МІЖНАРОДНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ІНСТИТУТУ ГРОМАДЯНСТВА : Международно-ПРАВОВАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ИНСТИТУТА ГРАЖДАНСТВА

brief description

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого

На правах рукопису

Журавка Олексій Вікторович
МІЖНАРОДНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ІНСТИТУТУ ГРОМАДЯНСТВА
Спеціальність 12.00.11. - міжнародне право
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент Ріяка В ’ячеслав Олександрович
ХАРКІВ - 1999

ЗМІСТ
ВСТУП з
Розділ 1. Значення інституту громадянства і його міжнародно- правові аспекти 13
1.1. Поняття громадянства 13
1.1.1. Основні риси інституту громадянства і правовий статус громадянина 13
1.1.2. «Громадянство» і «державна приналежність» 26
1.1.3. Походження інституту громадянства і його поняття 32
1.2. Правовий статус іноземців 40
1.2.1. Іноземні громадяни й особи без громадянства 40
1.2.2. Біженці й інші особи 47
Розділ 2. Міжнародно-правове забезпечення інституту громадянства 54
2.1. Співвідношення міжнародного і внутрішнього права в галузі громадянства 54
2.2. Міжнародні договори про громадянство 66
2.3. Громадянство Європейського Союзу 87
Розділ 3. Питання громадянства в сучасному міжнародному праві.... 107
3.1. Колізії законів про громадянство і проблеми громадянства 107
3.2. Особливості подвійного громадянства і безгромадянства 130
3.3. Теоретичні і практичні проблеми громадянства України і міжнародне право 150
179
ВИСНОВКИ 173
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Майже всі великі події в житті народів так чи інакше торкаються проблем, які пов'язані з громадянством. Соціальні револю¬ції, виникнення нових держав (що має особливий сплеск сьогодні), зміна держав¬них кордонів, переселення - це неповний перелік питань, що мають саме безпосе¬реднє відношення до громадянства. Крім того, серйозні суперечки можуть викли¬кати наслідки колізій законів, що регулюють набуття і втрату громадянства в різ¬них державах. Таким чином, вивчення міжнародно-правових проблем громадян¬ства являє практичний інтерес. Значення громадянства в міжнародному праві - змінюється протягом історії. Воно залежить від рівня розвитку людського сус¬пільства. З розвитком міждержавних відносин, із збільшенням міграції населення підвищується вплив міжнародного права на регулювання питань громадянства. Є необхідність в удосконалюванні законодавства України щодо громадянства. Ви¬щесказане обумовлює нові підходи до вивчення інституту громадянства як у сфе¬рі державного, так і міжнародного права.
Інститут громадянства є фундаментальним інститутом державного і міжна¬родного права, оскільки він розкриває особливість правового становища грома¬дян держави у порівнянні з іншою частиною населення. Автор висвітлює деякі ас¬пекти регулювання правового статусу людини і громадянина в різних правових системах залежно від громадянства. Тому в даній роботі зроблена спроба комплексного аналізу регламентування громадянства як системи правових норм. З'ясовується соціальна і правова природа громадянства, що дозволяє більш глибо¬ко зрозуміти значення інституту громадянства, а також визначитися у спільному підході до поняття громадянства різними державами. Важливим є положення про те, що громадянин є член єдиної політичної нації або громади, яка заснувала державу. Держава зобов'язана гарантувати громадянину певні невідчужувані пра¬ва. Громадянин же повинен мати певні обов’язки по відношенню до громади. З'ясування загальних і особливих рис інституту громадянства в різних державах
разом із міжнародно-правовими нормами дозволяє більш повно уявити загальну картину стану цього інституту. Саме суперечності між законодавствами, що регу¬люють питання громадянства, є причиною виникнення таких проблем, як безгро- мадянство і подвійне громадянство. Внутрішнє ж законодавство щодо цих і деяких інших проблем безсиле, і держави звертаються до міжнародно-правових механізмів, наприклад, до укладання міжнародного договору.
Протягом усієї історії людської цивілізації у сфері прав людини міжнарод¬ному договору належало першорядне значення. Договір - основний акт у най¬більш істотних галузях державних взаємовідносин. Договірним нормам належить важлива роль в урегулюванні міжнародних відносин, у тому числі пов’язаних з питаннями громадянства. Хоча, звичайно, не можна і переоцінювати їх значення. Особливої актуальності на сучасному етапі набула проблема використання між¬народно-правових норм з питань громадянства для України. Тут важливо врахо¬вувати й те, що механізми реалізації норм міжнародного права, самостійно прий¬няті державою, не повинні йти всупереч з нормами як внутрішнього, так і міжна¬родного права. Міжнародно-правові норми щодо громадянства, як і загальновиз¬нані принципи міжнародного права, безпосередньо не регулюють питання грома¬дянства, але вони встановлюють правові межі, в яких держава може, регулюючи власне громадянство, не порушувати суверенітет інших держав та права людини.
За сучасних умов розвитку міжнародних відносин існує ціла мережа міжна¬родних і регіональних організацій, що займаються питаннями міграції, які прямо пов'язані з вирішенням проблем громадянства. Великий інтерес у сфері грома¬дянства являє діяльність і договірна практика Європейського Союзу (ЄС). Особ¬ливої уваги для вивчення заслуговує громадянство ЄС. Термін «громадянство» властивий саме державному утворенню. Тому автор формально використовує цей термін, як наявну практику в європейському праві. Громадянство Європейського Союзу вирішує низку питань, пов'язаних із свободою пересування громадян країн-учасників ЄС.
Із широкомасштабною добровільною і вимушеною міграцією та проблема¬ми громадянства зіткнулась Україна. Особливо збільшена нерегульована міграція, яка викликає такі негативні наслідки, як зростання злочинності, етнічні напру¬ження, соціальні конфлікти. їх вирішення потребує узгоджених дій багатьох відповідних державних структур. Це стосується також проблеми безгромадянства осіб, що належать до національних меншин та депортованих народів. Таким чином, у конституційно-правовому полі України виникає ціла низка актуальних проблем, які треба вирішувати з урахуванням норм міжнародного права.
На сьогодні теорія та практика міжнародного права в галузі громадянства набула певного досвіду, який вимагає глибокого опрацювання і наукового уза¬гальнення. Аналіз законодавства, літературних джерел та міжнародної судової практики обумовлює необхідність теоретичного дослідження інституту громадян¬ства у міжнародному праві з метою вивчення, пошуку і вирішення низки його проблем у світі й удосконалювання чинного законодавства України.
Зв’язок роботи з науковими програмами Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дос¬лідних робіт кафедри міжнародного права та державного права зарубіжних країн у межах державної цільової комплексної програми «Проблеми історії, теорії та практики державного права іноземних країн, міжнародного права» (державна реєстрація № 0186.0.0070868).
Мета й основні завдання дисертації. Метою дослідження є системний аналіз інституту громадянства в міжнародному праві і міжнародно-правовій практиці, виявлення головних проблем громадянства у міжнародному праві, формулювання теоретичних положень і практичних висновків, спрямованих на розвиток теорії і практики міжнародного права.
З урахуванням цього дисертант поставив такі завдання:
- окреслити основні риси інституту громадянства в аспекті правовогу статусу громадянина, проаналізувати міжнародно-правові риси громадянства;
- розкрити правовий статус іноземців та акцентувати увагу на відмінність його від правовогу статусу громадян;
- з’ясувати міжнародно-правове забезпечення громадянства, дослідити спів¬відношення норм міжнародного і внутрішнього права в галузі громадянства;
- проаналізувати основні риси громадянства Європейського Союзу і підкреслити їх концептуально нові особливості;
- провести порівняльний аналіз законодавств про громадянство різних дер¬жав світу і виявити основні міжнародно-правові наслідки протиріч між ними, а також їх протиріччя нормам міжнародного права;
- розглянути особливості подвійного громадянства і безгромадянства; запропонувати моделі недопущення цих явищ.
