ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ : ГОСУДАРСТВЕННОЕ РЕГУЛИРОВАНИЕ СОЦИАЛЬНОГО РАЗВИТИЯ РЕГИОНА

brief description

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ЗІНЧЕНКО Сергій Миколайович

УДК 351:35.073.5:353.1

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ

25.00.02 механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук
з державного управління

Науковий керівник
Шамрай Василь Олександрович,
доктор наук з державного управління, професор, заслужений діяч науки і техніки України

Київ 2007

ЗМІСТ

Вступ

3

РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ

9

1.1. Еволюція наукових поглядів на регулювання соціального розвитку регіону

9

1.2. Функції державного та регіонального управління в сучасних умовах господарювання

23

1.3. Регіональні фактори соціального розвитку в державному регулюванні

39

Висновки до розділу 1

50

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ

54

2.1. Аналіз соціального розвитку регіону

54

2.2. Забезпечення соціальних стандартів у механізмі бюджетного фінансування регіону

72

2.3. Сучасні напрями соціального регулювання

93

Висновки до розділу 2

105

РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ

108

3.1. Розробка методів ліквідації регіональних диспропорцій

108

3.2. Розвиток соціальних стандартів у державному регулюванні

124

3.3. Забезпечення соціальної безпеки населення

149

Висновки до розділу 3

161

Висновки

166

Список використаних джерел

170

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Перехід економіки України до збалансованого розвитку і стійкого зростання полягає в послідовному реформуванні соціальної сфери для досягнення стратегічних цілей з урахуванням наявних бюджетних обмежень. Сьогодні тільки починають вироблятися пріоритети розвитку соціальної сфери в урядовій політиці. На цей час державне регулювання соціального розвитку регіонів ускладнюється глибокою та складною внутрішньою структурою соціальної сфери. Це зумовлює необхідність розробки достатньо розвинутої системи управління. На регіональному рівні існують реальні соціальні суперечності. Відсутнє саме розуміння необхідності оптимізації соціальних взаємозв'язків між суб'єктами, в основі яких лежать механізми упорядкування різних аспектів діяльності, регулювання соціальних відносин і процесів, що є практичним вирішенням завдань управління, пов'язаних із визначенням пріоритетів, які необхідні для здійснення реалістичної стратегії.
Соціальні індикатори розвитку регіонів залишаються вкрай незадовільними. Це пов’язано з неефективністю чинної системи управління соціальним розвитком на регіональному рівні. При цьому соціальна сфера має свої закономірності розвитку і є відносно самостійною системою із загальними та специфічними зв’язками, умовами функціонування, механізмами управління. І саме це сприяє становленню суспільної думки щодо окремих сфер діяльності, зокрема галузі державного управління.
Питання регулювання соціальних процесів були розглянуті у працях зарубіжних учених: Т.Веблена [24], Л.Ерхарда [142], Дж.М.Кейнса [67], К.Маркса [78], А.Маршалла [79], А.Сміта [102], Дж.Стігліца [114], Ф.Хайєка [159]; вітчизняних і російських: Л.Абалкіна [1; 2], О.Амоші [7; 8], С.Бандура [13], Д.Богині [4], В.Гейця [46], М.Долішнього [44], С.Дорогунцова [95], Т.Злупко [45], В.Куценко [72], О.Лазора [75], Е.Лібанової[76], О.Новікової [87], Р. Соболя [103].
Разом з тим варто визнати, що в Україні поки ще не розроблена єдина наукова парадигма щодо державного регулювання соціального розвитку регіону. Потребує уточнення сутність поняття соціальної сфери для системи державного управління. Не визначені функції державного і регіонального управління. Наявні проблеми фінансового забезпечення місцевих бюджетів. Відсутній механізм здійснення процесу виділення депресивних регіонів із загального списку територіальних утворень. Не розроблено систему фінансування соціальних видатків бюджету. Не визначено концептуальні основи забезпечення соціальної безпеки на регіональному рівні.
