ДИСБАЛАНС АНТИЕНДОТОКСИНОВОГО ІМУНІТЕТУ У ХВОРИХ НА ПНЕВМОНІЮ І ЙОГО КОРЕКЦІЯ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. С.І. ГЕОРГІЄВСЬКОГО

На правах рукопису

Радзівіл Павло Миколайович

УДК 616.24-002:612.017.1:579.018:616-08:615.381.39

ДИСБАЛАНС АНТИЕНДОТОКСИНОВОГО ІМУНІТЕТУ У ХВОРИХ НА ПНЕВМОНІЮ І ЙОГО КОРЕКЦІЯ

14.03.08 імунологія та алергологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Білоглазов Володимир Олексійович
доктор медичних наук, професор

Донецьк 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

4

ВСТУП

5

РОЗДІЛ 1

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1.

Роль грамнегативних інфекцій в етіології та патогенезі пневмоній. Актуальні проблеми в діагностиці і лікуванні пневмоній на сучасному етапі..

12

1.2.

Роль ендотоксину грамнегативної флори в нормі і патології

16

1.3.

Імунотерапія пневмоній

26

РОЗДІЛ 2

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1.

Протокол дослідження: дизайн дослідження, критерії включення в дослідження, розподіл хворих по групам, клінічна характеристика груп..

30

2.2.

Метод визначення загальних імуноглобулінів класів A, M і G

41

2.3.

Методи вивчення гуморального антиендотоксинового імунітету

42

2.3.1.
2.3.2.
2.3.3.

Методика виділення та очищення ендотоксину кишкової палички
Визначення антиендотоксинових антитіл класів IgA, M і G...
Метод визначення LBP

42
45
46

2.4.

Методи вивчення клітинного імунітету.

46

2.4.1.

2.4.2.

Визначення субпопуляцій лімфоцитів за диференційованими антигенами
Методи вивчення стану фагоцитарної системи

46
47

2.5.

Методика визначення фактора некрозу пухлин-α, інтерлейкінів-4, 6, 10

48

2.6.

Методи статистичного аналізу категорії обстежених.

49

РОЗДІЛ 3

СТАН ГУМОРАЛЬНОГО антиендотоксинового ІМУНІТЕТУ У ХВОРИХ на ПНЕВМОНІЮ

3.1.

Рівень антиендотоксинових антитіл у хворих на пневмонію.

50

3.2.

Рівень LBP у хворих на пневмонію...

55

РОЗДІЛ 4

СТАН КЛІТИННОГО та ГУМОРАЛЬНОГО ІМУНІТЕТУ У ХВОРИХ на ПНЕВМОНІЮ

4.1.

Стан Т-клітинного імунітету у хворих на пневмонію.....

61

4.2.

Стан В-клітинного імунітету у хворих на пневмонію.

65

4.3.

Стан фагоцитарної системи у хворих на позагоспітальну і нозокоміальну пневмонії.

66

4.3.1.

Поглинальна здатність нейтрофілів крові.

66

4.3.2.

НСТ- тест спонтанний.

68

4.3.3.

НСТ- тест стимульований...

69

4.4.

Рівень загальних імуноглобулінів у хворих на пневмонію.

71

РОЗДІЛ 5

ЦитокІновИй ПРОФІЛЬ У ХВОРИХ на ПНЕВМОНІЮ

5.1.

Рівень фактора некрозу пухлин-α у хворих на пневмонію.

76

5.2.

Рівень інтерлейкіну - 4 у хворих на пневмонію...

79

5.3.

Рівень інтерлейкіну - 6 у хворих на пневмонію

80

5.4.

Рівень інтерлейкіну -10 у хворих на пневмонію...

82

РОЗДІЛ 6

АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ антиендотоксинового ІМУНІТЕТУ У ХВОРИХ на ПНЕВМОНІЮ З ЛЕТАЛЬНИМ НАСЛІДКОМ...

86

РОзділ 7

КОРЕКЦІЯ ДИСБАЛАНСУ антиендотоксинового ІМУНІТЕТУ У ХВОРИХ на ПНЕВМОНІЮ..

92

АНАЛІЗ та УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ...

103

ВИСНОВКИ.

119

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.

121

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

122

ДОДАТОК А

157

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АЕІ антиендотоксиновий імунітет
АМ альвеолярні макрофаги
АТ антитіла
Анти-ЕТ-АТ антиендотоксинові антитіла
Анти-ЕТ-АТ-IgА, G, M антиендотоксинові антитіла імуноглобулінів класів A, G, M
БАЛ бронхоальвеолярний лаваж
ГРДС гострий респіраторний дистрес-синдром
ЕТ ендотоксин
ІЛ - *- інтерлейкін №*
ЛПС ліпополісахарид
НП нозокоміальна пневмонія
Од.опт.щіл. одиниці оптичної щільності
П пневмонія
ПМЯЛ поліморфно-ядерний лейкоцит
ПП позагоспітальна пневмонія
СЗП свіжозаморожена плазма
ФНП-a фактор некрозу пухлини - альфа
ХОЗЛ хронічні обструктивні захворювання легень
ШКТ шлунково-кишковий тракт
IgA, IgG, IgM загальні імуноглобуліни класів A, G, M
CD (cluster of differentiation) кластер диференціювання
TLR-4 (Toll-like receptor-4) Toll- подібний рецептор 4
LPB (lipopolysaccharid binding protein) білокзв¢язуючий ліпополісахарид
G-CSF гранулоцитарний колонієстимулюючий чинник
MALT - (Mucosa-Associated Lymphoid Tissue) лімфоїдна тканина, асоційована зі слизовими оболонками

