ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ ОПТИМІЗАЦІЇ СПІЛКУВАННЯ БАТЬКІВ З ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ : ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ ОПТИМИЗАЦИИ ОБЩЕНИЯ РОДИТЕЛЕЙ С ДЕТЬМИ ДОШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА

brief description

БЕРДЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Горецька Олена Віталіївна

УДК 159.923:372.3

ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ ОПТИМІЗАЦІЇ СПІЛКУВАННЯ БАТЬКІВ З ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Ладивір Світлана Олексіївна,
кандидат психологічних наук.

БЕРДЯНСЬК - 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ..

4

ВСТУП...

5

РОЗДІЛ1
ТЕОРЕТИЧНІЗАСАДИДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ
СПІЛКУВАННЯ БАТЬКІВ З ДІТЬМИ ....................................................

12

1.1.Проблема спілкування в контексті сучасного розвитку психології

12

1.2.Специфіка спілкування в період дошкільного дитинства.....................

28

1.3.Співвідношення спілкування і ставлення батьків до дитини-дошкільника ...................................................................................................

37

1.4.Особливості реалізації особистісно орієнтованого підходу до процесу спілкування в родині .......................................................................

57

Висновки до першого розділу ....................

67

РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИ­ВОС­ТЕЙ
СПІЛКУВАННЯ БАТЬКІВ З ДІТЬМИ-ДОШКІЛЬ­НИКАМИ...

71

2.1.Етапи та організація емпіричного дослідження ............

71

2.2.Психологічні особливості спілкування батьків з дітьми дошкільного віку...................................................................................................................

72

2.3.Регулятивні функції батьківського ставлення до розвитку особистості та формування поведінки дитини дошкільного віку...

98

Висновки до другого розділу...................

105

РОЗДІЛ3
ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ ОПТИМІЗАЦІ СПІЛКУВАННЯ БАТЬКІВ З ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ..

108

3.1.Експериментальна модель процесу спілкування між батьками та дітьми дошкільного віку......................

108

3.2.Реалізація особистісно орієнтованого спілкування у процесі міжособистісної взаємодії батьків з дитиною-дошкільником.....................

114

3.3.Аналіз ефективності експериментальної моделі взаємодії між батьками і дошкільниками...................

149

3.4.Рекомендації щодо оптимізації процесу спілкування дорослих
з дітьми дошкільного віку....................

164

Висновки до третього розділу.....................

190

ВИСНОВКИ ........

192

ДОДАТКИ ............