Науково-теоретична та практична значущість зазначених проблем зумовила вибір теми, актуальність і цільову спрямованість дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до наукової теми Національного аграрного університету Планування, прогнозування та державне регулювання мікро- та макроекономічних процесів” (номер державної реєстрації 0102U003195) і пов’язана з темою Механізми регулювання ринкової економіки” (номер державної реєстрації 0101U003345). Роль автора полягає в розробці пропозицій з удосконалення напрямів державного регулювання соціального розвитку регіону.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування теоретичних засад і практичних рекомендацій щодо удосконалення державного регулювання соціального розвитку регіону.
Для досягнення поставленої мети були вирішені такі завдання:
дослідити теоретичні засади державного регулювання соціального розвитку регіону на основі аналізу наукових праць українських і зарубіжних учених;
запропонувати механізм здійснення процесу виділення депресивних регіонів із загального списку територіальних утворень;
проаналізувати соціальний розвиток регіону на основі методики оцінки соціального стану регіону;
обґрунтувати необхідність формування нормативно-правової бази в соціальній сфері;
доповнити форми і методи державного регулювання соціальної сфери на регіональному рівні;
розробити систему фінансування соціальних видатків бюджету;
визначити концептуальні основи забезпечення соціальної безпеки на регіональному рівні.
Об’єктом дослідження є процес державного регулювання соціального розвитку регіону.
Предметом дослідження є система відносин, що виникають у процесі реалізації державної регіональної політики забезпечення соціального розвитку.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що ліквідація регіональних диспропорцій, розвиток соціальних стандартів та забезпечення соціальної безпеки населення є необхідною умовою функціонування системи державного регулювання соціального розвитку регіонів України.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною базою дослідження є праці українських і зарубіжних авторів, сучасне українське законодавство, нормативні акти й інші офіційні документи, що регламентують порядок розробки та реалізації державних і регіональних цільових програм.
У дослідженні використовується сукупність прийомів і методів наукового пізнання соціально-економічних явищ і процесів: порівняльний аналіз при проведенні аналізу наукових праць українських і зарубіжних учених; конкретно-історичний аналіз для уточнення основних понять, що зазнали змін у процесі реформування законодавчої бази; економіко-статистичні методи в процесі аналізу динаміки соціального розвитку регіону; абстрактно-логічний метод з метою теоретичного узагальнення й формулювання висновків.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:
уперше:
- запропоновано механізм здійснення процесу виділення депресивних регіонів із загального списку територіальних утворень за допомогою чинників і критеріїв депресивності за такими етапами: встановлення точної оцінки впливу конкретного чинника; порівняння й аналіз показників на рівні регіону із середніми по Україні;
- запропоновано класифікацію соціальних норм і стандартів: за відображенням масштабу і глибини процесу нормування і стандартизації соціальних витрат; з урахуванням рівня бюджетної системи; за джерелами фінансового забезпечення;
удосконалено:
- методику оцінки соціального стану регіону за допомогою єдиної для регіону системи показників, які характеризують соціальну сферу, зокрема рівня життя населення, соціальної забезпеченості, демографічної ситуації, стану трудових ресурсів;
- запропоновано систему фінансування соціальних видатків бюджету, що зводиться до чотирьох змістовних модулів: регіональна диференціація обсягів та якості споживання; регіональна диференціація обсягів та якості пропонованих соціальних послуг; витрати, пов'язані з ліквідацією деформації в системі попиту і пропозиції благ; матеріальні обмеження, пов'язані з реальними фінансовими можливостями місцевого бюджету;
дістали подальшого розвитку:
- форми і методи державного регулювання соціальних процесів за допомогою програмування, що відрізняється високою мірою концентрації необхідних ресурсів для досягнення мети, послідовністю заходів, що проводяться, постановкою етапів і точністю термінів їх виконання;
