ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОНФЛІКТНОЇ ПОВЕДІНКИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ СТРОКОВОЇ СЛУЖБИ : ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ КОНФЛИКТНОГО ПОВЕДЕНИЯ ВОЕННОСЛУЖАЩИХ СРОЧНОЙ СЛУЖБЫ

brief description

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. Г.С.КОСТЮКА

На правах рукопису

САНТАШОВ Віктор Іванович
УДК 159.922.7

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОНФЛІКТНОЇ ПОВЕДІНКИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ СТРОКОВОЇ СЛУЖБИ

19.00.01 загальна психологія; історія психології

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
психологічних наук

Науковий керівник
ПІРЕН Марія Іванівна
доктор соціологічних
наук, професор

Київ 2009

ЗМІСТ

ВСТУП.......

4

РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади дослідження конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби .

11

1.1. Дослідження конфліктної поведінки особистості у вітчизняній та зарубіжній психології. ...

11

1.2. Причини появи конфліктної поведінки військовослужбовців .

27

1.3. Психологічні особливості конфліктної поведінки особистості військовослужбовця строкової служби

33

Висновки до розділу.....

47

РОЗДІЛ 2. Організація та методичне забезпечення емпіричного дослідження психологічних особливостей конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби .

48

2.1. Організація, методи та методики дослідження .

48

2.2. Розробка моделі, підбір процедур та визначення критеріїв дослідження психологічних особливостей конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби .................................................

71

2.3. Аналіз результатів емпіричного дослідження

91

Висновки до розділу.....

131

Розділ 3. Психологічна корекція конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби ..................

132

3.1. Зміст та завдання психокорекційних впливів на конфліктну поведінку військовослужбовців строкової служби ..

132

3.2. Аналіз ефективності психологічної корекції конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби ....

142

3.3. Шляхи корегування конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби ..

168

Висновки до розділу.....

170

ВИСНОВКИ..............................................................................................

172

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................

176

ДОДАТКИ..................................................................................................

