ДОПОМОГА ІНШОМУ ЯК ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЗАСІБ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ : ПОМОЩЬ ДРУГОМУ КАК ПСИХОЛОГИЧЕСКОЕ СРЕДСТВО РАЗВИТИЯ ЛИЧНОСТИ

brief description

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ імені Г. С. КОСТЮКА

На правах рукопису

УДК 159.923.2

НАКОНЕЧНА МАРІЯ МИКОЛАЇВНА

ДОПОМОГА ІНШОМУ ЯК ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЗАСІБ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ

19.00.01 загальна психологія, історія психології

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Максименко Сергій Дмитрович
дійсний член АПН України,
заслужений діяч науки і техніки України,
доктор психологічних наук,
професор

Київ 2009

ЗМІСТ

ВСТУП...................3
РОЗДІЛ І. Феномен допомоги іншому як предмет психолого-педагогічного дослідження...................................................................................................................9
1.1. Особистість в системі взаємин Я-Інший......9
1.2. Допомагаючі відносини в просторі життєдіяльності людини.....19
1.3. Допомога іншому як умова й засіб особистісного росту.....29
Висновки до розділу І.................................................................................................54
РОЗДІЛ ІІ. Процедура та методичний апарат емпіричного дослідження допомоги іншому як психологічного засобу розвитку особистості......................56
2.1. Особливості репрезентації у свідомості особистості концепту допомоги.....60
2.2. Особистісні кореляти допомагаючої поведінки ...................................73
2.3. Особливості співвідношення рівня самоактуалізації і орієнтації особистості на допомогу іншому....................................................................................................91
Висновки до розділу ІІ..............................................................................................116
РОЗДІЛ ІІІ. Психологічні умови та засоби формування в особистості здатності до допомагаючої поведінки......................................................................................118
3.1. Загальні принципи розбудови програми формувальних впливів..118
3.2. Зміст та процедура реалізації програми психотренінгу.125
3.3. Результати порівняльного аналізу та їх інтерпретація...158
Висновки до розділу ІІІ............................................................................................165
ВИСНОВКИ...167
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.....170
ДОДАТКИ..................................................................................................................189

ВСТУП

Актуальність дослідження. Допомога іншому як феномен міжособистісних відносин відбиває, з одного боку, особливості суспільних відносин, з іншого боку специфіку особистісної позиції індивіда. Тому дуже важливим є розуміння психології допомагаючої дії, допомагаючої поведінки, допомагаючих відносин, якими охоплюється значний потенціал особистісного розвитку людини.
Допомога іншому як акт взаємодії передбачає певне співвіднесення психологічних просторів обох особистостей суб’єктів інтеракції. Загальновизнаним є положення про те, що особистість формується у взаємодії людини з оточуючим світом, і в цьому процесі задіяні як зовнішні впливи, так і внутрішні умови. У індивідуальній історії розвитку людини складаються індивідуальні особливості особистості. Допомога іншому здійснюється в єдності внутрішніх умов (наприклад, бажання допомогти) та зовнішніх впливів, що й призводить до розвитку особистості.
У нашому дослідженні допомагаюча дія розглядається як своєрідний психологічний засіб, використання якого опосередковує складні процеси спонтанного особистісного саморозвитку її суб’єкта.
Психологічний зміст допомоги іншому полягає у сприянні виведенню цього іншого в позицію суб’єктності, що передбачає певні зміни особливостей обох суб’єктів взаємодії, а саме активності, рефлексивності, емпатичності та креативності, а також відповідного змісту і рівня мотивації. З огляду на це допомагаюча дія водночас має зміст і статус психологічного засобу саморозвитку особистості, що надає допомогу. За ідеєю Л.С.Виготського, психологічний засіб являє собою інтеріоризований суб’єктом культурно-історичний знак, який в подальшому може використовуватися у внутрішньому плані як засіб саморозвитку і саморегулювання дій суб’єкта. На наш погляд, допомагаюча дія може набувати такого статусу, оскільки в процесі її виконання людина рефлексує не лише власні потреби і можливості, а й цілісну особистісну позицію іншого.
Отже, допомога іншому це особлива діяльність співпереживання, рефлексивного вислуховування, емпатичної кооперації між двома індивідами, один з яких перебуває в скрутному становищі і потребує допомоги. В результаті їх взаємодії особистість, що потребувала допомоги, стає більш благополучною, а допомагаючий суб’єкт більш зрілим, відповідальним, повноцінно функціонуючим. Середовище спільної життєдіяльності суб’єктів набуває відкритості та стає сприятливішим для розвитку. Особливо важливим є аспект психологічного вивчення допомоги як особливої системи дій, що опосередковують особистісний розвиток і саморозвиток.
