системи регуляторів при формуванні
стратегічних пріоритетів реалізації соціально-економічної політики(довідка
№140Д від26 листопада2011 року); ПАТ«Славгородський арматурний
завод» – рекомендації щодо забезпечення стійкого розвитку підприємства в
умовах дії соціально-економічних обмежень(довідка №422 від12 червня
2012 року); ВАТ«Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання»»
– рекомендації щодо оцінювання стану економічних, соціальних та
екологічних компонент стійкого розвитку машинобудівних підприємств
(довідка №983 від12 березня2012 року), ДП«Науково-виробничий
комплекс«Автоматика та машинобудування» – рекомендації щодо
визначення стану стійкого розвитку машинобудівних підприємств та
прогнозування його зміни з урахуванням дії соціально-економічних
обмежень(довідка №16/63 від20 травня2012 року).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно
виконаною науковою працею. Висновки та рекомендації, які містяться у
роботі, розроблено автором особисто на основі вивчення, аналізу та
узагальнення теоретичного та практичного матеріалу.
Апробація результатів дослідження. Основні наукові положення та
результати дослідження обговорювалися і отримали схвалення на ІІІ
Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих вчених
вищих навчальних закладів України«Держава і економічне зростання» (Київ,
2004 р.), V Міжнародній науково-практичній конференції«Держава і
економічне зростання» (Київ, 2006 р.), VІ Міжнародній науково-практичній
конференції«Науково-технічний розвиток: економіка, технології,
10
управління» (Київ, 2007 р.); VІІ Міжнародній науково-практичній
конференції«Науково-технічний розвиток: економіка, технології,
управління» (Київ, 2008 р.), VІІ Міжнародній науково-практичній
конференції«Розвиток підприємництва як фактор росту національної
економіки» (Київ, 2008 р.), VІІІ Міжнародній науково-практичній
конференції«Науково-технічний розвиток: економіка, технології,
управління» (Київ, 2009 р.), VІІ Всеукраїнській науково-практичній
конференції«Міжнародне науково-технічне співробітництво: принципи,
механізми, ефективність» (Київ, 2011 р.); Х Міжнародній науково-практичній
конференції«Науково-технічний розвиток: економіка, технології,
управління» (Київ, 2011 р.); ІІ Всеукраїнській науково-практичній
конференції«Сучасні підходи до управління підприємством» (Київ, 2011 р.);
ІХ Міжнародній науково-практичній конференції«Розвиток підприємництва
як фактор росту національної економіки» (Київ, 2011 р.); Всеукраїнській
науково-практичній конференції«Перспективи розвитку економіки в
ринкових умовах» (Мукачево, 2012 р.); VІII Всеукраїнській науково-практичній конференції«Міжнародне науково-технічне співробітництво:
принципи, механізми, ефективність» (Київ, 2012 р.).
Публікації. За результатами наукових досліджень опубліковано24
наукові праці(20 із них належать особисто автору), у т.ч. 9 статей у наукових
фахових виданнях, 1 розділ у колективній монографії, 14 публікацій в інших
виданнях, зокрема як матеріали і тези доповідей на конференціях. Загальний
обсяг публікацій– 5,2 ум.-друк. арк., особисто автору належить4,9 ум.-друк.
арк.
Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі
вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.
Робота викладена на247 сторінках машинописного тексту, містить29
таблиць, 31 рисунок, список використаних джерел з258 найменувань на22
сторінках, 16 додатків– на59 сторінках. Обсяг основного тексту дисертації
становить166 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі представлено вирішення актуального науково-практичного завдання щодо забезпечення стійкого розвитку підприємств в
умовах нестабільного середовища. Результати, викладені у дисертаційній
роботі, дозволили зробити такі висновки.
1. Досліджено понятійно-категоріальний апарат теорії розвитку та його
еволюцію в умовах підвищення нестабільності середовища, що дало змогу
поглибити зміст базових економічних категорій, які є необхідними для
формування релевантної методологічної бази дослідження. Узагальнено
наукові підходи до трактування категорії«розвиток» з позицій цілей
розвитку підприємства як соціально-економічної системи. Систематизовано
теоретичні концепції, що утворюють базис управління розвитком
підприємств з урахуванням чинника нестабільності середовища. Визначено
сукупність ознак нестабільності середовища: ринкова турбулентність,
варіативність, динамічність, флуентність та інституціональність. Сформовано
авторське визначення поняття«стійкий розвиток підприємства» як
збалансований процес розвитку економічної, соціальної та екологічної
підсистем підприємства із застосуванням низки інституційних важелів
нівелювання дії соціально-економічних обмежень в умовах нестабільного
середовища.
2. Зважаючи на фундаментальні основи концепції сталого розвитку, а
також приймаючи до уваги сучасні пріоритети сталого розвитку згідно«Ріо+20»,
сформульовано авторську гіпотезу, в основу якої закладене уявлення про
те, що визначення напрямків стійкого розвитку підприємств в умовах
нестабільного середовища безпосередньо пов’язане із визначенням
сукупності соціально-економічних й екологічних обмежень та нівелювання
їх негативного впливу на діяльність підприємств. Запропоновано
концептуальні підходи до забезпечення стійкого розвитку підприємств крізь
призму інтегративності інституційної теорії та теорії обмежень. Це дозволило
163
поглибити концептуальні положення теорії обмежень у частині
виокремлення та обґрунтування сукупності обмежень на макро, мезо- та
мікроекономічному рівнях, які значно впливають на досягнення
підприємством стану стійкості.
3. Визначено економічну сутність дефініції«обмеження стійкого
розвитку» як сукупність економічних, соціальних, екологічних та
інституційних чинників, які визначають межі оптимального використання
потенціалу підприємства та забезпечення його стійкого розвитку з
урахуванням ступеня невизначеності середовища. Розроблено концептуальну
схему забезпечення стійкого розвитку підприємств на засадах
інтегративності базових положень інституційної теорії та теорії обмежень.