- поняття соціальної сфери як однієї із складових і невід'ємних частин єдиної відтворювальної системи суспільства, це, по-перше, споживаються надані державою соціальні блага і соціальні послуги, а по-друге, відтворюється людський капітал, де участь держави необхідна з метою ліквідації негативних наслідків економічної активності.
Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних наукових результатів визначається тим, що висновки і рекомендації, а також матеріали дисертаційного дослідження використані: Головним управлінням агропромислового розвитку Житомирської обласної державної адміністрації при розробці пропозицій і практичних рекомендацій щодо запровадження системи фінансування соціальних видатків обласного бюджету (довідка №2983/4 від 18.12.2006р.); Андрушівською районною державною адміністрацією Житомирської області (довідка №01-07-12/2680 від 14.12.2006 р.), Житомирською районною державною адміністрацією Житомирської області щодо підвищення ефективності управління і функціонування соціальної сфери району (довідка №18-6/1202 від 20.12.2006 р.); у навчальному процесі в Національному аграрному університеті при викладенні таких модулів: Державне регулювання макроекономічних процесів та інвестиційна економіка”, Сучасна економічна теорія та проблеми її застосування” (довідка №17-125 від 07.09.2006 р.).
Особистий внесок здобувача. Основні положення й висновки дисертації розроблено автором особисто і викладені в одноосібних наукових працях.
Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дисертації доповідались і обговорювались на науково-практичних конференціях: «Методологія приватного права» (м. Київ, 2003р.), «Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції» (м.Київ, 2003р.), «Актуальні теоретико-методичні та організаційно-практичні проблеми державного управління» (м.Київ, 2004р.), «Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення» (м.Київ, 2005р.), «Актуальні проблеми управління розвитком об’єктів і процесів ринкової економіки» (м.Запоріжжя, 2006р.).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 8 наукових праць, з яких 5 у фахових виданнях, загальним обсягом 2,8 обл.-вид. арк.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації 184 сторінки. Робота містить 9 рисунків, 8 таблиць. Список використаних джерел налічує 165 найменувань.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми державного регулювання соціального розвитку регіону шляхом визначення його теоретичних засад, аналізу соціального розвитку регіону на основі методики оцінки соціального стану регіону. Отримані в процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дає змогу сформулювати висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне і практичне значення.
1. У теорії державного регулювання соціального розвитку регіону відсутній єдиний підхід щодо організації суспільства. Так, з одного боку, визначається залежність економіки від певних форм соціальних явищ, а з іншого соціальний порядок визначається як функція від економічного. Тому в сучасній теорії домінують два напрями дослідження суспільного устрою «економічний» і «соціальний». Особливості перебігу сучасних процесів реформування економіки України характеризуються з позиції переважання «економічного» над «соціальним», з чого випливає відсутність пріоритетів розвитку соціальної сфери.
2. Поняття соціальної сфери слід розглядати як динамічну частину всієї економічної системи, яка формується під впливом різних економічних, політичних, інституційних та інших чинників. У цій частині споживаються надані державою соціальні блага і соціальні послуги та відтворюється людський капітал. При цьому участь держави необхідна з метою ліквідації негативних наслідків економічної активності.
Визначено, що на сучасному етапі держава недостатньо виконує такі функції, як регулювання і прогнозування. На регіональному рівні це призводить до неефективного використання ресурсів, стагнації виробництва, деградації і скорочення кількості населення, погіршення екологічної обстановки.
3. Для створення адекватного механізму забезпечення соціальної сфери запропоновано виділення депресивних регіонів із загального списку територіальних утворень, яке враховує поділ сукупності чинників депресивності регіону на п'ять груп: економічні; соціальні; демографічні; природно-географічні; екологічні. Міра дії кожного чинника, який впливає на розвиток економіки регіону і формування найважливіших потреб населення, визначається за конкретною системою критеріїв.