Допомога іншому досліджувалася здебільшого в межах соціально-психологічних експериментів та особистісноцентрованої психотерапії К.Роджерса. У нашому дослідженні допомога іншому вивчається в контексті особистісного розвитку людини та генетичної психології.
Слід констатувати, що психологічні особливості допомоги іншому та її опосередковуючий характер щодо розвитку особистості, на жаль, практично не виступали в якості предмета спеціального психологічного дослідження, що робить вивчення даної проблеми актуальним. Зокрема, існує наукова потреба у цілеспрямованому вивченні основних характеристик допомоги іншому, розкритті її психологічної природи і умов формування схильності допомагати. Таким чином, соціальна і психологічна значущість означеної проблеми, а також її недостатня розробленість зумовили вибір теми нашого дисертаційного дослідження «Допомога іншому як психологічний засіб розвитку особистості».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках науково-дослідної теми «Психолого-педагогічні умови розвитку особистісної активності в освітньому просторі» лабораторії психології навчання ім. І.О. Синиці Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України (номер держреєстрації 0105U001036). Тему дисертації затверджено вченою радою Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України (протокол №1 від 31 січня 2005 р.) й узгоджено в бюро Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 4 від 26 квітня 2005 р.).
Об’єкт дослідження: допомога іншому як тип міжперсональних взаємин.
Предмет дослідження: специфіка особистісного зростання у процесі надання допомоги іншому.
Мета дослідження: з’ясувати зміст, структуру і функції допомоги іншому як засобу розвитку особистості і на цій основі обґрунтувати програму психологічних впливів розвивального характеру.
Гіпотези дослідження:
- допомога іншому обумовлюється функціонуванням складної функціональної єдності мотиваційних, когнітивних та особистісних змінних, зокрема мотивацією допомоги, настановленням альтруїзму та відповідально-великодушним стилем міжособистісних відносин;
- особливості репрезентації концепту допомоги іншому в свідомості людей опосередковують особистісний розвиток допомагаючого суб’єкта.
Аналіз предмету дослідження та досягнення мети роботи передбачали розв’язання таких завдань дослідження:
1. Провести аналіз основних теоретичних підходів до дослідження проблеми допомоги іншому в контексті проблематики особистісного розвитку.
2. Створити програму діагностичного дослідження психологічних особливостей допомоги та її зв’язків з особистісним розвитком.
3. Емпіричним шляхом встановити особливості допомоги іншому як психологічного засобу розвитку особистості.
4. Розробити та здійснити систему формувальних заходів, спрямованих на розвиток схильності особистості допомагати іншим.
Методологічну та теоретичну основу дослідження складають психологічні концепції спілкування, взаємодії та відносин (К.О. Абульханова-Славська, Л.І. Анциферова, О.О. Бодальов, М.М.Мясіщев) положення про єдність свідомості і діяльності (Г.С.Костюк, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн, С.Д. Максименко), психологічні теорії самоактуалізації (А. Маслоу, К. Роджерс), а також теоретичні положення культурно-історичної теорії та генетичної психології щодо психологічних механізмів розвитку психіки (Л.С. Виготський, В.В. Давидов, Д.Б.Ельконін, Г.С. Костюк, С.Д.Максименко).
Для реалізації поставлених у роботі завдань використовувалися наступні методи: теоретичні теоретичний аналіз проблеми допомоги іншому; емпіричні аналіз продуктів діяльності, соціометрія, опитувальники, активні методи психологічного навчання.
Статистична обробка даних відбувалася поряд з якісним аналізом та інтерпретацією отриманих даних. Для статистичного аналізу використовувалися U-критерій Манна-Уїтні, коефіцієнт кореляції Пірсона та Т-критерій Вілкоксона. Для обробки даних застосовувалася комп’ютерна програма SPSS 11.5.
Комплекс використаних методик включав в себе: методику діагностики схильності до допомоги (О.Є. Насиновської); опитувальник Мотивація допомоги” (С.К. Нартова-Бочавер); діагностику особистісної установки альтруїзм-егоїзм” (за: Н.П. Фетіскін, В.В. Козлов, Г.М. Мануйлов); методику діагностики ситуативної самоактуалізації особистості (Т.Д. Дубовицька);. методику САМОАЛ (адаптація Н.Ф. Каліної); діагностику міжособистісних відносин (ДМВ) (Л.М. Собчик).
Надійність та вірогідність отриманих даних забезпечується теоретико-методологічними обгрунтуваннями вихідних положень, цілісною організацією дослідження, поєднанням математичних методів обробки експериментальних даних з їх якісним психологічним аналізом, достатньою репрезентативністю вибірки.