195

ВСТУП

Актуальність теми. Трансформаційні процеси, які переживає сучасне українське суспільство на шляху демократичних перетворень супроводжуються конфліктними ситуаціями. Викликані вони соціально-політичними протиріччями, що виникли в усіх сферах життєдіяльності суспільства в цілому, та у військовій сфері, зокрема.
У суспільстві змінюються ціннісні орієнтації, комунікативні структури, утверджується ідеологічний плюралізм та інше. Ці зміни позначаються на системі людських відносин у Збройних Силах досить складно і проблемно.
Дослідження психологічних особливостей конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби полягають у розкритті психологічної обумовленості процесів виникнення, загострення і корегування конфліктної поведінки з темпераментом, здібностями і характером особистості військовослужбовця.
Природно, конфліктна поведінка призводить до ескалації конфлікту та загострення конфліктної ситуації, що ускладнює міжособистісні стосунки, негативно впливає на морально-психологічний стан військовослужбовців в підрозділах та військових частинах Збройних Сил України.
Теоретичні основи системного дослідження конфліктної поведінки особистості було закладено закордонними науковцями (А. Адлером, Р. Амстутцем, Е. Берджесом, Х. Бродалем, І. Вілкінсоном, Д. Кіпніс, Р. Парком, К. Томасом, В. Штерном, Е. Фроммом), які досліджували динаміку конфлікту в особистісному контексті, а також вітчизняними дослідниками, зокрема О.О. Бодальовим, А.М. Гірником, Н.В. Гришиною, А.Г. Ішмуратовим, О.А. Донченко, Г.В. Ложкіним, В.С. Мерліним, С.Д. Максименком, М.І. Пірен, Л.А. Петровською, Н.І. Повякель, Т.М. Титаренко, В.О. Татенком та іншими.
З кінця 90-х років ХХ ст. дослідження конфліктної поведінки набувають більш глибокого осмислення: А.Я. Анцупов та А.І. Шипілов формулюють поняття конфліктна поведінка особистості”; Г.В. Ложкін пропонує відрізняти конфліктну поведінку від конкурентної; Є.В. Єгорова проводить аналіз причин конфліктної поведінки особистості; В.М. Радчук розкриває психологічні детермінанти конфліктної поведінки особистості; В.І. Ілійчук обґрунтовує механізми саморегуляції конфліктної поведінки особистості тощо.
У військовій сфері конфліктологічні дослідження К.К. Платонова, С.П. Куранова, В.Ф. Перевалова, А.Я. Подоляка розкривають конфліктну поведінку військовослужбовців строкової служби у взаємозв’язку із таким явищем як позастатутні взаємини, проте психологічні особливості та механізми конфліктної поведінки не розкриваються. Отже, завдання щодо виявлення психологічних особливостей та шляхів психологічної корекції конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби залишилося невирішеними.
Актуальність дослідження полягає у розробці шляхів запобігання та психологічної корекції конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби.
Отже, актуальність наукової проблеми для військово-професійної діяльності зумовила вибір теми дослідження: Психологічні особливості конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби”.
Зв’язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дисертація пов’язана з планами роботи Головного управління виховної роботи Міністерства оборони України у 2003-2004 роках, планом реалізації Програми розвитку морально-психологічного забезпечення у Збройних Силах України на період до 2005 року та Планом роботи служби з гуманітарних питань Головного управління розвідки Міністерства оборони України у 2005-2007 роках. Тема дисертації узгоджена з науково-дослідною роботою Вивчення взаємодії онто- філо- та культурогенетичних детермінант людської психіки” (номер державної реєстрації 0100U000093) лабораторії загальної та етнічної психології Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України.
Тема затверджена вченою радою Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України, протокол № 10 від 27 вересня 2007 року та узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні протокол № 9 від 27 листопада 2007 року.
Гіпотеза дослідження сформульована відповідно до об’єкта і предмета:
конфліктна поведінка особистості спричинена психологічними особливостями, варіативність та інваріантність яких визначають її появу і загострення та зумовлюють шляхи психологічної корекції;
динаміка змін психологічних особливостей особистості зумовлює зміни конфліктної поведінки, що розкриває перспективу ефективної психологічної корекції конфліктної поведінки шляхом активації змін у характері особистості.
Мета дослідження полягає у розкритті зв’язку конфліктної поведінки із психологічними особливостями особистості та розробці шляхів корегування конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби.
Завдання дослідження:
1) провести теоретичний аналіз вітчизняної та зарубіжної наукової літератури з окресленої проблематики та опрацювати методологію дослідження психологічних особливостей конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби;
2) розробити та провести емпіричне дослідження конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби, виявити якісні та кількісні критерії діагностики осіб, схильних до конфліктної поведінки;
3) розкрити сутність зв’язку психологічних особливостей особистості з процесом появи та загострення конфліктної поведінки;
4) визначити ефективні прийоми та методи психологічної корекції конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби.
Об’єкт дослідження: конфліктна поведінка військовослужбовців строкової служби.
Предмет дослідження: зв’язок психологічних особливостей особистості військовослужбовця строкової служби з процесом появи, загострення та корекції конфліктної поведінки.