196

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

249

ВСТУП

Актуальність дослідження. Провідне місце в формуванні особистості дитини належить родині, де головною умовою особистісного та психічного розвитку дитини виступає спілкування з батьками.
У сучасних умовах українська сім’я досить часто не має змоги належним чином реалізувати виховну функцію через низку об’єктивних і суб’єктивних чинників (економічна криза, зміна умов життя, переоцінка суспільних та особистісних цінностей, негативні зміни в сім’ях, зокрема зниження її інтегративності, конфліктні стосунки подружжя, порушення емоційних зв’язків між батьками і дитиною), що зрештою призводить до серйозних порушень особистісного розвитку дитини.
У працях вітчизняних і зарубіжних учених А.Я.Варги, В.І.Гарбузова, В.М.Дружиніна, О.І.Захарова, О.Г.Сіляєвої, О.О.Смирнової, В.В.Століна, В.М.Целуйко, Т.С.Яценко, Д.Боумрид, С.Броді, С.Ньюберга, Р.Селмана, А.Роє та інших наведено результати досліджень залежності процесу формування особистості дитини від стилю виховання в родині, батьківського ставлення, стилів родинного спілкування.
Встановлено, що в сім’ях, де панує атмосфера взаєморозуміння, співробітництва, відповідальності, гуманності, діти мають менше порушень фізичного, фізіологічного та психічного розвитку, проблем у спілкуванні з оточенням, і навпаки, порушення стосунків батьків з дітьми призводить до формування цілої низки негативних явищ.
Важливим аспектом сучасних досліджень залишається розробка психологічної концепції спілкування в умовах родинної взаємодії в дошкільному дитинстві, яка передбачатиме інтеграцію досвіду результатів досліджень вікової та педагогічної психології, психології спілкування, психології сім’ї та міжособистісних стосунків.
Концептуальні основи розробки проблеми спілкування пов’язані з працями Б.Г.Ананьєва, О.О.Бодальова, Л.С.Виготського, Г.С.Костюка, О.М.Леонтьєва, Б.Ф.Ломова, В.М.Мясищева та інших психологів, котрі розглядали спілкування як важливу умову формування особистості.
Класичні дослідження онтогенезу спілкування в галузі дитячої психології, зокрема М.І.Лісіної, розкривають закономірності зв’язку форм і засобів спілкування дитини дошкільного віку з дорослими. При цьому наголошується на вирішальному впливі форм спілкування на становлення провідних видів діяльності (О.В.Запорожець, М.М.Поддьяков, Д.Б.Ельконін), що дає змогу вважати механізми розвитку спілкування найважливішими спонукальними силами психічного розвитку дитини.
Визначальна роль сім’ї, а саме ставлення батьків до дитини та стилю сімейного виховання у формуванні особливостей психіки та поведінки дошкільника підкреслювалося в дослідженнях О.Є.Алексєєнко, Е.Г.Ейдеміллера, С.Є.Кулачківської, О.І.Пенькової, Т.О.Піроженко О.О.Смирнової, А.С.Співаковської, Т.М.Титаренко, Л.Д.Шнейдер та інших.
Вплив стилю спілкування дорослого на особистісний розвиток дитини, зокрема її емоційну сферу, був предметом вивчення Г.М.Бреслава, О.М.Дяченко, В.А.Кожевникова, А.Д.Кошелєвої, Г.П.Лаврентьєвої, В.О.Лабунської, Я.З.Неверович, Є.В.Суботського та інших. Досліджувалася ця проблема і вітчизняними вченими-психологами О.Л.Кононко, В.К.Котирло, С.О.Ладивір, Ю.О.Приходько та іншими.
Як зазначають І.Д.Бех, М.Й.Боришевський, О.Я.Савченко, Н.В.Чепелєва, Т.К.Чмут, гуманізації стосунків у родині сприяє особистісно орієнтований підхід. Упровадження основних його принципів (прийняття, розуміння, визнання) наповнює стосунки морально-духовними цінностями, стимулює дитину до вільного вибору, творчості, забезпечує необхідні умови для оптимального фізичного, розумового, емоційно-вольового, морального та соціального розвитку, для формування здатності до самореалізації та шанобливого ціннісного ставлення до себе й оточуючих.
Тому в руслі сучасної гуманістичної парадигми виховання й освіти особливої актуальності набуває формування суб’єкт-суб’єктних взаємин між батьками та дітьми (В.В.Андрієвська, Г.О.Балл, О.М.Корніяка, В.У.Кузьменко, Т.О.Піроженко та інші). Водночас чинна сьогодні практика психолого-педагогічної організації стосунків батьків з дітьми дошкільного віку вимагає постановки й розв’язання низки питань, пов’язаних переважно з оптимізацією батьківсько-дитячих взаємин.
Отже, актуальність порушеної проблеми визначається необхідністю визначення психологічних умов оптимізації спілкування батьків з дітьми-дошкільниками, впровадження ефективних засобів психологічного впливу, гармонізації стосунків у сім’ї в цілому, втілення у процес спілкування особистісно орієнтованого підходу.