Обґрунтовано, що соціально-економічні та екологічні обмеження
визначається інститутами сталого розвитку, які, в свою чергу, зазнають
певних змін та коригування під впливом цих обмежень. Запропоновано
типологію чинників забезпечення стійкого розвитку підприємств за ступенем
безпосереднього та опосередкованого впливу на діяльність підприємств, що
дозволяє виділити низку соціально-економічних важелів нівелювання
негативного впливу наявних обмежень на діяльність підприємств в умовах
нестабільного середовища.
4. Аналіз наукових розробок з управління стійким розвитком
промислових підприємств засвідчив актуальність проблематики забезпечення
стійкого розвитку підприємств машинобудівного комплексу, що становить
основу високотехнологічного оновлення всіх галузей виробництва. Виявлено
соціально-економічні наслідки поглиблення економічних проблем стійкого
розвитку машинобудівних підприємств, які вимагають формування
превентивних заходів з виведення машинобудівного комплексу із глибинної
кризи. У процесі проведення досліджень на базі26 машинобудівних
підприємств, розташованих у Київській, Житомирській, Донецькій,
Дніпропетровській областях України, із залученням126 осіб керівного
складу, виявлено та проаналізовано економічні, соціальні, екологічні та
164
інституційні проблеми стійкого розвитку машинобудівних підприємств та
галузі в цілому.
5. Розроблено науково-методичні положення щодо оцінювання
соціально-економічних та екологічних компонент стійкого розвитку
машинобудівних підприємств. Сформовано відповідні групи кількісних та
якісних показників, серед яких виділено керуючі змінні, або такі, що
здійснюють керуючий вплив на стан стійкого розвитку, та змінні стану, що
відображають змінність функціонування системи, у т.ч. такі, що мають
менший за значущістю вплив на стан системи сталого розвитку.
Моделювання впливу керуючих змінних та змінних стану на стійкий
розвиток підприємств здійснювалося із застосуванням методу лінійного
управління, виходячи з різних станів розвитку(S): «ідеального» (за рахунок
збалансованості значень змінних); нестабільного(за рахунок збільшення
значень параметрів); стійкого(за рахунок зменшення значень параметрів);
динамічних станів«синусоїдального типу» (за рахунок зміни значень
параметрів по висхідному та низхідному напрямках).
6. У ході досліджень були проаналізовані кількісні та якісні показники,
що впливають на стан стійкого розвитку ПАТ«Новокраматорський
машинобудівний завод», ПАТ«Артем-контакт», ПАТ«Славгородський
арматурний завод», ПАТ«Бердянський завод підйомно-транспортного
обладнання», ДП«Науково-виробничий комплекс«Автоматика та
машинобудування» за2007-2011 роки. Виявлено, що найбільший вплив на
стан стійкого розвитку мають такі керуючі змінні: частка інноваційних
витрат у витратах на виробництво; частка добровільних соціальних витрат на
соціальні програми у загальній сумі витрат; відповідальне управління
підприємством з боку вищого керівництва; розвиток ефективних
партнерських взаємовідносин зі споживачами; розвиток добросовісної
ділової практики по відношенню до постачальників та інших ділових
партнерів; ефективна реалізація екологічних програм; забезпечення
165
ефективно діючої системи сертифікації персоналу; ефективне функціонування
системи менеджменту якості на підприємстві та ін.
7. Розраховано прогнозні значення кількісних та якісних змінних
керування та змінних стану, що впливають на стан стійкого розвитку
машинобудівних підприємств. Аналіз різних варіантів забезпечення стану
стійкого розвитку дозволяє виділити ті змінні в рамках заданих сценаріїв, за
допомогою яких ми зможемо забезпечити стійкість системи у майбутньому.
Йдеться про можливість здійснення прогнозування ймовірного забезпечення
стану стійкого розвитку підприємства залежно від зміни базових параметрів.
Отримані результати дозволили в сукупності підтвердити висунуту нами
гіпотезу відносно того, що формування заходів зі забезпечення стійкого
розвитку підприємств в умовах нестабільного середовища необхідно
ув’язувати із визначенням сукупності соціально-економічних та екологічних
обмежень, в межах яких спостерігається висока ймовірність досягнення
підприємством стану стійкості.
8. Розроблено механізм забезпечення стійкого розвитку
машинобудівних підприємств, під яким розуміємо інтегровану сукупність
взаємозалежних й взаємопов’язаних економічних, соціальних,
організаційних, екологічних, інноваційно-інвестиційних, правових та інших
форм і методів господарювання, які визначаються інститутами сталого
розвитку, зазнають певних змін під впливом низки обмежень та спрямовані
на забезпечення стійкого розвитку підприємства з урахуванням балансу
інтересів заінтересованих сторін. До економічних важелів забезпечення
стійкого розвитку підприємств віднесено такі: цінове регулювання, цінова
диференціація, фінансово-кредитні важелі, система оподаткування,
природно-ресурсні платежі, платежі за забруднення довкілля, екологічні
податки та ін. Соціальні важелі стійкого розвитку характеризуються
соціально-економічною спрямованістю в узгодженні інтересів
заінтересованих осіб та включають низку регуляторів у сфері розвитку
корпоративної соціальної відповідальності, корпоративного пенсійного
166
забезпечення, ефективного розвитку персоналу, підвищення якості системи
управління, матеріального стимулювання у дотриманні норм екологічного
законодавства, соціальної справедливості, соціального партнерства та ін.
9. Обґрунтовано інституційні важелі нівелювання дії соціально-економічних обмежень в умовах нестабільного середовища. Запропоновано
сукупність внутрішніх інститутів забезпечення стійкого розвитку
підприємства, до яких віднесено інститути координації (органи управління;
локальні нормативні акти; корпоративна поведінка; екологічна політика;
відповідальне лідерство); інститути кооперації(відповідальні комунікації;
соціальна відповідальність; корпоративна культура); інститути контролю
влади(структура власності; соціальна справедливість; локальні нормативні
акти). Визначено конкретні інституційні важелі забезпечення виконання
економічних, соціальних, екологічних імперативів механізму стійкого
розвитку підприємств. Розроблено та обґрунтовано матричний підхід до
стратегічного вибору інституційних важелів нівелювання дії базових
соціально-економічних обмежень в діяльності машинобудівних підприємств.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Адизес И. Управление жизненным циклом корпорации/ И. Адизес/
Пер. с англ. – СПб.: Питер, 2007. – 265 с.