4. З метою дослідження масштабів і тенденцій поляризації було використано методику оцінки соціального стану регіону за допомогою єдиних для регіону показників, які характеризують соціальну сферу: рівня життя населення, соціальної забезпеченості, демографічної ситуації, стану трудових ресурсів. Зіставлення цих показників за допомогою методів і прийомів статистичного аналізу, а також логічного узагальнення окремих фактів і результатів досліджень дало змогу виділити чотири типи регіонів: «лідери», «високорозвинуті», «розвинені», «проблемні». Така методика сприятиме підвищенню ефективності управління соціальним розвитком регіону та поетапному досягненню позитивних змін у територіальних пропорціях.
5. На сучасному етапі відсутня єдина правова і методологічна основа соціального розвитку. Поняття соціальних стандартів і норм іноді фігурують у законодавстві. Тому запропонований Закон України «Про державні мінімальні соціальні стандарти» повинен передбачати класифікацію соціальних норм і стандартів, яка відображає масштаби та глибину процесу нормування і стандартизації соціальних витрат, ураховує рівень бюджетної системи, її фінансове забезпечення.
6. Визначено, що реалізація довгострокових завдань соціального розвитку регіонів передбачає комплексне використання методів і форм регулювання. Існуючі форми державного регулювання не враховують сучасних вимог щодо інтеграції, концентрації, кооперації виробництва. Це призводить до повільного розвитку соціальної сфери регіонів. Тому така запропонована форма державного регулювання, як соціальне програмування, надасть можливість сконцентрувати необхідні ресурси на рівні регіону, забезпечити послідовність і точність виконання необхідних заходів.
7. Для ефективного управління в соціальній сфері необхідно запровадити систему фінансування соціальних видатків бюджету, яка зводиться до чотирьох змістовних модулів: регіональна диференціація обсягів та якості споживання; регіональна диференціація обсягів та якості пропонованих соціальних послуг; витрати, пов'язані з ліквідацією деформації в системі попиту і пропозиції благ; матеріальні обмеження, пов'язані з реальними фінансовими можливостями місцевого бюджету. Суть модуляції процесу планування полягає в необхідності тісної прив'язки параметрів попиту (доходи населення) і пропозиції (якість та обсяг послуг) до науково обґрунтованих соціальних стандартів і норм.
8. Визначення основ соціальної безпеки базується на соціальній відповідальності, яка має місце не тільки з боку окремих громадян, а й з боку держави, що за своєю економічною поведінкою відповідальна за забезпечення економічної і соціальної безпеки перед кожним окремим громадянином, бізнесом і суспільством у цілому. Соціальна відповідальність держави виражається у створенні системи соціальних гарантій, що включає розробку державних мінімальних соціальних стандартів, гарантії соціальної допомоги соціально вразливим групам населення, гарантії в галузі охорони, умов і оплати праці, екологічної безпеки та правового захисту, гарантії невтручання в духовну сферу.
9. Виходячи з результатів дослідження, запропоновано такі практичні рекомендації:
- Міністерству соціальної політики України вжити заходів щодо розробки системи соціальних гарантій на основі державних мінімальних соціальних стандартів;
- Верховній Раді України вдосконалити існуюче законодавство в соціальній сфері шляхом розробки та прийняття Закону України «Про державні мінімальні соціальні стандарти»;
- обласним державним адміністраціям упровадити методику оцінки соціального стану адміністративно-територіальних одиниць регіону на основі єдиної системи показників соціальної сфери (рівень життя населення, соціальна забезпеченість, демографічна ситуація, стан трудових ресурсів) для підвищення ефективності використання бюджетних коштів регіону на соціальний розвиток.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абалкин Л.И. Роль государства в становлении и регулировании рыночной экономики // Вопросы экономики. 1997. №6. С. 4-6.
2. Абалкин Л.И. Хозяйственный механизм развитого социалистического общества. М.: Мысль, 1973. 263 с.