Організація і база дослідження. Загалом у дослідженні взяло участь 259 осіб студенти І V курсів Ніжинського державного педагогічного університету ім. Миколи Гоголя та студенти І курсу Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця. Вік досліджуваних від 16 до 23 років. Досліджувані жіночої статі склали 79% вибірки, чоловічої статі 21%. Вибірка формувалася відповідно до мети та предмету дослідження. Дослідження здійснювалося впродовж 2005 2007 рр.
Наукова новизна дослідження полягає у поглибленні змісту поняття «допомоги іншому», яке розглядається як дія та як тип міжперсональних відносин; у з’ясуванні особистісних корелятів схильності допомагати іншому; у виявленні специфіки репрезентації концепту „допомоги іншому” в свідомості людей; у розкритті зв’язку допомоги іншому з самоактуалізацією особистості та особистісним розвитком. Запропонована орієнтовна класифікація рівнів допомоги іншому, розроблена система діагностичних та формувальних засобів для розвитку схильності особистості допомагати іншим.
Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що поняття допомоги іншому обґрунтовується в контексті герменевтичного та культурно-історичного підходів. Поглиблюються уявлення про особливості процесу розвитку та саморозвитку особистості, зокрема опосередкованого допомогою іншому. В дисертаційній роботі вивчається гуманістичний потенціал допомагаючої взаємодії як особливого типу міжлюдських стосунків.
Практичне значення дослідження полягає у тому, що отримані у роботі результати можуть бути використані при розробці навчальних курсів з психології (зокрема, модулів, присвячених міжособистісній взаємодії, психологічній допомозі тощо). Розроблена формувальна програма з елементами тренінгових занять може сприяти процесам розвитку особистості.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження представлені на конференціях: Третя Міжнародна науково-практична конференція «Логіка історії та соціально-філософське пізнання», Москва, 2004 р.; Всеукраїнська науково-практична конференція «Творчий потенціал особистості: проблеми розвитку та реалізації», Київ, 2005р.; Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні проблеми екологічної психології», Київ, 2005 р.; Четвертий Російський філософський конгрес «Філософія і майбутнє цивілізації», Москва, 2005 р.; Міжнародна наукова конференція «Українська діаспора: історичні пошуки, еміграційні явища, культурно-мистецькі набутки, функціонування наукових установ», Ніжин, 2005 р.; Всеукраїнська науково-практична конференція «Психіатрія, психологія, психотерапія шляхи взаємодії», Дніпропетровськ, 2005 р.; Третя Міжнародна конференція «Сучасні проблеми екологічної психології. 20 років після Чорнобиля», Чернігів, 2006 р.; Всеукраїнська науково-практична конференція «Тенденції розвитку психології в Україні: історія та сучасність», Київ, 2006 р.; Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми становлення фахівця-психолога у процесі вузівського навчання», Ніжин, 2006 р.; Дванадцятий симпозіум «Психологічні проблеми смислу життя і акме», Москва, 2007 р.; Науково-практична конференція «Сучасні проблеми психологічного консультування», Одеса, 2007 р.; Тринадцята Науково-практична конференція Української спілки психотерапевтів «Психотерапія наука, мистецтво, ремесло», Львів, 2007 р.; Міжнародна науково-практична конференція «Психолог освіти: досвід роботи та проблеми підготовки», Пенза, 2007 р.; Тринадцятий симпозіум „Психологічні проблеми смислу життя і акме”, Москва, 2008 р.; Міжнародна науково-практична конференція „Проблеми духовності в психології розвитку особистості”, Ніжин, 2008 р.; Чотирнадцята Науково-практична конференція Української спілки психотерапевтів „Психотерапія. Суспільство. Влада. Право”, Полтава, 2008 р.
Публікації. Результати дисертаційного дослідження представлені у 16 публікаціях, з них шість у фахових виданнях, включених до списку ВАК України.

Структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, що налічує 225 найменувань, з них 16 іноземною мовою, та додатків. Основний зміст роботи викладено на 168 сторінках. Дисертація містить 8 таблиць на 5 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і сучасний аналіз проблеми допомоги іншому як психологічного засобу розвитку особистості, результати різнобічного емпіричного вивчення допомоги та її взаємозв’язку з самоактуалізацією особистості та запропонована комплексна формувальна програма для розвитку схильності допомагати іншим. Результати емпіричного дослідження повністю підтвердили гіпотези, що були висунуті на початку роботи.
Допомога це вплив на іншого з метою 1) полегшення його страждань; 2) сприяння його розвитку, розкриттю потенціалу його здібностей. Допомога проявляється в діяльності (діадній або груповій). У випадку індивідуальної діяльності мова йде про самодопомогу.
Допомога іншому як засіб розвитку особистості передбачає такі основні моменти:
1. вплив на іншого усвідомлення цього впливу зміна себе;
2. спрямованість на розвиток, самореалізацію, самоефективність і самодостатність допомагаючого суб’єкта.