2. Азаров Н.Я. Инновационные механизмы управления программами
развития/ Н.Я. Азаров, Ф.А. Ярошенко, С.Д. Бушуев. – К.: Саммит-Книга,
2011. – 521 с.
3. Азрилиян А.Н. Большой экономический словар/ А.Н. Азрилиян,
О.М. Азрилиян, Е.В. Калашникова. – М.: Институт новой экономики, 2004. –
1376 с.
4. Акофф Рассел Л. Планирование будущего корпорации/ [Ред.
Д.В.Павлов; Пер. с англ. В.А.Бирюков, М.М.Крейсберг]. – [М.]: Сирин, 2002.
– 255 с.
5. Алексеенко Н.В. Управление устойчивым развитием промышленных
предприятий/ Н.В. Алексеенко// Економіка і організація управління. – Вип.
№2 (6). – 2009. – С. 50-59.
6. Аналіз ринку важкого машинобудування[Електронний ресурс] -
Режим доступу: http://www.credit-rating.ua/ua/analytics/analytical-articles/12854/
7. Аналіз сталого розвитку– глобальний і регіональний контексти:
У2 ч. / Міжнар. рада з науки(ICSU) [та ін.]; наук. кер. М.З. Згуровський. –
К.: НТУУ«КПІ», 2009. – Ч. 2. Україна в індикаторах сталого розвитку.
Аналіз– 2009. – 200 с.
8. Аналіз сталого розвитку– глобальний і регіональний контексти:
монографія. Ч. 2. Україна в індикаторах сталого розвитку/ Ред.: В.Я.
Шевчук; Міжнар. рада з науки(ICSU), Світ. центр даних«Геоінформатика та
сталий розв.», Ін-т приклад. систем. аналізу НАН України та МОН України. –
К., 2010. – 217 с.
9. Аналітична доповідь"Довкілля України у2010 році" [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
10. Анискин Ю.П. Управление корпоративными изменениями по
критерию устойчивости: [монография] / Ю.П. Анискин. – М.: Омега-Л, 2009.
– 404 с.
11. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия/ И. Ансофф; [Пер. с англ.
С.Жильцов; Под общ. ред. Ю.Н.Каптуревского]. – СПб.: Питер, 1999. – 413
с.
168
12. Ареф’єва О.В. Економічна стійкість підприємства: сутність, складові
та заходи з її забезпечення/ О.В. Ареф’єва, Д.М. Городинська// Актуальні
проблеми економіки. – 2008. – №8 (86). – С. 83-90.
13. Ареф’єва О.В. Стратегічне забезпечення життєвого циклу
підприємства/ О.В. Ареф’єва, О.І. Кондратюк// Актуальні проблеми
економіки– 2008 – №3(81). – С. 17-22.
14. Ареф’єва О.В. Управління розвитком економічних систем: теорія,
механізми регулювання та управління/ О.В. Ареф’єва, В.В. Прохорова; Укр.
держ. акад. заліз. трансп.. - Х. : УкрДАЗТ, 2010. - 300 с.
15. Асаул А.Н. Теория и практика принятия решений по выходу
организаций из кризиса/ А.Н. Асаул. И.П. Князь, Ю.В. Коротаева; Под ред.
д-ра экон. наук, проф. А.Н. Асаула. – СПб: АНО«ИПЭВ», 2007. – 224 с.
16. Афанасьєв М.В. Управління розвитком підприємства/ М.В.
Афанасьєв. – Х.: ІНЖЕК, 2003. – 184 с.
17. Бакунов О.О. Концептуальні основи управління економічною
стійкістю торговельного підприємства/ О.О. Бакунов, О.В. Сергєєва; М-во
освіти і науки України, Донец. нац. ун-т економіки і торгівлі ім. М. Туган-Баранівського. – Донецьк: ДонНУЕТ, 2010. – 230 с.
18. Бараненко С.П. Стратегическая устойчивость предприятия/ С.П.
Бараненко, В.В. Шеметов. – М.: ЗАО Центрполиграф, 2004. – 493 с.
19. Барташевська Ю.М. Розвиток машинобудування України: стан,
проблеми, перспективи/ Ю.М. Барташевська// Європейський вектор
економічного розвитку. – 2010. - №1. – С.19-25.
20. Бичков О.О Соціально відповідальна політика підприємства: сутність,
зміст та передумови формування/О.О. Бичков// Формування ринкових
відносин в Україні: зб. наук. праць. – Вип.10(125) . – К., 2011. – С. 143–146.
21. Бичков О.О. Економічні передумови забезпечення стійкого розвитку
машинобудівних підприємств України/ О.О. Бичков// Інвестиції: практика
та досвід. – №6. – К., 2012. – С.73–77.
22. Бичков О.О. Інституційні аспекти регулювання розвитку
підприємства/ О.О. Бичков// Вісник Донецького національного університету.
– Серія В«Економіка і право». Т. 1. – Д., 2011. – С.194–197.
23. Бичков О.О. Інституціональні аспекти забезпечення стійкого розвитку
підприємств[Електронне фахове видання] / О.А.Гавриш, О.О. Бичков//
Ефективна економіка. – №4 – К., 2012.
24. Бичков О.О. Моделювання впливу соціально-економічних чинників
на стан стійкого розвитку машинобудівних підприємств/ О.А.Гавриш, О.О.
Бичков// Інвестиції: практика та досвід. – №8. – К., 2012. – С.73–77.
169
25. Бичков О.О. Соціально-економічні регулятори розвитку підприємств
/ О.О. Бичков// Економіка і держава. – №9. – К., 2011. – С.73–77.
26. Бичков О.О. Соціально-економічні та екологічні проблеми
забезпечення стійкого розвитку машинобудівних підприємств/ О.О. Бичков
//Економіка і держава. – №3. – К., 2012 . – С.73–77.