Теоретична й практична вагомість обраної проблеми та її недостатня розробка у психолого-педагогічній літературі й обумовили вибір теми дослідження Психологічні умови оптимізації спілкування батьків з дітьми дошкільного віку”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри психології Бердянського державного педагогічного університету Психологічні аспекти навчання і виховання особистості на сучасному етапі розвитку суспільства”, затверджена вченою радою Бердянського державного педагогічного університету (протокол № 5 від 01 березня 2006 року) та узгоджено міжвідомчою Радою з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук України (протокол № 4 від 25 квітня 2006 року).
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність психологічних умов оптимізації спілкування батьків з дітьми дошкільного віку.
У відповідності до поставленої мети визначено такі завдання дослідження:
1. Здійснити теоретичний аналіз особливостей процесу спілкування батьків з дітьми дошкільного віку.
2. Визначити комплекс методик, спрямованих на вивчення особливостей спілкування батьків з дітьми дошкільного віку.
3. Виявити вплив батьківського ставлення на процес спілкування в родині.
4. Обґрунтувати психологічні умови, що забезпечують оптимізацію процесу спілкування батьків з дітьми-дошкільнятами.
5. Розробити методичні рекомендації для батьків з метою оптимізації їх взаємин з дітьми дошкільного віку.
В основу дослідження покладено припущення про те, що процес спілкування батьків з дітьми-дошкільниками буде оптимально ефективним за таких психологічних умов: формування в батьків прийомів ефективної комунікації; активізації дії перцептивних механізмів спілкування; розвитку конструктивних способів взаємодії батьків з дітьми; реалізації особистісно орієнтованого підходу у процесі спілкування батьків з дітьми дошкільного віку.
Об’єкт дослідження процес спілкування батьків з дітьми-дошкільниками.
Предмет дослідження психологічні умови оптимізації процесу спілкування батьків з дітьми дошкільного віку.
Теоретико-методологічною основою дослідження стали: теорії особистості (О.Г.Асмолов, С.Д.Максименко, К.К.Платонов); положення та концепції психічного розвитку особистості (Л.І.Божович, Л.С.Виготський, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн, Д.І.Фільдштейн та ін.); концепції спілкування (О.О.Бодальов, Л.С.Виготський, О.М.Леонтьєв, Б.Ф.Ломов, В.М.Мясищев); принципи та ідеї особистісного підходу до виховання (І.Д.Бех, О.Л.Кононко, М.І.Лісіна, Н.С.Лейтес, О.Я.Савченко, В.В.Сєріков, І.С.Якиманська); положення про психічний розвиток дитини дошкільного віку (Л.І.Божович, Л.С.Виготський, О.В.Запорожець, В.У.Кузьменко, О.М.Леонтьєв, В.С.Мухіна, Т.О.Піроженко, М.М.Поддьяков, Ж.П’яже); праці про виховний вплив сім’ї (М.І.Алексєєва, О.О.Алексєєва, М.Й.Боришевський, О.Л.Кононко, В.К.Котирло, С.Є.Кулачківська, С.О.Ладивір, О.І.Пенькова); теоретичні засади особливостей родинної взаємодії (Д.Баумринд, В.М.Дружинін, Е.Г.Ейдеміллер, В.К.Котирло, О.І.Кульчицька, О.О.Смирнова, А.С.Співаковська, Т.М.Титаренко, Л.Д.Шнейдер, В. В.Юстіцкіс).
Методи дослідження. Для розв’язання завдань, досягнення мети та перевірки гіпотези дослідження було використано комплекс методів: теоретичних: аналіз, порівняння, класифікація та узагальнення відповідних джерел; емпіричних: спостереження, анкетування, бесіди, тести, аналіз продуктів діяльності, психолого-педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний).
Опрацювання результатів експериментальних даних здійснювалося за допомогою методів математичної статистики.
На різних етапах дослідження було використано різноманітні методики: діагностика типу батьківського ставлення (тест-питальник А.Я.Варга та В.В.Століна); встановлення ціннісних орієнтацій батьків (методика Ціннісні орієнтації” М.Рокича); графічна методика ДДЛ (Дім Дерево Людина”); елементи візуально-вербальної методики Р. Жиля.
База дослідження. Дослідження здійснювалося на базі ДНЗ №3 та №28 м.Бердянська. Вибірку склало 100 родин, які мали дітей дошкільного віку (5-6років), 50% з яких склало експериментальну групу.
Дослідження здійснювалось у три етапи (пошуковий, експериментальний, заключний) впродовж 20012008 рр.
Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів полягає в тому, що в дослідженні:
уперше розроблено модель впровадження особистісно орієнтованого підходу в процес родинної взаємодії та визначено комплекс методичних засобів оптимізації спілкування батьків з дітьми; обґрунтовано критерії психологічно оптимального спілкування (особистісно-діалогічний стиль спілкування, безумовне позитивне ставлення до дитини, суб’єкт-суб’єктна стратегія взаємодії), показники та рівні прояву ефективності спілкування батьків з дошкільниками (високий, середній, низький); виявлено психологічні умови оптимізації спілкування батьків з дошкільниками (формування в батьків прийомів ефективної комунікації, активізація дії перцептивних механізмів спілкування у батьків, розвиток конструктивних способів взаємодії батьків з дітьми); розроблено програму спостережень Особливості спілкування батьків з дітьми дошкільного віку”; зафіксовано феномен надмірних очікувань” батьків у ставленні до дитини-дошкільника;