Об’єкт дослідження. Об’єктом дисертаційного дослідження є комплекс міжнародних відносин, які виникають з питань громадянства.
Предметом дослідження є конкретний аналіз поняття громадянства, його міжнародно-правових аспектів, теоретично-правової основи інституту громадян¬ства і нормативного регулювання найважливіших питань громадянства в міжна¬родному праві та у внутрішньому праві різних держав світу.
Методологічна основа дисертаційного дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження складають сучасні теорії пізнання соціальних явищ та основні положення міжнародного права. Автором використовувались історико-правовий, системний, порівняльно-правовий, формальноюридичний та інші загальнонаукові методи дослідження.
Ступінь наукового опрацювання проблеми. Інститут громадянства і його проблеми в рамках міжнародного права раніше досліджувався в наукових працях Ю.Р.Боярса, І.П.Бліщенка, А.В.Мещерякова, Ю.М.Тодики, Б.Н.Топорніна, С.В.Черниченка, а також у працях зарубіжних учених П.Вейса, В.М.Гессена, Л.Оппенгейма, С.Кабіраджа та інших. Питання, пов'язані з інститутом громадянс¬тва в системі міжнародного права, розглядаються також у підручниках з міжна¬родного права як складової частини курсу міжнародного права. Однак окремі теоретичні положення вимагають зовсім іншого підходу та перегляду (наприк¬лад, питання подвійного громадянства та безгромадянства, світового громадян¬ства), інші - свого висвітлення (наприклад, європейське громадянство, забезпе¬чення міжнародно-правового захисту права на громадянство, особливо якщо враховувати правосуб'єктність індивіда в міжнародному праві). Однією з важли¬вих обставин, що зумовила необхідність розробки цих питань, є той факт, що за останні роки у світі з'явилася велика кількість осіб з подвійним громадянством і без громадянства, що має негативні міжнародно-правові наслідки. А просте відстоюван¬ня невизнання подвійного громадянства є недостатнім.
Теоретична основа і нормативна база дослідження. Інститут громадянства в міжнародному праві був розглянутий при використанні науково-теоретичних дос¬ліджень і практичних даних. Дисертаційне дослідження, проведене на підставі аналізу теорії міжнародного права, конституційного права, вивчення й узагаль¬нення статистичних даних, міжнародно-правових актів, чинного законодавства України та іноземних держав про громадянство, дозволило автору виявити коло проблем з питань громадянства у світі і запропонувати шляхи їх вирішення.
Як теоретична основа дослідження були використані роботи вітчизняних і зарубіжних науковців, таких, як І.Бліщенко, М.Богуславський, Є.Борчард, Ю.Бо- ярс, В.Буткевич, П.Вейс, Л.Галенська, В.Гессен, Б.Дрессен, Ю.Ільін, Д.Кін, М.Кесслер, М.Кельзен, Д.Кунц, І.Лукашук, А.Мещеряков, Л.Мінгазов, Р.Мюллер- сон, Л.Оппенгейм, Сантаян Кабірадж, В.Семенов, С.Спенсер, Г.Старушенко, Ю.Тодика, Б.Топорнін, Г.Федіняка, Ч.Хайд, Г.Хекворд, Д.Хендерсон, С.Черни- ченко, В.Чиркін та ін.
Проблеми громадянства в міжнародному праві, виявлені дисертантом під час дослідження, були розглянуті при використанні науково-теоретичних дослід¬жень і практичних даних.
Наукові результати грунтуються на аналізі понад 300 наукових, публіцистичних і нормативних джерел, значна частина яких - наукові праці іноземних учених, а також міжнародні і національні нормативні акти з питань громадянства (Загальна Декларація прав людини 1948 p., Європейська конвенція про захист прав людини й основних свобод 1950 p., Конвенція, що регулює окремі питання, пов'язані з колізією законів про громадянство 1930 p., Конвенція про статус біженців 1950 p., Закон про громадянство США, Кодекс про грецьке громадянство 1955 p., Закон № 6 про громадянство Ватикану, Британський акт про державну приналежність 1981 p., Конституція України, Закон України «Про громадянство України», Закон України «Про національні меншини України», За¬кон України «Про правовий статус іноземців», Закон України «Про біженців» та ін.).
Автор використовував матеріали, надані МЗС України і відповідними під¬розділами МВС України в Харківській області, що займаються питаннями грома¬дянства в Україні.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що з часу проголошення не¬залежності України дана дисертація є першим в Україні дослідженням на мо¬нографічному рівні, в якому на базі основних положень теорії міжнародного права, конституційного права іноземних країн і України, аналізу міжнарод¬но-правових норм і внутрішньодержавних законів у сфері громадянства, а та¬кож на базі аналізу міграційної ситуації у світі, статистичних даних, сучасної практики розгляду справ про громадянство міжнародними органами щодо за¬хисту прав людини, здійснено комплексне дослідження питань громадянства у світі. Дістало подальший розвиток дослідження проблем громадянства у міжна¬родному праві і запропоновані деякі шляхи їх вирішення. При цьому вивчення цих проблем здійснювалося з урахуванням особливостей громадянства в різних країнах як правового інституту внутрішньодержавного права.
Наукова новизна дисертації полягає, зокрема, в тому, що:
одержало подальший розвиток дослідження сутності, змісту понять «громадянство» і «державна належність»;
- зроблено аналіз сучасної договірної бази з питань громадянства і докладно висвітлено співвідношення міжнародного і національного права у цій галузі;
- проаналізовано громадянство ЄС, проблеми міграції населення у зв’язку з громадянством;
- подальший розвиток дістало дослідження міжнародно-правових проблем у сфері громадянства (біпатризму, апатризму);
- уперше здійснено комплексний аналіз низки міжнародно-правових проб¬лем, що виникли у сфері громадянства в країнах колишнього СРСР, пропонуються деякі шляхи їх вирішення;
- розглянуто з міжнародно-правової точки зору правовий стан в Україні на¬ціональних меншин, кримських татар та етно-українців за кордоном, які зіткнулися з проблемами громадянства у місцях свого перебування.
В результаті дослідження автор опрацював такі основні наукові положення, що виносяться на захист:
1) сучасний підхід до змісту громадянства базується на пріоритетах загаль¬нолюдських цінностей та визнанні людини і держави рівноправними суб'єктами відносин, тому громадянство є основним провідником гарантії захисту прав і сво¬бод людини. Намагаючись урегулювати питання прав людини на міжнародному рівні, необхідно на цьому ж рівні вирішувати і проблеми громадянства;
2) інститут громадянства тісно пов'язаний з принципом самовизначення на¬родів, що є підставою для тісного правового зв'язку громадянина і держави;
3) у міжнародному праві необхідно використовувати саме термін громадян¬ство, якщо індивід є повноправним членом суспільства в державі, але в правовій термінології слід відмовитися від використання терміну «підданство», «державна приналежність»; недоречно говорити, що громадянство можна розуміти як з між¬народно-правової, так і з внутрішньо-правової точки зору;
4) передумовою громадянства є усвідомлена належність до політичної спільноти, здатної до самоврядування, яка сьогодні зветься політичною нацією;
5) регламентування питань громадянства державами здійснюється як внут¬рішнім, так і міжнародним правом. Тому критерієм чинності внутрішньодержав¬них актів, що стосуються громадянства, є їх відповідність загальновизнаним принципам міжнародного права, міжнародним договорам і звичаям;
6) автор виступає проти позбавлення громадянства та надання різного пра¬вового статусу громадянам держави залежно від статі, національності, способу придбання громадянства;
7) виступаючи за скорочення випадків подвійного громадянства і безгрома- дянства, автор аналізує різні правові механізми їх усунення; аргументує недоціль¬ність застосування світового громадянства як засобу скорочення апатризму, ра¬зом з тим, підтримує цю ідею для полегшення пересування осіб та захисту їх прав;
8) при сучасному розвитку міжнародних відносин виникла реальна необхідність і можливість прийняття багатосторонньої універсальної міжнарод¬ної конвенції з питань громадянства;
9) актуальним питанням на цей час є приєднання нашої держави до Конвен¬ції про статус біженців 1951 р. поряд з необхідністю вироблення комплексної міг¬раційної політики та системи правових норм в Україні; обмеження права залиша¬ти свою країну повинні бути винятком, які необхідно закріпити на міжнародно- правовому рівні;
10) укладання багатосторонньої угоди між державами-членами СНД з проб¬лем громадянства та створення більш вільних умов для пересування громадян країн СНД зменшить кількість біпатридів і апатридів у майбутньому, буде сприяти вирішенню деяких проблем національних меншин, кримських татар та етно-українців за кордоном, що зіткнулися з проблемами громадянства у місцях свого перебування.