27. Бичков О.О. Сучасні тенденції кадрового забезпечення сталого
розвитку підприємств України/О.О. Бичков// Науковий вісник
Ужгородського національного університету. Серія: Економіка. Випуск35. –
Ч. II. – Ужгород, 2012. – С.66–69.
28. Блауберг И.В. Становление и сущность системного похода/ И.В.
Блауберг, Э.Г. Юдин. – М.: Наука, 1973.
29. Богатирьов І.О. Ефективність розвитку підприємства/ І.О.
Богатирьов// Формування ринкових відносин в Україні. – 2006. – №8. – С.
79.
30. Богатко А.Н. Система управления развитием предприятия(СУРП) /
А.Н. Богатко. – М,: Финансы и статистика, 2001.
31. Босенко В.А. Всеобщая теория развития/ В.А. Босенко. – К.: Екс Об,
2001. – 311 с.
32. Буравльов Є. Сталий(низькоентропійний) розвиток: український
вимір/ Є. Буравльов// Вісн. НАН України. – 2010. – №9. – С. 12–23.
33. Бурда А.І. Методичні підходи до оцінювання впливу складників
тріади потенціалу на сталий розвиток підприємства/ А.І. Бурда// Науковий
вісник НЛТУ України. – 2009. – Вип. 19.12. – С. 141–153.
34. Бурда А.І. Передумови формування потенціалу розвитку соціально-економічної системи на мікрорівні// Економіка: проблеми теорії та практики.
Зб. наук. пр.– вип. 207. – том ІІ. – 2005. – С. 584–591.
35. Бурда А.І. Підходи до формування потенціалу розвитку підприємства
// Економічний Вісник Національного технічного університету України
«Київський політехнічний інститут». – №2. - 2005. – С. 250–254.
36. Василенко В.А. Диагностика устойчивого развития предприятий/
В.А. Василенко; Тавр. нац. ун-т им. В.И.Вернадского. — К.: Центр учеб. л-ры, 2005. – 142 с.
37. Василенко В.А. Менеджмент устойчивого развития предприятий:
Монография. – Киев: Центр учебной литературы, 2005. – 648 с.
38. Васильців Т.Г. Інституційне середовище підприємницької діяльності
та його вплив на трансакційні витрати підприємництва в Україні/ Т.Г.
Васильців, Т.Б. Матолич[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vviem/2011_2/7.pdf
170
39. Веблен Т. Теория праздного класса/ Т. Веблен. - Пер. с англ. – М.,
1984. – 368 с.
40. Вернадский В.И. Несколько слов о ноосфере. – Успехи современной
биологии. – 1944. – №18, вып. 2. – с. 113–120.
41. Волкова В.Н. Теория систем и системный анализ/ В.Н. Волкова, А.А.
Денисов. – СПб.: Изд-во СПбГТУ. – 2002. – 302 с.
42. Волобуєв М.І. Вдосконалення механізму управління підприємством
на засадах інноваційного підходу[Електронний ресурс] / М.І. Волобуєв, В.С.
Ціпуринда. – Режим доступу:
http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvamu_upravl/2011_3/13.pdf
43. Галушко В.Б. Стратегічна стійкість підприємства: змістове
наповнення та структурна декомпозиція/ В.Б. Галушко// Сучасні проблеми
розвитку національної економіки і шляхи їх розв’язання: Колективна
наукова монографія/ за наук. ред. д.е.н., проф. М.М. Єрмошенка. – К. :
Національна академія управління, 2008. – 452 с. – С. 142-146.
44. Герасимчук В.Г. Діагностика системи управління підприємством:
аспекти централізації та децентралізації/ В.Г. Герасимчук, Ю.О.
Коростинська// Вісн. Нац. ун-ту"Львів. політехніка". Менедж. та
підприємництво в Україні: етапи становлення і пробл. розв. – 2007. – №576.
– С. 397–401.
45. Герасимчук З.В. Регіональна політика сталого розвитку: теорія,
методологія, практика: монографія/ З.В. Герасимчук. – Луцьк: Надстир’я,
2008. - 528 с.
46. Глазьев С.Ю. Теория долгосрочного технико-экономического
развития/ С.Ю. Глазьев. – М.: ВлаДар, 1993. – 310 с.
47. Глазьев С.Ю. Эволюция техно-экономических систем: возможность и
границы целенаправленного регулирования/ С.Ю. Глазьев, Д.С. Львов, Г.Г.
Фетисов. – М.: Наука, 1992. – 208 с.
48. Глобальний конкурентний простір: Монографія/ О.Г. Білорус та ін.;
кер. авт. колективу і наук. ред. О. Г. Білорус. – К.: КНЕУ, 2007. – 680с.
49. Глобальні трансформаційні імперативи сталого розвитку
національної економіки/ [В. Є. Реутов та ін.]; за заг. наук. ред. В. Є. Реутова;
М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Крим. екон. ін-т, ДВНЗ«Київ.
нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана» — Сімф.; Саки: П-во«Фєнікс», 2011. – 282 с.
50. Голдрат Элияху М. Цель: процесс непрерывного совершенствования:
[Бизнес-роман, познакомивший Америку с теорией ограничений и
изменивший правила ведения бизнеса] / Элияху М. Голдрат, Джефф Кокс;
[Пер. с англ. П.А.Самсонов]. – Минск: Попурри, 2004. – 556 с.
171
51. Голдратт Элияху М. Цель– 3. Необходимо, но не достаточно:
деловой роман о Теории ограничений: [бизнес-роман от авт. ”Цель”, ”Цель2”
и”Критическая цепь”] / Элияху М. Голдратт, Эли Шрагенхейм, Кэрол А.
Птак; [пер. с англ. Д. Капранов]. – К. : НіД, 2009. – 243 с.
52. Голубець В.П. Розвиток«сталий» чи«збалансований»? / В.П.
Голубець// Український географічний журнал. – 2006. - №2. – С. 66 -69.