3. Акмаев А.И., Рябенко А.И. Прогнозирование и учет спроса на высшее образование // Тези доповідей І Всеукраїнської науково-практичної конференції «Маркетингові дослідження в Україні», Ялта, 2001р. К.: КНТЕУ, 2001. С.12-13.
4. Активизация человеческого фактора и эффективность труда / Кол. авторов; Отв. ред. Д.П. Богиня. К.: Наукова думка, 1990. 284 с.
5. Александров И.А. Управление дебиторской задолженностью как фактор обеспечения финансовой безопасности // Економіка промисловості. 2002. №4(18). С.173-180.
6. Альбер М. Капитализм против капитализма. М: Экономическая школа, 1998.
7. Амоша А.И. Экономические методы улучшения условий и охраны труда. Донецк: ИЭП НАН Украины, 1996. 392 с.
8. Амоша О.І. Людина та навколишнє середовище: економічні проблеми екологічної безпеки виробництва. К.: Наукова думка, 2002. 306с.
9. Аптекарь С.С., Краснова В.В. Некоторые вопросы инвестиционной деятельности в Украине // Вісник Академії економічних наук України. 2002. №2. С.13-19.
10. Армстронг Майкл. Стратегическое управление человеческими ресурсами: Пер. с англ. М.: ИНФРА-М, 2002. 328с. (Сер. Менеджмент для лидера.”).
11. Афанасьев В.Г. Проблемы целостности в философии и биологии. М.: Мысль, 1964. 416 с.
12. Балакирева О.М. Дифференциация жизненных возможностей в территориально-поселенческой структуре // Социальная политика в Украине и современные стратегии адаптации населения. К.: НВФ «Студцентр», 1992. С. 11-17.
13. Бандур С.І., Цимбал О.I. Трудоресурсна безпека України в контексті глобалізації економіки та розвитку ринку праці // Проблеми формування ринкової економіки: Міжвід. наук. зб. Спец. вип.: Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики. К.: КНЕУ, 2001. С.19-28.
14. Бевз В., Павленко Ю. Социальная защита населения в условиях перехода к рынку // Экономика Украины. 1993. № 2. С. 62-67.
15.Білецький С. Соціальний захист як ознака цивілізованості суспільства // Віче.- 1998.-№ 8.-С. 63-74.
16.Білоус О., Маслова-Лисичкина Н. Глобалізація розвитку і соціальна безпека // Віче. 2001. № 5. С. 22-44.
17.Біль Д. Інфраструктура як інструмент політики національного та регіонального розвитку Європейського Союзу та України // Україна на шляху до Європи. Київ: Вид-во Фенікс”, 2001. С. 106-145
18.Бодров В.Г. Державне регулювання трансформаційних процесів в еконо­міці: інституціональний підхід // Вісник УАДУ. 2002. №4. 19 с.
19.Бодров В.Г. та ін. Соціальне ринкове господарство / В.Г. Бодров, А.І. Кредисов, П.М. Леоненко К.: Наукова думка, 1995. 237 с.
20.Бондар І.К., Скоморохова О.І., Соколенко Н.А. Генезис соціальних процесів та концепції соціальної політики в умовах перехідної економіки // Моніторинг соціальних процесів в Україні. К.: Знання, 1999. 260 с.
21.Борецька Н.П. Соціальний захист на сучасному етапі: стан і проблеми: Монографія. Донецьк: Янтра, 2001. 352 с.
22.Бюджетний кодекс України від 16.01.2003 р. № 436 // Відомості Верховної Ради України. 2003. № 18. 63 с.
23.Важенин С.Г. Социальная инфраструктура народно-хозяйственного комплекса (политэкономический аспект регионального развития). М.: Наука, 1994. 172 с.
24.Веблен Т. Теория праздного класса. М.: Прогресс, 1990. 365 с.
25.Величко А.В. Бюджетный механизм инвестирования социальной инфраструктуры / Институт экономики НАН Украины. К., 1998. 252 с.
26.Величко О. Бюджетне фінансування соціальної інфраструктури: проблеми та перспективи // Економіка України. 1998. №2 . С.39-44.
27.Вишневський В.П., Рибак В.В. Місцеві податки і збори у ринковій економіці // Фінанси України. 2001. №1. С. 11-20.
28.Волгин Н.А., Гриценко Н.Н., Шарков Ф.И. Социальное государство: Учебник. М.: Дашков и Ко, 2003. 416 с.
29.Гайгер, Линвуд Т. Макроэкономическая теория и переходная экономика: Пер. с англ. М.: ИНФРА М, 1996. 560с.
30.Гайдуцький П.У., Подолєва О.Е. Фінансування соціальної політики. К.:УАДУ, 1995.72 с.
31.Галушко О.С. Формування державного та місцевого бюджетів в умовах трансформації економіки // ФінансиУкраїни. 2001. №5. С.51-58.
32.Геец В. Еще раз о составляющих экономического подъема в Украине // Экономика Украины. 1998. №11. С.17-26; №12. С. 4-16.
33.Гидденс Э. Последствия модернити // Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология / Под ред. В.Л. Иноземцева. М.: Academia, 1999. С.101-122.