Допомога іншому є психологічним засобом розвитку особистості за умови сприяння входженню в стан суб’єктності індивіда, який потребує допомоги.
Виділені три основні рівні надання допомоги: реціпієнтний, предметний та суб’єктний.
Явище допомоги може розглядатися як своєрідний набір поведінкових проявів і системи дій особистості, спрямований на встановлення такої інтерактивної взаємодії, яка сприяє оптимізації діяльності та психічного розвитку суб’єкта.
У студентському віці є можливість говорити про стабільність окремих психологічних рис особистості і поведінкових патернів, пов’язаних з наданням допомоги іншому (схильність до допомоги, альтруїстичні настанови, мотиваційні складові допомагаючої поведінки, креативність, контактність тощо).
Досліджувані зі значним ступенем розвитку вказаних особливостей одночасно відзначаються високими показниками самоактуалізації як суттєвого аспекту саморозвитку особистості. Це дозволяє розглядати допомогу іншому як ефективний напрям і, водночас, психологічний засіб саморозвитку особистості.
Дослідження особливостей репрезентації уявлень про поведінку засвідчує, що у осіб, схильних до надання допомоги, вони є більш адекватними, узагальненими і виваженими. Останнє, в свою чергу, засвідчує наявність у свідомості людини складних міжфункціональних систем, в яких «допомагаючий аспект» виступає центральною ланкою.
У ході дослідження було виявлено 6 основних метакатегорій, які відображають поняттєву (концептуальну) представленість допомоги іншому в свідомості досліджуваних, до яких належать такі компоненти: інтерактивний; емоційний; когнітивний; особистісний; поведінковий; організаційний. Виділені також 11 типів інтерпретації концепту допомоги іншому, таких спрямованостей, як: гуманістична, професійна, етична, теоретична, емоційна, гедоністична, процесуальна, маніпулятивна, альтруїстична, суб’єктна, нігілістична.
За критерієм сформованості схильності до допомагаючих дій, в процесі роботи виділено три групи досліджуваних схильних допомагати, індиферентних та не схильних допомагати. Дані групи мають специфічні психологічні особливості, які знаходять свій прояв у рівні мотивації допомоги, настановленні альтруїзму, стилі міжособистісних відносин та образі „Я”.
Схильність надавати допомогу включає в себе мотиваційні, когнітивні та поведінкові складові. Схильним допомагати притаманне значне переважання показників за такими шкалами, як: орієнтація в часі, цінності (добра, істини, краси, справедливості), позитивний погляд на природу людини, креативність та контактність.
Створена та апробована спеціальна програма формування допомагаючих відносин, яка являє собою систему тренінгових занять. Мета тренінгу формування схильності допомагати іншим та сприяння більшій ефективності допомагаючої взаємодії.
Основними орієнтирами в процесі розробки тренінгу виступили соціально-когнітивна теорія А. Бандури, концепція допомагаючих відносин К. Роджерса та методичні підходи щодо розвитку допомагаючих відносин, запропоновані J.T. Tindall, Н.Н. Васильєвим, О.І. Середою та ін.
Результативність проведення тренінгу допомагаючих відносин підтверджується наступними аспектами:
· підвищення мотивації допомоги;
· розвиток альтруїстичних установок;
· усвідомлення досвіду конструктивних міжособистісних відносин;
· набуття ефективних поведінкових моделей допомоги іншому;
· підвищення прагнення до самоактуалізації, зокрема самореалізації в ситуаціях надання допомоги.
Тренінгова програма засвідчила свою ефективність у ході емпіричної перевірки результатів формувального дослідження. Доведено, що розвиток схильності допомагати іншим можливий при використанні засобів комплексної формувальної програми та призводить до особистісного розвитку суб’єктів взаємодії.
Перспективи подальшого дослідження пов’язані з вивченням допомоги іншому в просторі реальної взаємодії, вияві нових психологічних закономірностей альтруїстично спрямованої активності особистості та вивченні можливостей використання формувальної програми розвитку схильності допомагати іншим у різних вікових та професійних групах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамова Г.С. Введение в практическую психологию / Абрамова Г.С. Екатернбург: Деловая книга”, Москва: издательский центр ACADEMIA”, 1995. 224 с.
2. Абрамова Г.С. Практическая психология / Абрамова Г.С. Екатеринбург: Деловая книга, 1998. 368 с.
3. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни / Абульханова-Славская К.А. М.: Мысль, 1991. 299 с.
4. Алешина Ю.Е. Индивидуальное и семейное психологическое консультирование / Алешина Ю.Е. - М., 1993. - 172 с.
5. Ананьев Б.Г. Структура и становление личности / Ананьев Б.Г. // Особистість в психологічних дослідженнях. Тексти / Упорядники С.Д. Максименко, М.В.Папуча; За заг. ред. С.Д. Максименка. Ніжин: Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2005. С.69-70.