53. Гончарук В.А. Развитие предприятия/ В.А. Гончарук; [Гл. ред.
Ю.В.Луизо]. – М. : Акад. нар. хоз-ва при правительстве Рос. Федерации:
Дело, 2000. – 206 с.
54. Горняк О.В. Розвиток підприємства в сучасних теоретичних
концепціях/ О.В. Горняк, Л.Х. Доленко// Вісник Хмельницького
національного університету2011, №2, T. 3. – С. 29-32.
55. Господарський кодекс України від16.01.2003 №436-IV // Відомості
Верховної Ради України. - 2003. - №18, №19-20, №21-22. - ст. 144.
56. Грейнер Л.И. Эволюция и революция в процессе роста организаций/
Л.И. Грейнер// Вестник С.-Петербургского ун-та. Сер. Менеджмент. 2002. –
С. 76-92.
57. Гринберг, Джеральд. Организационное поведение: от теории к
практике/ Джеральд Гринберг, Роберт Бэйрон; [Пер. с англ. О.В.Бредихина,
В.Д.Соколова]. – М. : Вершина, 2004. – 878 с.
58. Гринько Т.В. Управління адаптивним інноваційним розвитком
промислових підприємств: економічне обґрунтування та концептуальні
засади/ Т.В. Гринько; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. – Донецьк:
Ін-т економіки пром-сті НАН України, 2011. – 351 с.
59. Гриньова В.М. Процес підготовки реструктуризації підприємств
машинобудування: організація управління. / Гриньова В. М., Новікова М. В.
– Х.: ХНЕУ, 2010. – 238 с.
60. Гриньова В.М. Стимулювання праці в інноваційній діяльності
підприємств машинобудування/ Гриньова В. М., Тараненко А. А. – Х.:
ХНЕУ, 2010. – 163 с.
61. Гур’єв С.О. Кризовий менеджмент та принципи управління ризиками
в процесі ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій/ С.О.Гур’єв,
А.В.Терент’єва, П.Б.Волянський; [під заг. ред. С.О.Гур’єва]. – К. : [б. в.],
2008 (Парлам. вид-во). – 147 с.
62. Дем’янчук І.А. Проблеми реалізації фіскальної політики в умовах
турбулентності[Електронний ресурс] / І.А. Дем’янчук. – Режим доступу:
http://economysystem2012.blogspot.com/p/4-5.html
172
63. Денисов В.Т. Управление адаптивным развитием промышленных
предприятий/ В.Т.Денисов, О.В.Грищенко, А.В.Слюсарев; [науч. ред.
А.И.Амоша]; НАН Украины, Ин-т экон. пром-сти. – Донецк, 2007. – 275 с.
64. Дерев’янко Ю. М. Методичні підходи до аналізу економічних циклів
діяльності підприємств/ Ю. М. Дерев’янко// Механізм регулювання
економіки, 2011. – №3. – С. 112–117.
65. Дерев’янко Ю. М. Оцінка ефективності використання обмежених
ресурсів підприємств машинобудівної галузі/ Ю. М. Дерев’янко// Механізм
регулювання економіки, 2008. – Т. 2, №3. – С. 161–165
66. Деревянко Ю. Н. Ограничения как фактор социально-экономического развития/ Ю. Н. Деревянко// Современные тенденции в
управлении социально-экономическим развитием территорий: монография;
под ред. Емельянова С. Г., Минаковой И. В. – Орёл: АПЛИТ, 2010. – С. 37–
52.
67. Державна служба статики України: http://www.ukrstat.gov.ua/
68. Деркач М.І. Концепт сталого розвитку як домінантна ідеологія
людської цивілізації у ХХІ ст. / М.І. Деркач// Вісник Дніпропетровського
університету. Серія"Економіка". - Вип. 3/1. - 2009. - №10/1, Том17. – С.
185-192.
69. Детмер У. Теория ограничений Голдратта: Системный подход к
непрерывному совершенствованию/ У. Детмер: Пер. с англ. – М.: Альпина
Бизнес Букс, 2007. – 444 с.
70. Дзюба М.І. Аналіз стану машинобудівних підприємств України на
зовнішніх та внутрішніх ринках[Електронний ресурс] / М.І. Дзюба. – Режим
доступу: http://mev-hnu.at.ua/load/mizhnarodna_ naukovo_praktichna_internet_
konferencija/1_formuvannja_ta_ocinka_efektivnosti_funkcionuvannja_mekhanizm
iv_upravlinnja_dijalnistju_pidpriemstv/2-1-0-91
71. Екологічні нормативи та стандарти якості навколишнього середовища
// [Електронний ресурс] - Режим доступу:
http://buklib.net/component/option,com_jbook/task,view/Itemid,99999999/catid,1
27/id,3613/
72. Екологічні проблеми промислового комплексу// [Електронний
ресурс] – Режим доступу:
http://buklib.net/component/option,com_jbook/task,view/Itemid,99999999/catid,1
27/id,3593/
73. Еколого-економічні збитки: кількісна оцінка/ В.Г. Сліпченко,
Є.В. Бридун, В.В. Дергачова та ін.; За ред. І.В. Недіна. – К.: ІВЦ
“Видавництво«Політехніка»”, 2001. – 216 с.
173
74. Економіка України за2011 рік[Електронний ресурс] // Урядовий
кур’єр від27 грудня2011 року– Режим доступу:
http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/ekonomika-ukrayini-za- 2011-roku/p/
75. Економічна політика України[Електронний ресурс]: Міністерство
економічного розвитку і торгівлі. – Режим доступу:
http://www.me.gov.ua/control/uk/publish/category.
76. Еремейчук Р.А. Обоснование стратегии устойчивого развития
предприятия// Економіка розвитку. – 2002.– №2(22). – С. 56 – 60.
77. Еськов А.Л. Корпоративная культура: теория и практика/ А.Л.
Еськов. – К.: Наук. світ, 2004. – 66 с.