34.Головне забезпечити зростання добробуту людей: Виступ Президента України Л.Д. Кучми на нараді з обговорення проекту Державного бюджету на 2001 р. // Урядовий кур'єр. 2000. № 166. 13 вересня. С. 2-3.
35.Гранберг А.Г. Основы региональной экономики: Учебник для вузов. М.: ГУ ВШЭ, 2000.
36.Гриньова В.М. та ін. Проблеми розвитку інвестиційної діяльності / В.М. Гриньова, В.О. Коюда, Т.І. Лепейко; За ред. В.М. Гринькової. Харьків: ХДЕУ, 2002. 462 с.
37.Грішнова О.А. Людський капітал України: сучасний стан та динаміка змін // Проблеми формування ринкової економіки: Міжвід. наук. зб. Спец. вип.: Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики. К.: КНЕУ, 2001.С. 71-80.
38.Грішнова О.А. Людський капітал: формування в системі освіти і професійної підготовки. К.: Т-во Знання”, КОO, 2001. 254 с.
39.Данилишин Б.М., Куценко В.І. Культурно-освітна сфера як соціальна база підтримки ринкової трансформації в Україні (питання теорії і практики). К.: РВПС України НАН України, 1999. 152 с.
40.Добровольська Л.М. Деякі аспекти державного фінансування вищої освіти // Фінанси України. 2003. №8. С. 50-54.
41.Добрынин А.И. Региональные пропорции производства. М., 1999.
42.Доклад о мировом развитии 2004 г. Как повысить эффективность услуг для бедного населения: Пер. с англ. М.: Издательство «Весь Мир», 2004. 352 с.
43.Долан Э. Дж., Линдсей Д. Рынок: микроэкономическая модель: Пер с англ. М.: «Автокомп», 1992. 496 с.
44.Долішній М.І. та ін. Трудовий потенціал і зайнятість: теоретичні основи та регіональні особливості / М.І. Долішній, С.М. Злупко, С.І. Бандур; Під. ред. М.І. Долішнього, С.М. Злупко. Ужгород: Карпати, 1997. 422 с.
45.Долішній М.І. та ін. Трудовий потенціал, зайнятість і ринок прці (теорія і практика) / М.І. Долішній, С.М. Злупко, Т.С. Злупко. Львів: Ін-т регіональних досліджень НАН України,1997. 340 с.
46.Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку/ За ред. акад. НАН України В.М. Гейця. К.: Ін-т екон. прогноз.; Фенікс, 2003. 1008 с.
47.Зайцев Ю.К. Соціалізація економіки України та системна трансформація суспільства.К.: КНЕУ, 2002. 188с.
48.Закон Украины «О бюджете Украины на 2005 год» // Ведомости Верховной Рады Украины. 2005. №10-11. Ст.86.
49.Закон України Про бюджетну систему України” від 29 червня 1995р. // Голос України. 1995. 18 липня. С.3-6.
50.Закон України Про місцеве самоврядування в Україні” від 21травня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. 1997. № 24. С.3-24.
51.Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» // Відомості Верховної Ради України. 2000. №22. Cт. 171.
52.Закон України «Про зайнятість населення». Основні чинні Кодекси і Закони України. К.: МАХАОН, 2003. С. 889896.
53.Закон України «Про прожитковий мінімум» // Відомості Верховної Ради України. 1999. №38. Ст. 348.
54.Зінченко С.М. Бюджетне забезпечення розвитку соціальної інфраструктури регіону // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2005. № 1. С. 46-50.
55.Зінченко С.М. Принципи і структура основа формування системи управління соціальним розвитком регіонів України // Командор. 2005. №1. С.41-44.
56.Зінченко С.М. Система управління регіональним розвитком соціальної сфери // Дні науки: Зб. тез доповідей: В 4т. / Гуманітарний університет ЗІДМУ”, 5-6 жовтня 2006; Ред.кол. В.М. Огаренко та ін. Запоріжжя: ГУ ЗІДМУ”, 2006. Т. 2. С. 199-201.
57.Зінченко С.М. Соціальний захист на регіональному рівні: проблеми та напрями вдосконалення // Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 31 трав. 2006 р.: У 2т. / За заг. ред. О.Ю.Оболенського, В.М.Князєва. К.: Вид-во НАДУ, 2006. Т.2. С.17-18.
58.Зінченко С.М. Соціальна політика держави: постановка проблеми // Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення: Матеріали наук.-практ. конф за міжнар. участю, присвяченої 10-річчю Академії, Київ, 31 трав. 2005р.: У 2 т./ За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. К.: Вид-во НАДУ, 2005. Т.2. С. 177-179.
59.Зінченко С.М. Сутність поняття та природа управління розвитком соціальної сфери в регіонах // Управління сучасним містом. 2005. № 1-2. С.185-188.
60.Зінченко С.М. Сучасні проблеми управління соціальними процесами // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2005. №2. С.94-99.
61.Зінченко С.М. Управління соціальним розвитком як особливий вид управлінської діяльності // Вісник НАДУ. 2005. №3. С. 156-161.