ВСТУП

Актуальність теми

Пневмонії (П) і в теперішній час представляють серйозну медико-соціальну проблему, незважаючи на постійне удосконалення методів діагностики, розширення арсеналу сучасних антибактеріальних препаратів, у зв'язку із широкою поширеністю, неухильним ростом захворюваності, високою втратою працездатності та смертністю серед жителів усього Європейського регіону, у тому числі України [1, 2].
Показники захворюваності окремими видами П (у тому числі викликаних грамнегативними мікроорганізмами) у стаціонарах досить обмежені [3, 4] та і наявні дані не відображають справжньої картини. За даними за 2005 рік, в Україні захворюваність на П у дорослої категорії хворих склала 4,26 на 1000 осіб, смертність 13,5 на 100 тисяч осіб, що відповідало 3,2% від загального числа захворілих [5]. Ризик розвитку П збільшується з віком [6-10], перевищуючи захворюваність П серед осіб молодого віку в 2 рази; частота госпіталізацій при цьому захворюванні з віком збільшується більше, ніж в 10 разів. Летальність при П серед хворих старше 60 років в 10 разів вище, ніж в інших вікових групах, досягаючи 10-15% [9], а в осіб із супутньою патологією різних органів і систем цей показник зростає від 15 до 40% [6-8]. Таким чином, серед причин летальності від інфекційних захворювань П стоять на першому місці, а серед всіх причин смертності на шостому [11-13].
Удосконалення методів обстеження не призводить до значного зниження кількості діагностичних помилок, частота яких становить 20-56,3% [8, 14], а в 25-40% випадків визначення збудника та етіологія П взагалі перебувають за межами діагностичних можливостей, у зв'язку з чим тільки частині хворих проводиться адекватна етіотропна терапія [13, 15, 16]. Разом з тим антибактеріальні, протизапальні та інші лікарські засоби, впливаючи на імунну систему, асоційовану зі слизовими оболонками, на сапрофітну мікрофлору, можуть призводити до порушення цілісності епітеліального бар'єра, розвитку кишкового дисбіозу, ендотоксинемії і, таким чином, збільшувати існуючий у хворих на П імунний дисбаланс [17-21].
Останнім часом особлива роль приділяється П, що викликані грамнегативною флорою. На думку Синопальникова А.І. із співавт. (2001), Верткіна А.Л. із співав. (2002), Супруна С.А. і Латогуза С.І. (2004), серед збудників позагоспітальної пневмонії (ПП) грамнегативні мікроорганізми становлять 24-45,4%, а в асоціаціях бактерії цієї групи зустрічаються в 65,1% випадків захворювання середнього ступеня важкості та в 68-69,2% з важким перебігом [22-25]. Відмітними рисами П, що викликаються цими збудниками, є ранні, важкі ускладнення із дуже несприятливим прогнозом, висока летальність, насамперед, серед осіб літнього віку [7, 22, 26, 27], у хворих із супутніми захворюваннями внутрішніх органів [28].
Поряд із загальновідомими ускладненнями П, такими як дихальна недостатність, плеврит, абсцес, гостра судинна недостатність [29, 30], для групи грамнегативних П характерна поява таких важких ускладнень, як інфекційно-токсичний шок, гострий респіраторний дистрес-синдром (ГРДС), ДВС-синдром, синдром поліорганної недостатності, сепсис [13, 31, 32]. У формуванні абсцесу та емпієми плеври бере участь у 20-30% випадків аеробна грамнегативна мікрофлора, а в 30-70% змішана переважно анаеробна флора [33]. За даними статистики, у 35% хворих на П відзначаються явища інфекційно-токсичного шоку [26, 27], 26% хворих з ускладненим перебігом помирають від септичного шоку і ГРДС, у 40% ускладнений перебіг захворювання проявляється плевритом [33].
У теперішній час вивчено багато тонких механізмів, що лежать в основі патогенезу цих станів. Однак, прогнозувати септичні стани вдається далеко не завжди, а причини інверсії каскаду захисних реакцій організму на патоген у неконтрольований шквал” патологічних процесів однозначно поки що не визначені.
Як інтегральний чинник взаємодії цих систем і розглянутий як універсальний пусковий чинник патогенезу захворювань людини, нашу увагу привернув ендотоксин (ЕТ) кишкової палички, а також гуморальні механізми його нейтралізації у хворих на П [32].
Відомо, що дистальні відділи кишечнику є природним резервуаром грамнегативної мікрофлори, що містить ЕТ. У нормі, враховуючи бар'єрну функцію кишечнику, у кровоток проникає відносно невелика кількість ЕТ, що у системі воротної вени зв'язується із клітинами Купфера, макрофагами, еритроцитами, ліпопротеїдами, іншими білками плазми крові з наступною детоксикацією у гепатоцитах [34, 35], що є необхідним стимулом для функціонування імунної системи організму [35-40]. Патофізіологічна активність ЕТ, що вивільняється із грамнегативних бактерій кишечнику, проявляється при його надлишковій дії в умовах дисрегуляції фізіологічних рецепторних функцій [35, 37, 41, 42]. Системна ендотоксинемія може призводити до формування різних патофізіологічних проявів аж до ЕТ шоку [43-48].
У нейтралізації біологічно активних форм ЕТ беруть участь ЕТ зв¢язуючі системи крові: ліпопротеїди високої щільності (ЛПВЩ), трансферин, альбумін, білки гострої фази, фібронектин [37,49]. Найважливіше місце в елімінації ЕТ займають дві білкові субстанції. Перша LBP (Lipopolysaccharide Binding Protein) білок, який володіє високим афінітетом до ліпіду А, що опосередковує взаємодію ЕТ з mCD14 [41, 43-45, 48, 50], та значно підсилює дію ЕТ на клітини мієлоїдного ряду, запускаючи синтез останніми прозапальних цитокінів [32, 40, 50-56]. Друга природні антиендотоксинові антитіла (Анти-ЕТ-АТ). У теперішній час доведена їхня фізіологічна роль у нейтралізації та наступній елімінації ЕТ із внутрішнього середовища організму [50-53, 57-60]. Більше того, антитіла (АТ) до консервативних частин молекули ЕТ у цей час розглядають як універсальний інтегральний маркер, що одночасно відображає реакцію організму на надходження ЕТ та характеризує вроджений імунітет до грамнегативних мікроорганізмів [61, 62].
Таким чином, позиція ЕТ, як потужного прозапального чинника та його роль при П може бути обумовлена трьома чинниками. Перший самою грамнегативною П [55], наявністю ЕТ у клітинній стінці грамнегативних бактерій, і масове вивільнення його при антибактеріальній терапії. Другий широким застосуванням антибактеріальних засобів, що призводить до розвитку дисбактеріозу, і надалі сприяє посиленню потоку ЕТ, зміні етіологічного чинника. Третій шлях, який привертає увагу все більшої кількості дослідників це інгаляційне проникнення ЕТ, що міститься в навколишньому середовищі.
Як показують дані, виразність порушень імунного статусу у хворих визначають тривалість перебігу бронхолегеневої патології (у т.ч. і П) та частоту повторних захворювань органів дихання [63]. При цьому стан гуморального антиендотоксинового імунітету (АЕІ) і ЕТ, як універсального патогенетичного чинника, а також теоретичні і практичні методи його корекції у хворих на П, до теперішнього часу не розглядалися.
Виходячи з вищевикладеного, вивчення ролі АЕІ у хворих на П є досить перспективним напрямком, який дозволяє розробити нові підходи до диференційованої патогенетичної терапії, що істотно зможе доповнити генеральну стратегію їхнього цілеспрямованого лікування.