Методи дослідження. Для реалізації завдань дослідження були застосовані теоретичні методи (абстрагування, моделювання, аналіз та синтез); методи емпіричного дослідження (спостереження, бесіда, анкетування, тестування); методи математичної обробки результатів та їх статистичного аналізу (дисперсійний аналіз, кореляційний аналіз (за критеріями Спірмена та Пірсона).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:
зроблено науково-теоретичний аналіз та узагальнення психологічних особливостей конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби;
систематизовано та впорядковано підходи до розкриття психологічних особливостей, які виявляють осіб, схильних до конфліктної поведінки;
виділено сутність взаємозв’язку конфліктної поведінки із особливостями темпераменту, здібностей та характеру особистості військовослужбовця строкової служби;
виявлено та розкрито психологічний зміст стереотипних уявлень військовослужбовців строкової служби про прийоми та способи ефективного поводження у конфліктній ситуації, описано психологічний портрет військовослужбовця строкової служби, схильного до конфліктної поведінки;
удосконалено методологію проведення психологічної корекції конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби;
дістало подальший розвиток уявлення про причини появи та закономірності загострення конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби;
адаптовано методику діагностики міжособистісних стосунків (авт. Л.М. Собчик) для дослідження психологічних особливостей конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у:
розробленні якісних та кількісних критеріїв виявлення військовослужбовців строкової служби, схильних до конфліктної поведінки, які використані офіцерами з гуманітарних питань у практичній роботі у військових частинах Збройних Сил України;
використанні Програми психологічної корекції конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби” у військових частинах підпорядкованих Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України для корегування конфліктної поведінки відповідної категорії військовослужбовців;
практичному використанні теоретико-методологічних положень роботи для розробки посібників та методичних рекомендацій щодо запобігання та корегування конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби.
Впровадження результатів дослідження здійснювалося у: Науково-дослідному центрі гуманітарних проблем Збройних Сил України (акт впровадження від 12 березня 2003 року); військовій частині А2299 (акт впровадження від 25 січня 2008 року); військовій частині А0525 (довідка про впровадження № 54 від 25 січня 2008 року).
Практичні результати, рекомендації та висновки дослідження впроваджені у діяльності Головного управління виховної роботи Міністерства оборони України та розміщено на його офіційному сайті, а також поширено в органах військового управління видів та оперативних командувань Збройних Сил України (вих. № 145/1/550 від 12 лютого 2003 року та № 145/1/812 від 4 березня 2003 року).
Обґрунтованість та достовірність результатів дослідження досягалися: застосуванням математичних і статистичних критеріїв, зокрема рангової кореляції Спірмена, Мак-Немара, Пірсона, критеріїв оцінки достовірності та валідності.
Для отримання репрезентативності результатів експерименту, вибірка для дослідження була взята з контингенту військовослужбовців строкової служби, які проходили дійсну військову службу у військових частинах Сухопутних військ Збройних Сил України та складала 581 особу. Експериментальні та контрольна групи констатувального експерименту були взяті з числа осіб, що увійшли в модний інтервал вибірки, яка була диференційована на основі критеріїв домінантності та ворожості, що були розраховані для виявлення осіб, схильних до конфліктної поведінки і складали по 15 осіб.
Для проведення формувального експерименту було обрано дві типові для Збройних Сил України військових частини чисельність особового складу строкової служби, яких складала більше 200 осіб в кожній. Загальна вибірка військовослужбовців строкової служби, з якої було взято осіб для контрольної та експериментальної груп, склала 460 осіб. Репрезентативність результатів формувального експерименту забезпечена застосуванням критеріїв, що використовувалися під час констатувального експерименту.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати наукового дослідження були опубліковані та обговорювалися на: Всеукраїнській науково-практичній конференції Духовність та злагода в українському суспільстві на перехресті тисячоліть” (Київ, жовтень 2000); Всеукраїнській науково-практичній конференції Сім’я та шлюбно-родинні стосунки в Україні” (Київ, березень 2001); Міжнародній науково-практичній конференції Ґенеза буття особистості” (Київ, травень 2006); Всеукраїнській науково-практичній конференції Проблеми девіантної поведінки: історія, теорія, практика” (Вінниця, травень 2007); Всеукраїнській науково-практичній конференції Соціально-психологічні проблеми молоді ХХІ століття” (Київ, квітень 2007).
Розроблені шляхи психологічної корекції поведінки конфліктних осіб виявили вагомі позитивні результати, що дали можливість військовій частині, в якій проводилася психокорекційна програма, наприкінці 2006 навчального року увійти до складу кращих військових частин за показниками несення чергової служби, бойового чергування, військової дисципліни та морально-психологічного стану особового складу.
Публікації. Основні положення та результати дослідження висвітлено у 12 публікаціях, серед яких 5 у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 4 публікації в матеріалах наукових конференцій та семінарів, 3 публікації складають посібники та методичні рекомендації для підрозділів та військових частин Збройних Сил України.
Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 237 найменувань та 11 додатків. Основний зміст дисертації викладено на 175 сторінках (у тому числі 28 таблиць та 19 рисунків).