62.Іванов М. Приватизація державної власності // Економіка України. 2001. № 4. С. 2330.
63.Інвестиційна політика в Україні: досвід, проблеми, перспективи / М.Г.Чумаченко, С.Е. Аптекар, М.Г.Білопольський та ін. — Донецьк: Юго-Восток, 2003. — 292 с.
64.Калашников С.В. Функциональная теория социального государства. М.: ЗАО «Экономика»», 2002. 190 с.
65.Каменева Н.Н. Социальная инфраструктура в условиях рыночной экономики.: Дис. канд. эк. наук: 08.01.01 / Харьковский государственный университет. Харьков, 1995. 159 с.
66.Карпишин Н.І. Еволюція фінансового забезпечення охорони здоров’я в Україні // Фінанси України. 2001. №10. С. 145-151.
67.Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1998. 494 с.
68.Керб Л.П. Формування законодавчо-нормативної бази соціального захисту населення // Персонал. 2000. № 2. Прилож. № 4. С. 172 - 174.
69.Кондратьев Н.Д. Избранные сочинения. М.: Экономика, 1993. 543с.
70.Конституция Украины: Принята Верховной Радой Украины 28 июня 1996г.// Ведомости Верховной Рады Украины. 1996.№30.Ст.141.
71.Концепция социального обеспечения населения Украины: Одобрена постановлением Верховной Рады Украины от 21 декабря 1993 г. № 3758-Х11 // Ведомости Верховной Рады Украины. 1994. №6. Ст.32.
72.Куценко В.И. Социально-экономическая сфера Украины: состояние, проблемы, перспективы // Персонал. 2004. № 2. С.86-91.
73.Куценко В.И. Укрепление социальной базы реформ путь к преоделению бедности // Экономика Украины. 2002. № 2 С.27-34.
74.Курс економічної теорії / Під ред. А.В. Сидоровича. М.: Вид-во "ДІС", 1997. С. 595-596.
75.Лазор О.Я. Екологічна експертиза адміністративно-контрольний метод державного управління у сфері реалізації екологічної політики. Л.: ЛРІДУ УАДУ, 2002. 32 с.
76.Лібанова Е., Іванкевич В., Бевз В. Досвід соціальної політики в країнах розвиненої ринкової та перехідної економіки і можливості його використання в Україні // Україна: аспекти праці. 1997. №1. С. 36-41.
77.Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика: В 2 т.: Пер. с англ. М.: Республика, 1992. Т 1. 405 с.
78.Маркс К. Капитал // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. М.: Политиздат, 1960.Т. 23. С. 5-907.
79.Маршалл А. Принципы экономической науки: Пер. с англ..: В 3 т. М.: Издательская группа Прогресс”, 1993. Т. 1. 416 с.
80.Міжнародне законодавство про охорону праці: Конвенції та рекомендації МОП: У 3 т. К.:Основа, 1997. Т.1. 671 с.; Т.2. 437 с.
81.МоклякН.Н., БарковВ.Ю. Социальные отношения: познание и совершенствование. К.: Наукова думка, 1990. С.15.
82.Некрасов Н.Н. Региональная экономика. Теория, проблемы, методы. М., 1975.
83.Новикова О.Ф. Снижение рисков в производственной и социальной сфере: научные поиски и решения // Економіка промисловості. 2000. №1. С. 70-73.
84.Новикова О.Ф. Условия жизнедеятельности и активная социальная политика. К.: Наук. думка, 1991. 145 с.
85.Новикова О.Ф., Амоша А.И., Мартякова Е.В. Основные направления социальной политики и социальной защиты в промышленности. Донецк: ИЭП НАН Украины, 1994. 120 с.
86.Новикова О.Ф., Амоша А.И., Новак И.Н. Социальные проблемы: оценки и пути решения. Кн. 1. Социальная защита трудящихся. Донецк: ИЭП НАН Украины, 1995. 327 с.
87.Новикова О.Ф., Буздуган Ю.А., Амоша А.И. Социальные проблемы: оценки и пути решения. Кн. 2. Социальная политика. Донецк: ИЭП НАН Украины, 1995. 102 с.
88.Новікова О.Ф. Соціальна безпека: організаційно-економічні проблеми і шляхи вирішення. Донецьк: ІЕП НАН України, 1997. 460 с.
89.Ожегов С.И. Словарь русского языка. Изд. 9-е, испр. и доп.; Под ред. проф. Н.Ю. Шведовой. М.: Сов. энциклопедия, 1972. 846 с.
90.ОлейникА. Институциональная экономика. Норма как базовый элемент институтов // Вопросы экономики. 1999. № 2. С. 140.
91.Осауленко О.Г. Сталий соціально-економічний розвиток: моделювання та управління. К.: ІВЦ Держкомстату України, 2000. 176 с.
92.Основні напрямки соціальної політики на період до 2004 року: Указ Президента України від 24 травня 2000 р. № 717/2000 // Офіційний вісник України. 2000. №21. Ст. 858.
93.Перехідна економіка: Підручник / В.М. Геєць, Є.Г. Панченко, Е.М.Лібанова та ін.; За ред. В.М. Гейця. К.: Вища шк., 2003. 591 с.
94.Полозенко Д.В. Соціальна інфраструктура села та джерела її фінансування // Фінанси України. 2002. № 1. С. 3-12.