78. Жарова Л.В. Екологічне підприємництво та екологізація
підприємництва: теорія, організація, управління/ Л.В. Жарова– Рада по
вивч. продукт. сил. України НАН України, НДІ сталого розвитку та
природокористування; за ред. Б. М. Данилишина. — Суми: Унів. кн., 2009.
— 239 с. : іл., табл. – Бібілогр.: с. 224–239 та у підрядк. прим.
79. Закон України«Про акціонерні товариства» від17.09.2008 №514-VI
// Відомості Верховної Ради України. – 2008. - №50-51. - ст. 384.
80. Закон України«Про благодійництво та благодійні організації» від
16.09.1997 №531/97-ВР// Відомості Верховної Ради України. – 1997. - №46.
- ст. 292.
81. Закон України«Про колективні договори і угоди» вiд01.07.1993, №
3356-XII // Відомості Верховної Ради України вiд07.09.1993 – 1993 р., №36,
ст. 361.
82. Закон України«Про Основні засади(стратегію) державної
екологічної політики України на період до2020 року» від21.12.2010 №
2818-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2011. - №26. - ст. 218.
83. Закон України«Про підприємства в Україні» вiд01.07.1993, №3356-XII // Відомості Верховної Ради України вiд07.09.1993 – 1993 р., №36, ст.
361.
84. Згуровский М.З. Глобальное моделирование процессов устойчивого
развития в контексте качества и безопасности жизни людей/ 2005–2007/2008
гг.) / М.З. Згуровский, А.Д. Гвишиани. – К.: НТУУ«КПИ», 2008. – 140 с.
85. Згуровський М.З. Сталий розвиток у глобальному і регіональному
вимірах: аналіз за даними2005р. / М.З. Згуровский. – К. : НТУУ«КПІ», ВПІ
ВПК«Політехніка», 2006. – 84 с.
86. Зубанов Н.В. Анализ устойчивости функционирования
экономических систем относительно поставленных целей/ Н.В. Зубанов,
174
С.В. Пестриков. – Самара: Изд-во Самарского государственного
технического университета, 1999. – 133 с.
87. Измалкова С.А. Системная реструктуризация бизнеса с позиций
гармонизации интересов: моногр./ С.А. Измалкова– М.: Кнорус, 2005. – 330
с.
88. Іванова Т.В. Державне управління сталим екологічним розвитком
України та її регіонів у системі раціонального природокористування: теорія,
методологія, перспективні напрями/ Т. В. Іванова; М-во регіон. розвитку та
буд-ва України, Акад. муніцип. упр. – Донецьк: Юго-Восток, 2011. – 398 с.
89. Ілляшенко С.М. Управління інноваційним розвитком промислових
підприємств/ С. М. Ілляшенко, О. А. Біловодська. – Суми: Унів. кн., 2010. –
280 с.
90. Інституціональна парадигма цивілізаційного розвитку: У4 кн. / За
ред. А. Ткача. – Запоріжжя: КПУ, 2008. – Кн. 2: Інституціоналізація
економічного розвитку/ А. Ткач, О. Покатаєва, М. Радєва, В. Коломієць, М.
Вожняк та ін. – 264 с.
91. Каліна І.І. Організаційно-економічний механізм ефективного
управління машинобудівними підприємствами/ І.І. // Актуальні проблеми
економіки. – 2011. – №9. – С. 130-134.
92. Калінеску Т.В. Стратегічний потенціал підприємства: формування та
розвиток/ Т.В.Калінеску, Ю.А.Романовська, О.Д.Кирилов; М-во освіти і
науки України, Східноукр. нац. ун-т ім. В.Даля. – Луганськ, 2007. – 271 с.
93. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура
/ М. Кастельс; пер. с англ.; под науч. ред. О.И. Шкаратана. – М.: ГУ ВШЭ,
2000. – 608 с.
94. Касьянова Н.В. Управління розвитком підприємства на основі
кумулятивного підходу: концепція, моделі та методи/ Н. В. Касьянова; НАН
України, Ін-т економіки пром-сті. – Донецьк: Купріянов В. С., 2011. – 374 с.
95. Квакернак Х. Линейные оптимальные системы управления/ Х.
Квакернак, Р. Сиван. – М: Мир. – 1977. – 164 с.
96. Кизим М. О. Механізми організації, стійкого функціонування і
розвитку великомасштабних економіко-виробничих систем: Автореф. дис.
на здоб. наук. ступ. д-ра екон. наук. 08.06.02 / М.О. Кизим; Нац. металург.
акад. України. – Дніпропетровськ, 2001. – 35 с.
97. Клейнер Г. Системная парадигма и теория предприятия/ Г. Клейнер
// Вопросы экономики. – 2002. – №10. – С. 15-23.
98. Клейнер Г.Б. Предприятия в нестабильной экономической среде:
риски, стратегии, безопасность/ Г.Б. Клейнер, В.Л. Тамбовцев, Р.М. Качалов;
175
РАН; [Под общ. ред. С.А.Панова, Г.Б.Клейнера]. – М.: Экономика, 1997. –
286 с.
99. Клейнер Г.Б. Эволюция институциональных систем/ Г.Б. Клейнер. –
М.: Изд-во«Наука», 2004. – 238 с.
100. Коваленко О.В. Антикризове управління: теорія, методологія та
механізми реалізації/ О. В. Коваленко; М-во освіти і науки, молоді та спорту
України, Запоріз. держ. інж. акад. – Запоріжжя: ЗДІА, 2011. – 465 с.
101. Колісник М.К. Антикризове управління виробничо-господарськими
структурами у машинобудуванні/ М. К. Колісник; М-во освіти і науки
України, Нац. ун-т”Львів. політехніка”. – Львів: Вид-во Нац. ун-ту”Львів.
політехніка”, 2009. – 206 с.
102. Колодрубська Н.В. Інституціональні зміни та їхній вплив на
економічну поведінку суб'єктів господарювання/ Н.В. Колодрубська//
Актуальні проблеми економіки. – 2011. - №1 (115). - С. 16-25.
103. Компанієць В.В. Управління розвитком соціально-економічних
систем у духовно-моральному та соціокультурному вимірі: [у2 ч.] / В. В.