розширено та доповнено уявлення про умови реалізації особистісного спілкування в родинній взаємодії; психологічну сутність понять оптимізація спілкування батьків з дітьми дошкільного віку” та готовність батьків до усвідомленого ставлення до власної дитини”;
набуло подальшого розвитку знання про вплив типу батьківського ставлення на вибір стилю спілкування з дитиною; про вплив ціннісних орієнтацій на вибір батьками стилю виховання дітей.
Практичне значення роботи полягає у створенні програми розвивальної роботи з батьками, спрямованої на оптимізацію взаємин у процесі родинного спілкування та розробці рекомендацій щодо оптимізації спілкування дорослих з дітьми, які можуть бути впроваджені в практику навчально-виховної роботи дитячих та загальноосвітніх навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів у процесі підготовки фахівців зі спеціальностей Практична психологія” та Дошкільне виховання”, в системі післядипломної освіти при викладанні навчальних курсів Психологія сім’ї” та Дитяча психологія”.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідались автором, обговорювались та отримали схвалення на Міжнародних науково-практичних конференціях: Проблеми духовності в психології розвитку особистості” (м. Ніжин, 2008 р.), Актуальні проблеми практичної психології” (м.Херсон, 2009 р.); Всеукраїнських науково-практичних конференціях: Навчання, виховання та розвиток” (м. Бердянськ, 2004 р.), Особистісно-орієнтований підхід до організації навчально-виховного процесу: проблеми та пошуки” (м.Бердянськ, 2005 р.), Проблема трансформації підготовки кадрів дошкільної освіти в контексті входження України до Європейського освітнього простору” (м. Бердянськ, 2007р.); Всеукраїнських психолого-педагогічних Демиденківських читаннях Навчання, виховання та розвиток” (м. Бердянськ, 2009 р.), а також на засіданнях кафедр психології, теорії та методики дошкільної освіти Бердянського державного педагогічного університету (20012009рр).
Результати дослідження апробовано в умовах практичної психолого-педагогічної роботи здобувача та впроваджено в навчально-виховний процес експериментальних дошкільних закладів № 28 Малятко” (довідка № 4 від 14.05.2007 р.), № 3 Ластівка” (довідка № 1848 від 20.08. 2007 р.) м. Бердянська та дошкільних закладів №1 Пізнайко”, №3 Колосок”, №6 Ромашка” Бердянського району Запорізької області (довідка № 1737 від 28.04. 2008 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення та результати дослідження висвітлено в 9публікаціях, серед яких 7 одноосібних статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, в матеріалах наукових конференцій.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел, що налічує 281 найменувань (6 із них іноземною мовою) та 4 додатків. Основний зміст дисертації викладено на 182 сторінках. Робота містить 21 таблицю і 12 рисунків на 10 сторінках. Загальний обсяг дисертації становить 274сторінки.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичний аналіз, методологічне обґрунтування й експериментальне розв’язання проблеми оптимізації спілкування батьків з дітьми дошкільного віку; визначено критерії та рівні психологічно оптимального спілкування; з’ясовано психологічні умови оптимізації процесу спілкування; створено та експериментально апробовано модель впровадження особистісно орієнтованого підходу до процесу спілкування в родині; здійснено експериментальну апробацію розвивальної програми оптимізації спілкування батьків та дітей дошкільного віку.
1. Характер міжособистісних стосунків батьків з дитиною дошкільного віку визначає позитивні або негативні зміни в її розвитку. Близькість, глибина, діалогічний і безконфліктний характер такої взаємодії сприяє розвитку гармонійної особистості, а авторитаризм, відчуження і конфлікти формуванню її дисгармонійного типу.