Зв'язок роботи з науковими програмами
Робота виконувалася в рамках ініціативних тем науково-дослідної роботи кафедри внутрішньої медицини №2 Кримського державного медичного університету ім. С.І.Георгієвського (КДМУ) «Розробка і впровадження методів діагностики стану клітинного і гуморального антиендотоксинового імунітету у фізіології і патології людини» (0100U002155 2.116, 2004-2009 р.)

Мета наукового дослідження: Вивчити стан гуморальних Анти-ЕТ систем, імунної реактивності і цитокінового потенціалу у хворих на пневмонії та розробити патогенетичні підходи до корекції депресії АЕІ в осіб з високим ризиком летального результату.
Основні завдання дослідження:
1. Вивчити рівень і динаміку змін природних Анти-ЕТ-АТ різних класів (IgG, IgM, IgA) у хворих на позагоспітальну (ПП) і нозокоміальну пневмонії (НП).
2. Вивчити рівень білка, що зв'язує ЕТ у хворих на ПП і НП, викликаними грамнегативною мікрофлорою.
3. Провести стандартне імунологічне обстеження хворих на ПП і НП.
4. Вивчити рівень фактора некрозу пухлини-a (ФНП-a), інтерлейкінів 4, 6 і 10 у хворих на пневмонію.
5. Вивчити стан гуморального АЕІ при несприятливому наслідку П у хворих з високим ризиком летального результату (IV-V за шкалою PORT).
6. Вивчити можливість і клінічну ефективність корекції депресії гуморального АЕІ у хворих на важку НП внутрішньовенним введенням донорської плазми з високим вмістом Анти-ЕТ-АТ.
Об'єкт дослідження. Зміни в системі АЕІ у хворих на ПП і НП.
Предмет дослідження. Особливості гуморального АЕІ, імунної реактивності, ендотоксемії у хворих на ПП і НП та патогенетичне обґрунтування корекції виявлених змін.
Методи дослідження. У роботі використані методи клініко-лабораторного обстеження хворих на П, методи дослідження імунної реактивності, імуноферментне визначення рівня Анти-ЕТ-АТ класів IgА, IgG, IgM, LBP.
Статистична обробка одержаних результатів для зв'язаних і не зв'язаних спостережень проводилась із використанням програми «Biostat» і «MedStat» (серійний №MS0011) ДНПП ТОВ «Альфа», м. Донецьк.

Наукова новизна одержаних результатів
Уперше вивчено вміст Анти-ЕТ-АТ класів IgА, IgG, IgM, LBP у хворих на ПП і НП.
Уперше вивчено взаємозв'язок імунної реактивності, АЕІ і цитокінового профілю у хворих на ПП і НП, викликаними грамнегативними бактеріями.
Уперше вивчено взаємозв'язок депресії АЕІ, як критерію летального наслідку, у хворих на П, викликану грамнегативною мікрофлорою.
Уперше для корекції вираженого дисбалансу АЕІ у хворих на П застосовано введення одногрупної донорської плазми з високим вмістом Анти-ЕТ-АТ.

Практичне значення одержаних результатів
Результати дослідження розширюють розуміння патогенетичної сутності П за рахунок розшифровки ролі АЕІ у формуванні дисбалансу системи імунітету.
Виявлена нами неадекватна відповідь гуморальних ЕТ-зв¢язуючих систем на гостре запалення, викликане грамнегативною флорою, може бути несприятливим чинником важкого перебігу П.
Розроблено показання для корекції дисбалансу системи ЕТ / Анти-ЕТ-АТ у хворих на ПП і НП.
Розробка патогенетичних ланок та патогенетичної терапії дозволять прогнозувати виникнення нагнійних ускладнень при П, більш ефективно та цілеспрямовано використовувати профілактичні і лікувальні заходи.

Впровадження результатів роботи в практику
Результати роботи використовуються в практиці КРЗ клінічна лікарня ім. М.О.Семашка (акт впровадження від 03.10.2008), відділкової клінічної лікарні на ст. Сімферополь Придніпровської залізниці (акт впровадження від 12.10. 2008), КЗ Сакського територіального медичного управління (акт впровадження від 27.09.08), Сімферопольського районного ТМО (акт впровадження від 25.09.08), 7-ї Сімферопольської клінічної лікарні (акт впровадження від 10.11.08), Алуштинської міської лікарні (акт впровадження від 15.10.08), (Додаток А).

Особистий внесок здобувача
Автор особисто виконав літературний і патентний пошук, зробив огляд сучасної літератури, що свідчить про відсутність аналогів наукових розробок. Мета і завдання дослідження сформульовані разом з науковим керівником професором Білоглазовим В.О. Самостійно проводився відбір і формування груп хворих, контроль ефективності комплексної терапії, постановка і апробація методик, всі серії експериментальних досліджень. Дослідження антиендотоксинового імунітету проведені разом із працівниками ЦНДЛ КДМУ ім. С.І.Георгієвського. Автором зроблений також науковий аналіз одержаних результатів, їхня математична обробка.

Апробація результатів дисертації
Матеріали дисертаційного дослідження доповідалися на :
1. XXV конгресі Європейської академії алергології та клінічної імунології (10-14.07.2006, Відень, Австрія).
2. II Національному конгресі з імунології, алергології та імунореабілітації за темою «Сучасні досягнення клінічної імунології та алергології» (19-23.11.2007, Київ-Миргород).
3. Щорічному конгресі Європейського респіраторного товариства (ERS) (04-08.10.2008, Берлін, Німеччина).