Компанієць; [Укр. держ. акад. залізн. трансп.]. – Х. : УкрДАЗТ, 2011.
104. Кондратьев Н. Д. Большие циклы конъюнктуры и теория
предвидения: Избр. тр. / Междунар. фонд Н.Д.Кондратьева и др.; [Сост.
Ю.В.Яковец; Редкол.: Л.И.Абалкин(пред.) и др.]. – М. : Экономика, 2002. –
765 c.
105. Концептуальні засади переходу України до сталого розвитку
/ Б. В. Буркинський, В. П. Кухар, Л. Г. Руденко, А. Г. Шапар// Екологічний
вісник. – 2010. – №5. – С. 8-9.
106. Корнійчук Л.В. Теоретичні основи реалізації концепції сталого
розвитку/ Л.В. Корнійчук// Економіка України. - 2010. - №2. - С. 72-83.
107. Коробкова З.В. Экономический механизм устойчивого развития
предприятия в условиях растущей хозяйственной глобализации/ З.В.
Коробкова// Функционирование предприятий в российской экономике:
проблемы и решения: сб. науч. тр. /Под ред. В.В. Титова, В.Д. Марковой. -
Новосибирск: ИЭОПП СО РАН, 2006. - С. 57-68.
108. Костриця М.М. Розвиток підприємництва як інституційний чинник
підвищення національної конкурентоспроможності/ М.М. Костриця//
Вісник ЖДТУ. – 2011. - №2 (56). – С. 48-51.
109. Котлер Ф. Хаотика: управління та маркетинг в епоху турбулентності/
Ф. Котлер, Джон А. Касліоне. – К..: Изд-во: Хімджес, 2009. – 208 с.
176
110. Котов Є.В. Управління соціальними ризиками в умовах обмежених
можливостей/ Котов Є. В., Вишневський О. С. ; НАН України, Ін-т
економіки пром-сті. – Донецьк: [б. в.], 2010. – 107 с.
111. Коуз Р. Природа фирмы/ Р. Коуз// Фирма, рынок и право: пер. с
англ. - М. : Дело ЛТД, 1993. – С. 33-53.
112. Кризові явища в промисловості України та пріоритетні заходи
антикризової політики[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://old.niss.gov.ua/Monitor/Juli2009/05.htm
113. Кузь Т. Стратегічний розвиток машинобудування в Україні/ Т. Кузь
// Галицький економічний вісник. – 2011. – №1 (30). – С. 35-43.
114. Кузьменко О.М. Потенціал інноваційної діяльності машинобудівних
підприємств/ О. М. Кузьменко; НАН України, Ін-т екон.-прав. дослідж.,
Луган. філ. – Луганськ: Ноулидж, 2011. – 171 с.
115. Кузьмін О.Є. Управління інвестиційними ризиками підприємства(на
прикладі машинобудування) / Кузьмін О. Є., Вербицька Г. Л., Глібчук В. М. ;
М-во освіти і науки України, Нац. ун-т”Львів. політехніка”, Ін-т менедж. та
економіки”Галицька акад.”. – Івано-Франківськ: Галицька академія, 2008. –
157 с.
116. Кузьмін О.Є. Управління ризиками машинобудівних підприємств:
планування та мотивування/ О. Є. Кузьмін, Н. Ю. Подольчак, О. Р.
Беднарська; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. ун-т”Львів.
політехніка”. – Львів: Міські інформ. системи, 2011. – 127 с.
117. Куценко В.І. Соціальна безпека в контексті сталого розвитку/ В. І.
Куценко, В. П. Удовиченко; НАН України, Рада по вивч. продукт. сил
України. – Чернівці: Лозовий В. М., 2011. – 652 с.
118. Кушнір Т.Б. Сучасні напрямки досліджень сутності стійкого розвитку
підприємств/ Т.Б. Кушнір, Ю.В. Сидоренко// Вісн. Сум. держ. ун-ту. Сер.
Економіка. – 2010. – №1. – С. 148-152.
119. Лившиц В.Н. Макроэкономические теории, реальные инвестиции и
государственная российская экономическая политика/ В.Н. Лившиц, С.В.
Лившиц. – ЛКИ, 2008. – 248 с.
120. Лисиченко Г.В. Методологія оцінювання екологічних ризиків/ Г. В.
Лисиченко, Г. А. Хміль, С. В. Барбашев; НАН України, М-во України з
питань надзв. ситуацій та у справах захисту населення від наслідків
Чорнобил. катастрофи, Ін-т геохімії навколиш. середовища, Укр. ядерне т-во.
- О.: Астропринт, 2011. - 367 с.
121. Ліпич Л.Г. Розвиток системи управління якістю продукції
машинобудівних підприємств/ Л. Г. Ліпич, Н. В. Геліч; М-во освіти і науки
177
України, Волин. нац. ун-т ім. Л. Українки. – Луцьк: РВВ Волин. нац. ун-ту ім.
Л. Українки, 2010. – 199 с.
122. Лутицька Ж.С. Управління розвитком машинобудівних підприємств
за допомогою використання моніторингу зовнішнього і внутрішнього
середовищ/ Ж.С. Лутицька// Актуальні проблеми економіки. – 2011. – №4.
– С. 123-127.
123. Ляшенко О.М. Взаємозумовленість та взаємозалежність економічної
безпеки та розвитку підприємства/ О.М. Ляшенко, Ю.С. Погорелов//
ДонДУУ. - Менеджер. - 2008. - №3 (45). – С. 162-171.
124. Майстренко О.М. Виробнича потужність машинобудівних
підприємств/ О. М. Майстренко, О. П. Гурченков; М-во освіти і науки,
молоді та спорту України, Нац. ун-т кораблебудування ім. Макарова. –
Миколаїв: НУК, 2011. – 197 с.
125. Макашева Н. Загадка Н.Д. Кондратьева: неоконченная теория
динамики и методологические проблемы экономической науки/ Н. Макашева
// Вопросы экономики. – 2002. – №3. – С. 4-16.