У роботі з позиції сучасності розглянуто й інші питання стосовно громадян¬ства. І хоча деякі аспекти вже мали місце в наукових роботах правознавців, їх не¬обхідно досліджувати з урахуванням сучасних змін у світі.
Наукове і практичне значення роботи. Воно полягає в подальшому розвитку окремих теоретичних положень науки міжнародного права, пов'язаних з інститу¬том громадянства.
Теоретичні результати дисертаційного дослідження можуть бути викорис¬тані в рамках навчальних курсів «Міжнародне право» і «Державне право зарубіж¬них країн».
Практичні результати дисертаційного дослідження можуть бути враховані при вирішенні колізій законодавств у сфері громадянства, при вдосконаленні внутрішнього законодавства, що регулює громадянство і відносини, пов'язані з ним, при укладанні міжнародних угод, у тому числі й тих, учасником яких є У країна.
Особистий внесок автора в одержання наукових результатів, викладених у дисертації. Під час роботи над дисертацією автор досліджував нові аспекти інсти¬туту громадянства, зокрема, у системі міжнародного права. Сформульовані в ди¬сертації положення і наукові результати обгрунтовані на базі особистих досліджень і мають наукове і практичне значення. При проведенні дослідження деякі питання автор висвітлив уперше. Інші розглянуті по-новому, з приверненням уваги до змін у законодавстві, сучасного розвитку міжнародного права. Автор сформулював не лише зміст деяких проблем громадянства в систе¬мі міжнародного права, але й конкретні пропозиції їх вирішення. Дисертантом та¬кож сформульовані пропозиції щодо змін чинного законодавства України з пи¬тань громадянства, шляхи його вдосконалення з метою більш ефективного захис¬ту прав і законних інтересів людини.
Апробація результатів дослідження. Теоретичні висновки дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри міжнародного права та державного права іноземних країн Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудро¬го, були оприлюднені й обговорені на конференції молодих учених «Актуальні питання вдосконалення законодавства у правозастосувальній діяльності» (листо¬пад 1995, м. Харків), на шостих Харківських політологічних читаннях «Політико- правові аспекти виборчого процесу» (грудень 1997, м. Харків), на конференції молодих учених «Становлення правової системи демократичної України та юри¬дична наука» (червень 1998, м. Харків), а також на науковій конференції молодих учених та аспірантів «Права людини в умовах реформування правової системи України» (грудень 1998, м. Харків).
Публікації. За темою дисертації опубліковано три наукові статті у провідних фахових виданнях і три тези наукових доповідей.
Структура дисертації. Структура роботи визначена її предметом, метою і завданнями. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Обсяг роботи становить 178 сторінок, кількість використа¬них літературних джерел - 311 найменувань.

bibliography

висновки
Дослідження інституту громадянства з позиції міжнародного права дає можливість дійти висновків про те, що громадянство як правове становище части¬ни населення будь-якої держави є одним із найбільш важливих аспектів прав лю¬дини і воно ж є основою правового становища особистості як усередині будь-якої держави, так і в міжнародному спілкуванні. Цей висновок має принципове значен¬ня не лише для дослідження правового статусу особи, але і для подальшого вироб¬лення засобів вирішення проблем громадянства і приведення внутрішнього зако¬нодавства будь-якої держави у відповідність з міжнародно-правовими нормами. Результатом дослідження є виявлення основних рис и проблем інституту громадянства у світі, запропоновані міжнародно-правові шляхи їх вирішення.
Автор доводить, що: 1) громадянство є правове, а не фактичне становище; 2) громадянство є основним провідником гарантії захисту прав і свобод людини, універсальною умовою їх забезпечення і захисту; 3) намагаючись урегулювати питання прав людини на міжнародному рівні, необхідно на цьому ж рівні вирішу¬вати і проблеми громадянства, тому існує як державно-правовий інститут грома¬дянства, так і міжнародно-правовий інститут громадянства; 4) державна прина¬лежність - самостійний правовий інститут, що може мати місце лише як допов¬нення до вже наявного громадянства, використання терміну «державна прина¬лежність» для позначення громадянства неприпустиме; 5) у правовій термінології варто відмовитися від використання терміну «державна приналежність», «підданство»; 6) передумовою громадянства є усвідомлена належність до полі¬тичної нації, здатної до самоврядування; 7) обмеження обсягу прав іноземців у порівнянні з громадянами стосуються, насамперед, політичних прав і свобод, пе¬ресування територією держави, обіймання іноземцями певних посад у державних установах, заняття певними видами діяльності; 8) на рівні національного і міжна¬родного права біженцям та привілейованим негромадянам необхідно надати мак¬симальні умови для одержання або визнання громадянства держави, з якою у них склалися тісні правові стосунки. Особливе значення ці висновки мають для ви¬роблення єдиного поняття громадянства, коли не до кінця вироблений як прак¬тичний, так і науковий підхід до нього, не враховується, що невід'ємною ознакою громадянства є приналежність до своєї громади.
Питання громадянства переважно належать до внутрішньодержавного пра¬ва, але це не означає, що держава здатна приймати будь-яке рішення з усіх питань громадянства. Велику роль у цьому питанні відіграє міжнародне право. Розгля¬нувши міжнародно-правову базу з питань громадянства, можна констатувати: 1) право на громадянство гарантується особам як пряме положення міжнарод¬ного права і механізми його реалізації державою не повинні йти всупереч з його нормами, тобто критерієм чинності внутрішньодержавних актів, що стосуються громадянства, є їх відповідність загальновизнаним принципам міжнародного пра¬ва, міжнародним договорам і звичаям; 2) у міжнародному договорі з питань гро¬мадянства громадянство відіграє, як правило, роль умови виникнення міждержав¬них прав і обов'язків, але кожна сторона встановлює у національному праві відпо¬відні права і обов'язки між нею і громадянами як своїми, так і іншої сторони; 5) значна роль у створенні міжнародно-правової бази з питань прав людини, гро¬мадянства, міграції населення, у вирішенні проблем у цих сферах належить між¬народним організаціям.
При досягненні згоди з основних інтеграційних питань у сфері економіки для країн СНД був би корисним досвід Європейського Союзу з питань громадян¬ства. Говорити про громадянство СНД сьогодні не видається можливим, але, уклавши багатосторонню Конвенцію з проблем громадянства, можна і врегулю¬вати правила пересування в рамках СНД. Щодо європейського громадянства необхідно підкреслити: 1) неможливо прирівнювати європейське громадянство до національного, необхідно використовувати інший термін, а не «громадянство» (наприклад, «приналежність» до ЄС); 2) держави при вирішенні питання про гро¬мадянство особи повинні виходити з цілей ЄС, що підтверджує функціональне призначення громадянства ЄС, де немає ставлення до нього як до найважливішо¬го особистого права; 3) ЄЄ повинно тісно співробітничати з Радою Європи з пи¬тань захисту прав людини, що вплине на розвиток інституту громадянства як в країнах Європи, так і в усьому світі; 4) європейське громадянство сприяє встановленню лояльного порядку пересування осіб, що вирішує і попереджує конфліктні ситуації у сфері громадянства.