Публікації

За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових праць у спеціальних медичних наукових виданнях, що входять до списку ВАК України, 4 праці в наукових збірниках тез, отриманий патент України на корисну модель.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлене рішення наукового завдання вивчення гуморальної антиендотоксинової відповіді на гострий запальний процес у легенях, викликаної грамнегативною і грампозитивною флорою, дисбалансу ендотоксинзв¢язуючих систем при несприятливому перебігу П та можливості корекції цього дисбалансу шляхом введення СЗП із підвищеним вмістом Анти- ЕТ -АТ у хворих на П з високим ризиком летального наслідку.
1. Адаптивні зміни гуморального антиендотоксинового імунітету у хворих на ПП, викликану грампозитивною флорою, характеризується зниженням всіх основних класів специфічних антитіл на тлі підвищення (р<0,01) рівня в крові білка, що зв'язує ендотоксин (LPB)
2. Адекватна антитільна відповідь на гостре запалення, викликане грамнегативною флорою, при ПП, характеризується підвищенням рівня Анти- ЕТ -IgМ вище норми в 1,7±0,2 рази (р<0,001) при концентрації Анти- ЕТ -IgG і Анти- ЕТ -IgА, що не виходить за межі фізіологічного діапазону та підвищенні в 4,2±1,0 разів рівня LPB.
3. Установлено, що компенсацією антиендотоксинового імунітету при НП, викликаної як грампозитивною, так і грамнегативною флорою, варто вважати підвищення в 2,0±0,4 рази (р<0,05) Анти-ЕТ-IgА і рівня LPB 4,2±1,1 рази (р<0,01) на тлі нормального рівня Анти-ЕТ-IgМ і стабільно зниженої концентрації Анти- ЕТ -IgG в 3,2±0,2 рази (р<0,001)
4. Дисбаланс антиендотоксинового імунітету сприяє несприятливому перебігу ПП, викликаної грамнегативними мікроорганізмами, і проявляється достовірним зниженням всіх основних класів Анти-ЕТ-AТ: Анти- ЕТ-IgА на 30,8±8,1% (p<0,001), Анти- ЕТ- IgG на 25,0±8,8% (p<0,01), Анти- ЕТ - IgM на 15,2±6,8% (p<0,05). При НП, викликаної грамнегативною флорою, ознаками несприятливого результату є зниження рівня Анти-ЕТ- IgM у порівнянні з нормою в 2,0±0,2 рази (p<0,001) і в порівнянні зі сприятливим перебігом в 1,8±0,6 рази (p<0,05).
5. Грамнегативна П асоціюється з більш вираженими ознаками дисбалансу імунної реактивності. У групі хворих на грамнегативну ПП виявлено зниження CD3+ на 17,9% (р<0,01), спонтанного НСТ тесту на 17,8% (р<0,05) та стимульовоного НСТ тесту на 13,3% (р<0,05) і більш виражені підвищення всіх досліджуваних цитокінів ФНП-a на 50,8% (р<0,05), ІЛ-6 на 60,4% (р<0,05), ІЛ-10 на 38,1% (р<0,01), ІЛ-4 на 37% (р<0,05), в порівнянні із хворими на грампозитивну ПП. В групі хворих на НП, в етіології якої брала участь грамнегативна флора, виявлені глибокі зниження показників клітинного імунітету CD3+ на 47,5%, CD4+ на 38,6%, CD8+ на 44,9% (р<0,01 у всіх випадках) та фагоцитарної ланки імунітету ФЧ на 50,3% (р<0,01), ФІ на 37,8% (р<0,05), показників стимульовоного НСТ тесту на 33,3% (р<0,01), а також більш виражене підвищення показників IgG на 19,1% (р<0,01), всіх досліджуваних цитокінів ФНП-a в 163,4 рази (р<0,01), ІЛ-6 в 37,27 рази (р<0,01), ІЛ-10 на 7,56 рази (р<0,01), ІЛ-4 в 4,36 рази (р<0,001) у порівнянні з рівнем цих показників у групі донорів.
6. Розроблено метод корекції вираженої депресії антиендотоксинового імунітету у хворих з важким перебігом ПП і НП (IV-V ступінь за PORT), викликаних грамнегативною флорою, шляхом внутрішньовенних інфузій СЗП із високим вмістом Анти- ЕТ -АТ.
7. Застосування СЗП із високим вмістом Анти- ЕТ-АТ у комплексній терапії хворих з важким перебігом грамнегативної П і депресією антиендотоксинового імунітету призвело до сприятливого клінічного наслідку видужанню всіх хворих з важким перебігом ПП і НП та корекції в них депресії антиентидотоксинового гуморального імунітету.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою оцінки важкості стану хворих та прогнозування ризику летального наслідку грамнегативної пневмонії доцільно проводити дослідження стану гуморального антиендотоксинового імунітету. Показником несприятливого перебігу пневмонії і показанням до проведення замісної терапії препаратами СЗП із високим вмістом Анти- ЕТ АТ вважати нормальний рівень Анти- ЕТ-ІgМ і знижений рівень Анти-ЕТ-ІgG при грамнегативної ПП або знижений в 1,5-2 рази рівень Анти- ЕТ -ІgМ і Анти-ЕТ-ІgG при НП ІV і V стадії тяжкості за шкалою PORT.
2. З метою корекції депресії антиендотоксинового імунітету із замісною метою доцільно використання СЗП із високим вмістом Анти- ЕТ-АТ у добовій дозі 280-300 мол протягом 2-3 діб. Введення проводять внутрішньовенно крапельно, протягом 30- 40 хвил.
3. Високим вмістом Анти- ЕТ -АТ у зразках СЗП необхідно вважати рівень, що відповідає показникам по Анти- ЕТ-ІgА 0,47±0,01 од. опт. щільності, по Анти- ЕТ-ІgМ 0,45±0,04 од. опт. щільності, по Анти- ЕТ -ІgG 0,38±0,02 од. опт. щільності, і в такий спосіб перевищує середні показники до відповідних Анти- ЕТ -АТ на 17,3±6,7%, 25,9±9,9% і 56,5±7,4%.
4. На станціях переливання крові доцільно проводити визначення рівня природних Анти- ЕТ -АТ у донорів, і внесення в базу даних осіб, що мають їхній високий рівень. Враховуючи, що 30% донорів мають низькі показники вмісту Анти-ЕТ-АТ, необхідно використовувати для приготування препаратів СЗП із високим вмістом АТ кров донорів, показники яких перевищують на 15- 20% середній рівень Анти- ЕТ -АТ у популяції.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Негоспитальная пневмония у взрослых: этиология, патогенез, классификация, диагностика, антибактериальная терапия. Проект новых Рекомендаций по вопросам диагностики и лечения негоспитальных пневмоний у взрослых / [Ю. И. Фещенко, О. Я. Дзюблик, О.О. Мухин и др.] //Здоров’я України. — 2003. — №71. —С. 12.