126. Маркс К. Капитал. Критика политической экономии/ Карл Маркс. –
М.: Политиздат, 1978. – Т. 1., Кн. І: Процесс производства капитала. – 908 с.;
Т. 2., Кн. ІІ: Процесс обращения капитала. – 648 с.; Т. 3., Кн. ІІІ: Процесс
капиталистического производства взятый в целом. – 1084 с.
127. Мартякова Е.В. Хозяйственные риски: оценка и прогнозирование/ Е.
В. Мартякова, И. В. Кочура; М-во образования и науки Украины, Гос. высш.
учеб. заведение”Донец. нац. техн. ун-т”, НАН Украины, Ин-т экономики
пром-сти. – Донецк: ДВНЗ”ДонНТУ”, 2008. – 268 с.
128. Масалов А.К. Устойчивое развитие предприятия: [монография] / А.К.
Масалов. – Под ред. В.Ф. Комарова. – Новосибирск: ИЭОПП СО РАН. –
2009. – 176 с.
129. Машинобудування в Україні: тенденції, проблеми, перспективи/ Н.В.
Тарасова, І.С. Калініченко, В.А. Романенко та ін.; ред. Б.М. Данилишина. –
Ніжин: ТОВ«Видавництво«Аспект-Поліграф», 2007. – 308 с.
130. Мельник Л.Г. Методология развития/ Л.Г. Мельник. – Сумы: ИТД
«Университетская книга», 2005. – 602 с.
131. Мельник Л.Г. Поняття про сталий розвиток/ Л.Г. Мельник// Основи
стійкого розвитку. – Суми: Університетська книга, 2007. – С. 411-442.
132. Мельник О.Г. Системи діагностики діяльності машинобудівних
підприємств: полікритеріальна концепція та інструментарій. / О. Г. Мельник;
[наук. ред. Кузьмін О. Є.]; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т«Львів.
політехніка» – Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2010. – 340 с.
178
133. Механизмы управления развитием социально-экономических систем/
[И. В. Бережная и др.] ; под общ. ред. Е. В. Мартяковой; М-во образования и
науки Украины, Гос. вуз”Донец. нац. техн. ун-т”. – Донецк: ГВУЗ
”ДонНТУ”, 2010. – 686 с.
134. Механізм управління ризиками промислового підприємства/ Ю. В.
Тюленєва, П. В. Круш, О. А. Гавриш, Т. Р. Антошко; М-во освіти і науки,
молоді та спорту України, Нац. техн. ун-т України”Київ. політехн. ін-т”. – К.
: НТУУ”КПІ”, 2011. – 230 с.
135. Мироненко Т.В. Управление рисками промышленных предприятий/
Т. В. Мироненко, И. А. Шиянов; М-во образования и науки Украины, Донец.
нац. ун-т. – Донецк: Норд-Пресс, 2010. – 157 с.
136. Михеев В.А. Основы социального партнерства: Теория и политика:
[Учеб. для вузов] / В.А. Михеев; Рос. Акад. Гос. Службы при Президенте Рос.
Федерации. – М. : Экзамен, 2001. – 447 с.
137. Мішенін Є. В. Еколого-економічні проблеми сталого розвитку
лісового господарства// Ліснича академія наук України: Наукові праці.УДК
520.33.630
138. Моделирование устойчивого развития регионов/ [Кизим Н. А.,
Полякова О. Ю., Хаустова В. Е., Омаров Ш. А. ; под общ. ред. Кизима Н. А.] ;
НАН Украины, Н.-и. центр индустр. пробл. развития. – Х. : ИНЖЭК, 2010. –
177 с. : ил., табл. – Авт. указаны на обороте тит. л. – Парал. тит. л. англ. –
Библиогр.: с. 169–177.
139. Мохонько Г.А. Вплив нестабільного ринкового середовища на
стратегічну стійкість підприємств видавничо-поліграфічної галузі/
Г.А.Мохонько// Інвестиції: практика та досвід: наук.-практ. журн. – 2009. –
№20. – C.49– 53.
140. Надтока Т.Б. Енергетична безпека підприємства як інструмент
забезпечення його сталого соціально-економічного розвитку/ Т.Б. Надтока,
О.В. Амельницька// Економіка і організація управління. – Вип. №2 (8). –
2010. – С. 15-24.
141. Назарова Г.В. Управління розвитком діяльності промислових
підприємств/ Г.В. Назарова, О.В. Іванісов, О.Ф. Доровськой– Х.: ХНЕУ,
2010. – 239 с.
142. Науково-методичне забезпечення діяльності промислових
підприємств в умовах нестабільного середовища: моногр. / В.В.Дергачова,
Л.Є.Довгань, Н.О.Сімченко та ін. – К.: НТУУ«КПІ», 2011. –380 с. – 22,09 д.а.
(особисто автору належить0,75 д.а.: Розділ3.4. Моделювання процесу
забезпечення стратегічної стійкості підприємств(С. 135–148).
179
143. Норберт Том. Управление изменениями/ Т. Норберт// Организация:
теория, структура, проектирование, изменения. Тематический сборник
статей. Выпуск2. – М.: Главная редакция международного журнала
"Проблемы теории и прак-тики управления", 2000.
144. Норт Д. Інституції, інституційна зміна та функціонування економіки
/ Д. Норт. – Пер. з англ. – К.: Основи, 2000. – 198 с.
145. Ньюстром Джон В. Организационное поведение: Поведение человека
на рабочем месте/ Ньюстром, Джон В., Дэвис, Кэйт; [Пер. с англ.
Е.Бугаевой, В.Вольского]. – СПб. и др. : ПИТЕР, 2000. – 447 с.
146. Оскольський, В. Про економічну політику сталого розвитку в Україні
/ В. Оскольський// Економіка України. – 2010. – №6. – С. 4-13.
147. Основи ефективного розвитку підприємства в умовах трансформації
сучасних механізмів господарювання: Монографія/ [Акіменко П.І.,
Омельченко Т.В., Артюхова І.В., Цьохла С.Ю. та ін.];