Значна увага повинна бути приділена підтримці та захисту прав працівни- ків-мігрантів та усуненню всіх форм їх дискримінації. Створення сприятливих умов працевлаштування для іноземних громадян на підставі міжнародного дого¬вору забезпечить для багатьох не тільки легальне проживання за кордоном, але і дозволить здійснювати контроль за прибулими іноземцями. Контроль за мігра¬цією з боку кожної країни забезпечить можливість справитися з незаконною ім¬міграцією. Шляхом укладання міжнародних угод необхідно виробляти спільні за¬ходи при вирішенні цієї проблеми у рамках СНД. Істотне значення для держав усього світу має розробка спільної стратегії і тактики у сфері імміграції і деяких аспектів порядку придбання громадянства (наприклад, у визначенні рівного цензу осілості). Проте необхідно враховувати, що обмеження прав залишати свою краї¬ну повинні бути винятком і закріплюватися тільки в акті вищого представницько¬го органу країни. Усі ці можливі обмеження свободи пересування необхідно закріпити на міжнародно-правовому рівні.
Вирішуючи проблеми ліквідації або недопущення негативних наслідків ко¬лізій законодавств про громадянство різних країн, гарантування і забезпечення права на громадянство, як і інших основних прав і свобод, повинно грунтуватися на загальнолюдських цінностях, а не на політиці держави. Сьогодні міжнародним правом не врегульований або недостатньо врегульований комплекс відносин що¬до громадянства. Це призводить до виникнення багатьох проблем у цій сфері пра¬вовідносин. З цього питання автор дійшов таких висновків: 1) у виникненні проб¬лем громадянства (біпатризму, апатризму та ін.) значну роль відіграє наявність колізій між «правом крові» і «правом грунту», а також розбіжності щодо порядку натуралізації; 2) держава, яка приймає нових громадян, забов'язана піклуватися про них і забезпечити їм права і свободи повною мірою як повноправним членам своєї політичної громади; 3) проблеми, що загострюють імміграційні процеси в світі, потребують спільних зусиль держав іноді навіть всупереч національним ін¬тересам; 4) Конвенція про громадянство заміжньої жінки 1957 р. передбачає спрощений порядок надання громадянства жінкам, одруженим з громадянином відповідної держави. За допомогою міжнародного договору таке право необхідно надати чоловікові і дружині; 5) протиправні дії громадян не повинні бути приво¬дом до позбавлення права на громадянство, оскільки воно є невід'ємним і природ¬ним правом людини, але якщо особа отримала громадянство шахрайським шля¬хом, то у цьому випадку необхідний обмежувальний термін застосування денату¬ралізації; 6) надання різного правового статусу громадянам держави, установлен¬ня різних умов придбання, втрати громадянства залежно від статі, раси, етносу, способу придбання громадянства певною частиною населення суперечить нор¬мам міжнародного права і має дискримінаційний характер.
Громадянин і держава наділені взаємними правами й обов'язками, цінність яких визначається їх повним обсягом. При біпатризмі не може бути повноти прав і обов'язків ні для громадян, ні для держави. Реально біпатрид використовує пра¬ва тільки держави постійного проживання, тобто не більше, ніж їх використовує одногромадянин. Таким чином: 1) якщо біпатрид не може виконувати обов’язки однієї з держав, громадянство якої він має, то він виявляє неповагу або підриває суверенітет відповідної держави; 2) біпатризм діє проти політичного і культурно¬го переорієнтування іммігрантів у новій державі, що ставить під сумнів їх вір¬ність. При відсутності відповідного міжнародного договору держави не визнають юридичні наслідки подвійного громадянства, що може призвести до конфліктів між державами стосовно їх громадян. Ряд держав допускають подвійне громадян¬ство для запезпечення своїм громадянам певних прав, але їх можливо забезпечи¬ти і без надання другого громадянства за допомогою інших міжнародних догово¬рів: про свободу переміщення; про співробітництво в галузі культури й освіти та ін. Результативними правовими механізмами для усунення подвійного громадян¬ства є принцип доміціліум і принцип ефективного громадянства, але у зв’язку з тим, що кожна держава трактує поняття «постійне місце проживання» відповідно до національного закону, у міжнародному праві це питання вимагає конкретної регламентації.
Міжнародне співтовариство не підтримує наявність стану безгромадянства у зв’язку з розходженнями у правовому статусі громадян і апатридів. Апатриди потребують спеціального захисту з боку держав та вирішення питання про їх громадянство. Автор доводить, що Світове громадянство не може бути способом вирішення проблеми безгромадянства, ця ідея корисна для полегшення пересу¬вання осіб, захисту прав людини. У зв’язку з тим, що міжнародне право не знає єдиної загальновизнаної регламентації питань, що виникають з наявністю біпат- ризму та апатризму. Але є всі підстави та умови для розробки і прийняття універ¬сального міжнародно-правового договору не тільки з питань подвійного грома¬дянства та безгромадянства, але й інших загальних проблем громадянства.
Вирішення проблем громадянства в Україні залежить від спільних зусиль усіх країн колишнього СРСР. Тому для комплексного вирішення проблем грома¬дянства необхідно укласти міждержавну угоду між державами-членами СНД, а також створити систему двосторонніх договорів з питань громадянств, міграції, із забезпечення прав національних меншин та ін. Прагнення ж вирішити одну проб¬лему, скажімо, безгромадянства не повинно породжувати інші проблеми, наприк¬лад, біпатризму. У рамках колишніх країн СРСР необхідно надати право на гро¬мадянство всім постійним жителям новоутвореної держави. Автор доходить висновку, що бажання мати подвійне громадянство виникає у багатьох осіб у зв'язку з необхідністю постійного пересування в межах СНД. Створення ж необ¬хідних умов для цього пересування зменшить кількість біпатридів у майбутньо¬му. Тому необхідно забезпечити режим найбільшого сприяння на території країн СНД для їх громадян і створити спрощений порядок натуралізації осіб, що постійно проживають на їх території, шляхом укладання відповідного договору.
Для вирішення проблем нелегальної міграції і біженців в Україні потрібні комплексна диференційована система законів та регулювання майбутньої мігра¬ції, але актуальним питанням на цей час є також приєднання нашої держави до Конвенції про статус біженців 1951 року. Необхідно також привести у відповідність окремі положення Закону про громадянство до соціально-демогра¬фічної ситуації в країні, визначивши в ньому принцип приймання нових членів до спільноти громадян, що буде сприяти розвитку національних меншин в Україні. Варто відзначити, що виникла необхідність установлення укладених двосторон¬ніх угод з питань міграції та захисту національних меншин з тими країнами, до яких спрямовані основні імміграційні потоки з України, а також з країнами, де існує українська діаспора. Розглядаючи питання отримання громадянства Украї¬ни репатріантами, автор доводить, що громадянство депортованим, які поверну¬лися в Україну на постійне проживання, необхідно не оформляти, а відновлювати у заявочно-декларативному порядку. Не можна забувати, що Україна була і зали¬шається відповідальною перед світовим співтовариством за майбутнє цих наро¬дів, яке безпосередньо пов’язано і з розвитком відносин з країнами СНД.
Рекомендації та висновки даного дослідження визначають його практичну спрямованість і можуть бути використані при вирішенні проблем громадянства та при вдосконаленні внутрішнього законодавства і укладання міжнародних угод з питань громадянства, а також упроваджені в навчальний процес при вивченні курсу міжнародного права.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1.3. Абдурешитов Н., Пілунський J1. Що стоїть за відсутністю громадянства у кримських татар? // Вісник Українського центру прав людини. - К.: Укр. Правн. Фундація. Вид-во «Право». - 1996. - Число 4-5. - С. 12-14.
1.4. Абебе Г.Ш. Внутригосударственное право как средство обеспечения выполнения международных договоров: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.10 / Моск. гос. ун-т им. М.В.Ломоносова. - М., 1995. - 23 с.