2. Тип батьківського ставлення реалізується виключно в процесі спілкування і має такі складові: когнітивний компонент передбачає психологічні знання батьків про сутність та особливості спілкування з дитиною, зокрема про особливості власного стилю; перцептивно-рефлексивні здібності батьків (ідентифікація, рефлексія, емпатія), що дозволяють встановлювати контакти з дитиною, адекватно пізнавати та розуміти її внутрішні стани, а також власне ставлення до дитини; емоційний компонент, який характеризує різноманітні почуття до дитини, ставлення до неї, співучасть; поведінковий компонент, що передбачає сформованість у батьків умінь та навичок ефективного використання різноманітних способів спілкування, встановлення суб’єкт-суб’єктних взаємин, застосовування конструктивних стратегій взаємодії та ефективних засобів виховного впливу.
Батьківське ставлення впливає на вибір стилю спілкування батьків з дітьми, формування психологічних особливостей дошкільника. Батьки з авторитарного-монологічним стилем спілкування застосовують жорсткі форми наказів та розпоряджень, часто використовують зауваження і покарання, уникають можливостей вислухати дитину, дати пораду, емоційно підтримати, прийняти її позицію, часто бувають непослідовні у вимогах до дитини. З іншого боку, батьки з особистісно-діалогічним стилем спілкування приймають дитину такою, якою вона є, оцінюючи її як рівноправного партнера, співучасника, надають перевагу позитивній оцінці вчинків дошкільника, заохочують, підтримують його у прагненні досягти успіху, а в сім’ях переважають дружні та теплі стосунки.
3. Найбільш доцільним в оптимізації процесу спілкування є застосування особистісно орієнтованого підходу в родинну взаємодію. Впровадження основних ідей та принципів такого підходу в родинне спілкування гармонізує сімейні стосунки, обумовлює вибір батьками психологічно оптимального спілкування, сприяє в цілому всебічному розвитку дитини.
4. Спеціальна організація процесу спілкування батьків з дитиною на основі особистісно орієнтованого підходу створює сприятливі умови для її психічного і фізичного розвитку. Критеріями визначення рівня прояву психологічно-оптимального спілкування батьків з дітьми є особистісно-діалогічний стиль спілкування (гуманістична настанова, вміння батьків застосовувати ефективні технології спілкування; безумовне позитивне ставлення до дитини (готовність батьків до усвідомленого ставлення, прийняття дитини, емпатія, здатність до рефлексії); суб’єкт-суб’єктна стратегія взаємодії (підтримка дитини, рівноправність позицій, співробітництво, уміння застосовувати конструктивні способи подолання проблемних ситуації, використовувати ефективні засоби виховного впливу). Ступінь прояву психологічно оптимального спілкування характеризується високим, середнім і низьким рівнями, що визначаються відповідно до рівня сформованості та систематичності прояву названих вище критеріїв.
5. Авторська модель впровадження особистісно орієнтованого підходу до спілкування в сімейній взаємодії побудована на принципах індивідуального підходу, цілісності, системності, доступності. Впровадження цієї моделі сприяє усвідомленню батьківства, вибору адекватних форм взаємодії, формуванню в батьків ставлення до іншої людини як суб’єкта спілкування, розвитку взаєморозуміння, самопізнання, навичок співробітництва завдяки організації спільної діяльності.
6. Психологічними умовами, що дозволяють підвищити ефективність процесу родинного спілкування з метою його оптимізації, є сформовані в батьків прийоми ефективної комунікації (безумовне прийняття дитини, активне та емпатійне слухання, діалог, зворотній зв’язок, використання батьками невербальних засобів спілкування) та конструктивні способи взаємодії батьків з дітьми (мотиваційно-ціннісне ставлення, авторитетно-довірливі стосунки, позитивна емоційна підтримка, суб’єкт-суб’єктна стратегія взаємодії), розвинені перцептивно-рефлексійні здібності батьків (ідентифікація, рефлексія, емпатія).
7. Впровадження у практику роботи експериментальної групи моделі особистісно орієнтованого підходу до міжособистісної взаємодії батьків з дітьми забезпечує помітне зростання ефективності їх спілкування, що проявляється у зменшенні кількості батьків з низьким рівнем прояву ефективності спілкування та збільшення кількості з середнім та високим рівнями. Врахування визначених психологічних умов спілкування дозволяють досягнути оптимізації стосунків у системі „батьки діти”, зокрема, нівелюють такі складові батьківського ставлення як відштовхування, авторитарна гіперсоціальність; розширюють арсенал комунікативних навичок спілкування та навичок побудови конструктивної взаємодії; підвищують сенситивність батьків стосовно дітей, сприяють зростанню рівня психолого-педагогічної культури батьків.