6. Антилогова Л.Н. Альтруизм и его роль в профессиональной деятельности социального работника / Антилогова Л.Н. // Социальная работа в Сибири. Сб. науч. трудов. Кемерово: Кузбассвузиздат, 2004. С.34-44.
7. Анцыферова Л.И. Психология формирования и развития личности / Анцыферова Л.И. // Особистість в психологічних дослідженнях. Тексти / Упорядники С.Д. Максименко, М.В. Папуча; За заг. ред. С.Д. Максименка. Ніжин: Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2005. С.70-72.
8. Анцыферова Л.И. Гуманистически-экзистенциальный подход к мудрости: способы постижения истинного Я и призвания человека / Анцыферова Л.И. // Психологический журнал. 2005. Т.26. - №3. С.5-14.
9. Ариевич И.М. Вклад П.Я. Гальперина в теорию деятельности: интегральный подход к обучению и развитию / Ариевич И.М. // Вопросы психологии. 2002. - №5. С.50-59.
10. Асмолов А.Г. Познавательный эгоцентризм как механизм социального поведения личности / Асмолов А.Г., Пастернак Н.А. // Вопросы психологии. 2006. - №2. С.98-103.
11. Бадалова М.В. Структура и содержание тренинга интеллектуальных навыков консультирования / Бадалова М.В. // Практична психологія та соціальна робота. - №3. 2004. С.16-39.
12. Бадалова М.В. Развитие метафоричности в рамках тренинга интеллектуальных навыков консультирования / Бадалова М.В. // Практична психологія та соціальна робота. - №1. 2004. С.1-10.
13. Бадалова М.В. Тренинг интеллектуальных навыков консультирования / Бадалова М.В. // Практична психологія та соціальна робота. - №5. 2004. С.45-60.
14. Балл Г.О. Внутрішня свобода особи і особистісна надійність у контексті гуманізації освіти / Балл Г.О. // Практична психологія та соціальна робота. 2003. - №9. С.1-7.
15. Баенская Е.Р. Психологическая помощь при нарушениях раннего эмоционального развития / Баенская Е.Р., Либлинг М.М. М.: Издательство Экзамен”, 2004. 128 с.
16. Балтес П.Б. Всевозрастной подход в психологии развития: исследование подъемов и спадов на протяжении жизни / Балтес П.Б. // Психология развития. СПб.: Питер, 2001. С. 436-459.
17. Бауман З. Дарение и обмен / Бауман З. // Кравченко А.И. Социология. Хрестоматия для вузов. М.: Академический Проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2002. С.537-586.
18. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества / Бахтин М.М. М.: Искусство, 1979. 424 с.
19. Бахтин М.М. К философии поступка / Бахтин М.М. // Философия и социология науки и техники. М.: Наука, 1986. С.80-160.
20. Бех И.Д. Сопереживание как детерминанта нравственного поведения личности / Бех И.Д. // Диагностика и регуляция эмоциональных состояний. Сб. материалов Всесоюзного симпозиума. Часть 2. М., 1990. С.12-16.
21. Бех І.Д. Я-ТИ” відношення як форма виховної взаємодії / Бех І.Д. // Психолого-педагогічні проблеми гуманізації педагогічної взаємодії. К., 1993. С. 6-7.
22. Библер В.С. От наукоучения к логике культуры (Два философских введения в двадцать первый век) / Библер В.С. М.: Издательство политической литературы, 1991. 304 с.
23. Бирхофф Г.У. Просоциальное поведение / Бирхофф Г.У. // Перспективы социальной психологии / Пер. с англ. М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. С.398-419.
24. Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком / Бодалев А.А. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. 200 с.
25. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте (Психологическое исследование) / Божович Л.И. М.: Просвещение”, 1968. 464 с.
26. Божович Л.И. О нравственном развитии и воспитании детей / Божович Л.И., Конникова Т.Е. // Вопросы психологии. 1975. - №3. С.78-93.
27. Бондаренко А.Ф. Психологическая помощь: теория и практика / Бондаренко А.Ф. М.: Независимая фирма Класс”, 2001. 336 с.
28. Брушлинский А.В. Психология субъекта / Брушлинский А.В. СПб.: Алетейя, 2003. 272 с.
29. Бубер М. Два образа веры. / Бубер М.: Пер. с нем. М.: Республика, 1995. 463 с.
30. Бубер М. Проблема человека / Бубер М. К.: Ника-Центр, 1998. 96 с.
31. Бубер М. Я и Ты / Бубер М. // Квинтэссенция. Философский альманах 1991 года. М.: Политиздат, 1992. С. 294370.
32. Бурлачук Л.Ф. Словарь-справочник по психодиагностике / Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. СПб.: Питер, 2003. 528 с.