1.5. Абу Салех М. Міжнародно-правове регулювання статусу трудящих- мігрантів: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.11 / Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. - К., 1999. - 20 с.
1.6. А вдома таки ліпше... //Голос України. - 1998. - № 94. - С. 5.
1.7. Альбертіні JI.M. Правове регулювання громадянства в Європейських державах (порівняльний аналіз): Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.02 / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 1999. - 18 с.
1.8. А поки що просимо //Голос України. - 1998. - № 109. - Є. 4.
1.9. Бедричук Н. Друге громадянство: заборонено. Але якщо дуже треба... // Голос України. - 1997. - № 74. - С. 6.
1.10. Беліцер Н. Кримські татари (Проблеми корінного народу) // Права людини в Україні: Щорічник Українського центру прав людини 1994. - К.: Укр. Правн. Фундація. Вид-во «Право». - 1996. - Є. 65-80.
1.11. Б’єрвірт К. Допомога біженцям в Україні // Вісник Українського центру прав людини. - К.: Укр. Правн. Фундація. Вид-во «Право». - 1996. - Число 4-5. - С. 5-8.
1.12. Б’єрвірт К. Україна повинна мати єдину політику щодо міграції та біженців // Український часопис прав людини. - К.: Укр. Правн. Фундація. Вид-во «Право». - 1997. - № 1. - Є. 12-16.
1.13. Библия. Книги священного писания Ветхого и Нового завета: Канонические в русс. пер. с параллельн. местами. - UBS 1990 R.B. 073. - 1230 с.
1.14. Біженці в Україні // Проблеми міграції: Український інформаційно- аналітичний журнал. - 1996. - № 1. - С. 19-21.
1.15. Біженці в Україні: небезпечне явище чи суспільна вигода? // Урядовий Кур’єр. - 1996. - № Ю7-108. - С. 12.
1.16. Біженцям - законний притулок // Урядовий Кур’єр. - 1997. - № 31-32. -
С. 5.
1.17. Блищенко И.П. Прецеденты в международном праве. - М.: Международ¬ные отношения, 1977. - 224 с.
1.18. Блищенко И.П., Шавров В.Ф. Теория и практика международного права США: Учебное пособие. - М.: Ун-т дружбы народов, 1985. - 85 с.
1.19. Бояре Ю.Р. Вопросы гражданства в международном праве. - М.: Между¬народные отношения, 1986. - 160 с.
1.20. Бояре Ю.Р. Гражданство в международном и внутреннем праве: Учеб¬ное пособие. - Рига: Изд-во Латвийского гос. ун-та им. П.Стучки, 1981. - 126 с.
1.21. Буроменский М.В. Политические режимы государств в международном праве. (Влияние международного права на политические режимы государств). - Харьков: Ксилон, 1997. - 244 с.
1.22. Буроменский М.В. Субъект политического выбора (международно-пра- вовой стандарт) // Сборник кратких тезисов докл. и науч. сообщ. научно-практи- ческой конф. по итогам научно-исследовательских работ, выполненных профес¬сорско-преподавательским составом Украинской юрид. акад. в 1992 г. - Харьков: Украинская юрид. акад. - 1993. - С. 56, 57.
1.23. Буткевич В.Г. Соотношение внутригосударственного и международного права. - К.: Вища школа, 1981. - 312 с.
1.24. Бюллетень международных договоров. - 1993. - № 4. - С. 26-29.
1.25. Бюллетень международных договоров. - 1993. - № 9. - С. 8, 9.
1.26. Бюллетень международных договоров. - 1993. - № 10. - С. 34-36.
1.27. Бюллетень международных договоров. - 1994. - № 11. - С.77-79.
1.28. Бюллетень международных договоров. - 1998. - № 2. - С. 19-33; С. 53-55.
1.29. Васильєв В. Гражданство после распада СССР // Народный депутат. -
1.1.4. -№ 18.-С. 56-59.
1.30. В боротьбі з нелегальною міграцією // Політика і час. - 1997. - № 11. - С. 89, 90.
1.31. Ведомости Верховного Совета СССР. - 1981. - № 26. - Ст. 836.
1.32. Верховний комісар ОБСЕ опікується облаштуванням депортованих // Урядовий Кур’єр. - 1998. - № 94-95. - С. 4.
1.33. Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 10. - Ст. 137.
1.34. Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 10. - Ст. 45.
1.35. Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 23. - Ст. 161.
1.36. Відстояти інтереси українців у Тюмені // Урядовий Кур’єр. - 1994. - № 149. - С. 3.
1.37. Вирішення проблеми громадянства в країнах Північної Європи: Інфор¬мація. - Хельсінкі: Посольство України. - 11.10.94. - № 20/590-49. - Є. 1-4.
1.38. Галенская Л.Н. Правовое положение иностранцев в СССР. - М.: Между¬народные отношения, 1982. - 160 с.
1.39. Гарант миру і стабільності // Політика і час. - 1998. - № 4. - С. 81-82.
1.40. ГДР, общество, государство, гражданин. - М.: Юрид. лит. - 1980. -
151 с.
1.41. Геновски М. Основи на международното право. - София, 1969. - 201 с.
1.42. Германия: Настольная книга иммигранта / Под ред. И.Вейцмана. - К.:
А.С.К., 1997.- 160 с.
1.43. Гессен В.М. Подданство, его установление и прекращение. - СПб.: Тип. «Правда», 1909. - Т. 1. - 448 с.
1.44. Говгаленко Валерий. Крым: татары ведут себя нестандартно // Голос Украины. - 1995. - № 135. - С. 5.
1.45. Гражданин: Информационный бюллетень Фонда по натурализации и правам человека “Содействие”. - 1996. - № 3. - С. 8-11.
1.46. Грёнендейк К. Применение права ЕС в странах-членах ЕС: на примере допуска к государственной службе // Вестник Московского университета. - 1996. - Сер. 11 (Право), № 2. - С. 61-75.
1.47. Громадянство-депортованим // Урядовий Кур’єр. - 1998. - № 172. -
С. 9.
1.48. Громадянство України: зміни до законодавства та їх реалізація // Урядо¬вий Кур’єр. - 1998. - № 42. - С. 5.
1.49. Гудима Б.М. Дорогою до спільного дому // Політика і час. - 1998. - № 5. -С. 3-6.
1.50. Дацюк Л. На шляху до Свросоюзу // Юридичний вісник України. - 1998. -№ 11. - С. 1.
1.51. Действующее международное право: В 3 т. / Сост. Ю.М.Колосов, Э.С.Кривчикова. - М.: Изд-во Моск. независимого ин-та международного права,
1.2.3. -Т. 1.- 864 с.
1.52. Действующее международное право: В 3 т. / Сост. Ю.М.Колосов, Э.С.Кривчикова. - М.: Изд-во Моск. независимого ин-та международного права,
1.2.4. - Т. 2. - 832 с.
1.53. Действующее международное право: В 3 т. / Сост. Ю.М.Колосов,
Э.С.Кривчикова. - М.: Изд-во Моск. независимого ин-та международного права, 1997.-Т. 3.- 832 с.
1.54. Денисов В., Свінтов В. Міжнародна система захисту прав людини - новий етап розвитку // Права людини в Україні: Щорічник Українського центру прав людини 1994. - К.: Укр. Правн. Фундація. Вид-во «Право». - 1996. - С. 16-21.
1.55. Дженис М., Кэй Р., Бредли Э. Европейское право в области прав челове¬ка (Практика и комментарии): Пер. с англ. - М.: Права человека, 1997. - 640 с.
1.56. Диб Акави. Институт гражданства в Израиле и современное междунаро¬дное право: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.10 / Киевский гос. ун-т им. Т.Г.Шевченко. - К., 1986. - 23 с.
1.57. Диб Акави. Проблемы международно-правового статуса гражданского населения в условиях длящейся оккупации (положение палестинцев на оккупиро¬ванных Израилем территориях): Автореф. дис. ... док. юрид. наук: 12.00.10 / Киевский нац. ун-т им. Т.Г.Шевченко. - К., 1993. - 21 с.