bibliography

ВИСНОВКИ

В ході дослідження психологічних особливостей конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби було визначено актуальність проблеми для Збройних Сил України, вирішення якої дозволило сформувати шляхи психологічної корекції конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби. Дослідження проведене у повному обсязі із вирішенням поставлених завдань.
1. Узагальнено та систематизовано теорії і підходи зарубіжної та вітчизняної психологічної науки щодо поняття, форми, сутності, типології та причин виникнення конфліктної поведінки особистості взагалі, особливостей конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби зокрема. Уточнено визначення конфліктної поведінки особистості та сформульовано, що конфліктна поведінка це сукупність узгоджених між собою дій та вчинків, поєднаних особистісною метою в конфлікті та спрямованих на її досягнення.
2. Теоретичним аналізом встановлено конструктивний і деструктивний компоненти конфліктної поведінки та систематизовано особистісні чинники конфліктної поведінки, диференційовано та виділено серед них конфліктогенні як окремий різновид.
3. Розроблено методологію дослідження конфліктної поведінки особистості, зокрема адаптовано модель Т. Лірі для діагностування військовослужбовців строкової служби, схильних до конфліктної поведінки, виявлено зв’язок динаміки загострення конфліктної поведінки із динамікою показників ворожості і домінантності, розраховано числові критерії оцінки цього зв’язку, що дало можливість розробити новий спосіб діагностування осіб, схильних до конфліктної поведінки, простіший у застосуванні та ефективніший в обробці даних, порівняно із вже відомими способами.
4. Під час констатувального експерименту суттєво розширено знання стосовно особливостей зв’язку між характеристиками темпераменту особистості та кількісними характеристиками конфліктної поведінки, зокрема, сила нервової системи пов’язана з психофізичною можливістю тривалого застосування конфліктної поведінки; рухливість нервової системи зумовлює інтенсивність та швидкість переходу до конфліктної поведінки, глибока інертність нервової системи суттєво знижує конфліктну активність військовослужбовця; неврівноваженість нервової системи пов’язана із загостренням конфліктної поведінки.
5. Експериментально з’ясовано, що здібності особистості проявляються в особистому досвіді ведення конфліктного протиборства, знанні психології конфлікту, конфліктних уміннях і конфліктних навичках, що зумовлюють свідомий вибір найбільш ефективних прийомів та методів конфліктної поведінки в ситуації міжособистісного конфлікту.
6. Аналізом експериментальних даних, що розкривають конфліктні особливості характеру особистості підтверджено гіпотезу дослідження, що конфліктна поведінка особистості спричиняється психологічними особливостями, варіативність та інваріантність яких визначають її появу, і загострення та зумовлюють шляхи психологічної корекції, а також доведено, що динаміка змін психологічних особливостей військовослужбовців строкової служби зумовлює зміни конфліктної поведінки, що розкриває перспективу ефективної психологічної корекції конфліктної поведінки шляхом активації змін у характері особистості.
7. Під час формувального експерименту з’ясовано регуляторний механізм конфліктної поведінки особистості, який полягає в тому, що психологічний вплив на особистість задля зміни рис характеру веде до зміни форми конфліктної поведінки та обумовлює позитивну психологічну корекцію конфліктної поведінки військовослужбовця у конфліктній ситуації. Разом з тим, аналіз експериментальних даних суттєво доповнює знання психологічних особливостей конфліктної поведінки особистості динамікою змін форми та психологічного змісту конфліктної поведінки особистості, залежно від динаміки актуалізації конфліктогенних та бійцівських” рис характеру, особливостей темпераменту та використання військовослужбовцями специфічних конфліктних умінь та навичок протиборства у міжособистісному конфлікті.
8. Уточнені загальні закономірності динаміки конфліктної поведінки та розкриті шляхи її корегування розробленими прийомами та методами. Проведений аналіз даних експерименту виявив, що спеціально розроблені міні-лекції, рольові ігри, індивідуальні завдання творчого характеру, ігрові спортивні заняття є ефективними для психологічного корегування конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби. В складі Програми психологічної корекції конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби” пройшли успішну апробацію у військових частинах Збройних Сил України та були рекомендовані до подальшого застосування.