95.Проблеми зайнятості та розвиток ринку праці в гуманітарній сфері України / С.І. Дорогунцов, Б.М. Данилишин, В.І. Куценко, Е.М. Лібанова, С.І. Бандур // Гуманітарна сфера України: проблеми і шляхи формування. К.: РВПС України НАН України, 2000. 64 с.
96.Римашевская Н.М. Социальные последствия экономических трансформаций в России // Социологические исследования. 1997. №2. С. 55-56.
97.Самуэльсон П. Экономика. Т.1. М.: НПО «АЛГОН», 1994. 333с.
98.Складання соціального бюджету в Україні: Звіт спільної робочої групи / Міністерство праці та соціальної політики України, Міжнародне бюро праці, Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй. К.: Міжнар. організація праці, 1998. 92 с.
99.Скрипнюк О.В. Соціальна правова держава в Україні: проблеми теорії та практики. До 10-річчя незалежності України: Монографія. К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2000. 600 с.
100. Скуратівський В., Палій О., Лібанова Е. Соціальна політика. К.: УАДУ, 1997. 360 с.
101. Смирнов С.Н. Региональные аспекты социальной политики. М.: ГЕЛИОС Ассоциации рос. вузов, 1999. 320 с.
102. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. М.: Соцкгиз, 1992. 684 с.
103. Соболь Р.Г. Формування ефективної соціальної політики в Україні // Вісник Донецького державного університету управління. 2006. № 2. С. 111-116.
104. Социальная инфраструктура: вопросы теории и практики / А.Н.Алымов, А.И.Кочерга, В.А.Богаенко и др. К.: Наукова думка, 2002. 332 с.
105. Соціальна захищеність населення України / О.Ф. Новікова, О.Г.Осауленко, І.В. Калачева та ін. Донецьк; К.: ІЕП НАН України, Держкомстат України, 2001. 360 с.
106. Соціальна робота в Україні: перші кроки / За ред. В.І. Полтавця. К: Академія, 2000. 236 с.
107. Статистичний щорічник Житомирської області за 2005 рік / Держкомстат України. Житомир: Консультант, 2004. 530 с.
108. Статистичний щорічник України за 1995 рік / Міністерство статистики України. К.: Техніка, 1996. 576 с.
109. Статистичний щорічник України за 1996 рік / Міністерство статистики України. К.: Українська енцикл., 1997. 618 с.
110. Статистичний щорічник України за 1997 рік / Держкомстат України; За ред. О.Г. Осауленка. К.: Українська енцикл., 1999. 624 с.
111. Статистичний щорічник України за 1998 рік / Держкомстат України; За ред. О.Г. Осауленка. К.: Техніка, 1999. 576 с.
112. Статистичний щорічник України за 2003 рік / Держкомстат України; За ред. О.Г. Осауленка. К.: Консультант, 2004. 631 с.
113. Статистичний щорічник України за 2004 рік / Держкомстат України; За ред. О.Г. Осауленка. К.: Консультант, 2005. 631 с.
114. СтиглицДж.Ю. Экономика государственного сектора. М.: Инфра-М, 1997. 720с.
115. Ткач Ю. Підвищення ефективності формування доходів місцевих бюджетів // Фінанси України. 2002. № 5. С. 83-85.
116. Уайт П. Управление исследованиями и разработками / Сокр. пер. с англ. под ред. Д.Н. Бобрышева. М.: Экономика, 1992. 160 с.
117. Уирт Д., Либерман А., Леньен Р. Управление исследованиями и разработками: Пер. с англ. под ред. Д.М. Гвишиани. М.: Прогресс, 2000. 264 с.
118. Українське суспільство 2003. Соціологічний моніторинг. К.: Інститут соціології НАН України, 2003. 684с.
119. Управление организацией: Учебник / Под ред. А.Г. Поршнева, З.П.Румянцевой, Н.А. Самомахина. М.: ИНФРА-М, 1998. 469 с.
120. Управление по результатам / Пер. с финск. под ред. Л.А.Лейманна. М.: Прогресс, 1993. 320 с.
121. Управление региональными программами в США и Канаде. М.: Наука, 1999. 170 с.
122. Уровень жизни городского населения и социальные проблемы реформ / Под ред. М.А. Можиной. М.: ИСЭП PAН, Междисциплинарный академический центр социальных наук, 1995. 78 с.
123. Хелмер О. Анализ будущего: метод «Дельфи» // Научно-техническое прогнозирование для промышленности и правительственных учреждений. М.: Прогресс, 1972. 214 с.
124. Ципліцька О.О. Обґрунтування механізму впливу соціально-економічної інфраструктури на економічне зростання // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. Вип. 195: В 4 т. Т. ІV. Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. С. 914-920.
125. Ципліцька О.О. Роль інвестицій в соціально-економічну інфраструктуру в підвищенні ефективності діяльності підприємств // Економіка: проблеми теорії та пр