1.58. Дипломатія сьогодні чи зброя завтра // Голос України. - 1998. - № 137. -
С. 8.
1.59. До Прибалтики тікати не варто //Голос України. - 1996. - № 236. - С. 11.
1.60. Доведеться зачекати // Голос України. - 1999. - № 29. - С. 6.
1.61. Доведи, що ти єврей //Голос України. - 1998. - № 125. - С. 14.
1.62. Договір підпишуть, не очікуючи поділу ЧФ // Голос України. - 1996. - № 10. - С. 1.
1.63. Договор между УССР и РСФСР от 19 ноября 1990 г. // Ведомости Вер¬ховного Совета Украины. - 1990. - № 49. - Ст. 637.
1.64. Додонов В.Н., Панов В.П., Румянцев О.Г. Международное право: Словарь-справочник / Под ред. В.Н.Трофимова. - М.: ИНФРА-М, 1997. - 368 с.
1.65. Документы внешней политики СССР: В 23 т. / Ред. коллегия: К.Г.Деев и др. - М.: Госполитиздат, 1958. - Т. 2: 1 января 1919 г. - 30 июня 1920 г. - 803 с.
1.66. Документы внешней политики СССР: В 23 т. / Ред. коллегия: Г.А.Белов и др. - М.: Госполитиздат, 1959. - Т. 3: 1 июля 1920 г. - 18 марта 1921 г. - 723 с.
1.67. Документы внешней политики СССР: В 23 т. / Ред. коллегия:
И.М.Горохов и др. - М.: Госполитиздат, 1964. - Т. 9: 1 января - 31 декабря 1926 г. - 783 с.
1.68. Документы Европейского союза: Европейский Союз. Прошлое,
настоящее, будущее: В 2 т. - М.: Международная издательская группа “Право”,
3.4. - Т. 1: Договоры, учреждающие Европейские сообщества. - 391 с.
1.69. Документы Европейского союза: Европейский Союз. Прошлое,
настоящее, будущее: В 2 т. - М.: Международная издательская группа “Право”,
- - Т. 2: Единый Европейский Акт. Договор о Европейском Союзе. - 251 с.
1.70. Доповідь України на Конференції СНД щодо розгляду питань біженців, недобровільно переміщених осіб, інших форм недобровільних переміщень та осіб, які повертаються, в країнах СНД і відповідних сусідніх державах // Пробле¬ми міграції: Український інформаційно-аналітичний журнал. - 1996. - № 1. - С. 9, 10.
1.71. Думка Польщі когось цікавить? // Голос України. - 1998. - № 28. - С. 1, 12.
1.72. Європейський вибір України // Урядовий Кур’єр. - 1998. - № 109-110. -
С.4.
1.73. Жумаханов М. Двойное гражданство - это правовая аномалия // Дипломатический вестник МИД Российской Федерации. - 1995. - № 7. - С. 51-52.
1.74. Журавка A.B. Самоопределение народов и проблемы гражданства // Держава і право: Щорічник наук, праць молод, вчених. - K.: Видав, центр ін-ту держави і права НАН України, 1997. - Вип. 1.-С. 158-162.
1.75. Журек О.Н. Самоопределение народов в международном праве // Советское государство и право. - 1990. - № 10. - С. 98-107.
1.76. Законодательные акты о гражданстве: В 4 т. / Сост. П.Г.Громушкин. - М.: ТЕРРА, 1993. - Т. 1 : Страны Европы. - 430 с.
1.77. Законодательные акты о гражданстве: В 4 т. / Сост. П.Г.Громушкин. - М.: ТЕРРА, 1993. - Т. 2 и 3: Страны Америки, Азии, Океании, Австралии. - 478 с.
1.78. Законодательство СССР и международные соглашения по вопросам гражданства: Сборник / Сост. Г.Е.Вилков. - М.: Международные отношения, 1964. - 180 с.
1.79. Заслін нелегальній міграції// Урядовий Кур’єр. - 1997. - № 6-7. - С. 5.
1.80. Звітує Держкомнацміграції // Урядовий Кур’єр. - 1999. - № 52. - Є. 11.
1.81. Зимелев А. Ваш второй паспорт. - М.: Offshore Express Corporation,
11) - 112 c.
1.82. 3 тюрбаном, але без громадянства // Голос України. - 1999. - № 92. -
С. 12.
81.3 урахуванням специфіки // Голос України. - 1998. - № 112. - С. 10.
82. Иванов М.М. Неиммиграционные визы США. - М.: Русская Деловая Ли¬тература, 1997. - 192 с.
83. Ігнатенко Г. Несудові засоби захисту прав людини: співвідношення національного та міжнародного права // Права людини в Україні: Щорічник Українського центру прав людини 1996. - K.: Укр. Правн. Фундація. Вид-во «Право». - 1998. - С. 26-28.
84. Ильин Ю.Д. Лекции по истории и праву Европейского Союза. - Харьков: Фирма «Консум», 1998. - 156 с.
85. Іммігрантів багато. Але вже менше // Голос України. - 1996. - № 25. -
С. 5.
86. Иностранное конституционное право / Под ред. В.В.Маклакова. - М.: Юристъ, 1996. - C. 512.
87. Информационный бюллетень Межпарламентской Ассамблеи госу- дарств-участников СНГ. - 1993. - № 2. - С. 20-21.
88. Исмаилов Р. Международно-правовое понятие гражданства и всеобщая декларация прав человека // Юридический вестник. - 1998. - № 4. - С. 80-84.
89. Испания. Конституция и законодательные акты: Сборник: Пер. с исп. / Сост. В.А.Савин. - М.: Прогресс, 1982. - 352 с.
90. Кабирадж С. Проблемы дву гражданства в международном праве и прак¬тические пути их устранения: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.11 / Ин-т государства и права им. В.М.Корецкого. - К., 1996. - 21 с.
91. Кабирадж С. Проблемы двугражданства в международном праве и прак¬тические пути их устранения: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.11. - К., 1996. -
160 с.
92. Канада вітає іммігрантів // Урядовий Кур’єр. - 1996. - № 245-246. - C. 6.
93. Кашкин С.Ю. Смена цивилизации и конституция: формирование ее гло¬бального идеала // Государство и право. - 1992. - № 11. - С. 38-46.
94. Квота для іммігрантів // Голос України. - 1998. - № 46. - С. 5.
95. Ковальський В., Мацко А. Внутрішня політика та впровадження міжна¬родно-правових норм // Юридичний вісник України. - 1997. - № 9. - С. 20-21.
96. Кожевников Ф.И., Шармазанашвили Г.В. Международный суд ООН: организация, цели, практика. - М.: Международные отношения, 1971. - 160 с.
97. Комісія з імміграційних апеляцій Великобританії // Проблеми міграції: Український інформаційно-аналітичний журнал. - 1996. - № 1. - С. 6.
98. Конституции зарубежных государств: Учебное пособие / Сост.
В.В.Маклаков. - М.: БЕК, 1996 - 432 с.
99. Конституції нових держав Європи та Азії / Упоряд. С.Головатий. - К.: Укр. Правн. Фундація. Вид-во «Право», 1996. - 544 с.
100. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: Учебник: В 4 і. / Отв. ред. Б.А.Страшун. - М.: БЕК, 1995. - Т. 2. - 448 с.
101. Конституція Автономної Республіки Крим від 21 жовтня 1998 року // Голос України. - 1999. - № 3. - Є. 6-11.
102. Конституция СССР и развитие советского законодательства / Ред. J1.A.Казакова. - М.: Юрид. лит., 1981. - 376 с.
103. Конституция Швеции / Ред. Л.А.Плеханова. - М.: Юрид. лит., 1981. -
144 с.
104. Конференция: беженцы и мигранты в странах СНГ, 30-31 мая 1996 г. - М.: АО «Интердиалект», 1996. - 20 с.