2. Синопальников А.И. Диагностика и лечение внебольничной пневмонии у взрослых (По материалам "Внебольничная пневмония у взрослых: практические рекомендации по диагностике, лечению и профилактике (пособие для врачей)" / А.И. Синопальников // Клиническая микробиология, антимикробная химиотерапия. — 2003. — №3. —С. 198224.
3. Страчунский Л.С. Антимикробная резистентность как угроза национальной безопасности. Медико-социальные аспекты отечественного здравоохранения и современной фармакологии. Избранные лекции / Л.С. Страчунский // XII Российский национальный конгресс «Человек и лекарство». — М., 2006. — С. 2431.
4. Гельфанд Б.Р. Нозокомиальная пневмония в хирургии. Методологические рекомендации РАСХИ / Б.Р. Гельфанд, Б.З. Белоцерковский, Д.Н. Проценко. — М., 2003. —56 с.
5. Наказ МОЗ України №128 від 19.03.2007 „Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Пульмонологія”. — К, 2007. —146 с.
6. Фещенко Ю.И. Пневмония сегодня: клинические варианты, этиология и этиотропная терапия / Ю.И. Фещенко // Лікування та діагностика. — 2000. — №2. — С.1824.
7. Новиков Ю.К. Грамотрицательные пневмонии / Ю.К. Новиков // Русский мед. журн. — 2004. — Т.12, №2. — С. 511.
8. Новиков Ю.К. Современные подходы к лечению пневмоний / Ю.К. Новиков // Русский мед. журн. — 2002. —Т.10, №5. — С. 1519.
9. Петрова А.И. Острые пневмонии у пожилых пациентов и уход за ними в домашних условиях / А.И. Петрова, Н.В. Туркина // http://www.rusvrach.ru/articles/ms-4-2004str16-21.
10. Ноников В.Е. Пневмонии в пожилом и старческом возрасте: диагностика и лечение / В.Е. Ноников //Consilium medicum. — 2003. — Т.5, №12. — С.2429.
11. Авдеев С.Н. Тяжелая внебольничная пневмония / С.Н. Авдеев, А.Г. Чучалин // Русский мед. журн. — 2001. — Т.9, №5. — С. 1113.
12. Дзюблик О.Я. Сучасні принципи діагностики та лікування негоспітальних пневмоній / О. Я. Дзюблик, О. О. Мухін // Мистецтво лікування. — 2003. — №4. — С.2230.
13. Казанцев В.А. Современные представления о лечении пневмонии / В.А. Казанцев //ФАРМиндекс-Практик. —2003. —№5. —С. 3384.
14. Дворецкий Л.И. Внебольничная пневмония. Алгоритмы диагностического поиска и антибактериальной пневмонии / Л.И. Дворецкий // Русский мед. журн. — 2002. — Т.10, №17. —С.2123.
15. Дзюблик О.Я. Сучасні принципи діагностики та лікування негоспітальних пневмоній / О.Я. Дзюблик, О.О. Мухін // Миcтецтво лікування. — 2003. — №4. — С.2230.
16. From the Food and Drug Administration. First drug for penicillinresistant commu-nityacquired pneumonia // JAMA. — 2000. — Vol.283. — P.1679.
17.Иммунологические аспекты прогнозирования эффективности антибиотикотерапии у больных перитонитом / [Б.С. Брискин, З.И. Савченко, Н.Н. Хачатрян и др.] // Антибиотики и химиотерапия. —2000. —№2. —С.1521.
18. Динамика уровня Антител к эндотоксину грамнегативных бактерий и общих иммуноглобулинов у больных внегоспитальной пневмонией / [П.Н. Радзивил, В.А. Белоглазов, А.И. Гордиенко и др.] // Таврический медико-биологический вестн. — 2004. — №3. — С.3436.
19. Радзивил П.Н. Гуморальный Антиэндотоксиновый иммунитет у больных внегоспитальной пневмонией вызванной грамотрицательной и грамположительной микрофлорой / П.Н. Радзивил, В.А. Белоглазов // Імунологія та алергологія. —2006. — №1. — С.3538.
20. Радзивил П.Н. Дисбаланс Антиэндотоксинового иммунитета у больных пневмонией и его коррекция / П.Н. Радзивил, В.А. Белоглазов, А.И. Гордиенко // Імунологія та алергологія. —2007. — №3. — С.127.
21. Радзивил П.Н. Липополисахарид-связывающий белок и Антиэндотоксиновые Антитела у больных внегоспитальной и нозокомиальной пневмониях / П.Н. Радзивил, В.А. Белоглазов,А.И. Гордиенко // Таврический медико-биологический вестн. — 2007. —Т.10, №4. —С.7780.
22. Золотухин К.Н. Факторы риска возникновения госпитальной пневмонии и летальности у пациентов после хирургических вмешательств / К.Н. Золотухин, Ф.С. Галеев // Интенсивная терапия. — 2005. —№3. — С.2428.
23. Оптимизация эмпирической терапии внебольничной пневмонии у больных пожилого и старческого возраста / [А. Л. Вёрткин, Е.А. Прохорович, Л.С. Намазова и др. ]// Русский мед. журн. — 2002. — Т.10, №16. — С. 1517.
24. Синопальников А.И. Новые рекомендации по ведению взрослых пациентов с внебольничной пневмонией: диагностика, оценка степени тяжести, антибактериальная терапия, профилактика /А.И. Синопальников, Л.С. Страчунский, О.В. Сивая // Антибиотики и химиотерапия. — 2001. — Т.3, №4. — С. 355370.
25. Супрун С.А. Ломефлоксацин (Ломадей) в лечении больных негоспитальной пневмонией / С.А. Супрун, С.И. Латогуз // Укр. пульмонол. журн. — 2004. — №1. — С.3339.
26. Garcia-Vidal C. Early Mortality in Patients with Community-Acquired Pneumonia: Causes, and Risk Factors / С. Garcia-Vidal, N.F. Sabé, J.Carratalà // Eur Respir J. —2008. — 28 р..
27. Gutiérrez F. Improving outcomes of elderly patients with community-acquired pneumonia / F. Gutiérrez, М. Masiá //Drugs Aging. —2008. —Vol.25, №7. —Р.585610.
28. Неотложные состояния через призму клинико-анатомических разборов / [А. Верткин, О. Зайратьянц, Е. Вовк и др. ]// Врач. —2007. —№11. —С.1822.
29. Авдеев С.Н. Осложнения внебольничной пневмонии /С.Н. Авдеев // Пневмония / под ред. А.Г Чучалина, А.И. Синопальникова, Н.Е. Чернеховской. —М.: Экономика и информатика, 2002. — С.134181.