Серед перспектив подальших досліджень із зазначеної теми вважаємо диференційоване і поглиблене вивчення психології конфліктної особистості в контексті професійної діяльності. Важливим є також виявлення психологічних механізмів регуляції поведінки конфліктної особистості.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абульханова Славская К.А. Развитие личности в процессе жизнедеятельности / Сб. Психология формирования и развития личности. М.: Наука, 1981. С. 19-44.
2. Абульханова-Славская К.А. Соотношение индивидуального и общественного как методологический принцип психологии личности // Теоретические проблемы психологии личности / Под ред. Шорохова Е.В. М.: Наука, 1974. С. 34-83.
3. Амосов Н.М. Природа человека. К.: Наукова думка, 1983. 223 с.
4. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. М.: Наука, 1977. 380 с.
5. Анцупов А.Я., Шипилов А.И. Словарь конфликтолога. СПб.: Питер, 2006. 528 с.
6. Анцупов А.Я., Малишев А.А. Введение в конфликтологию. Как предупреждать и разрешать межличностные конфликты. Учебное пособие. М., 1996. 104 с.
7. Анцупов А.Я., Шипилов А.И. Конфликтология. СПб.: Питер, 1999. 390 с.
8. Анцыферова Л.И. К психологии личности как развивающейся системы / Сб. Психология формирования и развития личности М.: Наука, 1981. С. 19-44.
9. Афонін Е.А. Становлення Збройних Сил України: соціальні та соціально-психологічні проблеми / НАН України. Інс-т соціології. К.: Інтерграфік, 1994. 304 с.
10. Бандурка А.М., Друзь В.А. Конфликтология. Х.: РИП Оригинал, Фортуна-пресс, 1997. 356 с.
11. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры. М.: Лист-Нью, Центр общечеловеческих ценностей, 1997. 334 с.
12. Берон Р., Ричардсон Д. Агрессия. СПб.: Питер, 1997. 336 с.
13. Блейхер В.М. Клиническая патопсихология. Ташкент: Медицина, 1976. 326 с.
14. Бодалёв А.А. Восприятие человека человеком. Л.: ЛГУ, 1965. 365 с.
15. Бодалёв А.А. Психология о личности. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1988. 188 с.
16. Божович Л.И., Славина Л.С., Еровицкая Т.В. Опыт экспериментального изучения произвольного поведения // Вопр. психологии, 1976. № 4, С. 66.
17. Боришевський М.Й. Духовні цінності в становленні особистості громадянина // Педагогіка і психологія / 2000. № 1. С 142-146.
18. Бородкин Ф.М., Коряк Н.М. Внимание конфликт! Новосибирск: Наука. Сиб. отделение, 1989. 190 с.
19. Брадис В.М. Чотиризначні математичні таблиці. К.: Радянська школа, 1981. 96 с.
20. Бушай І.М. Психологічні особливості розвитку Я-образу” акцентуйованих підлітків: Дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. К., 2000. 225 арк. Бібліогр.: арк. 171-190.
21. Бродаль Х. 9 ступеней вниз: ссоры, конфликты, войны // Журнал Знание-сила. 1991. №11. С. 9-12.
22. Брушлинский А.В. Субъект: мышление, учение, воображение. М.: Воронеж, 1996. 567 с.
23. Бургін М.С. Діагностика соціальних і політичних конфліктів //Конфлікти в суспільстві: діагностика і профілактика. Матеріали Третьої Міжнародної науково-практичної конференції. 17-20 травня 1995 року. Київ Чернівці: КВГІ, 1995. С.174-180.
24. Бурлачук Л.Ф. Исследование личности в клинической психологии (на основе метода Роршаха: Монография. К.: Вища школа, Головное издательство, 1979. 176 с.
25. Бурлачук Л.Ф. Компьютерная психодиагностика: проблемы и исследования // Ваша текстовка. Прикладной психологический журнал. 1992. № 1. С. 413.
26. Васильев Н.Н. Тренинг преодоления конфликтов. СПб.: Речь, 2002. 174 с.
27. Ващенко В.И. Итирапсихические процессы как причина конфликтного поведения личности // Конфлікти в суспільстві: діагностика і профілактика. Матеріали Третьої Міжнародної науково-практичної конференції. 17-20 травня 1995 року. КиївЧернівці: КВГІ, 1995. С. 73-75.
28. Военная психология: методология, теория и практика / Кол. авторов Военного университета УВО МО РФ. В 2 ч. М.: Издательство ВУ. Ч.2. 1998. 184 с.
29. Военная психология: Учебник для ВВПУ СА и ВМФ / Под ред. К.К.Платонова, В.В.Шеляга, А.Д.Глоточкина. М.:Воениздат, 1972. 400 с.
30. Волошина О.В. Міжособистісний конфлікт та шляхи його подолання //Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. К.: Інститут психології, 2002. Т. ІV, ч.3 С. 38-41.
31. Выготский Л.С. Педагогическая психология / Под ред. В.В.Давыдова. М.: Педагогика-Пресс, 1999. 536 с.
32. Герасіна Л.М., Панов М.І. Конфліктологія. Харків: Право, 2002. 187 с.
33. Гірник А., Бобро А. Конфлікти: структура, ескалація, залагодження. К.: Вид-во Соломії Павличко Основи”, 2003. 172 с.