105. Криму неспокійно // Голос України. - 1997. - № 109-110. - С. 4.
106. Курс международного права: В 7 т. / Ред.: М.М.Аваков,
М.М.Богуславский, С.В.Черниченко и др. - М: Наука, 1990. - Т. 3. - 260 с.
107. Курс международного права: В 6 т. / Ред.: Ф.И.Кожевников,
В.М.Корецкий и др. - М: Наука, 1967. - Т. 3. - 452 с.
108. Лазарев Л.В., Марышева Н.И., Пантелеева И.В. Иностранные гражда¬не: правовое положение. - М.: Российское право, 1992. - 320 с.
109. Ливанцев К.Е. История буржуазного государства и права: Учебное по¬собие. - Ленинград: Изд-во Ленинградского ун-та, 1986. - 288 с.
110. Лісовий В. Феномен громадянства // Демократичні зошити. - К.: Вид- во «ДЕМОЕ Центр». - 1995. - Вип. 4. - 36 с.
111. Лубський В.І., Борис В.Д. Мусульманське право: Навчальний посібник. - К.: Вілбор, 1997. - 256 с.
112. Лукашук И.И. Конституция России и международное право // Московский журнал международного права. - 1995. - № 2 - С. 29-41.
113. Лукашук И.И. Международное право: Общ. часть: Учебник. - М.: БЕК,
1996. - 371 с.
114. Лукашук И.И. Международное право: Особ, часть: Учебник. - М.: БЕК,
1997. -410 с.
115. Лукашук И.И. Нормы международного права в международной норма¬тивной системе. - М.: Изд-во “Спарк”, 1997. - 322 с.
116. Майданник О. Про інститут громадянства України // Право України. - 1999. -№ 2. - С. 70-75.
117. Малиновська О. Від анализу - до розробки концепції // Політика і час. -
- -№ 10.-С. 45-51.
118. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения: В 50 т. / Ред. Н.Б.Тер-Акопян. - 2-е изд. - М.: Гос. изд-во политической литературы, 1961. - Т. 19. - С. 315-317.
119. Материалы Женевской региональной конференции для рассмотрения проблем беженцев, других форм недобровольного переселения и репатриантов в странах СНГ и в соответствующих соседних государствах от 30-31 травня 1996 р. - Секция общественной информации УВКБ ООН. - 3 с.
120. Международная научно-практическая конференция по проблемам гражданства // Дипломатический вестник МИД Российской Федерации. - 1995. - № 3. - С. 45.
121. Международное право: Учебник / Отв. ред. Ю.М.Колосов,
В.И.Кузнецов. - М.: Международные отношения, 1994. - 608 с.
122. Международное право: Учебник / Отв. ред. Ю.М.Колосов,
B. И.Кузнецов. - 2-е изд., доп. и перераб. - М.: Международные отношения, 1998. -
624 с.
123. Международное право: Учебник / Под ред. Г.В.Игнатенко. - М.: Меж¬дународные отношения, 1995. - 399 с.
124. Международное право: Учебник / Под ред. Ф.И.Кожевникова. - М.: Международные отношения, 1981. - 456 с.
125. Международное частное право, современные проблемы / Под ред. М.М.Богуславского. - М.: РАН, ин-т государства и права, 1994. - 507 с.
126. Мексиканские Соединенные Штаты: Конституция и законодательные акты / Под ред. О.А.Жидкова. - М.: Прогресс, 1986. - 480 с.
127. Мещеряков A.B. Развитие теории советского гражданства: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.02. - Саратов, 1985. - 21 с.
128. Миьтазов JI.X. Эффективность норм международного права. - Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1990. - 208 с.
129. Мингазутдинов И.А., Шамшур О.В. Третья волна советской иммигра¬ции в США: предварительные итоги // США: экономика, политика, идеология. -
1992. -№ 2. - С. 14-23.
130. Михалева H.A. Конституционное право зарубежных стран СНГ: Учеб¬ное пособие. - М: Юристъ, 1998. - 352 с.
131. Мюллерсон P.A. Права человека: идеи, нормы, реальность. - М.: Юрид. лит., 1991. - 160 с.
132. На повторний розгляд // Юридичний вісник України. - 1998. - № 6. -
C. 2.
133. На радянському паспорті можна заробити, або Ловіння на живця // Голос України. - 1998. - № 75. - С. 10.
134. Наодинці не залишимося //Голос України. - 1998. - № 95. - С. 12.
135. “Небажані особи” покидають місто. Але роздавати нагороди СБУ ще рано//Голос України. - 1997. -№ 245. - С. 6.
136. Невдаха-наречений з новим паспортом // Урядовий Кур’єр. - 1998. - № 72-73.-С. 5.
137. Не змушувати, а заохочувати //Голос України. - 1998. - № 77. - С. 1,4.
138. Нелегали грабують і поширюють хвороби // Голос України. - 1998. - № 26. - С. 6
139. Не поспішайте виганяти біженців // Голос України. - 1998. - № 46. -
С. 5.
140. Ніколас А.Е. Як іммігрувати до Канади: Інформаційний довідник. - К.: Суспільна служба України, 1997. - 126 с.
141. Нове життя в Новому Світі // Голос України. - 1996. - № 212. - С. 5.
142. Ноти МЗС України № 007/1-845-95 від 3 лютого 1995 року та № ДПУ/102 від 24 лютого 1995 року.
143. Ноти МЗС України № 14/55-441/015 від 27 березня 1995 року та № 2/49-22 від 29 березня 1995 року.
144. Обговорено проблеми облаштування кримських татар // Урядовий Кур’єр, - 1999.-№91.-С. 1,2.
145. О гражданстве СССР: Закон СССР от 1 декабря 1978 года // Ведомости Верховного Совета СССР. - 1978. - № 49. - Ст. 816.
146. О гражданстве СССР: Закон СССР от 23 мая 1990 года // Ведомости Съезда народных депутатов СССР и Верховного Совета СССР. - 1990. - № 23. - Ст. 435.
147. О’Нес, Д. Как приобрести законным путем иностранный паспорт. Удобный спссоб приобретения еще одного гражданства: Справочник. - Смоленск: Полиграмма, 1995. - 236 с.
148. ООН. - Нью-Йорк: ООН, 1980. - XI. - 72 с.
149. Операція “Мігрант” продовжується // Урядовий Кур’єр. - 1998. - № 69-70. - С. 8.
150. Оппенгейм Л. Международное право: В 2 т.: Пер. с 6-го англ. изд. - М.: Гос. изд. иностр. лит., 2-я тип. Изд-ва Акад. наук СССР, 1949. - Т. 1. -
Полутом 2. - 548 с.
151. Осенняя миграция продолжается // Голос Украины. - 1995. - № 192. -
С. 3.
152. Основна проблема - отримання громадянства // Юридичний вісник України. - 1997. - № 5. - С. 2.
153. Основы законодательства Союза ССР и союзных республик / Под ред. М.М.Левина. - М.: Юрид. лит., 1982. - 352 с.
154. ПАРС - за незалежність Палестини // Голос України. - 1998. - № 79. -
С. 1, 10.
155. Паспорт із бронзи // Юридичний вісник України. - 1997. - № 6. - С. 8.
156. Паспорт? Тільки наступного тисячоліття... // Голос України. - 1998. - № 91.-С. 8.
157. Паїцук В. Реформи в Аргентині починалися не з нуля // Урядовий Кур’єр. - 1998. - № 131-132. - С. 10.
158. Підтримка з Канади // Урядовий Кур’єр. - 1994. - № 168. - С. 1, 2.
159. Піскун О. Інститут громадянства України // Проблеми міграції: Український інформаційно-аналітичний журнал. - 1996. - № 1. - С. 16-18.
160. Піскун О. Статус біженців та інститут притулку у міжнародному праві // Український часопис прав людини. - К.: Укр. Правн. Фундація. Вид-во «Право». - 1997. -№ і. -с. 45-48.