30. Чучалин А.Г. Отек легких: клинические формы / А.Г. Чучалин // Русский мед. журн. —2006. —Т.14, №4. — С.170177.
31. Ноников В.Е. Антибактериальная терапия пневмоний в стационаре / В.Е. Ноников // Русский мед. журн. — 2001. — №21. — С. 711.
32. Киров М.Ю. Механизмы легочного воспаления при сеспис-индуцированном повреждении легких / М.Ю. Киров, В.В. Кузьков, Э.В. Недашковский //Интенсивная терапия. —2006. — №1. — (http://www. icj. ru/2006 -01-05.html).
33. Юдина Л.В. Антибиотикотерапия осложнений внебольничной пневмонии. ІІІ съезд фтизиатров и пульмонологов Украины / Л.В. Юдина //Здоров’я України. — 2002. — №59. — С. 23.
34. Никоненко А.Г. Слизистые оболочки важный участок защитного барьера организма/ А.Г. Никоненко // Здоров¢я України. —2005. —№114. —С.23.
35. Петухов В.А. Дисбиоз, эндотоксиновая агрессия, нарушение функций печени и дисфункция эндотелия в хирургии. Современный взгляд на проблему / В.А. Петухов // Трудный пациент. — 2006. — №4. —С.1016.
36. Яковлев М.Ю. Системная эндотоксинемия в физиологии и патологии человека: автореф. дис. на соискание доктора мед.наук: спец. / М.Ю. Яковлев. —М., 1993. — 55 с.
37. Лиходед В.Г. Роль эндотоксина грамотрицательных бактерий в инфекционной и неинфекционной патологии / В. Г. Лиходед, Н.Д. Ющук, М.Ю. Яковлев //Архив патологии. — 1996. — №2. — С. 813.
38. Бондаренко В.М. Определение эндотоксина грамотрицательных бактерий в крови человека / В.М.Бондаренко, В.Г.Лиходед, М.Ю.Яковлев //Журнал микробиологии, эпидемиологии, иммунобиологии. —2002. — №2. —С.8388.
39. Liu A.H. Endotoxin: friend or foe? / A.H. Liu, A.H. Redmon //Allergy and Astma Proc. —2001. — Vol. 22, №6.—Р. 337340.
40. Бондаренко В.М. Молекулярные аспекты повреждающего действия бактериальных липополисахаридов / В.М.Бондаренко, Е.В.Рябиченко, Л.Г.Веткова // Журн. микробиологии, эпидемиологии, иммунобиологии. — 2004. —№ 3. —С.98105.
41. Иммунный статус при перитоните и пути его патогенетической коррекции / [Ю.М. Гаин, С.И. Леонович, Н.В. Завада и др.]. — Минск: ООО «Юнипресс», 2001. — 256 с.
42. Кишечный эндотоксин как универсальный фактор адаптации и патогенеза общего адаптационного синдрома / [И.А. Аниховская, О.Н.Опарина, М.М.Яковлева, М.Ю.Яковлев] // Физиология человека. —2006. —№2. —С.8791.
43. Томин М.С. Определение эндотоксемии при грамотрицательных инфекциях / М.С. Томин // Medicus Amicus. —2001. —№1. —С.45.
44. Calandra T. Pathogenesis of septic shock: implications for prevention and treatment / T.Calandra //J. Chemother. — 2001. —Vol. 1, №1. — P. 173180.
45. Blumenthal S. Ropivacaine decreases inflammation in experimental endotoxin-induced lung injury / S. Blumenthal, А. Borgeat, Т. Pasch //Anesthesiology. —2006. —Vol.104, №5. —Р.961969.
46. М.Ю.Яковлев Кишечный эндотоксин SIRS полиорганная недостаточность / М.Ю.Яковлев // Труды РОП. —2006. —Т. 1. —С.437440.
47. М.Ю.Яковлев Кишечный липополисахарид: системная эндотоксинемия эндотоксиновая агрессия SIR-синдром и полиорганная недостаточность, как звенья одной цепи / М.Ю.Яковлев //Бюлл. ВНЦ РАМН. —2005. —№1. —С.1518.
48. Современные аспекты патогенеза эндотоксинового шока / [И.М.Салахов, А.И.Ипатов, Ю.В.Конев, М.Ю.Яковлев] //Успехи современной биологии. —1998. —№1. —С.3349.
49. Белоглазов В.А. Выявление у больных бронхиальной астмой в системном кровотоке и мокроте комплексов, состоящих из эндотоксина грамнегативной флоры кишечника и фибронектина / В.А. Белоглазов // Імунологія та алергологія. —1998. —№ 1-2. —С.131137.
50. Barclay G.R. Endotoxin-core antibodies: time for a reappraisal? / G.R. Barclay //Intensive Care Med. — 1999. — Vol.25, №5. — P. 427429.
51. Fenton M.J. LPS-binding proteins and receptors / М. J. Fenton, D.T. Golenbock //J. Leuk. Biol. — 1998. — Vol. 64, №7. — P. 2532.
52. Tulic M.K. Modification of the inflammatory response to allergen challenge after exposure to bacterial lipopolysaccharide / М.К. Tulic, J.L. Wale, Р. G. Holt //Am. J. Respir. Cell Mol. Biol. — 2000. — Vol. 22. —Р. 604612.
53. Ulmer A.J. Induction of proliferation and cytokine production in human T lymphocytes by lipopolysaccharide (LPS) / А. J.Ulmer, H.-D. Flad, Th. Rietschel //Toxicology. — 2000. — Vol.152, № 1-3. —P. 3745.
54. Akitaka I. Influence of Synthetic Antiendotoxin Peptides on Lipopolysaccharide (LPS) Recognition and LPS-Induced Proinflammatory Cytokine Responses by Cells Expressing Membrane-Bound CD14/ I. Akitaka, Р. Massimo, M. Pollack //Infection and Immunity. — 2000. Vol. 68, № 3. — Р. 16551663.
55. Philippakis G.E. Adrenaline attenuates the acute lung injury after intratracheal lipopolysaccharide instillation: an experimental study /G.E. Philippakis, А.С. Lazaris, T. G. Papathomas T.G. // Inhal Toxicol. —2008. —Vol.20, №4. —Р.445453.
56. Heumann D. CD14 and LPB in endotoxinemia and infections caused by Gram-negative bacteria / D.Heumann //J. Endotox. Res. —2001. — Vol. 7, №6. — 439441.
57. Взаимосвязь между уровнями антител к липополисахариду и аутоантител к ДНК у больных вульгарной пузырчаткой / [А.А. Гордиенко, О.А. Притуло, В.А. Белоглазов и др. ] //Iмунологiя та алергологiя. — 2002. — №4. — С. 6772.
58. О возможном прогностическом значении показателей антиэндотоксинового иммунитета при остром инфаркте миокарда / [А.И. Ипатов, И.Г. Новикова, Л.Л. Орлов и др.] //Клиническая медицина. — 2000. — №4. — С. 1922.