Викладені в дослідженні теоретичні та експериментальні результати не претендують на вичерпне розв’язання проблеми оптимізації спілкування батьків з дітьми дошкільного віку. В процесі роботи виокремився ряд напрямків, кожен із яких може стати предметом самостійного дослідження, зокрема, врахування гендерних особливостей батьків у спілкуванні з дітьми дошкільного віку, психологічна характеристика спілкування дошкільників з близькими дорослими у родині, вивчення впливу сімейних традицій на формування у дитини дошкільного віку стилю спілкування з оточуючими.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абрамова Г.С. Практическая психология : [учебник для студентов вузов ] / Галина Сергеевна Абрамова. 4-е изд., перераб. и доп. Екатеренбург : Деловая книга, 1999. 512 с.
2. Абульханова-Славская К.А. Развитие личности в процессе жизнедеятельности / К.А. Абульханова-Славская // Психология формирования и развития личности М. : Наука, 1981. С. 3 19.
3. Авдеева Н.Н. Зависимость типа привязанности ребенка ко взрослому от особенностей их взаимодействия / Н.Н.Авдеева, Н.А.Хаймовская // Психологический журнал. 1999. Т 20. № 1. С.3948.
4. Авдеева Н.Н. Привязанность ребенка к матери и образ себя в раннем детстве / Н.Н.Авдеева // Вопросы психологии. 1997. № 4. С.312.
5. Аверин В.А. Психология детей и подростков / Вячеслав Афанасьевич Аверин. 2-е изд. СПб. : Изд-во Михайлова В. А., 1998. 379 с.
6. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологи / Альфред Адлер. М. : Фонд За экономическую грамотность”, 1995. 296 с.
7. Акименко Ю.Ф. Психологічна корекція ставлення батьків до дітей молодшого шкільного віку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 Педагогічна та вікова психологія” /Ю.Ф. Акименко. К., 2003. 19 с.
8. Активні методи в роботи практичного психолога : [навч. посібник]
/ Л.В. Долинська, М.В. Левченко, Н.В. Чепелєва, Л.І. Уманець. К. : УДПУ, 1994. 80 с.
9. Актуальные проблеми воспитания и обучения дошкольников : [сб. научн. трудов]. М. : Педагогика, 1985. 403 с.
10. Алексєєва М.І. Вікова специфіка розвитку мотиваційної сфери особистості / М.І. Алексєєва // Актуальні проблеми генези особистості в контексті навчання і виховання / за ред. С.Д. Максименка. К. : Нора-прінт, 2001. Т 4. С. 14 16.
11. Алексеева Е.Е. Психологические проблемы детей дошкольного возраста / Елена Евгеньевна Алексеева. СПб. : Речь, 2006. 224 с.
12. Алєксєєнко Т.Ф. Формування компетентності молодої сім’ї у вихованні дитини і подолання конфліктів / Т.Ф. Алєксєєнко // Гуманістично спрямований виховний процес і становлення особистості (Теоретико-методологічні проблеми виховання дітей та учнівської молоді) : [зб. наук. праць]. К. : ВІРА Інсайт, 2000. Кн.1. С. 192 198.
13. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды : в 2-х т. / Борис Герасимович Ананьев ; под. ред. А.А.Бодалева. М., 1980. Т.2. 271 с.
14. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания / Борис Герасимович Ананьев. М. : Наука, 1977. 380 с.
15. Андерсон Т. Введение в многомерный статистический анализ / Томас Андерсен. М. : ФМ, 1963. 500 с.
16. Андреева Г.М. Социальная психология / Галина Михайловна Андреева. М. : Аспект Пресс, 2004. 365 с.
17. АнуфриеваН.М.Социальная психология : курс лекций / Н.М.Ануфриева, Т.И.Зелинская, Н.Е.Зелинский ; Межрегиональная Академия управления персоналом. 3-е изд., перераб., доп. К. : МАУП, 2000. 133 с.
18. Анциферова Л.И. Психология формирования и развития личности // В кн.: Человек в системе наук ; [отв. ред. И.Т. Фролов]. М., 1989. С.432 443.
19. АсмоловА.Г. Психология личности : Принципы общепсихоло­гического анализа / Александр Григорьевич Асмолов. М. : Изд-во МГУ, 1990. 367 с.
20. Асмолов А.Г. Содействие ребенку развитие личности / А.Г.Асмолов // Новые ценности образования. 1995. № 2. С. 39 45.
21. БабанскийЮ.К. Оптимизация процесса обучения : (Общедидактический аспект) / Юрий Константинович Бабанский. М. : Просвещение, 1982. 192 с .
22. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні //Дошкільне виховання. 1999. № 1. С. 6 19.
23. Байєр О.М. Розвиток саморегуляції старших дошкільників у взаємодії з однолітками і дорослими : дис. канд. психол. наук 19.00.07
/ Байєр Ольга Миколаївна. К., 2008. 180 с.
24. БаллГ.А. Концепция самоактуализации личности в гуманистической психологи / Георгий Алексеевич Балл. К., 1993. 231 с.
25. Баскова Ю.В. Методика диагностики родительского отношения (Методика Включенного конфликта”) : автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. психол. наук : спец. 19.00.07 Педагогическая и возрастная психология” / Ю.В. Баскова. М., 1992. 18 с.
26. Бедельбаева Х.Т. Общение со взрослыми основной источник психического развития ребенка (о формировании внеситуативных форм общения) / Х.Т Бедельбаева, Е.О. Смирнова // Дошкольное воспитание. 1980. № 2. С. 32 35.