33. Бурнард Ф. Тренинг навыков консультирования / Бурнард Ф. СПб.: Питер, 2002. 256 с.
34. Буякас Т.М. Инициальный путь развития личности: возможности психологической работы / Буякас Т.М. // Вопросы психологии. 2003. - №5. С.34-48.
35. Буякас Т.М. Процесс обучения как диалог между профессиональным и личностным становлением / Буякас Т.М. // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 14. Психология. - 2001. - №2. С.34-48.
36. Бьюдженталь Дж. Искусство психотерапевта / Бьюдженталь Дж. СПб.: Питер, 2001. 304 с.
37. Вазюлин В.А. Логика истории. Вопросы теории и методологии / ВазюлинВ.А. М.: Изд-во СГУ, 2005. 432 с.
38. Ванершот Г. Эмпатия как совокупность микропроцессов / Ванершот Г. // Карл Роджерс и его последователи: психотерапия на пороге XXI века / Под ред. Д. Брэзиера. М.: Когито-Центр, 2005. С.52-77.
39. Василюк Ф.Е. Методологический анализ в психологи / Василюк Ф.Е. М.: МГППУ; Смысл, 2003. 240 с.
40. Василюк Ф.Е. Психология переживания: Анализ преодоления критических ситуаций / Василюк Ф.Е. М.: Изд. Моск. ун-та, 1984. 200 с.
41. Васильев Н.Н. Тренинг профессиональных коммуникаций в психологической практике / Васильев Н.Н. СПб.: Речь, 2005. 283 с.
42. Васьковская С.В. Психологическое консультирование: ситуационные задачи / Васьковская С.В., Горностай П.П. К.: Вища школа, 1995. 194 с.
43. Вачков И.В. Метафорический тренинг / Вачков И.В. М.: Ось-89”, 2005. 144 с.
44. Венгер А.Л. Психическое развитие ребенка в процессе совместной деятельности / Венгер А.Л. // Вопросы психологии. 2001. - №3. С.17-26.
45. Вересов Н. Предпосылки возникновения коллективной деятельности у младших школьников / Вересов Н., Хаккарайнен П. // Вопросы психологии. 2001. - №1. С.37-47.
46. Выготский Л.С. Педагогическая психология / Выготский Л.С. М.: Педагогика-Пресс, 1999. 536 с.
47. Выготский Л.С. Психология / Выготский Л.С. М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2000. 1008 с.
48. Гальперин П.Я. Лекции по психологии / Гальперин П.Я. 2-е изд. М.: КДУ, 2005. 400 с.
49. Гиппиус С.В. Тренинг развития креативности / Гиппиус С.В. СПб.: Речь, 2001. 346 с.
50. Головаха Е.И. Психология человеческого взаимопонимания / Головаха Е.И., Панина Н.В. К.: Политиздат Украины, 1989. 189 с.
51. Голынчик Е.О. Обыденные представления о справедливости / ГолынчикЕ.О., Гулевич О.А. // Вопросы психологии. 2003. - №5. С.80-92.
52. Гулевич О.А. Условия выбора норм дистрибутивной справедливости / Голынчик Е.О., Гулевич О.А. // Психологический журнал, 2004, том 25. - №3. С.53-60.
53. Гулевич О.А. Направления изучения представлений о справедливости / Гулевич О.А. // Вопросы психологии. 2003. - №3. С.123-132.
54. Гусейнов А.А. История этических учений / Гусейнов А.А. М.: Логос, 2003. 358 с.
55. Давыдов В.В. Лекции по общей психологии / Давыдов В.В. М.: «Академия», 2005. 176 с.
56. Давыдов В.В. Новый подход к пониманию структуры и содержания деятельности / Давыдов В.В. // Вопросы психологии. 2002. - №3. С.42-50.
57. Джемс У. Научные основы психологии / Джемс У. Мн.: Харвест, 2003. 528 с.
58. Дубовицкая Т.Д. Методика диагностики ситуативной самоактуализации личности: контекстный подход / Дубовицкая Т.Д. // Психологический журнал. 2005, том 26. - №5. С.70-78.
59. Дусавицкий А.К. Психология личности в социальном измерении // Практична психологія та соціальна робота / Дусавицкий А.К. 2003. - №2-3. С.1-3.
60. Евтихов О.В. Практика психологического тренинга / Евтихов О.В. СПб.: Речь”, 2005. 256 с.
61. Жутикова Н.В. Учителю о практике психологической помощи / Жутикова Н.В. М.: Просвещение, 1988. 176 с.
62. Занюк С.С. Психологія мотивації / Занюк С.С. - К.: Либідь, 2002. -304 с.