34. Гласс Дж., Стенли Дж. Статистические методы в педагогике и психологии: Пер. с англ. / Под общ. ред. Ю.А.Адлера. М.: Прогресс, 1976. 495 с.
35. Гоббс Т. Сочинения: в 2 т. М.: Мысль, 1991. Т. 2, 731 с.
36. Гозман Л.Я. Психология эмоциональных отношений. М.: МГУ, 1987. 176 с.
37. Горностай П.П. Рольові конфлікти: теорія і практика //Конфлікти в суспільстві: діагностика і профілактика. Матеріали Третьої Міжнародної науково-практичної конференції. 17-20 травня 1995 року. Київ Чернівці: КВГІ, 1995. С. 134-138.
38. Гоян І.М. Практикум з психології мотивації: Довідково-методичний посібник. Ів-Фр.: Плай, 2000. 198 с.
39. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. М.: Изд-во Генезис, 2002. 573 с.
40. Гришина Н.В. Кризисы и конфликты в жизни человека. Личностные конфликты и их преодоление. Межличностные конфликтные ситуации и их преодоление // Психология / Под ред. А.А.Крылова. М.: Проспект, 1999. С. 356-384.
41. Гришина Н.В. Психологическая работа с конфликтами: три вида диалога // Психологические проблемы самореализации личности / Под ред. Л.А.Головей, Л.А.Коростылевой. СПб, 1999. Вып. 3. С. 34-37.
42. Гришина Н.В. Психология конфликта. СПб.: Питер, 2000. 328 с.
43. Гришина Н.В. Социально-психологические конфликты и существование взаимоотношений в коллективе (Социально-психологические проблемы производственного коллектива) / Под ред. Шороховой Е.В. М.: Наука, 1983. 211 с.
44. Гришина Н.В. Я и другие: общение в трудовом коллективе. Л.: Лениздат, 1990. 174 с.
45. Діагностика та методика вирішення конфліктів у військовому середовищі //Тези доповідей другої наук.-метод. конф. слухачів. К.: Київський військовий гуманітарний інститут, 1996. 170 с.
46. Дайер У. Быть свободным. К.: Вища школа, 1995. 293 с.конфликта и
47. Дмитриев А., Кудрявцев В., Кудрявцев С. Введение в общую теорию конфликтов. М.: Госиздат, 1993. 211 с.
48. Дмитриев А.В. Конфликтология. М.: АСТ, 2000. 376 с.
49. Довгань Н.П. Конфлікти в державному управлінні та шляхи їх вирішення. Дис. канд. психол. наук 19.00.01. К., 2006. 177 с.
50. Долинська Л.В., Шевченко Н.В., Чепелєва П.В., Уманець Л.І. Активні методи в роботі практичного психолога. К.: УДПУ, 1994. 79 с.
51. Донченко Е.А., Титаренко Т.М. Личность: конфликт, гармония. К.: Политическая литература Украины, 1989. 176 с.
52. Дружинин В. Н. Экспериментальная психология. СПб: Питер, 2000. 320 с. (Серия Учебник нового века”)
53. Дубчак Г.М. Внутрішньоособистісні конфлікти студентів у період навчання у вузі: Дис. ... канд. психол. наук: 19.00.01 / Чернівецький держ. ун-т ім. Ю.Федьковича. Чернівці, 2000. 226 арк. Бібліогр.: арк. 194-226.
54. Дышловой В.Д. Естественно-научные предпосылки природы конфликтов // Конфлікти в суспільстві: діагностика і профілактика. Матеріали Третьої Міжнародної науково-практичної конференції. 17-20 травня 1995 року. Київ Чернівці: КВГІ, 1995. С. 79-86.
55. Дэна Д. Преодоление разногласий. СПб.: Лань, 1994. 297с.
56. Ершов А.А. Личность и коллектив (Межличностные конфликты в коллективе и их разрешение). Л: Знание, 1976. 40 с.
57. Ершов А.А. Психология соактивности людей. СПб.: Питер, 1992. 31 с.
58. Єгоров Є.В. Психологічний аналіз причин конфліктної поведінки учнів та способи подолання їх вчителем // Наук.-практ. конференція Конфлікти у педагогічних системах”. Зб. доп. Вінниця, 1995. С. 340-342.
59. Зубкова І.Ю. Динаміка Я-образу вчителя-професіонала: Дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України. К., 2000. 205 арк. Бібліогр.: арк. 170-184.
60. Захаров В.П. Применение математических методов в социально-психологических исследованиях: Учебное пособие. Л.: ЛГУ, 1985. 64 с.
61. Зигерт В. Ланг Л. Руководить без конфликтов: Сокр. пер. с нем. / Науч. ред. и авт. предисл. А.Л. Журавлев. М.: Экономика, 1990. 335 с.
62. Зиммель Г. Избранное в 2-х т. М.: Юрист, 1996. Т. 1, 672 с.
63. Ілійчук В.І. Саморегуляція підлітків у подоланні конфліктної поведінки. Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.07 Інститут психології АПН України К., 1996 24 с.
64. Ішмуратов А.Г. Конфлікт і згода. К.: Наукова думка, 1996. 189 с.
65. Канак Ф.М. Світогляд і культура в соціальному конфлікті //Конфлікти в суспільстві: діагностика і профілактика. Матеріали Третьої Міжнародної науково-практичної конференції. 17-20 травня 1995 року. Київ Чернівці, КВГІ, 1995. С. 190-196.