27. Белобрыкина М.А. Анализ методов диагностики отношений между детьми и родителями / М.А.Белобрыкина, О.А.Белобрыкина // Психологическая диагностика. 2005. № 2. С. 3 19.
28. Беляускайте Р.Ф. Рисуночные пробы как средство диагностики развития личности ребенка / Р.Ф.Беляускайте // Психологическая диагностика. 2004. № 4. С. 58 73.
29. Бернс Р. Развитие Я концепции и воспитание / Роберт Бернс [пер. с англ.]. М. : Прогресс, 1986. 421 с.
30. Бех І.Д. Виховання особистості. Особистісно-орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади / Іван Дмитрович Бех. К. : Либідь, 2003. 344 с.
31. Бех І.Д. Виховання підростаючої особистості на засадах нової методології / І.Д. Бех // Педагогіка і психологія. 1990. № 3. С. 5 6.
32. Бех І.Д. Особистісно-зорієнтоване виховання / Іван Дмитрович Бех : [науково-методичний посібник]. К. : ІЗМН, 1998. 204с.
33. Бехтерев В.М. Коллективная рефлексология / Владимир Михайлович Бехтерев [избранные работы по социальной психологии]. М., 1994. 344 с.
34. Бобнева М.И. Социальные нормы и регуляция поведения / М.И.Бобнева. М. : Наука, 1978. 271 с.
35. Бодалев А.А. Личность и общение / Алексей Александрович Бодалев. М. : Педагогика, 1995. 271 с.
36. Божович Л.И. Проблемы формирования личности / Лидия Ильинична Божович. М. : НПО МОДЗК, 1995. 352 с.
37. Бондарчук О.І. Психологія сім’ї / Бондарчук Олена Іванівна : [навчально-методичний комплекс]. К. : Міленіум, 2003. 24 с. (АПН України, Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти).
38. Браун Дж. Теория и практика семейной психотерапии / Дж. Браун,
Д. Кристенсен. СПб. : Питер, 2001. 352 с.
39. Бреслав Г.М. Проблемы эмоциональной регуляции общения у дошкольников / Г.М. Бреслав // Вопросы психологии. 1984. № 3. С. 5359.
40. Булах І.С. Специфіка особистісного зростання підлітка : ракурс сучасного психологічного дослідження / І.С. Булах // Журнал практикуючого психолога. 2002. Вип. 8. С. 72 85.
41. Бурменская Г.В. Возрастно-психологическое консультирование. Проблемы психического развития детей / Г.В. Бурменская, О.А. Карабанова,
А.Г. Лидес. М. : Изд-во МГУ, 1990. 136 с.
42. Валитова И.Е. Психология развития ребенка дошкольного возраста / Ирина Евгеньевна Валитова : [учеб. пособие]. 2-е. Мн. : Універсітэцкае, 1999. 160 с.
43. Валлон А. Психическое развитие ребенка / Анри Валлон М. : Просвещение, 1967. 196 с.
44. Варга А.Я. Роль родительского отношения в стабилизации детской невротической реакции / А.Я. Варга // Вестник МГУ. 1985. № 4. С. 32 38. (Психология).
45. Варга Д. Радости родительских забот / Домокаш Варга : [пер. с венгерского]. М. : Изд. Прогресс, 1983. 198 с.
46. Ващенко Г.Г. Виховання волі та характеру / Григорій Григорович Ващенко. К. : Вища школа, 1999. 385 с.
47. ВишневськийО.І.Теоретичні основи сучасної української педагогіки : [навч. посібник] / Омелян Іванович Вишневський. 3-тє вид., доопрац., доп. К. : Знання, 2008. 566 с. Бібліогр.: с. 560 566.
48. Вікова та педагогічна психологія : [навч. посіб.] / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук. [2-ге вид.]. К. : Каравела, 2008. 400 с.
49. Вовчик-Блакитна О.О. Співтворчість педагогів та батьків як умова розвитку особистісного потенціалу дитини / О.О. Вовчик-Блакитна // Актуальні проблеми психології: Психолого-педагогічні основи розвитку особистісного потенціалу дитини в сучасному суспільстві ; [збірник наукових статей] , / за заг. ред. С.Д. Максименка, С.О. Ладивір. К. : 2006. Том 4. С.27 41.
50. Вовчик-Блакитная Е.А. Детские контакты и их мотивы / Е.А.Вовчик-Блакитная // Дошкольное воспитание. 1988. № 6. С. 5659.
51. Вопросы психологии ребенка дошкольного возраста : [сборник статей] / А.Н. Леонтьев. М., 1995. 144 с.
52. Воспитание детей дошкольного возраста / под ред. Л.Н.Проколиенко. К. : Рад. шк., 1990. 368 с.
53. Выготский Л.С. Педагогическая психология / Лев Семенович Выготский. М. : Педагогика-пресс, 1999. 533, [1] c. (Психология: классические труды).
54. Выготский Л.С. Собрание сочинений : в 6-ти т. / Лев Семенович Выготский / Детская психология ; под ред Д.Б. Эльконина. М. : Педагогика, 1984. Том 4. 432 c., ил. (Академия педагогических наук СССР).
55. Выготский Л.С. Собрание сочинений : в 6-ти т. / Лев Семенович Выготский / Проблемы развития психики ; под ред А.М. Матюшкина. М. : Педагогика, 1983. Том 3. 368 c., ил. (Академия педагогических наук СССР).
56. Газман Л.Я. Процессы межличностного восприятия в семье /
Л.Я. Газман // Межличностное восприятие в группе. М. : Изд-во МГУ, 1981. С. 210 232.
57. Гаркуша В.В. Формування навичок спілкування й комунікативних здібностей у процесі особистісно-орієнтованого навчання усного іншомовного мовлення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 Педагогічна та вікова психологія” / В.В. Гаркуша. Дн., 1992. 20 с.