59. Macpherson A.J. IgA responses in the intestinal mucosa against pathogenic and non-pathogenic microorganisms / А. J. Macpherson, L. Hunziker, K.McCoy //Microbes Infect. — 2001. — Vol.3, №12. — P. 10211035.
60. Конев Ю.В. Эндотоксин и старение / Ю.В. Конев //Клиническая геронтология. — 1999. — №4. — С. 4353.
61. Zapata-Quintanilla L.B. Systemic antibody response to diarrheagenic Escherichia coli and LPS O111, O157 and O55 in healthy Brazilian adults / L.B. Zapata-Quintanilla, Р. Palmeira, М. Tino-De-Franco // Scand. J. Immunol. — 2006. — Vol.64, № 6. — P. 661667.
62. A descriptive study of the variation in baseline levels of antiendotoxin core antibodies between US and UK populations / [J.F. Down, G.R. Barclay, Е. Bennett-Guerrero et al. ]// J. Endotoxin Res. — 2004. — Vol. 10, №3. — P. 195198.
63. American Thoracic Society Guidelines for the management of adults with communityacquired pneumonia. Diagnosis, assessment of severity, antimicrobial therapy, and prevention //Am. J. Respir. Crit Care. Med. —2001. — Vol.163. —Р.17301754.
64. Гучев И.А. Антибактериальная терапия нетяжелой, прогностически благоприятной внебольничной пневмонии / И.А. Гучев, О. И. Клочков // Русский мед. журн. —2004. — Т. 12, №17. — С.1318.
65. Новиков Ю.К. Клиническая значимость грамотрицательных бактерий в пульмонологии / Ю.К. Новиков // Русский мед. журн. — 2007. —Т.15, №28. — С. 2190219.
66. Woodhead M. Community acquired pneumonia in Europe: causative pathogens and resistance patterns / M.Woodhead // Eur. Respir. J. —2002. — Vol.20. — Р.20s 27s.
67. Веселов А.В. Пневмонии у пожилых: особенности этиологии, клиники и лечения / А.В. Веселов // Фарматека. Пульмонология, Инфекционные и ЛОР-заболевания. —2007. — №17 (151). — С.1015.
68. Falguera M. Nonsevere communityacquired pneumonia: correlation between cause and severity or comorbidity / М. Falguera, О. Sacristan, А. Nogues // Arch Intern Med. —2001. — Vol.161, №15. —P. 18661872.
69. Чучалин А.Г. Актуальные вопросы пульмонологии / А.Г. Чучалин // Русский мед. журн. — 2000. —Т.8, №17. — С. 712.
70. Авдеев С.Н. Лечение внебольничной пневмонии / С.Н. Авдеев // Русский мед. журн. — 2004. — Т.12, №2. —С. 1520.
71. Котлукова Т.В. Лечение вентилятороассоциированной пневмонии / Т.В. Котлукова // Фарматека. Хирургия, Урология, Анестезиология, Реаниматология, Современные аспекты антибиотикотерапии. — 2004. —№3/4 (82). —С.2428.
72. Перцева Т.О. Нозокоміальна пневмонія / Т.О. Перцева //Укр. пульмонологічний журн. — 2002. —№1. — С.1117.
73. Зузова А.П. Нозокомиальная пневмония: современные тенденции и проблемы / А.П. Зузова, Р. С. Козлов, С.Б. Якушин // Consilium Medicum. — 2004. —Т. 6, №1. — C.3641.
74. Нозокомиальная пневмония: профилактика, диагностика, лечение / [К.-Ф. Бодман, Т.Т. Лоренц Дж. Бауэр, С.Эвиг и др.] // Клиническая микробиология и антимикробная химиотерапия. — 2004. —Т.6, №1. — С.92102.
75. Белобородов В.Б. Проблема нозокомиальных инфекций и роль инфекционной службы в её решении / В.Б. Белобородов // Материалы Российской Научно-практической конференции "Узловые вопросы борьбы с инфекцией". — СПб, 2004. — С. 24.
76. Stratchounski L. Results of Russian country-wide surveillance of antimicrobial resistance of nosocomial gram-negative bacteria (NGNB) from 28 intensive care units (ICUs) / Stratchounski L., G. Reshedko, О. Stetsiouk. —Chicago: USA. P. 113.
77. Kollef M.H. Prevention of hospital-associated pneumonia andventilator- associated pneumonia / M.H. Kollef // Crit. Care Med. —2004. — Vol.32. —Р.1396405.
78. Hospital-acquired Pneumonia Guideline Committee of the American Thoracic Society & Infectious Diseases Society of America. Guidelines for the management of adults with hospital-acquired, ventilator-associated, and healthcare-associated pneumonia // Am. J. Respir. Crit. Care Med. —2005. — Vol.171. —Р.388416.
79. Craven D.E. Healthcareassociated pneumonia in adults: management principles to improve outcomes / D.Е. Craven, R. Palladino, D.P. McQuillen // Infect. Dis. Clin. North Am. —2004. — Vol.18. — Р.939962.
80. Нозокомиальная пневмония у взрослых: практические рекомендации по диагностике, лечению и профилактике: пособие для врачей / [А.Г.Чучалин, А.И.Синопальников, Л.С.Страчунский и др.]. — М., 2005. — 54 с.
81. Самсыгина Г.А Инфекции респираторного тракта у детей раннего возраста / Г.А Самсыгина. — М.: Миклош, 2006. —206 с.
82. Руднов В.А. Вентиляторассоциированная пневмония: дискуссионные вопросы терминологии, диагностики и эмпирической антибиотикотерапии / В.А. Руднов // Клиническая микробиология и антимикробная химиотерапия. — 2001. — Т. 3, №3. — С.198208.
83. Blood cultures have limited value in predicting severity of illness and as a diagnostic tool in ventilator-associated pneumonia / [C.M Luna, А.Videla, J. Mattera et al. ] // Chest. — 1999. — Vol.116. — Р.10751084.
84. Neff S.B. Beck-Schimmer BInflammatory response of tracheobronchial epithelial cells to endotoxin /S.B. Neff, B.R. Zgraggen, Т.А. Neff //Am. J. Physiol. Lung. Cell. Mol. Physiol. —2006. — Vol. 290, №1. —Р.8696.
85. Зубков М.Н. Госпитальные пневмонии: этиология, патогенез, диагностика, профилактика, лечение / М.Н. Зубков, M.M. Зубков // Consilium Medicum. — 2000. —Т.2, №1. — С. 3238.
86. Нозокомиальная пневмония у больных с черепно-мозговой травмой в отделении реанимации и интенсивной терапии / [Б.Р. Шатворян, В.Г. Амчеславский, И.А. Александрова и др.] //Анестезиология и реаниматология. — 2000. —№ 4. — С. 5455.