66. Каппони В., Новак Т. Сам себе психолог. СПб.: Серия, 1994. 259 с.
67. Карташев С. Конфликтология. Кишинев: Парагон, 1996. 480 с.
68. Карцева Т.Б. Личностные изменения в ситуациях жизненных перемен // Психол. журнал, 1988. Т.9. №5. С. 120-127
69. Клайн П. Справочное руководство по конструированию тестов. К.: Ника-Центр ЛТД, 1994. 283 с.
70. Коваль І.А. Психологічні особливості навчальних конфліктів. // Зб. наук. праць інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. К: Інститут психології, 2002. Т. ІV, ч. 6 С. 106-107.
71. Коваль І.А. Учбові конфлікти: Психологічні аспекти. К.: Вид-во ТЕКА, 2002. 68 с.
72. Коваль І.В. Вплив навчальних конфліктів на процес і результати спільної навчальної діяльності студентів / Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України Проблеми загальної та педагогічної психології” / За ред. Максименка С.Д. К.: Інститут психології, 2002, Т. ІV, Ч. 6 С. 103-107.
73. Ковальов А.Г., Мясищев В.Н. Психические особенности человека: в 2 т. Л.: ЛГУ. Т.1. 1957. 264 с.
74. Ковальов А.Г., Мясищев В.Н. Психические особенности человека: в 2 т. Л.: ЛГУ. Т.2. 1960. 304 с.
75. Кон И.С. В поисках себя: личность и ее самосознание. М.: Политиздат, 1984. 432 с.
76. Кон И.С. Дружба. М.: Политиздат, 1987. 351 с.
77. Кон И.С. Открытие Я. М.: 1978 367 с.
78. Корнелиус Х., Фэйер Ш. Выиграть может каждый: Пер. с англ. Луганск: Глобус, 1991. 200 с.
79. Корольчук М.С., Осьодло В.І. Психодіагностика. Навчальний посібник. К.: Ельга Ніка-центр, 2004. 400 с.
80. Костюк Г.С. Избранные психологические труды. М.: Педагогика, 1988. 304 с.
81. Костюк Г.С. Психология. К.: Радянська школа, 1955. 527 с.
82. Костюк Г.С. Принцип развития в психологии // Методологические и теоретические проблемы психологии / Отв. ред. Е.В.Шорохова. М.: Наука, 1969. С. 118-152.
83. Коупленд Н. Психология и солдат: Перевод с англ. А.Т.Сапронова, В.М.Катеринича М.: Военное изд-во, 1991. 76 с.
84. Крайнюк В.М. Визначення конфліктності в корекціїї дисгармонійного розвитку особистості / Зб. наук. праць інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. К.: Інститут психології, 2001. Т. ІІІ, ч. 4. С. 89-95.
85. Крам Т.Д. Управление энергией конфликта. М.: Аст Рефл-бук, 2000. 324 с.
86. Кречмер Э. Строение тела и характер: Пер. с нем. / Под ред. проф. Ганнушкина П.Б. М.: Гос. изд. Москва-Петроград, 1924. 285 с.
87. Крогиус Н.В. Личность в конфликте. Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1976. 142 с.
88. Крогиус Н.В. Познание людьми друг друга в повседневной деятельности. Автореф. дис. д-ра психол. наук: 19.00.05. М., 1985. 34 с.
89. Кунцевська А.В. Інтраперсональні конфлікти у діяльності соціальних працівників: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.05 / Інститут психології АПН України. К., 2006. 20 с.
90. Куранов С.П. Міжособистісний конфлікт у військовому колективі й шляхи виходу з нього. К.: КВГІ, 1994. 19 с.
91. Кушнірюк В.М. Гуманізація міжособистісних стосунків як умова запобігання конфліктів у педагогічному процесі: Дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 2000. 186 арк.+ дод. - Бібліогр.: арк. 175-187.
92. Лазурский А.Г. Классификация личностей. Петроград, 1922. 327 с.
93. Ласькова В.Г. Особенности конфликтного взаимодействия в юношеских спортивних командах: Дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Институт психологии им. Г.С.Костюка АПН Украины. К., 1998. 224 с.
94. Латынов В.В. Конфликт: протекание, способы разрешения, поведение конфликтующих сторон // Иностранная психология. 1993 Т. 1. № 2. С. 87-93.
95. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Политиздат, 1977. 302 с.
96. Леонтьев А.Н. Общее понятие деятельности // Хрестоматия по психологии: Учебное пособие для студентов пед. институтов. / Под ред. А.В.Петровского. М.: Просвещение, 1977. С. 206-214.
97. Ликсон Ч. Конфликт. СПб.: Питер Паблишинг, 1997. 160 с.
98. Леонгард К. Акцентуированные личности. К.: Вища школа, 1981. 392 с.
99. Ложкин Г.В., Повякель Н.И. Практическая психология конфликта: Учебное пособие. К.: МАУП, 2000. 256 с.
100. Ложкін Г.В., Сьомін С.В., Петровська Т.В., Кисельова О.О. Конфлікти у сумісній діяльності. К.: Сфера, 1997. 95 с.
101. Ложкін Г.В., Сьомін С.В., Петровська Т.В., Кисельова О.О. Конфлікт як форма взаємодії людей. www://dere.com.ua/library/reshta/ konflikt.shtml.
102. Лупьян Я.А. Барьеры общения, конфликты, стрессы. М.: Высшая школа, 1988. 223 с.