63. Зейгарник Б.В. Психология личности: норма и патология: Избранные психологические труды / Зейгарник Б.В. М.: Издательство Московского психолого-социального института; Воронеж: Издательство НПО «МОДЭК», 2003. 416 с.
64. Зимняя И.А. Педагогическая психология: [Учебник для вузов. Изд. второе, доп., испр. и перераб.] / Зимняя И.А. М.: Логос, 2001. 384 с.
65. Зинкевич-Евстигнеева Т.Д. Практикум по креативной терапии / Зинкевич-Евстигнеева Т.Д., Грабенко Т.М. СПб.: Речь; ТЦ Сфера, 2001. 380с.
66. Знаков В.В. Макиавеллизм, манипулятивное поведение и взаимопонимание в межличностном общении / Знаков В.В. // Вопросы психологии. 2002. - №6. С. 45-54.
67. Знаков В.В. Понимание как проблема психологии человеческого бытия / Знаков В.В. // Психологический журнал. 2000. Т.21. - №2. С.17-28.
68. Іванчук М.Г. Психолого-педагогічні умови формування в молодших школярів моральних почуттів (у процесі навчання): дис канд. психол. наук / ІванчукМ.Г. К., 1993. 137 с.
69. Ильенков Э.В. Философия и культура / Ильенков Э.В. М.: Политиздат, 1991. 464 с.
70. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы / Ильин Е.П. СПб.: Питер, 2000. 512 с.
71. Исаев Д.Н., Новикова Т.О. Нужна ли подросткам помощь в восприятии смерти? / Исаев Д.Н., Новикова Т.О. // Вопросы психологии. 2003. - №3. С.110-117.
72. Карл Роджерс и его последователи: психотерапия на пороге XXI века / Под ред. Д. Брэзиера. М.: Когито-Центр, 2005. 315 c.
73. Келли Дж. Психология личности. Теория личных конструктов / Келли Дж. СПб.: «Речь», 2000. 254 с.
74. Кипнис М. Тренинг креативности / Кипнис М. М.: Ось-89”, 2004. 128 с.
75. Кипнис М. Тренинг лидерства / Кипнис М. М.: Ось-89”, 2004. 144 с.
76. Кисарчук З.Г. Влияние особенностей диалога младших школьников на єффективность их совместной деятельности: дисс канд. психол. наук / Кисарчук З.Г. К., 1985. 178 с.
77. Кирилюк І.М. Психологічні чинники підготовки практичного психолога до ведення терапевтичного діалогу: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук / Кирилюк І.М. К., 2006. 20 с.
78. Коган І.М. Емпатія і особливості її розвитку у дітей молодшого шкільного віку: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук / Коган І.М. К., 2005. 20 с.
79. Кожухарь Г.С. Проблема толерантности в межличностном общении / Кожухарь Г.С. // Вопросы психологии. 2006. - №2. С.3-12.
80. Колпачников В.В. Человеко-центрированный подход в практике психологического консультирования персонала организаций / КолпачниковВ.В. // Вопросы психологии. 2000. - №3. С.49-56.
81. Кондрашихина О.О. Формирование способности к фасилитационным влияниям у будущих практических психологов: дисс канд. психолог. наук / Кондрашихина О.О. К., 2004. 239 с.
82. Кораблина Е.П. Субъект помогающей деятельности как предмет психологического исследования / Кораблина Е.П.// Психологические проблемы самореализации личности. Вып. 4./ Под ред. Е.Ф. Рыбалко, Л.А.Коростылевой. СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2000. С.147154.
83. Костюк Г.С. Навчання і розвиток особистості / Костюк Г.С. // Особистість в психологічних дослідженнях. Тексти / Упорядники С.Д. Максименко, М.В.Папуча; За заг. ред. С.Д. Максименка. Ніжин: Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2005. С.126-131.
84. Конопкин О.А. Общая способность к саморегуляции как фактор субъектного развития / Конопкин О.А. // Вопросы психологии. 2004. - №2. С.48-57.
85. Котик І.О. Механізми рефлексії у процесі розвитку суб’єктності людини: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук. / Котик І.О. К., 2004. 20 с.
86. Кочарян А.С. Пространство психотерапии: проблема присутствия психотерапевта в контакте / Кочарян А.С. // Международный медицинский журнал. №1. 2004. С.47-51.
87. Кочюнас Р. Психотерапевтические группы: теория и практика / Кочюнас Р. М.: «Академический проект», 2000. 320 с.
88. Кравцова Е.Е. Психологическое содержание понятия социализация” в рамках культурно-исторического подхода Л.С. Выготского / Кравцова Е.Е. // Журнал практического психолога. 2005. - №6. С.52-60.
89. Кравцова М.М. Сравнительный анализ моральных суждений младших школьников / Кравцова М.М. // Вопросы психологии. 2005. - №5. С.27-36.