161. Погорілко В.Ф. Нова Конституція України: Текст основного закону: огляд і коментарі. - К.: Наукова думка, 1996. - 136 с.
162. Подбали про долю біженців // Голос України. - 1998. - № 81. - С. 4.
163. Порушників більшає // Голос України. - 1997. - № ЗО. - С. 4.
164. Посилювати економічне співробітництво // Політика і час. - 1998. - № 4. - С. 75, 76.
165. Права людини: Збірник документів. - Харків: Асоціація юристів “Justo Titulo”, 1995. -188 с.
166. Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю.К.Качуренко. - 2-е вид. - K.: Юрінформ, 1992. - 200 с.
167. Права человека: Сборник международных договоров. - Нью-Йорк: ООН, 1989.-474 с.
168. Правовий захист біженців в Україні // Правничі вісті: Бюлетень Української Правничої Фундації. - 1996. - № 6. - С. 6.
169. Правовий захист прав біженців // Правничі вісті: Бюлетень Української Правничої Фундації. - 1997. - № 6. - С. 10.
170. Правовое положение иностранных граждан в России: Сборник нормативных актов / Ин-т законодательства и сравнит, правоведения при Правительстве РФ / Сост.: В.А.Дозорцев и др. - М.: БЕК, 1996. - 235 с.
171. Приїздіть ще, східні гості! //Голос України. - 1998. - № 89. - С. 6.
172. Про біженців: Закон України від 24 грудня 1993 року // Відомості Вер¬ховної Ради України. -1994. - № 16. - Ст. 90.
173. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям закону “Про внесення змін і доповнень до Кодексу про шлюб та сім’ю України”: Закон України від 24 березня 1998 року // Голос України. - 1998. - № 73. -С. 3.
174. Про внесення змін до закону України “Про громадянство України”: За¬кон України від 16 квітня 1997 року //Голос України. - 1997. - № 85. - С. 6.
175. Про міжнародні договори України: Закон України від 22 грудня 1993 року //Голос України. - 1994. - № 44. - С. 9, 10.
176. Про правонаступництво України: Закон України від 12 вересня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 46. - Ст. 617.
177. Про ратифікацію Європейської конвенції про видачу правопорушників, 1957 рік, Додаткового протоколу 1975 року та Другого додаткового протоколу 1978 року до Конвенції: Закон України від 16 січня 1998 року. Європейська конвенція про видачу правопорушників 1957 року // Юридичний вісник України. - 1998. - № 22. - Є. 3-12.
178. Про спрощений порядок виходу з громадянства держав СНД, з території яких, в основному, прибули військовослужбовці Зброєних Сил України та члени їх сімей: Довідка МВС України від 14 липня 1995 року. - № 3703/Кр.
179. Рабінович П. Імплементація міжнародно-правових норм щодо свобод і прав людини у державно-юридичну практику України. Загально-теоретичні ас¬пекти // Европейская конвенция прав человека и судебная реформа в Украине: Материалы семинаров в Трускавце 6-8 марта и в Донецке 15-16 мая 1997 г. / Сост. А. Букалов. - Донецк: ООО “Лебедь”, 1998. - С. 42-46.
180. Рабочая встреча по вопросам гражданства в представительстве УВКБ ООН в АРК // Гражданин: Информационный бюллетень. - Симферополь: Фонд по натурализации и правам человека “Содействие”. - 1998. - № 1. - С. 6-10.
181. Регіональна конференція щодо розгляду питань біженців, недобровільно переміщених осіб, інших форм недобровільних переміщень та осіб, які повертаються, в країнах СНД і відповідних сусідніх державах // Пробле¬ми міграції: Український інформаційно-аналітичний журнал. - 1996. - № 1. -
С. 7, 8.
182. Реформуванням ЄС займеться “Комітет мудрих” // Голос України. - 1999. -№93. - Є. 12.
183. Речицкий В.В. Свобода и государство. - Харьков: Фолио, 1998. - 144 с.
184. Речицкий В.В. Эссе о политике. - Харьков: Фолио, 1998. - 112 с.
185. Решение Европейского Суда по делу Van gend en hoos. - 1963. - ECR 1.
186. Римаренко Юрій. Законодавство України щодо біженців: проблеми, перспективи, шляхи оптимізації // Український часопис прав людини. - К.: Укр. Правн. Фундація. Вид-во «Право». - 1997. - № 1. - Є. 17-25.
187. Робоча зустріч президентів України та Росії // Урядовий Кур’єр. - 1996. - № 10-11.-Є. 1.
188. Россия и соотечественники за рубежом // Дипломатический вестник МИД Российской Федерации. - 1994. - № 17-18. - С. 34-40.
189. Россия и соотечественники за рубежом // Дипломатический вестник МИД Российской Федерации. - 1995. - № 2. - С. 50-52.
190. Рудич Ф. В одному геополітичному просторі // Політика і час. - 1995. - № 12.-С. 41-47.
191. Сборник договоров России с другими государствами. 1856-1917 г. / Сост. И.В.Козьменко. - М.: Госполитиздат, 1952. - 464 с.
192. Сборник важнейших документов по международному праву: Учебно¬методическое пособие: В 2 ч. / Сост. М.В.Андреева. - М.: Институт Международ¬ного права и экономики, 1996. - Ч. I. - 496 с.
193. Сборник важнейших документов по международному праву: Учебно¬методическое пособие: В 2 ч. / Сост. М.В.Андреева. - М.: Институт Международ¬ного права и экономики. Изд-во “Триада, Лтд”, 1997. - 544 с.
194. Сборник законодательных актов по вопросам гражданства / Сост.
В.И.Палько, И.М.Васько, З.П.Якобчук. - К.: Редакционно-издательский отдел МВД Украины, 1997. - 536 с.
195. Світова Конференція ООН з прав людини: Віденська Декларація та Програма дій // Права людини в Україні: Щорічник Українського центру прав людини 1994. - K.: Укр. Правн. Фундація. Вид-во «Право». - 1996. - С. 128-154.
196. Семенов B.C., Трагнюк О.Я. Міжнародно-правові аспекти Конституції України. - K.: Ін Юре, 1997. - 32 с.
197. Семенов B.C. Основні завдання і принципи зовнішньої політики СРСР. - K.: Вища школа, 1978.- 35 с.
198. Сень Н. Конституційні аспекти імплементації міжнародно-правових норм щодо прав і свобод людини в законодавстві України // Европейская конвен¬ция прав человека и судебная реформа в Украине: Материалы семинаров в Трус- кавце 6-8 марта и в Донецке 15-16 мая 1997 г. / Сост. А.Букалов. - Донецк: ООО “Лебедь”, 1998. - С. 47-50.
199. Сільце для нелегалів // Голос України. - 1999. - № 7. - С. 2.
200. Синельников А. Правовой статус лиц с двойным гражданством //
Політика і час. - 1993. - № 10. - С. 12-16.
201. Синельников А. Правовой статус лиц с двойным гражданством // Політика і час. - 1993. - № 11. - С. 37-43.
202. Современные зарубежные конституции: Сборник документов / Сост. В.В.Маклаков. - М., 1996. - 286 с.
203. Соколовський Б.І. Початок реального зближення. До підсумків са- міту Україна-ЄС // Політика і час. - 1997. - № 10. - С. 23-26.
204. Спадок визначає спадковість // Голос України. - 1998. - № 57. - С. 6.
205. Стадільна Я. У сучасних рабів немає духу Спартака // Голос Украї¬ни. - 1998. -№79. -С. 4.
206. Статут Організації Об’єднаних Націй і Статут Міжнародного Суду. - К.: Управління громадської інформації, 1969. - 140 с.
207. Стосовно питання визначення належності до громадянства України: Доручення Президента України від 19 червня 1995 року. - № 284/13184-01.
208. Сьогодні студент - завтра нелегал // Урядовий Кур’єр. - 1999. - № 20.
-С.7.
209. Тиуно