87. Шумский А.В. Иммунопатогенетический подход в лечении воспалительных заболеваний полости рта / А.В. Шумский // Пародонтология. — 2005. —№4 (37). —С.1921.
88. Караулов А.В. Клиническая иммунология: учебник для вузов/ А.В. Караулов. — М.: Город, 1999. —604 с.
89. Назаров П.Г. Воспаление: локальные и системные механизмы защиты слизистых оболочек / П.Г. Назаров // Новости оториноларингол. логопатол. — 2001. — № 2 (26). — С. 3941.
90. Martin Т. R. Innate Immunity in the Lungs / T.R. Martin, C. W. Frevert // The Proceedings of the American Thoracic Society. —2005. — Vol.2. — Р.403411.
91. Авдеев С.Н. Применение шкал оценки тяжести в интенсивной терапии и пульмонологии / С.Н. Авдеев, А.Г. Чучалин // Пульмонология. — 2001. — № 1. — С. 8491.
92. Деньгин В.В. Амбулаторное лечение внебольничной пневмонии/ В.В. Деньгин // Фарматека. —2008. —Т.164, №10. —С.4246.
93. Дворецкий Л.И. Рациональная антибактериальная терапия инфекций нижних дыхательных путей / Л.И. Дворецкий, Н.В. Дубровская // Фарматека. —2008. —Т.166, №12. —С.3135.
94. Веселов А.В. Пневмонии у пожилых: особенности этиологии, клиники и лечения / А.В. Веселов // Фарматека. —2007. —Т.151, №17. —С.1015.
95. Shorr A.F. Linezolid for treatment of ventilator-associated pneumonia: A cost-effective alternative to vancomycin / A.F. Shorr, G.M. Susla, М.Н. Kollef //Crit Care Med. —2004. —№32. —Р.137143 (http:// www. antibiotic. ru/index.php? article=878).
96. Снисарь В.И. Проблема сепсиса у детей / В.И. Снисарь // Здоров¢я України. —2003. —№74. — С.19-20.
97. Huber M. R-form LPS, the master key to the activation ofTLR4/MD-2-positive cells / М. Huber, С. Kalis, S. Keck // Eur. J. Immunol. — 2006. —Vol.36, № 3. — P.701711.
98. Pristovsek P. Structure of a synthetic fragment of the lipopolysaccharide (LPS) binding protein when bound to LPS and design of a peptidic LPS inhibitor / Р. Pristovsek, S.Simcic, В. Wraber // J. Med Chem. — 2005. —Vol.48, № 24. — P.79117914.
99. Kintz E. Lipopolysaccharide O-antigen chain length regulation in Pseudomonas aeruginosa serogroup O11 strain PA103 /Е. Kintz, J.M. Scarff, A. DiGiandomenico //J Bacteriol. —2008. —Vol.190, №8. —Р.27092716.
100. Augustin D.K. Presence or absence of lipopolysaccharide O antigens affects type III secretion by Pseudomonas aeruginosa /D.K.Augustin, Y. Song, M.S. Baek //J Bacteriol. —2007. —Vol.189, №6. —Р.22032209.
101. Heine H. The biology of endotoxin / Н. Heine, Е.Т. Rietschel, A.J. Ulmer //Mol. Biotechnol. — 2001. — Vol. 19, №3. — P. 279296.
102. Heinzelmann M. Heparin binds to lipopolysaccharide (LPS)-binding protein, facilitates the transfer of LPS to CD14, and enhances LPS-induced activation of peripheral blood monocytes / М. Heinzelmann, Н. Bosshart // J. Immunol. — 2005. — Vol.15, № 4. — P.22802287.
103. Hamann L. Acute-phase concentrations of lipopolysaccharide (LPS)-binding protein inhibit innate immune cell activation by different LPS chemotypes via different mechanisms / L.Hamann, С. Alexander, С. Stamme // Infect Immun. — 2005. — Vol.73, № 1. — P.193200.
104. Бифидобактерии как средство профилактики и лечения эндотоксиновой агрессии пациентов с хроническими заболеваниями в стадии ремиссии и обострения / [И.А. Аниховская, Я.Х. Вышегуров, И.А.Усов, М.Ю.Яковлев] // Физиология человека. —2004. —№6. —С.125127.
105. Яковлев М.Ю. Элементы эндотоксиновой теории физиологии и патологии человека / М.Ю.Яковлев // Физиология человека. —2003. —№4. —С.154-164.
106. Эндотоксиновая агрессия как универсальный фактор патогенеза расстройства гемостаза у детей с урологической патологией / [М.В.Мешков, И.А. Аниховская, Ю.К. Гатауллин, М.Ю.Яковлев] //Урология. —2006. —№1. —С.1519.
107. Кишечный эндотоксин в регуляции активности системы гемостаза и патогенезе ДВС-синдрома / [М.В.Мешков, И.А. Аниховская, М.М.Яковлева, М.Ю.Яковлев] //Физиология человека. —2005. —№6. —С.9196.
108. Эндотоксиновая агрессия в развитии нарушений гемостаза у детей с хирургической патологией инфекционного и неинфекционного генеза / [М.В.Мешков, И.А. Аниховская, Р.А. Уразаев, М.Ю.Яковлев] //Хирургия. —2006. —№3. —С.3237.
109. Эндотоксиновая агрессия как причина послеоперационных осложнений в детской хирургии (новые перспективы профилактики) / [М.В.Мешков, Ю.К. Гатауллин, В.Б.Иванов, М.Ю.Яковлев] // Новые лечебно-диагностические технологии. —Город, 2007. —Кн. 2. —144 с.
110. Macintire D.K. Bacterial translocation: clinical implications and prevention / D.K. Macintire, T.L. Bellhorn //Vet. Clin. North. Am. Small. Anim. Pract. — 2002. —Vol.32, №5. — P. 11651178.
111. Kohara J. Preparation and characterization of truncated human lipopolysaccharide-binding protein in Escherichia coli / J. Kohara, N. Tsuneyoshi, J.F. Gauchat // Protein Expr Purif. — 2006. — Vol.49, № 2. — P.276283.
112. Tomlinson J.E. Effects of ischemia and the cyclooxygenase inhibitor flunixin on in vitro passage of lipopolysaccharide across equine jejunum / J.E. Tomlinson, А.Т. Blikslager //Am. J. Vet Res. — 2004. — Vol.65, № 10. — P.13771383.
113. Роль эндотоксина кишечной микрофлоры в развитии антифосфолипидного синдрома /[В.А.Таболин, С.И.Лазарева, В.Г.Лиходед, М.Ю.Яковлев] //Детская больница. —2003. —№3. —С.3943.
114. Энтеросорбция как средство устранения хронической эндотоксиновой агрессии / [Е.А.Чернихова, И.А.Аниховская, Ю.К.Гатауллин, Д.З.Закирова] //Физиология человека. —2007. —№3. —С.135136.
115. Патогенетические механизмы и клинические аспекты действия термостабильного эндотоксина ки