90. Кричевец А.Н. Внутренние условия развития и психофизическая проблема / Кричевец А.Н. // Вопросы психологии. 2005. - №1. С.3-18.
91. Кропоткин П.А. Этика: Избранные труды / Кропоткин П.А. М.: Политиздат, 1991. 496 с.
92. Кудрявцев В.Т. Субъект деятельности в онтогенезе / Кудрявцев В.Т., Уразалиева Г.К. // Вопросы психологии. 2001. - №4. С.14-30.
93. Кудрявцев В.Т. Предпосылки личностного роста в развивающем образовании / Кудрявцев В.Т., Уразалиева Г.К. // Вопросы психологии. 2006. - №1. С.23-32.
94. Кучинский Г.М. Диалог в процессе совместного решения мыслительных задач / Кучинский Г.М. // Проблема общения в психологии. М., 1981. С. 92-121.
95. Левинас Э. Избранное. Тотальность и бесконечное / Левинас Э. М.; СПб.: Университетская книга, 2000. 415 с.
96. Левитин К.Е. Личностью не рождаются / Левитин К.Е. М.: Наука, 1990. 208 с.
97. Леонтьев А.Н. Лекции по общей психологии / Леонтьев А.Н. М.: Смысл, 2000. 511 с.
98. Литовченко Н.Ф. Професійно орієнтований тренінг самопізнання та саморегуляції / Литовченко Н.Ф. Ніжин: НДУ, 2005. 72 с.
99. Лифинцева Т.П. Философия диалога Мартина Бубера. М.: РАН. Ин-т философии, 1999. 133 с.
100. Ліщинська О.А. Можливості психологічної допомоги жертвам деструктивних тоталітарних організацій / Ліщинська О.А. // Практична психологія та соціальна робота. - №3 (84). 2006. С.1-4.
101. Лысенко В.П. Об уровнях и формах активности субъекта / Лысенко В.П. // Психологія суб’єктної активності особистості. К., 1993. С.60-62.
102. Льовочкіна А.М. Основи екологічної психології / Льовочкіна А.М. К.: МАУП, 2004. 136 с.
103. Льовочкіна А.М. Психологічна допомога у життєвому та професійному самовизначенні старшокласників зони Чорнобильської катастрофи: дис канд. психол. Наук / Льовочкіна А.М. К., 1995. 193 с.
104. Максименко С.Д. Генезис существования личности / Максименко С.Д. К.: Издательство ООО КММ”, 2006. 240 с.
105. Максименко С.Д. Загальне поняття про особистість та її структуру / Максименко С.Д. // Особистість в психологічних дослідженнях. Тексти / Упорядники С.Д. Максименко, М.В. Папуча; За заг. ред. С.Д. Максименка. Ніжин: Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2005. С.131-144.
106. Максименко С.Д. Теоретико-методологічні засади генези особистості / Максименко С.Д. // Теоретико-методологічні проблеми розвитку особистості в системі неперервної освіти: Матеріали методологічного семінару АПН України 16 грудня 2004 року. К., 2005. С. 18-34.
107. Максименко С.Д. Основи генетичної психології / Максименко С.Д. К.: НПЦ Перспектива, 1998. 220 с.
108. Максименко С.Д. Особистість починається з любові / Максименко С.Д., Папуча М.В. // Особистість в психологічних дослідженнях. Тексти / Упорядники С.Д. Максименко, М.В. Папуча; За заг. ред. С.Д. Максименка. Ніжин: Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2005. С.159-169.
109. Мамайчук И.И. Помощь психолога ребенку с задержкой психического развития / Мамайчук И.И., Ильина М.Н. СПб.: Речь, 2004. 352 с.
110. Маркс К. Капитал / Маркс К. // Маркс К., Энгельс Ф. Избр. соч.: В 9 т. Т.7. М., 1987.
111. Маслоу А. Мотивация и личность / Маслоу А. - 3-е изд. - СПб.; М.; Х., Минск: Питер, 2003. - 352 с.
112. Маслоу А. Психология бытия / Маслоу А. М.: Рефл-бук”, К.: Ваклер”, 1997. 304 с.
113. Мащак С.О. Психологічний аналіз розвиваючої взаємодії підлітків: дис канд. психол. наук / Мащак С.О. К., 1995. 205 с.
114. Мединцев В.А. Диалогическое моделирование психологических взаимодействий / Мединцев В.А. // Вопросы психологии. 2005. - №2. С.50-56.
115. Мелибруда Е. Я ты мы: Психологические возможности улучшения общения / Мелибруда Е. М.: Прогресс, 1986. 256 с.
116. Миллер С. Психология развития: методы исследования / Миллер С. - СПб.; М.; Х., Минск: Питер, 2002. -464 с.
117. Мороз Л.І. Теоретичне