103. Лурия А.Р. Об изменчивости психических функций в процессе развития ребенка // Вопросы психологии. 1962. №3. С.15-22.
104. Майстренко Т.М. Вплив сімейних стосунків на становлення рівня домагання у дітей // Зб. наук. праць інституту психології ім. Г.С.Костюка АПК України / За ред. Максименка С.Д. К: Інститут психології, 2001. Т. ІІІ, ч. 4. С.112-115.
105. Макаревич О.П. Стиль індивідуальної поведінки військовослужбовців у міжособистісних конфліктах. Дис. канд. психол. наук 19.00.04. К., 1996. 192 с.
106. Максименко С.Д. Основи генетичної психології: Навч. посібник. К.: Перспектива, 1998. 220 с.
107. Максименко С.Д. Психологічна організація умов розвитку суб’єкта учіння. К.: Просвіта, 1996. 254 с.
108. Максименко С.Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці. К.: Наукова думка, 1999. 188 с.
109. Максименко С.Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці: методологія, методи, програми, процедури: Навч. посібник для вищої школи. К.: Наукова думка, 1998. 226 с.
110. Максименко С.Д., Олексієнко Б.М. Сафін О.Д. Морально-психологічне забезпечення службово-бойової діяльності Прикордонних військ України: Підручник. Хм.: Вид-во НАПВУ, 2001. 464 с.
111. Максименко С.Д., Соловієнко В.О. Загальна психологія: Навчальний посібник. К.: МАУП, 2001. 256 с.
112. Материалы ІV Всесоюзного съезда психологов СССР. Тб.: Мецитреба, 1971. С. 436-468.
113. Мерлин В.С. Принципы психологической характеристики личности // Теоретические проблемы психологии личности. Монография / Под ред. Шорохова Е.В. М.: Наука, 1974. С. 34-83.
114. Мерлин В.С. Проблемы экспериментальной психологии личности // Хрестоматия по психологии. М.: Просвещение, 1977. С. 182 -192.
115. Мерлин В.С. Психологические конфликты // Психология конфликта / Сост. и общ. ред. Н.В.Гришиной. СПб.: Питер, 2001. С. 224-253.
116. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Перевод с англ. М.: Дело, 1992. 702 с.
117. Маслоу А. Мотивация и личность. СПб.: Евразия, 1999. 251 c.
118. Моляко В.А. Психология решения школьниками творческих задач. К.: Рад. шк., 1983. 101 с.
119. Мясищев В.Н. Психология отношений. М.: Институт практической психологии, НПО Модек”, 1995. 356 с.
120. Наумчик Н.В. Емоційні та поведінкові складові в системі особистісних характеристик майбутніх психологів: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.01 / Інститут психології АПН України. К., 2005. 20 с.
121. Невмержицький В.М. Психологічні детермінанти адаптації військовослужбовців строкової служби до особливих умов діяльності: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.07 К.: ВГІ НАОУ, 2001. 17 с.
122. Немов Р.С. Психологическое консультирование. М.: ВЛАДОС, 2001. 528 с.
123. Немов Р.С. Психология. Учебник для студентов высших педагогических учебных заведений. В 3-х кн. 2-е изд. М.: Просвещение, ВЛАДОС. Кн. 1. Общие основы психологии, 1995. 576 с.
124. Обозов М.М. Психология межличностных отношении. К.: Лыбидь при Киев. ун-те, 1990. 192 с.
125. Олдхем Дж., Моррис Л. Автопортрет вашей личности. М.:Форум, 1996. 172 с.
126. Омелаєнко І.Б. Психологічний аналіз поведінки при різних типах невротичного конфлікту: Дис. ... канд. психол. наук: 19.00.04 / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 1998. - 251л. Бібліогр.: арк. 168-198.
127. Орбан Л.Э. Актеологическая концепция нравственного становления личности. Автореф. дис. д-ра психол. наук: 19.00.13. М., 1992. 61 с.
128. Орлов А.Б. Личность и сущность: внешнее и внутреннее Я человека // Вопросы психологии. 1995. № 3. С. 5-19.
129. Основи практичної психології / В.Панок, Т.Титаренко, Н.Чепелєва та ін.: Підручник. К.: Либідь, 1999.
130. Панасюк А.Ю. Управленческое общество: Практические советы. М., 1990. 87 с.
131. Паркинсон Д.Р. Люди сделают так, как захотите вы. М.: Мир, 1993. 278 с.
132. Перевалов В.Ф. Воинский коллектив. Динамика отношений. М.: Воениздат, 1991. 111 с.
133. Петровская Л.А. Неадекватность восприятия как фактор социально-психологического конфликта // Теор. и прикладн. проблемы познания людьми друг друга. Краснодар, 1975. С. 48-50.
134. Петровская Л.А. О понятийной схеме социально-психологического анализа конфликта // Теоретические и методологические проблемы социальной психологии. М.: Наука, 1977. С. 126-143.
135. Петровская Л.А. Теоретические и методологические проблемы социально-психологического тренинга. М.: МГУ, 1982. 162 с.
136. Пірен М.І. Деонтологія конфліктів та управління: Навчально-практичний посіб