58. Гиппенрейтер Ю.Б. Общаться с ребенком. Как? / Юлия Борисовна Гиппенрейтер. Издание 2-е, исправленное и дополненное М. : ЧеРо, 1997. 240 с.
59. Гмурман В.Е. Теория вероятностей и математическая статистика / Владимир Ефимович Гмурман. М. : Высшая школа, 1972. 368 с.
60. Годовикова Д.Б. Общение со взрослыми и познавательная активность детей / Д.Б. Годовикова // Дошкольное воспитание. 1977. № 9. С. 44 48.
61. Гончаренко С. У. Методика як наука / С. У. Гончаренко // Шлях освіти. 2000. № 1. С.26.
62. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник / Семен Устимович Гончаренко. К. : Либідь, 1997. 374 с.
63. Гончаренко С.У. Проблеми гуманітаризації змісту шкільної освіти / С.У. Гончаренко //Педагогіка і психологія. 1999. № 4. С. 17.
64. Грабовець Н.С. Розуміння вихователем психічних станів дітей як чинник особистісного підходу до них : дис. канд. психол. наук : 19.00.07 / Грабовець Наталія Степанівна Луцьк, 2004. 198 с.
65. Грехнев В.С. Культура педагогического общения : кн. для учителя / Вадим Сергеевич Грехнев. М. : Просвещение, 1990. 142, [2] с. (Мастерство учителя: идеи, советы, предложения).
66. Гуманізація взаємин вчителя та учнів необхідна умова особистісно орієнтованої освіти: [науково-методичний збірник] / за ред. С.Д.Максименко, Г.О.Балла, М.М.Заброцького. Житомир-К., ЖОІППО, 2004. 203 с.
67. Гурковська Т.Л. Взаємодія вихователя з дитиною як фактор гуманізації виховання / Т.Л.Гурковська // Актуальні проблеми генези особистості в контексті навчання і виховання / за заг. ред. С.Д. Максименко. К. : Нора-прінт, 2001. Т 4. С. 52 54.
68. Гуров В.Н. Социальная работа дошкольных образовательных учереждений с семьей / Валерий Николаевич Гуров. М. : Педагогическое общество России, 2003. 160 с.
69. Давыдова О.И. Работа с родителями в детском саду / О.И.Давыдова, Л.Г Богославец, А.А. Майер. М. : ТЦ Сфера, 2006. 144 с. (Этнопедагогический поход)
70. Диагностика и развитие личностной сферы детей старшего дошкольного возраста. Тесты. Игры. Упражнения / под ред. Н.В.Краснощековой. Ростов н/Д. : Феникс, 2006. 299с. (Школа развития).
71. Добрович А.Б. Воспитателю о психологии и психогигиене общения / Анатолий Борисович Добрович : Книга для учителя и родителей. М. : Просвещение, 1987. 207 с.
72. Дружинин В.Н. Психология семьи / Владимир Николаевич Дружинин. М. : КСП., 1996. 368 с.
73. Дьяченко О.М. Психическое развитие дошкольников / О.М.Дьяченко, Т.В. Лаврентьєва. М. : Педагогика, 1984. 127 с.
74. Дятленко Н. Самоповага дітей / Наталія Михайлівна Дятленко. К. : Шк. світ, 2007. 120 с.
75. Елагина М. Роль оценки взрослого в развитии детей / М. Елагина // Дошкольное воспитание. 1988. № 9. С. 71 76.
76. Ждан А.Н. История психологии от античности до наших дней / Антонина Николаевна Ждан. М. : Рос. фак. ун-тов, 1990. 442 с.
77. Журавська Л.М. Соціально-психологічний тренінг: розвиток якостей особистості працівників сфери туризму / Л.М. Журавська : [навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів]. К. : Видавничий Дім Слово”, 2006. 312 с.
78. Задорожнюк Б.И. Психологические аспекты воспитания личности в современных условиях / Б.И. Задорожнюк // Психологический журнал. 1998. № 2. С. 34 38.
79. Запорожец А.В. Психическое развитие ребенка / Александр Владимирович Запорожец // Избранные психологические труды в 2-х томах. М. : Педагогика, 1986. Т 1. 318 с.
80. Захаров А.И. Как предупредить отклонения в поведении ребенка / Александр Иванович Захаров : [книга для воспитателя детского сада]. М. : Просвещение, 1986. 128 с.
81. Захаров А.И. Психологические особенности диагностики и оптимизации взаимоотношений в конфликтной семье / А.И. Захаров // Вопросы психологи. 1981. № 3. С. 58 68.
82. Захарова Н.М. Адаптація дітей до дитячого садка / Н.М. Захарова // Дошкільне виховання. 2006. № 4. С. 8 11.
83. Зедгенидзе В.Я. Предупреждение и разрешение конфликтов у дошкольников: пособие для практических работников ДОУ / Валентина Яковлевна Зедгенидзе. Изд. 2-е. М. : Айрис-пресс, 2006. 112 с. (Дошкольное воспитание и развитие).
84. Зеньковский В.В. Психология детства / Василий Васильевич Зеньковский М. : ИЦ Академія”, 1996. 342с.
85. Игры и игровые упражнения с детьми шестиленего возраста [ сост. Е.И. Коваленко]. К. : Рад. школа, 1987. 144 с.
86. Илларионова О.В. Понимание в контексте детско-родительских отношений / О.В.Илларионова, В.В.Столин // Журнал прикладной психологии. 2003. № 3. С. 42 56.
87. Івашкевич Е.З. Розвиток у старшокласників діалогічних якостей пізнавальної діяльності (на матеріалі курсу Світова література”) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 Пед